7 О. В. Гісем, О. О. Мартинюк Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів сторія україни І



Pdf просмотр
Сторінка1/11
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.56 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

7
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк
Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів сторія
УКрАЇНИ
І
клас
Харків
Видавництво «Ранок»
2015
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
www.e-ranok.com.ua

УДК [94(477):373.5](075)
ББК (63.3(0)4(4Укр)+266.3)я721
Г51
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2015 р. № Рецензенти iГ. Г. Яковенко
, доцент кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди;
Т. В. Ніколаєва, учитель-методист спеціалізованої школи
І—ІІІ ступенів № 119 Харківської міської ради Харківської області
Гісем О. В.
Г51 Історія України : підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во Ранок,
2015. — 240 сіл Підручник містить обов’язковий обсяг навчального матеріалу, усі необхідні теоретичні відомості й поняття. До методичного апарату входять фрагменти історичних джерелі запитання до них, додаткова інформація, а також різнорівневі завдання на закріплення вивченого матеріалу. Карти, схеми та ілюстрації підручника допоможуть краще засвоїти основні факти й поняття курсу. Електронні додатки цікава інформація до параграфів, навчальні відеоматеріали, тестові завдання для підготовки до тематичного оцінювання розміщені на сайті Призначено для учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
УДК [94(477):373.5](075)
ББК (63.3(0)4(4Укр)+266.3)я721
ISBN 978-617-09-2481-0
© Гісем О. В, Мартинюк О. О, 2015
© ТОВ Видавництво Ранок, 2015
ІНТЕРНЕТ-ПІДТРИМКА
Для користування електронними додатками до підручника увійдіть на сайт http://interactive.ranok.com.ua
Служба технічної підтримки:
тел. (098) 037-54-68
(понеділок—п’ятниця, з 9.00 до 18.00)
E-mail: interactive@ranok.com.ua
www.e-ranok.com.ua
Книга, яку витримаєте в руках, допоможе вам дізнатися про події, що відбувалися на українських землях у період середньовічної історії. На сторінках підручника перед вашими очима постануть хоробрі князі, мудрі діячі церкви і талановиті майстри. У вас буде можливість зазирнути за завісу часуй спробувати зрозуміти дії та вчинки людей, які жили задовго до вашого народження. Дізнавшись про їхній внесок у події українського Середньовіччя, ви зможете переконатися, як багато вони зробили для своєї Батьківщини. Це дозволить вам зрозуміти, що в той складний і далекий час закладалися підвалини майбутньої незалежної України.
Отже, запрошуємо вас до цікавої і за- хоплюючої подорожі шляхами середньовічної України. Нехай вашим путівником уній стане цей підручник.
Перш ніж розпочати роботу з підручником, необхідно познайомитися з його змістом та структурою. Матеріал підручника об’єднано в п’ять розділів, кожний із яких містить чотири або п’ять параграфів, що, у свою чергу, поділяються на пункти. У тексті ви зустрінете виділені особливим шрифтом слова і дати. Це означає, що на них слід звернути особливу увагу. Кожен параграф також завершується датами найважливіших подій, які слід запам’ятати. Важливу роль для розуміння подій мають наведені в підручнику документи, ілюстрації, схеми та карти. Працюючи з параграфом, необхідно уважно прочитати вміщені до нього документи і відповісти на поставлені запитання. Розглядаючи ілюстра-

„
Варяги під стінами
Константинополя

„
Хрещення князя Володимира. Художник В. Васнецов
Юні друзі!
Служба технічної підтримки:
тел. (098) 037-54-68
(понеділок—п’ятниця, з 9.00 до 18.00)
E-mail: interactive@ranok.com.ua
www.e-ranok.com.ua

4
ції, обов’язково звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Наведені схеми розкривають зв’язки між складовими певного історичного явища, пояснюють його особливості й наслідки. Робота з історичною картою дозволить з’ясувати, де саме відбувалися події, про які йдеться в тексті, або які зміни вони спричинили.
Після кожного параграфа наведені запитання і завдання. Відповівши на них, ви зможете перевірити себе таз ясувати, чи правильно ви запам’ятали змісті хронологію подій, характер діяльності історичних постатей, зрозуміли значення нових понять і термінів тощо. Опрацювавши навчальний розділ, ви маєте можливість систематизувати вивчений матеріал за наведеними після нього узагаль- нюючими завданнями. Тестові завдання до розділу дозволять вам здійснити самоперевірку рівня знань за його матеріалом. У кінці підручника наведено словник основних понять і термінів, перелік основних дат та подій, а також плани-схеми для самостійної роботи з підручником і додатковою літературою.
Проте не завжди інформації, наведеної в підручнику, достатньо для того, щоб підготуватися до уроків, зокрема до практичних занять, які потребують опрацювання додаткових джерел. А можливо, у вас виникне бажання поглибити свої знання та знати більше, ніж написано в підручнику. Із цією метою було створено електронний освітній ресурсна якому розміщено цікаву додаткову інформацію, навчальні відеоматеріали, фрагменти документів, тести для самоконтролю тощо. Усе це ви знайдете за адресою
interactive.ranok.com.ua
Для того щоб вам було зручніше працювати з підручником, необхідно звертати увагу на позначки, розміщені на його сторінках.

„
Читання народу Руської правди. Художник О. Ківшенко
www.e-ranok.com.ua

5

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь
Ця рубрика, розташована після назви параграфа, містить стислий виклад основних навчальних завдань.


«Запитання та завдання на повторення»
Запитання та завдання цієї рубрики на початку параграфа допоможуть вам пригадати раніше вивчений матеріалі підготуватися до сприйняття нового.
«Документи розповідають»
Тут наведені фрагменти історичних джерел, які слід уважно прочитати та відповісти на запитання.
«Цікаві факти»
У цій рубриці ви знайдете чимало цікавих історичних фактів, пов’язаних зі змістом параграфа.

«Постать в історії»
Під такою рубрикою вміщено інформацію про видатних історичних діячів та їхній внесок в історію.

Тут ви знайдете тлумачення нових понять і термінів.
!
Висновки
У цій рубриці наведені основні положення вивченого матеріалу.
?
Запитання і завдання
Ця рубрика містить запитання та завдання до параграфів, які поділяються на чотири групи.
«Перевірте, як ви запам’ятали» — за допомогою цих запитань ви зможете здійснити самоперевірку із ясувати, чи добре ви запам’ятали матеріал параграфа.

Ž
Подумайте і дайте відповідь» — ці запитання дозволять вам осмислити прочитане «Виконайте завдання — виконання завдань цієї рубрики розвиватиме ваші навчальні вміння (працювати з картою, складати плани, таблиці тощо «Завдання для допитливих» — тут ви знайдете завдання і запитання, що виконуються за вказівкою вчителя або тими учнями, які прагнуть поглибити свої знання, використовуючи додаткову літературу та ресурси Інтернету.
Літопис
www.e-ranok.com.ua

6
§ 1. Вступ історія України в Середні віки (IX—XV ст.)

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:
що таке історія України як наука та навчальний предмет якими є джерела вивчення середньовічної історії України що будете вивчати в курсі середньовічної історії України IX—XV ст.; як працювати з підручником що таке історія, історичний факт, історична подія, історія України, періодизація, історичні джерела,
«літопис».

1.
Що таке історія?
2.
Що вивчає наука історія?
3.
Який період всесвітньої історії та історії України ви вивчали в минулому році Назвіть його хронологічні межі.
4.
Які події стародавньої історії України вам запам’яталися найбільше?
1
Історія України як наука і навчальний предмет.
Закінчилися літні канікули і розпочався новий навчальний рік. У 7 класі ви продовжите вивчення систематичного курсу історії — як всесвітньої, такі історії України.
Слово історія, як ви вже знаєте, давньогрецького походження й перекладається як дослідження, оповідь про події. Давньогрецький письменник і вчений Геродот, якого вважають батьком історії, називав історіями свої оповідання про греко-перські війни.
Учених, які досліджують те, що відбувалося в минулому людських спільнот, називають істориками. В основу їхньої цікавої, алей дуже складної праці покладені дослідження
історичних фактів та
історичних подій.
Історія України є невід’ємною складовою всесвітньої історії. Це наука, що вивчає розвиток людського суспільства на українських землях у хронологічній послідовності та визначає його основні закономірності. Вона досліджує історію українського народу, його боротьбу за державну незалежність та пов’язані з нею подвиги, драми, тріумфи і трагедії.
Історична наука не стоїть на місці. Завдяки новим відкриттям вона оновлює й поглиблює наші знання про історичні події. На основі досліджень учених-істориків створено навчальний предмет історія України, вивчення якого ви продовжите цього року. Він відображає сучасне бачення минулого нашої Батьківщини.
Історичні факти
— дійсні, невигадані випадки, які відбувалися насправді.
Історичні події
— сукупність пов’язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле.
www.e-ranok.com.ua

7
§ 1. Вступ історія України в Середні віки (IX—XV ст.)
2
Періодизація історії України. Джерела вивчення середньовічної
історії України.
Історію людства, як ви вже знаєте, дослідники поділяють на певні періоди. Періодизація історії України в цілому відповідає всесвітній історії, але має певні особливості, які відображають специфіку становлення та розвитку людського суспільства на українських землях.
Отже, історію України вчені поділяють на такі періоди:

стародавня історія найтриваліший період, що охоплює події від появи людей на території України до Великого переселення народів;

середньовічна історія: розповідає про події, що відбувалися в період від Великого розселення слов’ян ідо кінця XV ст.;

нова історія: характеризує розвиток українських земель у XVI—
XIX ст.;

новітня історія: знайомить із подіями від початку XX ст. ідо сьогодення.
Пізнання минулого відбувається на основі вивчення й аналізу дослідниками історичних джерел, що розповідають проте, яким було життя людей у різні історичні періоди. Існують декілька типів історичних джерел, серед яких основними є
речові, писемні, усні, мовні, етнографічні, фото-
і
кінодокументи. Кожне окреме джерело відображає лише певний бік минулого і містить обмежений обсяг історичної інформації. Оскільки творцями всіх пам’яток минулого були люди, то історичні джерела ві-
Історична періодизація
— поділ історії на певні періоди, що є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами.
Історичні джерела
— усе, що було створене в процесі діяльності людини й збереглося до наших днів, дозволяє вивчати минуле людського суспільства і відображає його історичний розвиток.

„
Дослідження будівлі часів Русі

„
Ювелірні прикраси часів Русі
www.e-ranok.com.ua

8
дображають їхнє бачення і сприйняття подій. Унаслідок цього повну картину життя людей у певний період можна відтворити лише шляхом поєднання і порівняння інформації з різних історичних джерел.

„
Типи історичних джерел
Речові джерела
Залишки матеріальної культури минулого будівлі, культові споруди, знаряддя праці, предмети побуту, зброя, прикраси тощо
Писемні джерела
Літописи, документи, договори, укази, хроніки тощо
Усні джерела
Легенди, билини, перекази, казки, пісні тощо
Мовні джерела
Відомості з історії розвитку мови
Етнографічні джерела
Результати досліджень побуту та звичаїв народів
Фото­ та кіно­
документи
З’явилися у другій половині ХІХ ст. і відображають етапи розвитку суспільства
!
Висновки.
Людям необхідно вивчати історію, оскільки без знання свого минулого вони не зможуть зрозуміти сучасність і спрогнозувати майбутнє. Історія України містить чимало цінного для розуміння сьогодення.

В Україні в минулому відбувалися процеси, схожі на ті, що мали місце й в інших частинах Європи та світу. Тому історію України, які всесвітню історію, поділяють на стародавній, середньовічний, новий і новітній періоди.

Довідатися прорізні події минулого можна лише шляхом поєднання інформації, отриманої з різних історичних джерел.
?
Запитання і завдання
1.
Як перекладається слово «історія»?
2.
Що таке історичні факти та історичні події?
3.
Що вивчає і досліджує історія України?
4.
Що таке історична періодизація?
5.
На які періоди поділяється історія України?
6.
Що таке історичні джерела?
7.
Які існують типи історичних джерел?
8.
За якими типами історичних джерел вивчають середньовічну історію України?
Ž
9.
У чому полягає зв’язок між історією України як наукою і навчальним пред­
метом?
10.
Розкажіть протеза якими типами джерел досліджують середньовічну історію України.
11.
Що вивчає середньовічна історія України?

12.
Зверніть увагу на висновки до параграфа. Поясніть їхній зміст, наводячи факти з підручника. (Надалі таку вправу можна виконувати після кожного параграфа з метою самоперевірки знань.)

13.
Наведіть приклади типів джерел, за якими вивчається історія України в Середні віки. Які, на вашу думку, є найважливішими Чому?
www.e-ranok.com.ua

9
§ 2. Східні слов’яни у VI—IX ст.
РОЗДІЛ І
§ 2. Східні слов’яни у VI—IX ст.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:
як відбувалося розселення слов’ян на завершальному етапі Великого переселення народів як описувати за картою розселення східних, західних і південних слов’ян, а також східно слов’янських племен — предків українців про сусідів східнослов’янських племен особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов’ян уст що таке Велике розселення слов’ян», Балканські війни, союзи племен, етнічні процеси, держава, «літопис».

1.
Що таке Велике переселення народів Коли і як воно розпочалося?
2.
Як відбувалося розселення слов’ян під час Великого переселення наро­
дів?
3.
Що вам відомо про витоки українського народу?
Велике розселення слов’ян
— розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.
1
Слов’яни під час Великого переселення
народів.
Як ви вже знаєте, Велике переселення народів спричинило значні зміни на карті Європи. Складовою цього процесу стало Велике розселення слов’ян.
На завершальному етапі Великого переселення народів уст. головну роль у переселенських потоках почали відігравати слов’янські племена
антів і склавинів. Із межиріччя Дніпра і Вісли вони рушили до
Подунав’я. Звідти ці племена стали здійснювати регулярні напади на Константинополь та візантійські володіння на Балканах, які дістали назву
Балканських війн. Після перших успішних походів слов’яни почали залишатися за Дунаєм, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом

„
Битва слов’ян із візантійцями. Художник Ю. Лазарєв
www.e-ranok.com.ua
РОЗДІЛІ Під час Великого розселення слов’ян одна їх частина залишилася на Балканському півострові, а друга рушила вгору за течією Дунаю і зайняла землі поряд з Ельбою (Лабою). Там вона зустрілася щез одним переселенським потоком слов’янських племен, який прямував із межиріччя Вісли та Одеру (Одри) на захід. На межі VI—VII ст. слов’яни також активно просувалися на північ і північний схід, заселяючи землі, що належали балтським та угро-фінським племенам.
і

„
Слов’яни під час переселення народів угро-фінські
www.e-ranok.com.ua

11
§ 2. Східні слов’яни у VI—IX ст.
Розселення слов’ян відбувалося у складних умовах. У другій половині VI ст. важким ударом для них стала боротьба з кочовими племенами аварів, які з Азії спочатку переселилися до Північного Причорномор’я, а потім — на територію сучасної Угорщини, де й заснували свою державу —
Аварський каганат. Тривалі аваро- слов’янські війни призвели до підкорення аварами склавинів, знесилення, а потім і розпаду антського об’єднання племен. Із
602 р. анти в історичних джерелах не згадуються. Назва «склавини» використовувалася досить часто стосовно племен, які в VII—IX ст. заселяли територію сучасної України. Вважають, що саме термін «склавини» з часом трансформувався у «слов’яни».
Результатом Великого розселення слов’ян стало формування нових територіальних об’єднань слов’ян. Їх почали поділяти на східних, західних і південних.
2
Розселення племінних союзів східних слов’ян на території Украї-
ни.
У VIII ст. у східних слов’ян виникають союзи племен, про які повідомляє в літописі Повість минулих літ чернець Нестор.

Нестор (? — після 1111) — чернець Києво­Печерського монастиря. Упорядник Повісті минулих (временних) літ — найдавнішого серед літописів, що збереглися до наших днів. Літопис отримав назву за своїм вступним реченням Ось повісті временних літ, звідки пішла Руська земля. Значення
«Повісті…» для дослідників полягає втому, що вона є головним, а в багатьох випадках і єдиним джерелом з історії східних слов’ян та Русі. Нестор­літопи­
сець зміг пов’язати давньоруську історію зі всесвітньою, проголосив важливу роль Русі у світовому історичному процесі.

„
Слов’яни в бою. Картина­реконструкція

„
Переселення слов’ян. Сучасний малюнок
www.e-ranok.com.ua
РОЗДІЛІ Територію сучасної України, за повідомленням
Нестора-літописця, заселяли сім союзів племен —
де-
ревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дулі-
би) і білі хорвати. Саме їх вважають предками українців. На землях, які зараз входять до складу Білорусі, жили дреговичі й полочани, Росії — кривичі, радимичі, словени й в’ятичі. Археологічні дані підтверджують повідомлення літописця щодо розселення східних слов’ян. Так, деревляни займали землі південного басейну річок Прип’ять, Горинь, західного берега Дніпра і північного басейну Тетерева. Поляни жили на захід від середнього Дніпра, між його притоками Тетеревом на півночі та Россю на півдні. Сіверяни займали території на схід від середньої течії Дніпра, басейн нижньої течії Десни, Сули, Псла і Ворскли до верхів’їв
Сіверського Дінця. Тиверці жили у нижній течії річок Дністер і Прут, що досягала узбережжя Чорного моря. Волиняни (дуліби) розселялися на землях на північ від верхньої течії Дністра, у басейні Західного Бугу, на південь від верхів’їв Прип’яті. Уличі займали землі, розташовані між річками Оріль, Дніпро, Самара та в лісостеповій частині Південного Бугу. Білі хорвати жили у Верхній Наддністрянщині на захід від річки Збручу межиріччі Верхнього Прута і Дністра, Північній Буковині, Прикарпатті й частині Закарпаття.
Особливу увагу серед інших східнослов’янських союзів племен Нестор-літописець приділяв полянам. За літописом, від них походили перші київські князі брати Кий, Щек і Хорив, за яких почалося будівництво Києва. Це місто дістало назву на честь старшого з братів — Кия.

„
Нестор­літописець. Скульптор М. Анто­
кольський

„
Перша сторінка Повісті минулих літ»
«Повість минулих літ про заснування Києва
Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами… і були три брати один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий нагорі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів нагорі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хори­
вицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста лісі бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві.
?
Як, за повідомленням Нестора­літописця, виник Київ?
www.e-ranok.com.ua

13
§ 2. Східні слов’яни у VI—IX ст.
3
Господарство та спосіб життя східнослов’янських племен.
Східні слов’яни переважно займалися
землеробством. Найдавнішим способом вирощування зернових культуру лісовій зоні було
підсічне
землеробство. Селяни спалювали повалені вітром на окремих ділянках лісу сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Згодом спалювали спеціально зрубані дерева. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Тоді їх валили і спалювали. Попіл був добривом і розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали й освоювали нову ділянку.
У лісостеповій зоні слов’яни мали постійні місця проживання. Селилися вони на берегах річок, де були гарні луки і родючі рун- ти. Ранні слов’яни використовували тут
перелогову систему обробітку
ґрунтів. Поле обробляли і засівали до того часу, поки землі давали добрі врожаї. Коли ж врожаї падали, це поле залишалося для відпочинку, а інше використовувалося. Тоді вільних земель було багато, і слов’яни завжди мали добрі врожаї. Вирощували пшеницю, просо і ячмінь. Археологічні знахідки розповідають, що у слов’ян уже були залізний серп, мотики, кістяна і дерев’яна соха з металевим наконечником.
Слов’яни займалися й
скотарством. Вони розводили корів, овець, кіз, коней, свиней. Також полювали на хутрових звірів — хутро було цінним товаром, займалися рибальством, бортництвом примітивним бджолярством, у лісах збирали гриби і ягоди.
Літопис
— хронологічний послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником.

„
Поселення східних слов’ян (VІІІ—ІХ ст.).
Реконструкція

„
Пам’ятник засновникам Києва. Скульптор В. Бородай
www.e-ranok.com.ua
РОЗДІЛІ Поступово у слов’ян значного розвитку набувають
ремесла. Найбільш поширеними були ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство і ткацтво.
Свої житла слов’яни будували переважно з дерева, заглиблюю- чиїх наполовину в землю. Такі будинки були надійними й теплими. Посередині хати стояла піч — для обігріву житла і приготування їжі. Над відкритим вогнищем підвішували казан. Неподалік будинку обов’язково розміщувалася яма-льох, де слов’яни зберігали зерно та інші продукти.
Слов’яни жили первісною сусідською общиною. Існували великі патріархальні сім’ї, які вміщували декілька поколінь. Вони вели спільне господарство, володіли окремими господарськими будівлями, житлами, навіть невеликими поселеннями. Общини родичів жили в близьких поселеннях, що називалися гніздами. Група таких гнізд об’єднувалася у плем’я. Із них утворювалися
союзи племен.
Давні слов’яни мали свої релігійні вірування. Їхня релігія називалася
язичництвом. Слов’яни обожнювали незрозумілі їм сили природи. У них існував свій поховальний обряд, в основу якого була покладена віра у потойбічне життя. Померлих спалювали і ховали у спеціальних ямах. До могил складали речі померлого, знаряддя праці, посуд, їжу, інколи зброю.
Крім цього, у давніх слов’ян існувала віра в різних духів. Найдавніші писемні повідомлення про вірування слов’ян належать візантійському історику І ст. Прокопію Кесарійському. Він писав, що слов’яни вважають володарем усього одного з богів — творця блискавок
Перуна. Йому приносили в жертву биків та інших тварин. Крім Перуна, до нас дійшли такі назви слов’янських богів
Велес, Даждьбог, Стрибог, Род, Мáкош та ін. Слов’яни поклонялися також духам природи (джерелам, горам, лісам, полям тощо) та іншим божествам, готували їм пожертви і під час жертвоприношень ворожили. Місця поклоніння богам, де встановлювалися їхні ідоли, називаються
капищами. До наших днів зберігся Збруцький ідол.
4
Сусіди східнослов’янських племен.
Сусідами східних слов’ян на півночі, північному заході та північному сході були угро-фін- ські та балтські племена. Поступово ці спільноти розчинялися в слов’ян ському середовищі. Землі на захід від східно слов’янських теренів заселяли західні слов’я ни. У західних слов’ян на території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен (полян, віслян,
Союзи племен
— об’єднання кількох племен, які за певних умов давали початок державній організації.
www.e-ranok.com.ua

15
§ 2. Східні слов’яни у VI—IX ст.
мазовшан та ін.). Союзи західнослов’янських племен словаків, моравів, чехів та інших на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами. На півдні, південному сході та сході жили тюркські племена болгар і хозар. Племена болгар наприкінці VI ст. утворили в Приазов’ї свою державу під назвою Велика Болгарія. Усередині ст. вона була знищена хозарами. Тоді частина болгар переселилася на середню Волгу, де заснувала нову державу —
Волзьку Булгарію (її територія загалом збігається з межами сучасної республіки Татарстану складі Російської Федерації).
Інша частина болгарських племен, очолювана ханом Аспарухом, переселилася на Дунай і спільно з місцевими слов’янськими союзами племен створила державу під назвою
Перше Болгарське царство. Його поява започаткувала історію сучасної європейської держави Болгарії.
На завойованих землях хозари всередині ст. утворили державу
Хозарський каганат. Уст. вони підкорили східнослов’янські союзи племен полян, сіверян, радимичів та в’ятичів і примусили їх сплачувати данину. Важливе значення для розвитку східних слов’ян мало те, що через їхні землі пролягав один із важливих торговельних шляхів середньовічного світу —
«із варягів у греки», який поєднував Балтійське і Чорне моря.
і

„
Збруцький ідол
У Повісті минулих літ наведено розповідь про данину полян хозарам. Після смерті Кия, Щека і Хорива, як зауважує Нестор, поляни зазнавали утисків від навколишніх племен. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісі на горах, і сказали Платіть нам данину. Поляни тоді, порадившись, дали їм від кожної родини помечу. І понесли це хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм Ось знайшли ми данину нову. А ті запитали їх Звідки І вони сказали їм У лісі на горах, над рікою Дніпровською. А ті запитали Що вам дали, і вони показали мечі, і мовили старці хозарські: Недобра се данина, княже. Ми здобули її однобічною зброєю, себто шаблями, а сих зброя обоюдогостра, себто мечі. Ці будуть брати данину із нас, із інших земель. І все це справдилося, стверджує Нестор, бо говорили вони не зі своєї волі, а за Божим повелінням.
www.e-ranok.com.ua
РОЗДІЛІ Варягами (від візантійського слова «варанги» — найманці) слов’яни називали предків сучасних норвежців, шведів, данців та ісландців. У Західній Європі вони були відомі як
нормани (північні люди. Ці жорстокій відважні шукачі пригод наймалися служити візантійському імператорові або засновували торговельні поселення на слов’янських землях, накопичували в них товари — мед, віск, хутро і рабів, а потім везли продавати їх грекам до Візантії.
5
Етнічні й державотворчі процеси у східних слов’ян уст.
Тривалий час після завершення розселення у східних, західних і південних слов’ян зберігалося багато спільного в етнічній сфері. Зокрема, деякі дослідники вважають, що досить довго для всіх слов’ян була зрозумілою єдина слов’ян ська мова. Одночасно із цим, переселяючись, як правило, на вже заселені землі, слов’яни потрапляли під вплив місцевих жителів. Уст. яку східних, такі в інших груп слов’ян поступово виникали і поглиблювалися етнічні відмінності між віддаленими союзами племені головним слов’янським осередком на його історичній прабатьківщині між Дніпром та Віслою.
У
VIII—IX ст. у східних слов’ян набирають сили державотворчі процеси. У результаті об’єднання окремих союзів племен виникають нові утворення —
племінні княжіння. Кожне з них мало власну територію. Сучасні вчені вважають, щоці об’єднання містили елементи державності.
За свідченням арабських авторів, на східнослов’янських землях існували три об’єднання: Куявія (землі полян із Києвом, Славія землі ільменських словенів) та Артанія (Ростово-Суздальська земля, а можливо, також Причорноморські або Приазовські землі).
Вважається, що племінне княжіння поляну Середньому Подні- пров’ї, відоме арабам як Куявія, стало осередком, довкола якого зростала східнослов’янська державність.
!
Висновки.
Унаслідок розселення слов’ян уст. на великій території Європи виникли три групи слов’янських племен східна, західна і південна.
Державотворчі процеси
— процеси, що пов’язані з виникненням у певних народів держави — системи влади, за якої порядок у суспільстві підтримується за допомогою спеціальних організацій і людей — армії, чиновників, наглядачів тощо.
Етнічні процеси
— процеси, що характеризують особливості розвитку (національно культурні, мовні тощо) якого­не­
будь народу.
www.e-ranok.com.ua

17
§ 2. Східні слов’яни у VI—IX ст.

Східнослов’янські союзи племен деревлян, полян, уличів, тиверців, сіверян, волинян (дулібів) і білих хорватів, що заселяли територію сучасної України, вважаються предками українців.

В етнічному розвитку східних слов’ян визначальною залишалася спільна спадщина історичної прабатьківщини.

У VIII—IX ст. у результаті розгортання об’єднавчих процесів у східних слов’ян з’являються племінні княжіння.
V—VII ст.
Велике розселення слов’ян.
VIII—IX ст.
виникнення у східних слов’ян племінних княжінь.
?
Запитання і завдання
1.
Де розташовувалася прабатьківщина слов’ян?
2.
Як відбувалася боротьба слов’ян з аварами?
3.
Назвіть союзи племен східних слов’ян — предків українців.
4.
Що таке літопис?
5.
Які східнослов’янські союзи племен сплачували данину хозарам?
6.
Які три князівства, за повідомленнями арабських авторів, існували на землях східних слов’ян?
Ž
7.
Охарактеризуйте Велике розселення слов’ян та його результати.
8.
Ви­
користовуючи історичну карту, розкажіть про розселення східно слов’ян ських племен.
9.
Що визнаєте про сусідів східнослов’янських племен?

10.
Складіть простий план до розповіді за темою Особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов’ян уст.

Розгляньте зображення реконструкції поселення східних слов’ян (с. 13). Які можна виділити основні елементи поселення Чому слов’яни будували укріплені городища?

„
Торг у країні східних слов’ян. Художник С. Іванов

„
Заморські гості. Художник М. Реріх
www.e-ranok.com.ua
РОЗДІЛІ.
Візантійський імператор Константин Багрянородний (912—959) писав
«Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською. Поясніть, що він мав на увазі.
13.
Користуючись додатковою літературою, підготуйте повідомлення про Нестора­літописця.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал