8 клас Методичний посібник



Сторінка14/20
Дата конвертації01.01.2017
Розмір4.66 Mb.
ТипПрограма
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20
Тема: Гетьман України і князь священної Римської імперії Іван Мазепа.

Мета: розкрити роль і значення Івана Мазепи в українській історії. Допомогти учням збагнути патріотичну та героїчну суть діяльності гетьмана. Розвивати дослідницькі навички учнів, уміння аргументувати, відстоювати свою точку зору. Виховувати в учнів почуття людської гідності, свободолюбства, високі естетичні смаки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: кіножурнал.

Обладнання: стінна карта, портрети І.Мазепи, Петра І, Карла XII, кросворди, гетьманська булава, роздавальний матеріал(документи).

Хід уроку

Коли б такого сина мала

Ти, Україно, ще б хоч раз -

То сто разів не помирала б

В обіймах царського вандала,

Не полотніла б від образ.

В. Крищенко

І. Організація навчальної діяльності учнів

Вчитель

Сьогодні на уроці у вас буде можливість відчути себе справжніми істориками. Протягом 45 хвилин ви досліджуватимете, займатиметеся творчим пошуком, аналізуватимете та зіставлятимете. Результат уроку буде залежати від того який шлях обере кожний з вас :


Який шлях ти обираєш?




Успіх

Провал




Чіткі цілі

Хаотизм у роботі

Тяжка праця

Лінощі

Відданість за інших

Зацикленість на собі

Ентузіазм

Апатія

Наполегливість

Безвольність

Віра у власні сили

Сумнів

Самопожертва

Егоїзм

Уміння зосередитись

Неуважність


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Історична естафета «Українські землі в 60-80-ті рр. ХVІІ ст. Руїна»

Учням, поділеним на три команди пропонуються розташувати в хронологічній послідовності:

  1. українських гетьманів, визначивши роки їхнього гетьманування;

  2. назви їхніх договірних статей з Росією;

  3. найголовніші події під час їх правління.

ІІІ. Мотивація навчання школярів

Вчитель

У нашій історії немає такого діяча, про якого так багато, так суперечливо, навіть полярно судили нащадки.

У той же час у нашій історії немає іншого діяча, який зазнав би такої широкої, всеосяжної романтичної слави, притому славився всеєвропейської.

Учитель. Розбудова держав неможлива без національного самоусвідомлення. Таке самоусвідомлення важливе для усіх націй, які створили власну державність. Україна не може бути в цьому сенсі винятком. Гетьман Іван Мазепа був відданий ідеї української державності. Він був борцем за незалежність України. Сьогоднішній наш кіножурнал присвячується Івану Степановичу Мазепі.

На дошці вивішено «сторінки» журналу з назвами:

  1. Шлях Івана Мазепи до гетьманської булави.

  2. Участь українських козаків у Північній війні.

  3. «Жереб кинуто, позаду Сейм».

  4. Розплата українців за спробу створення незалежної держави.

  5. Полтавська битва 1709 року.

  6. Мазепа – пророк української держави.

IV. Вивчення нового матеріалу

Перша сторінка

«Шлях Івана Мазепи до гетьманської булави»

Журналіст. Коли Ви народилися і яку освіту здобули?

Мазепа. Я народився 20 березня 1639 р. на хуторі Кам’янці (нині Мазепинці) біля Білої Церкви. Моя мати Марія Магдалина була освіченою людиною і великою патріоткою України. У дитинстві я вчився їздити верхи та володіти шаблею. Вивчав латинську, риторику, поетику, математику, астрономію, музику у Києво-Могилянському колегіумі. Потім вчився при дворі польського короля Яна Казимира. Освіту закінчував за кордоном, побувавши в Німеччині, Італії, Франції, Нідерландах. Де вивчав артилерійську справу. За кордоном я познайомився з європейською культурою, вивчав іноземні мови: польську, російську, татарську, латину, італійську, німецьку, французьку.

Історик. Наприкінці 1669 р. Іван Степанович вступив на службу до Петра Дорошенка. Це був справді переломний момент у житті і діяльності майбутнього гетьмана, який відтоді цілковито віддає себе українській державній справі. Разом з тим перехід до Дорошенка, який висунув широку програму відродження самостійної і соборної України, сприяв формуванню національно-політичних прагнень самого Мазепи.

Журналіст. Як сталося, що Ви опинилися на службі у лівобережного гетьмана Самойловича?

Мазепа. У 1674 р. мене відрядили у Крим і Туреччину разом з 15 полоненими козаками Лівобережжя. Біля річки Інгул потрапив у руки запорожців, які були б мене вбили, якби не кошовий Іван Сірко, що врятував мене. У той час Правобережна Україна конала у побойовищах і згарищах Руїни. У цей час представники правобережної козацької старшини, зневірившись у політиці Дорошенка, посунули за Дніпро. Я знайшов порозуміння з Самойловичем та з московським урядом відкривши тим шлях до військової кар’єри і здійснення власних політичних планів.

Історик. Минали роки. З небагатого гетьманського дворянина Мазепа перетворився на впливового представника вищої старшини гетьманської України. У 1682 р. він став генеральним осавулом, отже членом українського уряду і найблищим помічником гетьмана. Мазепа бере участь в усіх важливих державно-політичних акціях і всіх визначних справах і подіях гетьманського двору й родини Самойловичів. У літку 1687 р. на річці Коломак, де утаборилося після невдалого Кримського походу російсько-українське військо за наказом В.Голіцина відбулися вибори нового гетьмана. Гетьманська булава дісталася генеральному осавулу Івану Мазепі (1687-1709 рр.).

Друга сторінка.

«Участь українських козаків у Північній війні»

1-й козак. Ох. Горе ж нам, українцям, без власної держави. До чого ми і балтійське море? Це ж у Московщині, Прибалтиці, Речі Посполитій кладуть свої голови за чужі країни мої побратими, терплячи образи московських воєначальників.

2-й козак. Вже скільки наших земляків не витримали цієї служби та повтікали додому. То канали копають то дороги, то фортечні мури і все – росіянам. А чиїм коштом? На селян, міщан які податки накладено!

1-й козак. А чи чув ти, Василю, що Петро І хоче ліквідувати козацьке самоврядування та нас, козаків до Московії пересилити?

2-й козак. Ой, пропали ми в такому разі! Треба писати листа Мазепі, щоб шукав якийсь вихід, бо терпіти вже далі не можна.

Третя сторінка.

«Жереб кинуто, позаду Сейм»

1-й хроніст.1708 р. Уже не перший рік триває Північна війна. Наближення розв’язки у ній штовхало Мазепу на пошук кращої долі для свого народу. У разі перемоги шведів Гетьманщина повернулася б під руку Польщі. І це непокоїло гетьмана. Мазепа підтримував зносини зі Станіславом Лещинським, польським королем, для того щоб вийти на сильного союзника. Шведське військо на чолі з королем – ось у чому вбачав гетьман гарантію забезпечення миру в Україні в разі поразки Росії і реалізацію його потаємної мрії – визволення українського народу з-під московського ярма та утворення вільної незалежної держави.


Шведський король Карл ХІІ І Мазепа над Дніпром після Полтави
2-й хроніст. Уранці 24 жовтня 1708 р. Іван Мазепа, переправившись через Сейм,спалив мости з попереднім осоружним життям високопоставленого лакея царського режиму. Виступ з резиденції без попередження на бік шведського війська загалом завершив реалізацію таємного багаторічного задуму Мазепи.

1-й хроніст. Керівна верхівка Гетьманщини у жовтні 1708 р. жила настільки напруженим життям, що будь-який словесний натяк, наказ із царської резиденції сприяла як підступну хитрість, викриття їхнього задуму. Навіть розширити коло змовників для них було проблематично і смертельно небезпечно. Не могли прихильники Мазепи оголосити мобілізацію за незалежну Україну. Російські гарнізони і війська швидко зруйнували б всі карти заколотників.

2-й хроніст. Ось що передбачав договір укладений 29-30 жовтня між українцями і Карлом ХІІ.

  • Україна має бути незалежною і вільною;

  • шведський король зобов’язаний захищати країну від усіх ворогів;

  • Мазепа має бути довічним князем України;

  • Всі загарбані Московією землі, що колись належали «руському» народу мають бути повернені Українському князівству;

  • Шведський король не має права претендувати на посаду князя чи командувача збройних сил князівства.

Як бачимо документ був дуже рішучим, адже зміст його передбачав суверенність і соборність України.

Четверта сторінка.

«Розплата українців за спробу створення незалежної України»

Петро І дає розпорядження солдатам: «Я, цар Московії Петро І, звертаюсь до українського народу, щоб повідомити, що Мазепа «зрадник», бо хотів Україну віддати Польщі, а всі церкви – уніатам. Наказую обрати нового гетьмана, а всіх, хто буде підтримувати Мазепу, знищувати. Меншикову зруйнувати гетьманську столицю Батурин. Про виконання наказу мені доповісти.»

Меншиков. Ваша Царська Величносте, я, Олександр Меншиков доповідаю, що Батурин знищений 2 листопада 1708 р. Всі його мешканці, в тому числі діти, жінки вирізані. Річкою Сейм пущено на плотах страчених козаків, щоб залякати інших мазепинців. Тортури полонених проводились під моїм особистим наглядом. З міста вивезено гармати, будинок канцелярії, спалено гетьманський палац та тридцять млинів, хлібний магазин. Ми відіб’ємо цим українцям бажання мати свою державу!

(Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2002. – с. 176)

Петро І. А я щойно з Глухова повернувся. Гетьманом обрано стародубського полковника Івана Скоропадського. А перед цим опудало Мазепи стратили. У Свято-Троїцькій церкві проголошено Мазепи церковне прокляття – анафему. Тепер народ боятиметься йти за цим «відступником». Я викоріню в українців ідею власної державності, треба розколоти цей народ.

1-й хроніст. Минуло пів року. Ось що відбувається в таборі гетьмана. До Диканьки, що біля Полтави, прибуло 8 тис. запорожців з кошовим Костем Гордієнком.

Мазепа. Вельми шановні побратими! Бог мені свідок, що, віддаючись до рук шведського короля я зробив це не з легковажності і не з приватних вигід для себе, а з любові Вітчизни. В мене не має ні жінки, ні дітей. Я міг би віддатись у Польщу, або будь-куди і спокійно провести там остаток днів мого життя, але, керуючи тільки Україною, я за обов’язком честі і сердечної любові не можу кинути цей край на сваволю неправедного правителя. Мені достеменно відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а нас запорожців перетворити на драгунів і ваші житла розорити вщент. Якщо ви, запорожці, ще зберегли свободу, то цим зобов’язані лише мені. Будьмо за одно, запорожці. Я присягну вам, а ви присягніть мені в незмінній вірності і дружбі.

2-й хроніст. Російські війська, просуваючись до Січі, нищили козацькі містечка і села.

Спустошили Переволочну, вирізали всю козацьку залогу, а флотилію козацьких човнів спалили. Січову фортецю зруйнували, вивезли гармати, скарби, прапори. Стратили всіх козаків. Такі звірства нагнітали на українців страх.

П’ята сторінка.

«Полтавська битва»

1-й екскурсовод. Понад триста років тому мало хто розумів вибір гетьмана який був для нього не легким. Як мало хто розумів, що перемога Петра означатиме кінець Гетьманщини; всі симптоми її поглинання російським самодержавцям були цілком очевидні. Мазепа виважено зробив свій вибір який нажаль не дав очікуваний результат.

2-й екскурсовод-дослідник. 27 червня 1709 р. відбувся генеральний бій під Полтавою, який тривав недовго - 5 годин.Російські сили – це 500 тис. вояків проти 31 тис. шведських, 102 гармати проти 6.До того ж Карл ХІІ напередодні був поранений, через що він не міг особисто керувати боєм. Поразка шведів стала крахом задуму Мазепи, національним болем і трагедією українців.

V. Підсумок уроку

Шоста сторінка

«Мазепа – пророк української державності»

1-й дослідник.Познайомимося з висловлюваннями європейців сучасниками Мазепи. Голос француза: «Мазепа хотів визволити свою націю від будь-якого ярма… і стати її першим незалежним володарем».

2-й дослідник. Голос німця: «Гетьман довго чекав слушної нагоди, щоб знищити московське ярмо і стати незалежним».

1-й дослідник. Голос італійця: «Мазепа переконував якою любою є свобода тих народів, що живуть своїми правилами, а не під владою чужинних володарів, і що короля Карла навмисно послав Бог для визволення українського народу».

2-й дослідник. Ми можемо припустити, що Мазепа страждав, що Господь Бог не благословив його задуму, але не шкодував, що підніс прапор повстання, бо знав, що й без цього цар все одно покінчив би з Україною, все одно терор прийшов би, але б тоді не було б місця для всього того позитивного, що дало у своїх наслідках повстання. Уже по Полтаві якийсь полонений у Москві шведський дослідник, дістав з московського архіву проект царя, який був складений ще в 1703 р. За цим проектом треба було або дочекатися смерті Мазепи, або, навіть позбувшись його тим чи іншим способом через Козачину чи виселення її на сусідній кордон Великоросії, чи терором колонізувати гетьманщину москалями та німцями з чужини, щоби «раз і назавжди знищити вогнище ворохобників».

1-й дослідник. Ось що чекало Україну без мазепиного задуму. Зі своєї могили, яка, нажаль, знаходиться поза межами України, він не повинен а ні трохи сумніватися у своєму виборі. Піднісши прапор боротьби, Мазепа відстрочив кінець української автономії на 70 років і кинув назавжди в українські маси ідею незалежності, скропленою кров’ю. А взявши свій задум з могутньою тоді Швецією водночас ворогом Москви і Варшави на той час, Мазепа кинув на цілий світ гасло, яке так геніально сформулював Вольтер:Україна завжди прагнула бути вільною.

VI. Домашнє завдання

Скласти історичний портрет Івана Мазепи.
ІІ Варіант

Тема: Гетьман Іван Мазепа – зрадник чи народний герой

Мета: познайомити учнів з постаттю одного з найвідоміших і найсуперечливіших гетьманів України – Івана Мазепи; підвести їх до висновку про його визначну роль у житті українського народу; навчити учнів виступати з повідомленнями доповідями.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Обладнання: портрет гетьмана І.Мазепи, підбірка літератури, одяг для суддів та свідків, оформлення класу у вигляді зали судових засідань.

Хід уроку

Секретар. Панове, прошу всіх встати! Суд іде!

Шановний пане суддя, учнів 8 класів до слухання справи гетьмана Мазепи готові. У залі присутні прокурор, адвокати, свідки і всі, хто не байдужий до долі Івана Мазепи.

Суддя. Прошу всіх сісти.

Слухається справа гетьмана України Івана Степановича Мазепи, який звинувачується у зраді українського народу.

(звертається по черзі прокурора, адвокатів, секретаря)

Прокурор готовий висунути обвинувачення? Адвокати готові захистити свого підзахисного? Тоді перейдемо до виступів. Прошу в ході слухання справи заголошуватись усіх, хто має що сказати.

Пану секретарю, прошу ознайомити присутніх із біографією підсудного.

Секретар. Іван Мазепа народився ц с. Мазепинцях, що поблизу Білої Церкви, приблизно 1640 р., у сім’ї українського шляхтича. Мати походила з українського роду Мокевських. Мазепи мали двох дітей - доньку Олесю і сина Івана.

Дитячі роки Івана припали на часи Визвольної війни українського народу про панування Речі Посполитої. Хлопець був свідком багатьох подій, що розгорнулися у 1640-1650 рр. на українських землях. Потяг до знань і природний розум привели Івана у стіни Київського колегіуму, а згодом до єзуїтської школи у Варшаві. Хлопець здобув блискучу освіти відвідав Голландію, Італію, Німеччину, Францію. Став камердинером польського короля Яна Казимира. Потім перейшов на службу до гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича. Тут і почалося його стрімке сходження до вершин влади у 1687 р. він став гетьманом України і утримував булаву до 1708 р. 25 жовтня 1708 р. під час Північної війни зрадив Петра І і перейшов на бік Карла ХІІ. У 1709 р. Іван Мазепа помер у с. Варниці, неподалік від Бендер.

Суддя. Ви прослухали коротку інформацію про життя і смерть Івана Мазепи.

Сьогодні ми повинні детальніше ознайомитись з головними подіями його життя, що відбулися за часі коли він був при владі й утримував булаву, закріпити чи зняти з нього тавро «зрадника українського народу».

Слово надається головному обвинувальнику – вельмишановному панові прокурору.

Прокурор. Шановна громадо!

Більше двох з половиною століть ім’я Мазепи належало до заборонених і ганебних, від того пам’ятного дня 12 листопада 1708 р., коли у Московському Успенському суборі йому урочисто оголосили анафему, прокляли і відлучили гетьмана від церкви. Ця людина замахнулася на найсвятіше союз України з Росією, який було скріплено у Переяславі великим Богданом Хмельницьким ще у 1654 р. Шляхом підлабузництва і підкупу захопив він гетьманську булаву. Вся його політика була спрямована на зростання великого феодального землеволодіння, і сам він був найбільшим земельним магнатом України. Мазепа ніколи не любив свій народ і не служив йому. Все життя він тягнувся до польських можновладців і прислужував їм, уміло поєднуючи це підлабузництво із плазуванням перед Петром І.

У ході Північної війни він перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

З його війни загинули жителі Батурина, сотні українців за що він був проклятий власним народом і в українському фольклорі, виступає як «проклятий Мазепа», «зрадник українського народу». Це був шлях підлабузника і кар’єриста. Тільки з 1669р. по 1687 р. він встиг побувати на службі у правобережного гетьмана Дорошенка, і у лівобережного – Івана Самойловича. Мазепа спочатку підступно зрадив гетьмана, а потім підсунувши хабар у 100 тис. червонців царському воєводі Голіцину, став правителем України.

Прошу суд ухвалити всі ці звинувачення і винести справедливий вирок.

1-й адвокат. Ваша честь, прошу слова!

Так, багато вітчизняних істориків пояснюють обрання Мазепи гетьманом саме цим хабаром. Цього ніхто не заперечує. До того ж у мене є свідчення самого Мазепи, де він визнав, що дійсно пообіцяв, а потім і передав Голіцину названу суму, а крім того, ще й чимало коштовностей. Але, шановні, треба зважите на те, у які часи жив Мазепа. Хабарництво серед російських урядовців було звичним явищем. Жодне питання не вирішувалося без «приношення». Не дав би хабару Мазепа – цю суму московські вельможі витягли б з іншого претендента на гетьманську булаву. А чи була тоді в Україні альтернатива Мазепи? Ні, не було. Високоосвічений знавець багатьох європейських мов, блискучий оратор, талановитий організатор, своєю кар’єрою Мазепа був зобов’язаний тільки самому собі і своїм численним талантам.

Прошу суд на підтвердження моїх слів заслухати свідка.

Секретар. Запрошується свідок збоку захисту, французький дипломат Жан-Бальоз.

(Виходить свідок.)

Суддя. Що ви можете повідомити суду про гетьмана України Івана Мазепи? Ви знали його особисто?

Свідок. Так, мені пощастило бути гостем гетьмана у Батурині. О, що це за людина! Він мав великий досвід у політиці пильно стежив за подіями за кордоном. У розмові був дуже обережний, намагався більше слухати ніж говорити. Це дійсно великий політик.

1-й адвокат. Отже, я ще раз стверджую, що кандидатура Івана Мазепи була найкращою на роль гетьмана України, а факт передачі хабаря не має великого значення.

Суддя. Дякую свідку і адвокату за змістовні виступи.

Прокурор. Дозвольте запитати у наших шановних захисників, чому така освічена і розумна людина пішла на підписання Коломацьких статей, які ще більше урізували автономію гетьманщини і водночас закріплювали додаткові пільги за козацькою старшиною? Хіба це не є прямим доказом того, що новоявлений гетьман не дбав про свій народ і волю України, а думав тільки про власне збагачення і процвітання старшинської верхівки?

2-й адвокат. Шановний суд!

Усім відомо, що, за звичаєм, після обрання нового гетьмана між українською і російською сторонами підписувалася угода про те, що кожна сторона зобов’язується робити і чого робити не сміє.

Такий договір був підписаний між Мазепою та князем Голіциним. 25 червня 1687 р. на березі р. Коломак. Загалом було складено 22 пункти угоди. Послухайте деякі з них.

«Пункт 1 затверджував за українським народом права і свободи про який було домовлено ще з Богданом Хмельницьким.

Пункт 2 обумовлював, що у Києві, Чернігові, Переяславі, Перебуватимуть російські воєводи, але у козацькі справи не втручатимуться.

Пункт 6 підтверджував, що після смерті правлячого гетьмана за новообраним будуть визнані попередні пряма, а государі пришлють йому клей дони. Але що відбулося насправді?

Московська верхівка заявила, що право обирати нового гетьмана має надаватися тільки російським государем після надання йому чолобитної.

Пункт 7 забороняв зносити гетьмана з іншими державами, що абсолютно не відповідало автономного устрою України.

Крім того, вимагалося «Малоросію не називати землею гетьманською, а лише визнавати землю, що перебуває у царській самодержавній владі».

Як бачимо, Коломацькі статті мали як позитивні так і негативні щодо України пункти. А те, що не всі вони виконувались, залишається на совість російської влади.»

2-й адвокат. Аналіз історичних документів засвідчує, що із самого початку свого гетьманування Мазепа не хотів загострювати відносини з Москвою. Він сподівався, що «покірністю можна охоронити Україну перед остаточно загибеллю». До того ж треба враховувати ситуацію в якій опинився гетьман. Тільки завдяки його хистові та дипломатичному таланту він зміцнив владу в Україні й стосунки з Москвою.

Прокурор. З усього сказаного захисником я можу повністю погодитись тільки з останніми словами: все це Мазепа робив, що зміцнити свою владу в Україні і примножити свої багатства. Хто може заперечити, що мазепа був найбагатшою людиною в Україні?

У його підданстві було понад 100 тис. селян в Україні й 20 тис. кріпаків у деяких повітах Росії.

Прошу також врахувати і те, що час правління Мазепи – це період посилення всіх форм феодального гноблення селян і козаків. Саме він видав універсал 1701 р. який узаконив дводенну панщину.

1-й адвокат. Так, Мазепа дійсно був великим землевласником і феодалом. Але, по-перше, хто в ті часи міг бути багатим, як не сам гетьман? А по-друге, радянські історики змальовували історики, як жадібну людини, що прагнула придбати якомога більше людей. Насправді ж гетьман випрошував у Петра І, які колись належали Україні. Гетьман прагнув не просто розширити свої володіння, а повернути Гетьманщині споконвічні українські землі.

Секретар. Запрошується свідок, представник козацької старшини, Осавул Гамалія

(свідок виходить наперед, дає клятву говорити правду і нічого крім правди)

Суддя. Що ви можете повідомити суду про благодійницьку діяльність гетьмана Івану Мазепи?

Свідок. Розмах і розміри меценатства гетьмана вражали. Вже після смерті Мазепи ми спробували підрахувати все те, що він «розкинув і видав щедрою рукою у побожному намірі на милості, будівництво монастирів і церков». Ось кілька пунктів з цього списку:

Мур довкола Печерського монастиря і церкви – 1 млн.

Великий дзвін і дзвіниця Печерського монастиря – 73 тис. золотих.

Церква Київської колегії з гімназіями – 200 тис. золотих.

Церква у Глухові – 20 тис. золотих.

Церква у Батурині – 20 тис. золотих.

Загалом на гроші Мазепи в Україні було споруджено більше двох десятків церков і монастирів.

Суддя. Дякую за виступі. У прокурора є ще факти для звинувачення?

Прокурор. Шановні суддя! Всі наведені щойно факти, можливо, і мали місце але я не почув, що «пожалував» своєму народу.

За 20 років свого гетьманування нічого не зробив для полегшення тяжкого становища трудового народу і отримувався при владі завдяки багнетам найманих полків.

2-й адвокат. Дозвольте зауважити, що звинувачення прокурора спирається лише на твердження радянської історії географії. Саме так вона представляла Мазепу, таким його уявляли. Але у мене є документ який навмисно приховували від широких мас.

У вересня 1692 року Мазепа розіслав по всій гетьманщині універсали якими наказував: «… дабы никто из тех владетелей не терзал работами великими и поборами вымышленными людей, не чинил им обиды и насилия, чтобы владели ими в меру, ничего выше меры не налагая…».

1-й адвокат. Я хотів би додати відносно панщини. Так, вона була запроваджена на Лівобережній Україні, але становила лише 2 дні в той час, коли у російських князів вона вже сягала 4 днів і більше.

Що правда дехто із державці в Україні теж робив спроби змусити своїх селян працювати більше дізнавшись про це мазепа видав універсал, де суворо наказував сотнику: «… а б мне больше, а только два дня на неделю ему панщину отрабатывали, а прочие дни на свои потребы использовали».

Прокурор. У мене запитання до адвокатів! Дозвольте? Якщо ви стверджуєте, що Мазепа вірно служив Україні і дбав про її народ то як ви поясните ті нагороди, привілеї та титули, що сипалися на нього чи не щороку? Ось погляньте:

1696 р. – дорогі хутра від Петра І за взяття Азова;

1700 р. – орден Андрія Первозванного;

1702 р. – польський орден Білого Орла;

1703 р. – Крупицька область у володінні;

1707 р. – титул князя Священної Римської імперії.

2-й адвокат. Я хочу ще раз нагадати суду, що Мазепа був людиною дуже завбачливою і потаємною, ніхто, навіть з найближчого оточення, не знав справжніх його намірів і дум. Іван Степанович добре розумів, що треба очікувати нагоди для здійснення своїх планів, тому й грав перед Петром І вірного слуги, щоб у останнього не виникло підозри про справжні наміри мазепи. Своєю мудрою політикою гетьман здобув довіру Москви, а це давало йому змогу проводити в життя в Україні свої плани.

(вигуки із зали)

Чому ж Мазепа пішов на розрив з Москвою?

Які причини штовхнули його не цей крок?

2-й адвокат. Для остаточного розриву з Москвою у гетьмана було багато причин.

По-перше, 3 квітня на раді у Жовкві Петро І заявив про реорганізацію козацької армії і перехід її до складу російської.

По-друге, козацьке військо змушене брати участь у численних військових походах і боях, не тільки не одержуючи за це винагороди, але й зазнаючи постійних утисків та образ від російських воєначальників.

По-третє, московські війська, що перебували в Україні своїми грабіжницькими подіями, підпалами, грабунками, побоями більше були схожі на експедицію ніж на союзне військо.

По-четверте, населення гетьманщини постійно залучало до будівництва Санкт-Петербурга, де від безперервної праці і жахливих умов помирали тисячі українців. Їх примушували також відробляти на будівництві доріг, укріплень та інших.

Цей список можна продовжувати і продовжувати. Як бачимо у Мазепи було багато підстав для розриву з Москвою. Останньою краплею стало повідомлення, що Меншиков вже зазіхає на гетьманську булаву.

Ось за цих умов мазепа вирішив розкрити світові свої потаємні задуми, та й момент був слушний. Гетьман давно вже очікував, коли у війні двох монархів він зможе стати союзником шведського короля і на основі договору з ним виступити як захисник прав української нації.

1-й адвокат. Хочу зауважити, що гетьман пішов на розрив не один, а разом із своїми однодумцями, тобто із своїм народом.

Прокурор. Зачекайте! Про який народ ви говорити? Оту купку зрадників, таких як і сам Мазепа ви називаєте народом? Хіба можна назва 4-5 тис. осіб, що примкнули до зрадника українським народом?

1-й адвокат. Так, у мазепа була невелика армія. Він надто довго приховував справжні наміри і «вислужувався» перед Петром І і більшість українців не могли навіть припустити, що він здатний на такий вчинок.

Секретар. Запрошується свідок збоку захисту, прилуцький полковник Горленко.

Суддя. Пане полковнику, ви особисто були знайомі з Іваном Мазепою? Про що ви нам можете повідомити?

Свідок. Я добре знав Мазепу, але навіть подумати не міг, що він зважиться на такий героїчний вчинок заради українського народу. Я пам’ятаю, що він сказав нам: «ми йдемо проти одвічного ворога нашого народу, проти московського царя, який присягнув, що відбере від нас волю і зробить своїми невільниками. Брати! Наш час настав! Прийшов час скинути ярмо і зробити Україну вільною, незалежною державою».

І зробив він це для нас всіх, для загального добра, для нашої бідної України.

Суддя. Дякую! Ви дали справді важливі свідчення. У прокурора ще є звинувачення?

Прокурор. Чи думав Мазепа, що буде з його народом, якщо реалізувати ризикований план не вдасться, чим допоміг? Як порятував?

Я прошу викликати свідка.

Секретар. Запрошується свідок обвинувачення, житель міста Батурина Петро Коваль.

Суддя. Ви справді жили в Батурині і були свідком того, що там сталося? Мені вдалося врятуватися чудом. Нам стало відомо, що цар Петро наказав вивести з міста всю артилерію, а «сам Батурин сжечь в пример всем». Тоді ми вирішили, що будемо стояти на смерть, козаки билися мов леви. Нажаль серед нас виявився зрадник. Він показав ворогові таємні ходи і впустив ворогів до міста. Боже, що тоді почалося! Рубали і кололи всіх безжально, а декого підвішували на гаки. Не жаліли ні дітей, ні жінок, знищували всіх. Потім московське військо почало грабувати і палити місто. Цієї батуринської різанини до смерті не забуду.

1-й адвокат. (Звертається до свідка.) Все що ви повідомили суду просто жахливо, але скажіть: хто, на вашу думку несе відповідальність за цю різанину - Мазепа чи Петро І?

Свідок. Звичайно, Петро І. А з іншого боку, не зрадив би Мазепа царя, то не було б цієї різанини. Я не знаю, хто винний.

Суддя. Дякую усім за виступи. У прокурора є ще звинувачення?

Прокурор. Немає.

Секретар. Для винесення вироку слово надається судді.

Суддя. Шановне панство! Сьогодні ми стали свідком і слухачами однієї з найбільш цікавих і заплутаних справ української історії. Це справа про звинувачення гетьмана України Івана Мазепи у зраді українського народу. Нарешті впали столітні пута цензури, закладені ще Петром І і можемо дізнатися правду про історичні минуле України.

Упродовж багатьох років нам трактували наше минуле, яке базувалося на радянській історіографії. Але дякуючи нашим адвокатам і свідкам ми змогли сьогодні почути нові свідчення і факти із життя Івана Мазепи.

Порадившись, ми із членами суду дійшли висновку, що гетьман Іван Мазепа не був зрадником українського народу. Він зрадив тільки Петра І і Росію, які прагнули позбавити Україну самостійності і затягти навіки під свою владу.

Українська історіографія ще оцінить постать Івана Мазепи, вона повинна зняти з нього ярлик зрадника. Гетьман ним не був!

Секретар. Слухання справи Івана Мазепи завершено. Всім спасибі. Усі вільні.
Урок №27.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал