8 клас Методичний посібник



Сторінка20/20
Дата конвертації01.01.2017
Розмір4.66 Mb.
ТипПрограма
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
Виховний захід

Я патріот

Мета: виховувати повагу до українських козаків – захисників землі, до історичного минулого своєї держави, формувати почуття патріотизму, толерантності, національної свідомості та гордості за свою Батьківщину.

Обладнання: портрети історичних особистостей, виставка літератури, фотографії історичних пам’яток, пов’язаних з козацтвом, аудіо- та відеотехніка.

Хід виховної години

І. Організаційна частина

Привітання. Перевірка присутності учнів.

II. Вступна частина

Епіграф до уроку:

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми перестали гордитись, що ми українці!

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще й од Байди нам в’ється,

І що ми в Україні - таки ж український народ,

А не просто населення, як це у звітах дається.

Я до себе кажу, і до кожного з вас:- Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори,

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості наші збагнути не змога,

Чом солодший од меду нам видався час забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок од порога.

слова Теодора Кукурудзи

Ведучий 1

Україна… Скільки пестливих слів хочеться сказати про нашу рідну землю, нашу Батьківщину! 

-Батьківщина – це наша держава, це земля не лише наших батьків, а й дідів і прадідів. 

-Батьківщина – це край, де здавна звучить наша рідна мова і материнська пісня.

-Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. 

-Це широкий Дніпро - Славутич, який несе свої води в Чорне море.

Ведучий 2

-Україна - це і той край, де ми живемо і зростаємо.

-Україна славиться хлібом, пшеницею. В Україні є моря Чорне і Азовське, багато річок, на яких ми відпочиваємо. 

-Україна - мирна країна, її народи хочуть жити в мирі та злагоді.

- Наша країна має свої звичаї, традиції, культуру. 

- Багата й складна історія нашої держави. 

Вчитель

Історія народу, як і життя людини , має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Так і наша держава пережила багато доброго, але були і важкі хвилини в історії нашої батьківщини. Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант , то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості. Хто ж творив ці сторінки? Безперечно такі ж самі прості люди як і ми з вами.

А робили вони це з любові до рідного народу, з прагнення добра для власної землі.

Ведучий 1

Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатющої історії українського народу.

Учень

Любити Вітчизну, любити завжди

Любити Вітчизну, любити завжди, 

поля її росні, зелені сади 

і їй не жаліти за дні молоді 

ні крові у битві, ні поту в труді. 

Любити Вітчизну, любити завжди, 

і села її і її городи, 

і їй всі бажання, пориви й думки 

на світлій дорозі у світлі віки.

Вчитель

Що для вас значить любити батьківщину? Яким має бути справжній патріот України?

Учні висловлюють свої думки. Записують на «сердечка» та прикріплюють на підготованому стенді «Я патріот».

Вчитель

Протягом року ми ознайомилися з великими людьми, що своїми подвигами, діяльністю, прагненнями щодня змінювали історію нашої держави в XVI - XVIII століттях.

Як цей період ще можна назвати? Так, козацька доба. Цей період був важким для українського народу, але, на щастя, наша Україна багата на видатних особистостей, що зробили величезний внесок для того, щоб якось змінити хід історії та допомогти рідному народу. Наші предки надихають нас завершити розпочату ними справу по відродженню національної держави.

Ця допомога проявлялася по різному.

Діти давайте згадаємо , що важливого робили ті видатні постаті.

Учні висловлюють свої думки.

Гра «Історична естафета »

(учні передають булаву після правильно сказаної відповіді)

Прогнозовані відповіді учнів.

  • Заснування навчальних закладів

  • Відкриття друкарень

  • Побудова церков та храмів

  • Меценатська підтримка шкіл, церков, релігійних діячів, науковців, письменників …

  • Друкарська справа

  • Створення літературних та релігійних памяток

  • Визвольна боротьба проти польсько-шляхетського панування

  • Захист Церкви

  • Боротьба з турками та татарами

  • Захист прав козаків

  • Реформи

Згадаємо імена тих, хто не жалів своєї сили, досвіду і навіть життя для визволення України.   

( На дошці прикріплені портрети особистостей  вивчених учнями протягом року)

Діти, хто з цих великих людей вам запам’ятався. Що ви про них пам’ятаєте?

Виступи учнів (можна вислухати спонтанні відповіді учнів)

Виступи учнів

  • Дмитро Іванович Вишневецький

За наказом гетьмана Дмитра Вишневецького козаки оббивали човни замість дощок буйволячими шкурами. Це нововведення мало важливе значення: човни ставали значно легшими, оскільки козакам нерідко доводилося переносити їх суходолом. Човни стали називатися байдами, а Вишневецькому надали прізвисько «Байда».

Байда – Дмитро Вишневецький

Хортицьку Січ заснував.

Сили зібравши для бою,

Замок в Січі збудував.

Дмитро Вишневецький став першим гетьманом запорожців і засновником першої столиці Війська Запорозького. Гетьман – старший головний військовий начальник. Часи першого гетьманства 1564-1573р.

Славне Військо Запорізьке

Ти, наш лицарю, зібрав,

На острові, на Хортиці,

Січ преславну збудував.

Перший ти казав козацтву,

Як топтать до слави шлях:

Йти за море, ріки, гори,

Не сидіти на степах…

Та Молдавію звільнити,

Байдо, не щастить тобі,

Нищить владно підла зрада

Славні заміри твої.

І сконав ти у Царграді

Під руками ворогів

Але віри, ні народу

Відректися не хотів

То за це тебе, наш князю,

Народ славить в піснях:

Хто за рідний народ гине,

Той живе й по ста віках!

  • Петро Конашевич-Сагайдачний – нащадок українського шляхтича, родом з міста Самбора. Петро здобув добру освіту, знав кілька мов, мав гострий розум, дуже діяльний, умів досягати поставленої мети.

Гей, широко залунала

Запорозька честь і слава –

Сагайдачному дісталась

Та гетьманськая булава!

Бо такого ще не було

В товаристві отамана,

Ще ніхто не бив та славно

Яничара й бусурмана.

І ніхто не вів так мудро

Товариство в чистім полі,

Так братів ніхто не вивів

Із турецької неволі.

І за справу Владислава

Ти боровся під Москвою,

20 тисяч товариства

Ти повів туди з собою

Бо за поміч ти від Польщі

Всі права думав здобути,

Що зробив ти для Вкраїни,

Те повік годі забути.

Для могутності народу

Дбаєш ти і про освіту,

І на школи ти даруєш

Більшу частку заповіту.

Сагайдачний дбав, щоб кожний козак мав свого коня та рушницю, запровадив військову муштру (навчання, тренування), тому ядром його армії були дисципліновані, вимуштрувані по-військовому козацькі загони.

  • Богдан Хмельницький

Особливе місце не тільки в історії козаччини, а й усієї України займає постать Богдана Хмельницького. Славну сторінку в українську історію вписав він. Саме Богдан Хмельницький зробив першу спробу повернути Україні волю. З території нашого краю у 1648 році розпочалася велика Визвольна війна українського народу проти польських поневолювачів. Очолив її Богдан Хмельницький.

«Ти Богом посланий, Богдане,

Розбить кайдани лихоліть.

Ніколи край не перестане

За тебе Господа молить…»

То пан Хмельницький,

Житель чигиринський,

То він не досипає,

Коло Случі – річки ляхів й жидів доганяє.

Хай про Богдана спів мій лине,

Хоч він і пан, та серце мав,

За суверенність України

Боровся він і в цім був прав

(Пісня «Козацькому роду нема переводу»)

   Ведучий 2   

   Багато чорних хмар ламали віття і гнули стовбур українського дерева, але коріння його у глибині рідної землі виживало, підтримане народом.  Ми пережили тяжку трагічну історію, але Україна для нас ніколи не була мачухою, а ненькою, котра нас, мов пташенят, брала під своє тепле крило і вчила людської мудрості і вічно вела до світла знань.

Україна пройшла довгий та тернистий шлях до незалежності.

Ведучий 1

Вірність і мужність - ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті! Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу - вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію. Це герої залишили для нас здавалось би такі божевільні кличі: Або все - або нічого! Або пан - або пропав! Перемога або смерть!

Україна пройшла багато важких, трагічних сторінок історії, на кожній сторінці життя були свої герої, свої патріоти, що відчайдушно боролися за рідну державу, щоб відстояти її честь та незалежність.

Вчитель

В кожний історичний період були особистості, що віддавали життя , розум, надію нашій державі, так і сьогодні є ті герої, яких варто згадати, тих що віддали життя за рідну державу.

Ведучий 1

Кожна перемога України, на жаль, омита кров’ю її найкращих синів. Так три місяці тому ми вийшли на Майдан відстоювати Євроінтеграцію. Та згодом боротьба наша переросла у революцію. Відстоюючи честь і волю своїх сімей, міст, країни, у боротьбі загинули мужні, сильні духом, віддані високим ідеалам добра і справедливості, юнаки та чоловіки.

Учень

Ви кажете, що брат іде на брата.
Ви вибачте! Нам звірі - не брати!
Як може брат нам очі вибивати?!
Як може брат нас рвати на шматки?!!!
Як може брат стріляти у дитину,
Ногами добивати дідуся?!
Не хочу я собі таку родину.
Пробачте! Звір для мене - не сім'я!
Ви кажете, що брат іде на брата...
Я ж знаю - нас вбивають вороги!
Не вмію зраду звірям пробачати.
І вихід лиш один – ПЕРЕМОГТИ


Ведучий 2.

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. Загиблі хлопці своїми життями спокутували цю вину за всіх! Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Учень

Трагічні дні. В скорботі Україна,

І нашу біль відчула вся земля,

А десь далеко, у висотах синіх,

Небесна Сотня з Богом розмовля.

І Бог їх душі лагідно приймає,

Для праведних не буде забуття,

Ми знаємо, Герої не вмирають,

Дарує небо вічне їм життя.

Здригнувся кат, покинув Межигір’я,

Де не ступне, горить під ним земля,

А в небі сяє вже нове сузір’я.

І Україну всю благословля.

Учень

Те сяйво сліпить всіх катів щоночі

І не дає спокійно жить щодня,

І від людей вони відводять очі,

Прокляття вбивцям чує вся рідня.

Герої сплять. Спокійні їхні чола,

Для них навіки зупинився час.

Ми не забудем, друзі, Вас ніколи,

Ви – дух Майдану. Ви є серед нас.

Ви нас усіх збираєте на віче,

За Вас ми молим Матір і Отця,

Ваш дух до нових перемог нас кличе,

Вогнем святим запалює серця.

Вогнем добра, любові і свободи,

І Вашу пам’ять не стирає час,

Ви з нами, друзі, Ви завжди з народом,

Ми будемо рівнятися на Вас.

Ми вже не ті. Немає безтурботних,

І нас не поневолити Москві!

Прислухайтесь: іде Небесна Сотня,

Ідуть Майдану вічні вартові.

Вчитель

Вони були безстрашні, не боялися ні кулі, ні вогню, вони були готові вмирати за нас, за Україну. Страх – наш найгірший ворог, який завжди стає на дорозі, коли ми чогось прагнемо. На Майдані страху немає.

(Перегляд відеозапису «Страх»)

Ведучий 2

Шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятайте завжди і скрізь, що ви – діти козацького роду, нащадки пращурів великих, що не корились ні кривавому ясиру, ні мечу, ні кулеметному вогню, а свято вірили у світле майбутнє своєї держави. Звертаючись до історичного минулого українського народу, ми б хотіли бачити в вас кращі риси наших предків, які були носіями гуманності, нескореності, патріотизму, волелюбності.

       Вчитель   

Нам неодмінно потрібно зрозуміти, що наша ненька Україна без знань, як без землі, як без господарства, не може стати країною добробуту і щастя.

Ведучий 1

Ми – юне покоління – горді з того, що створивши збройні сили для самоврятування нації, український народ, який за всю свою історію ніколи не прагнув загарбати чужу землю, використовував свою військову міць лише для захисту України, для визволення української землі від чужоземного панування. Козацтво виконало покладену на нього історичну місію і врятувало український народ від загибелі, що має і всесвітнє значення.

Учень

Сила духу майдану

Заворожує світ

Прославляє Україну

Назавжди, на ввесь вік

Мій народ великий

Підіймайся з колін

Ти ж бо вільний навіки

Гордий, сильний, єдиний

Щастя, радості зичу

Усім і для кожного

Вірю в сильну державу

Україну заможну

В боротьбі за волю

Вам ми допоможемо!

Будем краще жити

Вірю! Знаю! Зможемо!

Вчитель

На завершення я хочу побажати усім вам справжньої любові до краю, де живете, до України. Хочу, щоб усі ви вірили в щастливе майбутнє нашої держави, щоб уміли боротися за її оновлення. А для цього варто вчитися, багато працювати і надіятися на краще.

Ось і закінчився урок,

Хотілося б вам усім побажати

Добра, і злагоди, й краси,

Щоб для України ви росли.

Хай вам щастить завжди й у всьому,

Не піддавайте серце злому.

Хай Бог усім допомагає

І рідний край оберігає.


Зміст

  1. Пояснювальна записка…………………………………………..…3

  2. Програма «Видатні постаті України середини XVI – XVIII століть»…………………………………………………………………….4

  3. Урок 1. Вступ……………………………………………………...24

  4. Урок 2. «Некоронований король України» Василь-Костянтин Острозький……………………………………………………………….32

  5. Урок 3. Роксолана – найвідоміша українська бранка……….….42

  6. Урок 4. «Український кондотьєр» Дмитро Байда-Вишневецький…………………………………………………………...63

  7. Урок 5. Козацький володар Молдови Іван Підкова…………….75

  8. Урок 6. «Цар Наливай» Северин Наливайко……………………84

  9. Урок 7. Самійло Кішка……………………………………………97

  10. Урок 8. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний……………..106

  11. Урок 9. Український «Гуттенберг» Іван Федоров……………..119

  12. Урок 10. Гальшка Гулевичівна………………………………….135

  13. Урок 11. Узагальнювальний урок……………………………….142

  14. Урок 12. Іов Борецький…………………………………………..143

  15. Урок 13. Український церковний реформатор Петро Могила………………………………………………………….………..153

  16. Урок 14. Узагальнювальний урок…………………….…………163

  17. Уроки 15-16. Творець козацької держави Богдан Хмельницький…………………………………………………………..165

  18. Урок 17. Сини батька Хмеля………………………….…………191

  19. Урок 18. Сподвижники великого гетьмана. Іван Богун, Максим Кривоніс, Данило Нечай, Станіслав Морозенко………………...……202

  20. Урок 19. «Хмельницький галицької землі» Семен Височан…………………………………………………….……………206

  21. Урок 20. «Великий страх Московії» Іван Виговський……...…216

  22. Урок 21. «Між молотом і на ковальнею». Петро Дорошенко – штрихи до портрета………………………………………………..……232

  23. Урок 22. «Урус-шайтан» Іван Сірко………………………….…243

  24. Урок 23. Узагальнювальний………………………………..……250

  25. Уроки 24-26. Гетьман України і князь Священної Римської імперії Іван Мазепа………………………………………………….…258

  26. Урок 27. Гетьман-емігрант Пилип Орлик……………………..276

  27. Урок 28. Павло Полуботок…………….………………………..290

  28. Урок 29. Останній гетьман України…………..……………..…301

  29. Урок 30. Петро Калнишевський – останній кошовий отаман……………………………………………………………………315

  30. Уроки 31-32. «Славний син Карпатських гір» Олекса Довбуш…………………………………………………….……………326

  31. Уроки 33. Узагальнювальний урок…………….………….……337

  32. Урок 34. Брейн - ринг………………………….………......……340

  33. Урок 35. Виховний захід «Я патріот»…………….….……….. 350

  34. Зміст…………………………….………..……….………………362

  35. Література……………………………….……………………….364


Література

Документи

  1. Бутич І. Два невідомі листи // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 319–327.

  2. Величко С. Літопис. В 2 т. – К.: Дніпро, 1991.

  3. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К.: Т-во «Знання України», 1992. – 192 с.

  4. Літопис Самовидця. – К., 1971.

  5. Олянчин Д. Пункти Івана Виговського українським послам на варшавський сейм 1659 р. // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 327–351.

  6. Острозький літописець // Галицько-Волинський літопис. – Львів: «Червона калина», 1994. – С. 201–219.

Загальна література

  1. Довідник з історії України (А-Я): посіб. для серед. загальноосвітніх навч. закл. – 2 вид., доопр. і доповн. – К.: Ґенеза, 2001. – 1136 с.

  2. Энциклопедия для детей. – Том 27. – Великие люди мира. – М.: «Мир энциклопедий», 2005. – 640 с.: ил.

  3. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 1. – От древних славян до Петра Великого. – М.: Аванта, 1999. – 688 с.

  4. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 2. – От дворцовых переворотов до эпохи Великих реформ. – М.: Аванта, 1999. – 704 с.

  5. Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ, 1993 – 2003.

  6. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

  7. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.

  8. Бантыш-Каменський Д. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.: ил.

  9. Боплан Г. Л.  Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – К.: Наук. думка.; Кембридж: Укр. наук. ін-т, 1990. – 256 с.: іл.

  10. Видатні постаті в історії України /IXXIX ст./: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: довід. вид. – К.: Вища школа, 2002. – 359 с.: іл.

  11. Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. – К.: Наук. думка, 2004. – 310 с.

  12. Грабовецький В. Гуцульщина XIII–XIX ст. – Львів, 1982. – 151 с.

  13. Грушевський М. Духовна Україна. – К.: Либідь, 1994. – 560 с.

  14. Грушевський М. Історія України-Руси. – В 11 т., 12 кн. – К.: Наук. думка, 1991. – 1998.

  15. Історичні постаті України: Історичні нариси. – Одеса: Маяк, 1993. – 384 с.

  16. Історія Русів. – К.: Рад. письменник, 1991. – 318 с.

  17. Історія української культури. В 15 зшитках. – К.: АТ «Обереги», 1993. – 720 с.

  18. Костомаров Н. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. – В 3 кн. – Репринт. воспр. издание 1873–1888 гг. – М.: Книга, 1991. – К. 2. – С. 59–97, 221–325.

  19. Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін. Історія українського війська (від княжих часів до 20 рр. XX ст.) – Львів: Світ, 1992. – 712 с.

  20. Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ…: Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 221–245, 339–345.

  21. Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.

  22. Січинський В. Чужинці про Україну. – К.: Довіра, 1992. – 255 с.

  23. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: АТ «Друга рука», 1993. – 550 с.

  24. Україна і Польща в період феодалізму. – К.: Наук. думка, 1991. – 140 с.

  25. Українська культура: лекції Д. Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.: іл.

  26. Целевич Ю. Історія Скиту Манявського. – Івано-Франківськ, 1993. – 144 с.

  27. Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. – К.: Томіріс, 1993. – 224 с.: іл.

  28. Шевчук В. Із вершин та низин. – К.: Дніпро, 1990. – 445 с.

  29. Шерер Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців... – К.: Укр. письменник, 1994. – 311 с.

  30. Щербатюк В. Історія регіонів України: Лисянщина. – К.: Логос, 2002. – 428 с.

  31. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – В 3 т. – Львів: Світ, 1990 – 1992.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал