Абсентеїзм (лат abcentia – відсутність) -байдуже ставлення людей до використання своїх політичних прав, ухилення від виконання громадянських обов’язків, передусім від участі у виборах. Абсолютна монархія



Сторінка1/3
Дата конвертації02.04.2017
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3


Абсентеїзм (лат. abcentia – відсутність) -байдуже ставлення людей до використання своїх політичних прав, ухилення від виконання громадянських обов’язків, передусім від участі у виборах.
Абсолютна монархія - форма державного правління, за якої політична влада повністю зосереджена в руках керівника держави (монарха) і передається у спадок.
Автократія - система управління суспільством, державою, за якої одній особи належить виключна і необмежена верховна влада, яка не контролюється будь-яким представницьким органом. За своєю суттю А. близька до авторитаризму.
Автономія - (1) надання частинам держави (областям, провінціям тощо) прав на самоврядування в адміністративної сфері; (2) широке внутрішнє самоврядування політико-національного або національно-територіального утворення в рамках єдиної держави.
Авторитаризм - політичний режим, за якого влада одноосібного правителя чи правлячої групи осіб не обмежується правом, представницькими інститутами і системою поділу влади.
Агітація (лат. аgitatio – приведення в рух, спонукання) - cпецифічна діяльність з метою стимулювання політичної активності окремих груп і широких мас виборців. Діяльність, що полягає в проханні віддати свій голос за певного кандидата у депутати чи партію і в з’ясуванні того, де є прихильники.
Адміністративний ресурс - вплив на політику неполітичними методами з боку органів державної влади задля досягнення вигідного для неї результату.
Активне виборче право(голосу) - право обирати у виборні державні органи та органи місцевого самоврядування. Одне з головних громадянських прав.
Альтернативні вибори - вибори посадової особи у певний орган з двох або більшої кількості конкуруючих між собою кандидатів на відповідну посаду.
Анархізм - ідейно-теоретична й суспільно-політична теорія суспільно-політичній думці, головним принципом якої є заперечення держави і будь-якої влади.
Аристократія - форма правління, за якої державна влада належить привілейованій меншості; вищий, привілейований стан (група) певного суспільства, що володіє особливими правами чи можливостями.
Багатопартійна система - цілісне утворення, що формується всередині політичної системи суспільства на основі усталених зв’язків між політичними партіями, які відрізняються програмними настановами, тактикою, внутрішньою структурою.
Багатомандатний (поліномінальний) – тип виборчого округу, який застосовують при пропорційній виборчій системі. Від такого округу виборці мають змогу обирати певну кількість депутатів.
Балотування (лат. ballotare – обирати кулями) -вирішення якогось питання або вибори членів будь-якого органу, комісії тощо голосуванням.
Біпартизм - партійна система, в якій визначальну роль відіграють дві основні партії, які перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі. Б. не виключає існування інших партій, проте справжнє суперництво за владу ведеться між двома основними партіями, а жодна з інших не бере реальної участі в управлінні державою.
Брудні” гроші – це нелегальні, тіньові фінансові ресурси, які залучають для проведення виборчої кампанії.На думку багатьох дослідників, “брудні гроші”, задіяні в політиці, найстрашніша загроза сучасній демократії.
Блок політичний - об’єднання, союз політичних партій, громадських організацій, груп людей задля узгоджених дій, досягнення спільних, насамперед політичних цілей.
Бюджет виборчої кампанії - документ, який узагальнює фінансовий бік виборчої кампанії.
Величина (магнітуда) виборчого округу - кількість депутатів, яких обирають у виборчому окрузі.
Верховна Рада України - єдинийорган законодавчої влади в Україні, парламент України.
Вето - передбачений конституціями деяких країн акт, завдяки якому глава держави або верхня палата парламенту можуть призупинити впровадження законів або рішень, прийнятих парламентом чи його нижньою палатою.
Вибір політичний - безпосереднє обрання або висунення в процесі голосування певних осіб для виконання громадсько-політичних функцій, один із способів інституювання державної влади, творення інститутів, установ влади.
Вибори - процедура безпосереднього обрання або висунення осіб шляхом відкритого чи закритого (таємного) голосування для виконання громадських функцій, один із способів інституювання державної влади, найпоширеніший механізм створення органів та інституцій влади. Комплекс заходів, пов’язаних з формуванням керівних органів держави на всіх її рівнях – загальнонаціональному та місцевому.
Вибори з нульовою сумою (“переможець отримує все”) - президентські вибори, які базуються на принципі мажоритаризму.
Виборний - той,що стосуєтьсявиборів; особа, обрана голосуванням для виконання певних обов’язків.
Виборча географія (джерімендерінг) - практика маніпуляції з виборчими округами, довільного й умисного їх визначення, “нарізання” з метою отримання переваги на виборах.
Виборча (елективна) демократія - система влади та управління, сформовані в результаті досить вільних і справедливих виборів, але немає багато інших гарантій прав і свобод, які існують у ліберальних демократіях.
Виборча дієздатність – виборче право кожного громадянина,яке може обмежуватися тільки відповідними законами країни.
Виборча дільниця - найменшаскладова частина виборчого округу, на якій проводиться реєстрація виборців, голосування та підрахунок голосів під час виборів і яка обслуговує один пункт для голосування.
Виборча інженерія - процесрозробкипевної моделі виборчої системи з метою цілеспрямованого впливу на політичну систему.
Виборча кампанія - офіційно оголошений період доцільно організованої, методично грамотно побудованої і змістовно насиченої діяльності кандидата у депутати, політичної партії, спрямованої на виконання масового психологічного впливу на електорат з метою усвідомленого та неусвідомленого спонукання їх до віддачі голосів за згаданого кандидата (партію).
Виборча квота (лат. quota – частина, яка припадає на кожного, частина, пай, норма) - кількість місць, що належить політичній партії при визначенні результатів виборів за пропорційною виборчою системою.
Виборча система – прийнятий у суспільстві, юридично закріплений (в конституції чи окремих нормативних актах) порядок формування вищих органів державної влади. Виборча система – це сукупність визначених законом правил проведення виборів, регламентів виконання конкретних процедур виборчої кампанії, способів визначення результатів голосування. У вузькому розумінні під виборчою системою розуміють спосіб розподілення депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців та інших уповноважених осіб. Виборча система компонент політичної системи, що організовує і обслуговує інститут виборів. Її розглядають як певний порядок організації виборчого процесу з боку держави.
Виборча формула – правила (чи сума правил), які визначають, який кандидат у депутати є обраним в певному виборчому округу чи як відбувається “перетворення” голосів, зібраних політичною партією, у відповідну кількість депутатських мандатів.
Виборче законодавство - норми конституції та інших нормативних актів, які регулюють виборчий процес.
Виборче право – це право індивіда (громадянина), який має статус виборця або статус кандидата на виборну посаду, на участь у виборах.
Виборчий (прохідний) бар’єр - один з елементів пропорційної виборчої системи, який полягає у тому, що політична партія (виборчий блок) для проходження в парламент повинні набрати на виборах фіксований відсоток голосів виборців.
Виборчий блок (політичних партій) (bloc – об’єднання, масив) - міжпартійний союз з метою спільної участі у виборах.
Виборчий бюлетень - документ затвердженої форми для таємного голосування, на підставі якого підраховують голоси, а потім визначаюють результати виборів у цілому.Бюлетень найпоширеніший у світі засобів голосування і водночас документ про здійснений вибір.За призначенням їх поділяють на виборчі бюлетені для голосування за кандидатів і виборчі бюлетені для голосування за партію.
Виборчий коефіцієнт - величина, яка визначає кількість місць (виборчу квоту), що припадає на кожен із списків при першому розподілі мандатів.
Виборчий корпус (реальні виборці) - сукупність виборців, які беруть участь у голосуванні.
Виборчий метр (проста квота) – найменша кількість голосів, потрібна для обрання одного депутата.
Виборчий округ – територіальна або інша виборча одиниця, в межах якої об’єднуються виборці для обрання своїх представників до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;загал виборців, які мають право голосувати за тих самих кандидатів у депутати (ті самі партійні списки).
Виборчий період - офіційно визначений проміжок часу, протягом якого відбувається виборча кампанія.
Виборчий процес - виконання суб’єктами виборчого процесу передбачених законом виборчих процедур; сукупність різних форм взаємодії та послідовних дій з висунення, рекламування та голосування за суб’єктів політичної влади, персональний і структурний склад яких формується вираженням волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається достатньою для визнання результатів виборів легітимними.
Виборчий ринок - аналогіяміж політичним і ринковим обміном. Відповідно до неї виборців порівнюють зі споживачами, організовані інтереси – з виробниками товарів, а політиків – з підприємцями і крамарями.
Виборчий фонд партії (блоку) - відкритий відповідно до закону, банківський рахунок політичної партії (виборчого блоку) для збору коштів на проведення виборчої кампанії.
Виборчі комісії - спеціальні колегіальні органи, на які покладено безпосереднє проведення виборів.
Виборчі обмеження (цензи) - офіційно визначені умови й ознаки, на підставі яких обмежується виборче право громадян.
Виборчі принципи - загальні правила, вимоги, дотримання яких уможливлюють демократичний характер виборчого процесу.
Виборчі (партійні) списки - списки кандидатів у депутати, сформовані політичною партією відповідно до вимог виборчого законодавства, для участі у виборах. Один із елементів пропорційної виборчої системи. Розрізняють такі види партійних списків: закриті (зв’язані, фіксовані), преференційні, відкриті (вільні), напівжорсткі (напіввідкриті).
Виборці - усі громадяни держави, які мають виборче право.
Виборщики - особи, які за умови дворівневих і багаторівневих непрямих виборів, безпосередньо обрані виборцями й уповноважені ними на остаточне обрання претендента на виборну посаду.
Визначення результатів виборів - з’ясування, визначення, хто з кандидатів на обрання має займати виборну посаду.
Виконавча влада - одна із трьох гілок державної влади, яка організовує та спрямовує внутрішню і зовнішню діяльність держави, забезпечує втілення в законах волі суспільства, охорону прав і свобод людини.
Вирівнювальний розподіл мандатів – одна з процедур виборчого процесу, яку застосовують для зменшення рівня диспропорційності виборчої системи. Використовують для корекції результатів виборів на загальнонаціональному рівні, щоб зменшити втрати політичних партій, які зазнали поразки на рівні виборчих округів, і у зв’язку з цим недопрезентовані.
Вирішальні вибори - політичні вибори, під час яких докорінно змінюється розстановка політичних сил у країні.
Висування (номінація) кандидатів - одна з головних процедур виборів, яка полягає у визначенні претендентів на посаду виборних кандидатів.
Від дверей до дверей” - кампанія, спрямована на організацію безпосереднього спілкування виборців з кандидатом у депутати або його агітаторами шляхом системно організованого відвідування квартир і будинків.
Відкликання - процес, унаслідок якого виборний урядовець може втратити посаду ще до завершення терміну дії своїх повноважень у випадку, коли певна кількість або відсоток виборців підпишуть вимогу провести дострокові вибори.
Відкриті списки – форма партійних списків, яка надає право виборцям виражати своє ставлення до кожного з кандидатів, занесених у конкретний партійний список.Для цього в виборчому бюлетені вони зазначають, кого з кандидатів від цієї партії хотіли б бачити обраним найперше, кого потім.
Відкріпне посвідчення - посвідчення, яке дає виборцю право голосувати не за місцем свого проживання.
Відповідальність за порушення виборчих прав - система правових норм, організаційних засобів, форм, за допомогою яких Конституцією та іншими законодавчими актами державами визначається порядок організації та проведення виборів, забезпечується їхня охорона, а в разі порушення визначеного порядку – відновлюється їхня конституційність і законність.
Військовий ценз - офіційне обмеження виборчого права військовим.
Віковий ценз - офіційне вікове обмеження виборчого права громадян.
Вільний (загальнонаціональний) мандат - тип депутатського мандата, при якому депутат парламенту вважається представником усього народу, а не виборців свого виборчого округу.
Влада - (1) спроможність, право, можливість суб’єкта політики нав’язувати власну волю, розпоряджатися іншими людьми, суспільними групами за допомогою закону, авторитету, насильства, примусу тощо; (2) система керівних (державних) органів.
Внутрішня політика - комплекс заходів, що охоплює напрямки економічної, соціально-інтеграційної, соціально-культурної, примусової і т.д. діяльності держави, її структур та інститутів, зорієнтованих на погодження інтересів різних верств населення.
Вотергейт - офісна споруда у Вашингтоні, округ Колумбія, яку 1972 р. займав Національний комітет Демократичної партії. Агенти президента Р. Ніксона провели там невдале пограбування з проломом, намагаючись перешкодити виборчій кампанії Демократичної партії, і ця подія зумовила відставку президента в серпні 1973 р. Це поняття і похідний від нього суфікс – гейт активно вживають для назви людей і місць, пов’язаних із політичними скандалами.
Гарантії діяльності партій (блоків) - визначені законом засоби, спрямовані на забезпечення організаційних, інформаційних та інших умов, потрібних для виконання ними відповідних виборчих процедур, передбачених Законом України “Про вибори народних депутатів України”.
Геноцид - здійснювання властями масові вбивства, переслідування, гоніння певних національних, етнічних, расових, соціальних, культурних, релігійних та інших груп.
Геополітика - політологічна концепція, що вбачає в політиці якоїсь держави визначальну роль географічних чинників (просторове розташування країни, клімат, розмір території, кількість населення, наявність природних ресурсів та ін.).
Глобалізація - дедалі більша взаємозалежність між різними людьми, регіонами та країнами світу.
Глобалізм - політична практика, зорієнтована на розв’язання локальних суспільних проблем з урахуванням їхнього взаємозв’язку з проблемами зовнішніми, більш загальними, з передбаченням їх наслідків для світових процесів.
Глобальна політика - великомасштабна діяльність держав, урядів, міжнародних політичних і наукових організацій з вивчення і розв’язання глобальних проблем сучасності не лише в національних і регіональних межах, але й у масштабі всієї Землі.
Голосування – безпосередній акт волевиявлення громадян під час виборів, подання громадянами свого голосу “за” або “проти” висунутих кандидатів у депутати чи політичних партій.Зазначений етап є кульмінаційною стадією всієї виборчої процедури, оскільки охоплює процес фактичного здійснення волевиявлення громадян. Голосування “за” називається позитивним голосуванням, а “проти” – негативним.
Громадянство - формально зафіксований правовий зв'язок особи з державою, що знаходить свій вияв у їхніх взаємних правах та обов’язках.
Громадянське суспільство - суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних якостей, яке, будучи незалежним від держави, спільно с нею формує розвинені правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.
Грошова (виборча) застава - виражена в грошовій формі гарантія відповідальності кандидата у депутати партії (блоку) та запорука серйозності наміру щодо участі у виборах, яку обов’язково вносять для реєстрації кандидата у депутати відповідна виборча комісія.
Декларація про майно та доходи кандидата у депутати – документ фінансової звітності, який дає змогу на підставі перевірки власноручно зазначених відомостей щодо майна та доходів відповідної особи визначити відповідність чи невідповідність зазначених у декларації відомостей фактичному її фінансовому та іншому матеріальному становищу.
Двопартійна система - організація політичного життя, коли дві партії почергово беруть участь у здійсненні політичної влади і досягають успіху у виборчої боротьбі. Прикладом є існуючі партійні системи Великобританії, США, за яких у виборчому суперництві реально беруть участь дві партії.
Демографія - наука про народонаселення, яка вивчає його чисельність, склад, структуру, розселення по території, а також зміни на протязі часу.
Демократизація - певна спрямованість політичного процесу, яка характеризується розширенням прав і свобод громадян та їх організацій, участю народу в політичному житті і його впливом на прийняття політичних рішень, посиленням контролю з боку суспільства за діяльністю держави, забезпеченням відбої конкуренції різних політичних сил, ідеологічного і політичного плюралізму.
Демократія - форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян.
Держава - базовий інститут політичної системи і політичної організації суспільства, який створюється для налагодження життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення у соціально-неоднорідному суспільстві з метою забезпечення його цілісності й безпеки, задоволення загальнонаціональних потреб.
Державна влада - державна організація політичного управління суспільством. Д.в. поширюється на всі сфери суспільного життя. Здійснюється державою з допомогою спеціального апарату примусу або переконання, володіє монопольним правом видавати нормативні акти, обов’язкові для всього населення даної держави; включає такі різновиди влади, як виконавча, законодавча, судова, військова тощо.
Державний суверенітет - це верховенство, самостійність і неподільність державної влади в межах території держави та незалежність і рівноправність держави в зовнішніх відносинах.
Державний устрій - політична форма існування держави з точки зору національного і адміністративно-національного статусу. За видами устрою держави поділяються на: а) унітарні; б) федеративні; в) конфедеративні.
Диктатура - нічим не обмежена влада особи, класу чи інших соціальних груп у держави, регіоні, що спирається на силу, а також відповідний політичний режим; тимчасовий авторитарний режим, який вводиться на строк дії надзвичайних обставин для прийняття рішучих заходів, спрямованих на виведення країни з кризового стану. В сучасний період це поняття найчастіше ототожнюється з недемократичними (або антидемократичними) формами політичного режиму.
Дискримінаційні виборчі системи - виборчі системи,які не відповідають структурі преференцій виборців і зумовлюють значний рівень диспропорційності.
Дійсні (недійсні) вибори – вибори, що відбулисябез порушень чинного законодавства називаються дійсними (чинними). Вибори, якіскасовані Центральною виборчою комісією (ЦВК) називаються недійсними (не чинними).
Дільнична виборча комісія (ДВК) - важлива ланка системи виборчих комісій, яку утворюють з метою організації голосування виборців на виборчій дільниці в день голосування та проведення підрахунку голосів виборців і визначення підсумків, а також передачі протоколів про підрахунок голосів виборців до відповідної окружної виборчої комісії.
Довірена особа кандидата - впливова та авторитетна людина, яка підтримуєкандидата у депутати чи політичну партію і може офіційно представляти їхні інтереси.
Договір суспільний - соціально-філософське, правове і політологічне вчення про походження, сутність і функції держави, згідно з яким Її виникнення пояснюється укладанням добровільної угоди між громадянами і державою, якій передаються основні права громадян. Концепція договірної держави розроблена Т.Гоббсом, Дж. Локком, Ш.Монтеск'є та ін.
Додаткові вибори (довибори) - вибори, які проводять для поповнення представницького органу, якщо з його складу з різних причин вибули один або кілька членів.
Другий тур - клас виборчих процедур, згідно з якими всі кандидати у депутати в одномандатному виборчому окрузі спершу змагаються у виборах на основі принципу відносної більшості. Якщо котрийсь кандидат набирає більше половини голосів виборців, то його вважають переможцем. Якщо ніхто не набирає, то організовують другий тур, у якому беруть участь (згідно з правилами або традицією) лише ті, хто зайняв у першому турі перше й друге місця.
Екзит-пол (англ. exit - вихід, poll(s) – підрахунок голосів) - один з методів вивчення громадської думки, який полягає в опитуванні виборців одразу ж на виході з виборчих дільниць, одразу після голосування.
Електоральне поле - сукупність виборців країни, регіону, округу.
Електоральний успіх партії (кандидата) - підсумки діяльності політичної партії (кандидата) на виборах.
Електорат (фр. electоr – виборець) - виборчий корпус, сукупність громадян, наділених активним виборчим правом, тобто правом обирати.
Елементи виборчих систем – складові частини виборчої системи.Особливість кожного різновиду виборчої системи визначається характеристикою тих елементів, які її формують.
Еліта політична - меншість суспільства, що являє собою достатньо самостійну, вищу, відносно привілейовану групу, наділену видатними психологічними, соціальними й політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні а здійсненні рішень, пов’язаних із використанням державної влади або здійсненням впливу на неї.
Емансипація жінок - рівність прав чоловіків та жінок.
Зайві” голоси - голоси виборців, віддані за список партії, яка не подолала виборчий бар’єр чи кандидата у депутати, що не набрав потрібної для перемоги кількості голосів.
Закон - прийнятий у конституційному порядку найвищим законодавчим органом державної влади нормативно-правовий акт, який має найвищу юридичну силу щодо нормативних актів (указів, постанов тощо).

Законодавча влада - гілка влади, яка має повноваженнями приймати закони. Інституційно-законодавча влада – це система державних органів, які володіють правом на прийняття законів і використовують його.
Законодавчий орган - збори, що ухвалюють закони і складаються з обраних членів, які формально мають рівні права й повноваження.
Закриті списки – одна з процедур пропорційної виборчої системи, за якою порядок розташування прізвищ кандидатів у партійному списку визначає сама партія, а виборець голосує за весь список в цілому й не може внести у нього зміни.
Засади виборчого процесу - відправні ідеї, положення, головні принципи діяльності суб’єктів виборчого процесу.
Засоби передвиборчої агітації - технічні та інші можливості, завдяки яким відбувається передвиборна агітація в рамках певної форми. Такими засобами є відео- та аудіо записи, кінозйомки та фотоілюстрації з наданням відповідних коментарів агітаційного характеру, публічні виступи, відповідні листівки, буклети, стенди, дошки, спеціально оформлені транспортні засоби тощо.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал