8 клас Методичний посібник



Сторінка6/20
Дата конвертації01.01.2017
Розмір4.66 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Тема: Самійло Кішка

Мета: схарактеризувати постать Самійла Кішки; дати учням уявлення про морські походи козаків кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст..; установити зв’язок між діяльністю козаків та зовнішньополітичним життям Європи; розвивати вміння розповідати про історичні події, використовуючи усні історичні джерела; сприяти розвиткові критичного мислення та формуванню навичок самостійної роботи учнів; розвивати навички роботи з картою та різними видами джерел; розвивати вміння давати стислу характеристику діячеві та визначати його роль у історичному процесі; виховувати почуття любові до рідного краю, його культурних надбань, повагу до захисників Вітчизни; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Мотивація:

Свою Україну любіть…

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть

Т. Шевченко

Ці слова викарбувані поруч з пам’ятником славетному гетьману Самійлові Кішці, учаснику морських походів запорожців в 70-х рр. XVI ст. проти турків, який потрапив у полон, де перебував близько 25 років на галерах, організував повстання українських невільників і перебивши команду, повернувся в Україну.

  1. Що ви чекаєте від цього уроку? Про що б хотіли дізнатись?

  2. Що дасть вам вивчення цієї теми?

В ході уроку учні визначать місце і роль запорізького козацтва у

боротьбі з іноземними загарбниками в першій чверті ХVІІ ст., дадуть оцінку діяльності отамана Самійла Кішки; зможуть називати час морських походів козаків та показувати на карті основні походи та місця битв; розвинуть навички аналізу, самостійної та групової роботи, роботи з історичними джерелами та контурною картою, вміння давати стислу характеристику історичному діячеві та визначати його роль у історичному процесі.

Обладнання: текст уривку думи; ілюстрації, портрет українського отамана Кішки; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), стінна карта «Європа у ХVІ – першій половині ХVІІ ст.»., контурні карти.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Учні розшифровують формулу майбутнього уроку, використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи.

У+ Р + О + К = З, де У – увага, Р – робота, О – організованість, К – кмітливість, З – знання

Вивішується смайл «Радість» на дошці з побажанням учням гарного настрою і легкого засвоєння теми.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

Релаксаційна хвилинка

А зараз заплющіть очі і під звуки козацької музики здійсніть уявний політ до Запорозької Січі. ( Звучить мелодія).

Розплющіть очі та скажіть, що ви побачили перелітаючи, яка картина постала у вашій уяві?

( Відповіді учнів)

Для того, щоб увійти до святині української історії, вам потрібна перепустка. Отримати її ви зможете лише в тому випадку, коли відтворите в пам’яті вивчений матеріал про козацтво.

Вправа «Мікрофон»

  1. Коли вперше в історичних документах з’явились згадки про козаків ?

  2. Що означає слово «козак» ?

  3. Де і коли збудовано фортецю, що вважається першою відомою Січчю?

  4. Чим була Запорозька Січ за своїм устроєм?

  5. В складі якої держави знаходилась основна частина українських земель на початку XVII ст.? (В складі Речі Посполитої)

  6. Яка держава була південним сусідом українських земель у складі Речі Посполитої? (Кримське ханство, Османська імперія).

  7. Які були мотиви у Кримського ханства здійснювати розбійницькі походи українськими землями? Аргументуйте відповідь. (Так, тому що кочове скотарство і примітивне землеробство, були основними заняттями кримських татар. Таке ведення господарства не забезпечувало ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому населенню. Вирішували свої внутрішні проблеми кримські хани шляхом постійних розбійницьких набігів на сусідні землі .

  8. Які чинники сприяли частим набігам кримсько-татарських орд на українські землі? (Вигідне географічне положення, багаточисельна армія і підтримка Османської імперії).

  9. Чи здатна була на початку XVII ст. Річ Посполита захистити українські землі від розбійницьких нападів південних сусідів? (Ні) Чому?

  10. На кого фактично була покладена функція захисту порубіжжя від татарських нападів? ( на українських козаків)

Висновок. Отже, козацтво в кінці ХVІ ст. було основним захисником українських земель. Від турецько-татарських набігів.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні на уроці ми ознайомимось з видатною постаттю в історії українського козацтва першої чверті ХVІІ ст. – отаманом Самійом Кішкою.

Вчитель сприяє самостійному цілепокладанню учнів:

Тема уроку та план вивчення нового матеріалу записані на дошці.

Які ж були наслідки татарських набігів для українських земель?

Вчитель

В основу своєї політики турецькі й кримські феодали покладали загарбницькі, агресивні війни. Обабіч шляхів все лежало в руїнах. Кримські татари не щадили нікого - ні малого, ні старого, ні чоловіків, ні жінок. Вони палили і руйнували оселі, грабували майно, вбивали або забирали у полон людей. Цими шляхами вони гнали з України в полон тисячі босоногих бранців, переганяли тисячні гурти забраної худоби та везли вози з награбованим добром.

Українська народна пісня так розповідає про лихо, що його несли татари :

За річкою вогні горять.

Там татари полон ділять.

Село наше запалили.

І багатство розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в'ється

І на ногах ланцюг б'ється
Робота учнів з картою «Українські землі в кінці XVI - I пол. XVII ст.»:

Завдання

Знайдіть основні напрямки татарських походів.

Вчитель

Литовський посол Михайло Литвин записав у своєму щоденнику, що коли він в'їжджав до головного невільницького ринку Криму - Кафи, то був здивований безперервним рухом українських невільників. Місцевий збирач податків допитувався в нього: "Звідки береться така сила людей і взагалі, чи лишилися ще люди в Україні?" (Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. - К., 1881. - В. І . - С. 45).

Ці страхітливі часи знайшли відображення і в народній творчості українців:

Зажурилась Україна, що нігде прожити,

Витоптала орда кіньми маленькії діти.

Ой маленьких витоптала, великих забрала,

Назад руки постягала, під хана погнала...

Вчитель

За час існування Кримського ханства татарські орди й султанські війська знищили і перетворили на невільників сотні тисяч українців.

Тому не дивно, що з кінця 16 ст. українські козаки почали не лише боронити землі України від нападів турків і татар, а й здійснювали далекі сухопутні і морські походи, під час яких звільняли невільників, руйнували ворожі укріплення.

Боротьба запорожців проти татар і турок у кінці XVI ст. була пов’язана з іменем Самійла Кішки (1599-1602).

Що ж це була за людина? Ми зараз спробуємо скласти історичний портрет видатного козацького отамана. Будемо працювати у групах. Кожна група отримає історичну довідку і запитання, на яке треба знайти відповідь. З ваших відповідей вималюємо образ цієї людини і зробимо висновок про значення його діяльності.

Запитання, на які учні повинні знайти відповіді:

1.Де народився, з якого стану походив, яку отримав освіту?

2.Опишіть характер Кішки.

3. Які результати його діяльності?

4.В чому проявився його талант полководця?

Запитання до всього класу

Яке, на вашу думку історичне значення діяльності отамана?

Довідка

КІШКА (Кушка, Кошка) САМІЙЛО (р. н. невідомий - помер 1602, за ін. даними, 1620) - український козацький гетьман (1600-02).

Походив з брацлавського роду Кошичів або Кошків. Мав родовий герб ДОЛЕНГА.

Учасник морських походів запорожців в 70-х рр. 16 ст. проти турків. Під час одного з них потрапив у полон, де перебував близько 25 років на галерах.

У 1599 організував на турецькій галері повстання українських невільників, які, перебивши команду, повернулися в Україну.

Будучи обраний гетьманом, добився від польського короля Сигізмунда ІІІ Вази скасування банації (закону про визнання козаків поза законом), що привело до визнання козацтва як суспільного стану.

Коштом гетьмана Самійла Кішки на знак вдячності за визволення з турецької неволі було побудовано деревяну церкву в Києві. При церкві був також шпиталь для бідних, що проіснував понад 200 років, завдяки чому за церквою і закріпилася назва Миколи Доброго.

В 1600 Самійло Кішка очолював запорожців у спільному українсько-польському поході до Криму, також козаки під керівництвом Кішки у складі польського війська брали участь у походах до Молдавії (1600) та Лівонії (1601–1602), де гетьман командував 4-тисячним загоном.

Про дальшу діяльність Кішки і обставини смерті достовірних даних немає. Більшість дослідників вважають, що він загинув у 1602 під Фелліном у Лівонії і був перевезений та похований у Каневі.


Виступ груп, перевірка складеного портрету.

Про невольничі роки й урятування Самійла Кішки оповідає однойменна народна дума «Самійло Кішка». Основою для її створення були випадки повстань невільників, які захоплювали турецькі галери і поверталися на них на Батьківщину. Про ці факти свідчать літописи та деякі іноземні джерела, зокрема італійська брошура, видана у Римі в 1643 році.

Емоційна хвилинка

Читання уривка з думи «Самійло Кішка» або прослуховування думи в аудіо запису: «Пливе по Чорному морю турецька галера. На ній – вельможа (Алкан-паша) з охороною та ще військо чимале (700 турків, 400 яничар), бо можуть перестріти її козацькі чайки – і не з медом тоді буде туркам, не врятують ані високі борти, ані гармати, ані вітрила. Тому сидять високо на щоглах кілька яничарів і зусібіч розглядають водний простір. Щастить галері – багато років ніде не натикалися на козаків.Не щастить невольникам: знемагають унизу на веслах та все молять Бога, щоб послав на судно чайки. Визволили б їх єдинокровні брати і хоч на старість стали б вони вільними. Більшість галерників ще дрібними дітьми потрапили в неволю. Наскочила татарська орда, захопила ясир і погнала його в Кафу на ринок. А там, мов худобу, попродали в рабство. Хто менший був – у яничари взяли, старших веслярами на галери посадили. Так і виросли в неволі, посивіли. І ще є поміж них колишні козаки, що пораненими в полон потрапили. Над такими особливо збиткувалися турки. Спершу ніби по-доброму пропонували віру перемінити, хрести з ший зривали. Хто відступався від християнства, той уже вважався турком і не був рабом. А хто відстоював проти цієї спокуси, той зазнавав і наруги й знущань, і все його існування ставало пеклом. На галері, звичайно ж,— ті, які не зреклися віри своєї.

Сумно похилив голову на груди й гірку думу думає Самійло Кішка. Двадцять п’ять років у неволі, двадцять п’ять літ гребе на галері й частується канчуками наглядачів, які затяглися вибити з нього козацький дух, та ніяк не виб’ють і від того ще більше навісніють, шматують його тіло канчуками. Мабуть, скоро й заб’ють. «Хай так і буде,— думає Кішка,— краще смерть, аніж життя в неволі».

А потім ввижається йому славне товариство запорозьке, чується гомін Січі. Було все це колись у далекій молодості. Ходив з походами, рубався з ворогами, радів перемогам. Те життя йому згадується як пісня, інколи в снах повертається. А прокинеться — не може на світ білий дивитися, тяжка журба душу точить.

Після чорної безнадії інколи приходять хвилини, коли раптом віриться в те, що настануть ще дні волі. І подумав одного разу Самійло Кішка, що якщо ніхто не може допомогти невольникам, то вони самі собі допомогти мусять. Визрів у нього план. Наглядач за веслярами (Лях Бутурлак) — потурчений слов’янин, що дуже любить випити.

Треба підстерегти мить, коли він набамбуриться горілки по самі очі, й украсти у нього ключі, якими їх замкнено на ланцюгах. Поділився своєю думкою з невольничим товариством, і стали вони гуртом чекати слушного моменту.

В одному порту галера довго стояла на якорі. Майже всі турки зійшли на берег. А наглядач пив горілку та до галерників промовляв, аби вони християнства зрікалися, то стануть такими ж вільними, як і він.

Особливо на Кішку налягав, бо дуже йому хотілося козака в турки переманити. Самійло завів з ним розмову, а наглядач став частувати його горілкою. Наглядач п’є, а Кішка в рукав виливає. Кішка тверезий, а наглядач звалився п’яний і захропів. Отоді й забрали в нього ключі і всіх повідомили. А коли повернулися турки на судно, кинулися галерники на них і всіх перебили.

Бесіда за питаннями.

- Коли ми вперше знайомимося із Самійлом Кішкою?

- В яких умовах він перебував у турецькій неволі?

- Що свідчить про його любов до рідного краю, народу, повагу до християнської віри?

- Як він ставиться до своїх побратимів?

- У чому виявляється його ненависть до ворогів, зрадника Ляха Бутурлака?

- Чи можна вважати Самійла Кішку національним героєм? Доведіть свою думку.

- Які риси характеру притаманні герою думи?

Робота з візуальним джерелом.

Розгляньте портрет Самійла Кішки і опишіть зовнішність героя.

Вільний мікрофон

Висловіть своє ставлення до С. Кішки

IV. Узагальнення і систематизація знань

Tестовe опитування

1. В якому році турецька галера з Самійлом Кішкою на борту прибула до України?

а) 1599; б) 1600; в) 1601; г) 1602.

2. Яким був кількісний склад (у сотнях) яничар на галері? а) Три; б) чотири; в) дві; г) півтори.

3. Скільки часу перебував Самійло Кішка з козаками у неволі? а) двадцять п’ять років; б) півроку; в) п’ятдесят чотири роки; г) півстоліття.

V. Підсумок уроку

Рефлексія «Сьогодні на уроці» :

(учні вибирають питання і дають на них відповіді)

- Найбільше мене сьогодні вразило….

- Єдине, що мене тепер дивує…

- Раніше я думав (ла), що …….. , а тепер вірю, що…

- Сьогоднішня тема пов'язана з моїм досвідом тим, що…

- Я хотів (ла) б більше почути про….

З того, що ми сьогодні вивчили, мене справді зацікавило…

VІ. Домашнє завдання

Закінчити роботу з контурною картою.

Намалювати комікс з 5-6 малюнків, що відображатимуть історичні події в житті славного кошового.
Урок №8

Тема: Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Мета: охарактеризувати і описати історичний портрет та діяльність гетьмана Петра Кононовича Конашевича-Сагайдачного; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва; ознайомити учнів з військовою, суспільно-політичною та культурно-просвітницькою діяльністю видатного гетьмана; з’ясувати роль українського козацтва в Хотинській війні та долею золотого меча Петра Сагайдачного; виховувати патріотизм, наполегливість у роботі , повагу до історичного минулого українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання : ілюстрований матеріал, портрет гетьмана,роздатковий матеріал , карта, таблиці, схеми битв.


Хід уроку

І Організація навчальної діяльності

ІІ Актуалізація опорних знань та вмінь.

Гра «Знайдіть помилки» 

  1. Основна частина українських земель на початку 17 ст.входила до складу Великого князівства Литовського.

  2. Українське козацтво виникло для заселення кордонів держави ,які страждали від турецько-татарських набігів.

  3. Слово «козак» означає кріпосний, залежний.

  4. Першим гетьманом українського козацтва був Северин Наливайко.

  5. Перші козацькі повстання 1591-1600року очолили – Дмитро Вишневецький та Самійло Кішка.

Висновок: Отже, в кінці ХVІ ст. козаки остаточно утвердилися, як основні захисники українських земель від турецько-татарських набігів.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

План

  1. Дитячі роки Петра Сагайдачного. Формування світогляду.

  2. Прихід на Січ. Створення регулярного козацького війська.

  3. Походи у Крим і Туреччину.

  4. Московський похід.

  5. Культурно-просвітницька діяльність.

  6. Автономістські настрої гетьмана.

  7. Хотинська кампанія 1621–1622 рр.

  8. Доля золотого меча Петра Сагайдачного

  1. Дитячі роки Петра Сагайдачного. Формування світогляду

Вчитель

Петро Конашевич народився в селі Кульчиці Перемишльської землі Руського воєводства (нині Самбірського району Львівської області) у православній родині, що належала до дрібної шляхти. На підставі збереженого поминального запису роду Сагайдачного, історики припускають, що батька Сагайдачного звали Кононом, по смерті якого мати прийняла чернечий постриг.

Справжнє прізвище Петра Конашевича-Сагайдачного - Конашевич. Сагайдачний - це прізвисько, що походить від слова сагайдак - шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. Сагайдачним Петра Конашевича назвали за винятково майстерну стрільбу з лука. Навіть на єдиному його портреті, виконаному сучасником, він зображений із сагайдаком за спиною. Про дитячі та юнацькі роки Петра Конашевича-Сагайдачного збереглися надзвичайно скупі відомості. Народився між 1577-1578 рр. в с. Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині в сім`ї дрібного українського православного шляхтича. Дістав початкову домашню освіту, а згодом навчався в Острозькій академії та Львівській братській школі.


ЦІКАВО ЗНАТИ…

Коли Петру виповнилося одинадцять років, він залишив батьківський дім та подався в науку до Острога. Очевидно, він і там не розлучався з улюбленою зброєю, яку, як вже було зазначено, полюбив ще з малих років. До того ж, для цього він мав сприятливі умови: місто славилося своїми ремісниками-зброярами.

Маючи багаж знань, який дала йому домашня освіта, Петро при зарахуванні учнем Острозької школи-академії переступив перші навчальні сходинки – кілька елементарних класів.Острозька академія давала своїм учням не лише ґрунтовні знання, відкриваючи перед ними широкі обрії кар’єри. Цей навчальний заклад був визнаним в Україні культурно-освітнім та ідеологічним центром. Молодим людям там прищеплювалося розуміння духовних цінностей свого народу, формувалися національна самосвідомість і гідність.

Особлива духовна атмосфера, яка оточувала Петра Сагайдачного в острозький період його життя, остаточно сформувала його особистість. Сприйняті ним ідейні та культурні віяння і впливи яскраво проявилися у його діяльності вже поза студентською лавою.

  1. Формування світогляду

Вчитель

Будучи гетьманом, Петро Сагайдачний виражав інтереси національно-патріотичних сил та активно виступав проти чужоземного панування на українських землях. Підтримуючі прагнення українського народу до більшої політичної самостійності, Петро Сагайдачний домагався автономії України, досягнення для неї широких прав у складі Речі Посполитої. Він підтримував концепцію, згідно якої українці розглядались, як третій (рівноправний із польським та литовським) народ Речі Посполитої. При цьому стверджувалась історична та національна єдність мешканців територій, історично пов'язаних із Київським та Галицько-Волинськимкнязівствами княжої доби. Сагайдачний виступав палким поборником та захисником православ'я, яке після Брестської Унії 1596 року було оголошено поза законом. Значна частина цивільного українського населення та православного духовенства виступили проти унії, що призвело до соціальної, політичної та ідеологічної конфронтації, яка досягла особливої гостроти в перші десятиріччя XVII ст.

Ще під час навчання вакадемії Петро Сагайдачний зайняв позицію неприйняття унії. В умовах посилення національно-релігійного гноблення українського народу, Петро Сагайдачний переконав козаків підтримати православну церкву та разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Ця публічна акція продемонструвала солідарність запорожців із православним духовенством та була виявом підтримки та захисту, що оберігав його від репресій польської влади. Саме завдяки активній підтримці та гарантіям Сагайдачного Єрусалимський патріарх Теофан III відновив знищену унією православну ієрархію. Підтримка запорожцями православного духовенства сприяла розвитку української культури, а також стала важливим чинником подальшої національно-визвольної революції під проводом Богдана Хмельницького.



  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал