5 клас Українська мова Дистанційне навчання



Скачати 244.76 Kb.
Дата конвертації05.04.2017
Розмір244.76 Kb.
5 клас Українська мова

Дистанційне навчання

Словники


http://www.slovnyk.net/ Тлумачний, орфографічний словник української мови

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словозміна, фразеологія, синонімія

http://slovnik.com.ua/?grupa=7 Словник синонімів


  1. Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/481

  1.  Вхідний (діагностичний) контроль. Диктант

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/639

  1. РЗМ Загальне уявлення про мовлення. Основні правила спілкування

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/546

  1.  Іменник. Велика буква і лапки в іменниках

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/548

Українська мова, 5 клас

Модуль I (Повторення. Іменник)

  1. Теоретичний матеріал

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактіль).

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах родучисла і відмінка, відповідає на питання хто? або що? Предметом у граматиці вважається все, про що можна спитати хто це? що це?, напр.: хто це?- вчений; що це?- картопля.

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКА

Основна синтаксична роль іменників - підмет (Політики погомоніли трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана).

Іменники можуть бути також:



  • неузгодженим означенням (Рука Сашка легла на моє плече);

  • іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем);

  • обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).

РОЗРЯДИ ІМЕННИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Серед іменників виділяються такі групи слів:


1.

загальні назви - власні назви

2.

назви істот - назви неістот

3.

конкретні - абстрактні

4.

збірні

5.

речовинні


НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ


іменники

приклади

загальні

ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення

власні

Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета "ТВпарк",


Загальні іменники позначають предмети в цілому.

Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.

НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ


іменники

приклади

назви істот

хто?- гитарист, люди, окунь, зозуля

назви неістот

що?- поле, вітер, посуд, клавіатура


Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто?

У цю групу входять назви людей, імена, прізвища (балерина, професор, Сергій, Деміург, Макаров), назви птахів і тварин (соловей, кобила, свиня), назви міфологічних істот і літературних героїв (лісовик, Буратіно, русалка, Геракл), назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових фігур (королева, валет).

Іменники, що називають неістоти, відповідають на питання що?

До цієї групи відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають явища природи, неживі предмети, опредмечені дії та явища, абстрактні поняття (острів, група, будинок, питання), а також іменники, що позначають сукупності людей і тварин (юрба, армія, зграя, натовп).

Граматичне поняття істоти/неістоти не збігається з поняттям живого/неживого в природі.

Назви істот і неістот розмежовуються за допомогою запитань:



  • для істот-хто? кого?

  • для неістот-що? чого?


Морфологічні характеристики:

Приклади:

у назвах істот-осіб чоловічого роду збігаються форми знахідного та родового відмінків однини і множини

родовий відмінок — друга, друзів
знахідний відмінок-друга, друзів

у назвах неістот збігаються форми називного і знахідного відмінків множини

книги (стоять)-(бачу) книги
столи (стоять)-(перенесуть) столи




КОНКРЕТНІ І АБСТРАКТНІ ІМЕННИКИ


іменники

приклади

конкретні

корабель, шлях, Китай, Маргаріта, осел

абстрактні

прикрість, сум, убозтво, капіталізм, знання


Іменники, що називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна пізнати органами чуття людини, називають конкретними.

Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття.

Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм.

Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.

Слова, що позначають назви, співвідносні з конкретними речамивластивостямидіями, називаються конкретними. Це назви, які позначають реалії, що можна пізнати органами чуття.

Слова, які позначають назви процесівознак, властивостей, що не належать до якихось конкретних предметів і мисляться поза зв'язком з ними, називаються абстрактними (від лат. abstraction — відтягнення, відвернення). Це іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення (хоч виникнення та існування їх неможливе без такої реальності), тобто вказують на стан (сонтиша), почуття (коханняненависть), процес (хід, біг), якість(чорнота, ясність), риси характеру (добротазлобавихованість), різні вияви інтелектуального рівня людини (знаннярозум), відносини між особами,народами (дружбамир), поняття етикету (вітання), є науковими та виробничими термінами.

З поміж абстрактних іменників виділяються :




Абстрактні іменники

Приклади

непохідні

воля, сила, мрія, ідея

похідні

дружба, висота, багатство





З книжними суфіксами

Приклади

-ість

якість, щедрість, духовність

-ств(о)

суспільство, студентство

-цтв(о)

мистецтво, керівництво

-зтв(о)

боягузтво, убозтво

-от(а)

спільнота, гризота

-нн(я)

вміння, навчання

-тт(я)

почуття, сприйняття

-изм

ліризм, класицизм

-ізм, -їзм

героїзм, реалізм

-ощ(і)

пустощі, прикрощі




ЗБІРНІ ІМЕННИКИ


іменники

приклади

збірні

козацтво, студенство, зілля, братство


Збірні іменники - це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які здатні сприйматися як одне ціле.

Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як ціле, називаються збірними. Найчастіше таку сукупність створюють назви істот, рослин, та ін.: молодь, дітвора, деканат, березняк, листя, коріння. Вони не мають форми множини, через те, що виражають об'єднання багатьох предметів, які не підлягають лічбі. Проте в них є рід і словозміна. Їх легко розрізняти за суфіксами :




Суфікси

Приклади

-ств(о)/-цтв(о)/:

студентство, парубоцтво;

-н(я):

вороння, коріння;

-инн(я)/-овинн(я)/:

ластовиння. кукурудзиння

-в(а):

мушва, братва;

-от(а):

голота, кіннота;

-ин(а)/-овин(а)/:

озимина, городина;

-ник/-няк/:

чагарник, сосняк;

-еч(а):

стареча, малеча;

-і(я):

братія, адміністрація;

-ик(а)/-ік(а)/:

символіка, проблематика;

-арій:

розарій, гербарій;

-іан(а):

Франкіана.


Деякі збірні іменники утворилися без суфіксів: хмиз, юнь, молодь.

До збірних не належать:



  • іменники, що підлягають лічбі

  • іменники, що мають форми однини і множини

Приклади: група, загін, рій, ліс, народ, полк, екіпаж та ін.

РЕЧОВИННІ ІМЕННИКИ


іменники

приклади

речовинні

алебастр, молоко, камінь, кисень


Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину. Речовина, як відомо, рахунку не підлягає, її можна лише виміряти і вже потім порахувати одиниці виміру.

Речовинні іменники можуть мати тільки форму однини (горох, золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі).




Речовинні іменники можуть мати форму множини, якщо:

Приклади

вказують на різновиди, ґатунок

мінеральні води, натуральні соки, ефірні спирти

вказують на велику кількість

Вівса, пшениці, ячмені — все це зіллялось в одну могутню хвилю. (Михайло Коцюбинський).




МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА

Іменник має такі морфологічні ознаки:


рід:

чоловічий жіночий

середній


спільний

блокнот, край

пожежа, матуся

небо, дитинство

немовля, листоноша



число:

однина

множина


громадянин, музей

громадяни, музеї

відмінок:

називний

родовий


давальний

знахідний

орудний

місцевий


вікно

вікна

вікну

вікно

вікном

(на) вікні


РІД ІМЕННИКІВ

Рід притаманний кожному іменнику в однині. Іменники відносяться до чоловічого роду (учень, бізнес, пейджер, біль, Сибір, накип, степ, собака), жіночого (дисципліна, корова, машина, путь) , середнього роду (покоління, гніздо, озеро), спільного роду (до цієї специфічної групи зараховують іменники на -а, які називають особу за її характерними діями або рисами поведінки: писака, кусака, читака, потіпака, посіпака, верещака, витріщака, рубака, задавака, позивака, служака, одчаяка, заводіяка, задирака, базіка, недоріка, кривляка, гуляка, трудяга, стиляга, бідняга, бідага, молодчага, волоцюга, ледацюга, сонюга, жаднюга, сердега, бродяга, добряга, скуп’яга, знайда, пройда, заблуда, приблуда, проява, роззява, шельма, прожога, невидимка, плакса, рюмса, дубина, ханжа, замазура, невдаха, бідолаха, рева, причепа, підлиза, прилиза, нездара, ненажера, потвора, заїка, нероба, єхида, недоторка, ябеда).

Наведені іменники належать до чоловічого чи жіночого роду залежно від статі, котру вони позначають. У зв’язку з цим рід визначається за допомогою прикметників, займенників, дієслів або ж відповідного контексту. Порівняймо: “Йонька був якийсь невдаха, все йому не в руки потрапляло, а ковзало між пальцями” (Григорій Тютюнник), “Груня мовчала, не перечила, коли свекруха називала її невдахою” (Кость Гордієнко).

До іменників спільного роду відносимо й деякі назви осіб на -о: агакало (чоловічий і середній рід), доробало (ч. і с.), ледащо (ч. і с.), базікало (ч. і ж.), сонько (ч. і ж.), чванько (ч. і ж.). У формі середнього роду іменники вживаються стосовно осіб двох статей: він (вона) — велике ледащо, страшенне доробало.

Серед назв істот належність іменників до певного роду визначається:


  • за різними основами (чоловік - жінка, кобила - кінь);

  • за закінченнями (дядьк(о), сестр(а), брат);

  • за зв'язками з іншими словами (наша Маруся, прийшов Соловейко, воно заспівало);

  • за суфіксами (співак- співачк(а), дослідник- дослідниц(я).

У назвах птахів і тварин рід іменників найчастіше визначається за морфологічною будовою (чоловічого роду - вовк, півень, пес, заєць; жіночого роду - кішка, муха, миша, суниця),

У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням.

Так, іменники чоловічого роду найчастіше зовсім не мають закінчення (дуб, хутір, стіл); жіночого роду закінчуються на а(я), або також не мають у своєму складі закінчення (земля, зима, радість); середні закінчуються на о, е або явікн(о), сонц(е), лист(я).

Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа).

Деякі іменники, що позначають назви професій, хоча і називають осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду (Я - режисер, а дружина моя - бібліотекар).

В українській мові зустрічаються також іменники спільного роду, у яких рід визначається за допомогою допоміжних слів (бідолаха Василь - бідолаха Марія).

ЧИСЛО ІМЕННИКІВ

Число - морфологічна ознака, яка виявляється у протиставленні однини і множини.

У множині іменники роду не мають (хлібосоли, бики, переможці) і співвідносяться із займенником вони.

Більшість іменників, змінюючись за числами, мають форми однини і множини (дерево - дерева, думка - думки). Але є іменники, які вживаються тільки у однині або тільки у множині.

За цією ознакою іменники діляться на три групи.



Першу групу складають іменники, що вживаються як в однині, так і в множині: дівчина — дівчата, книга — книги, село - села.

Другу групу складають іменники, що вживаються тільки в однині  (singularia tantum): Україна, щастя, гордість.

Третю- що вживаються тільки в множині pluralia tantum: Карпати, штани, ножиці.

У діалектах української мови та в архаїчній мові збереглася двоїнаруці, нозі.




Іменники, що вживаються тільки в однині

Іменники, що вживаються тільки в множині

- власні назви: Україна, Марія, Дніпро, Хотенко

- збірні: студентство, листя, козацтво

- назви абстрактних понять:геройство, добро, мир, завзяття

- речовини: пісок, молоко, цукор



- власні назви: Альпи, Карпати, Гроші

- назви часових понять чи ігор: іменини, проводи, шахи, вибори

- назви сукупності людей, предметів, істот: діти, фінанси, люди, солодощі

- речовини: вершки, дріжджі, духи

- назви предметів парної чи симетричної будови:штани, кросовки, куранти



ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ

В українській мові сім відмінків, які визначаються за питаннями:




Відмінок

Питання

Називний

Родовий


Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий


Кличний

хто? що?

кого? чого?

кому? чому?

кого? що?

ким? чим?

на (в) кому? на (в) (у) кому? чому?

Олександре!Мамо!Учителе!


Називний відмінок виступає формою вираження підмета, що відповідає на питання:


хто? що?

корова, місто


Інші відмінки виступають формою вираження додатка і відповідають на питання:


кого? чого?

корови, міста

кому? чому?

корові, місту

кого? що?

корові, міста

ким? чим?

коровою, містом

на кому? в (у) чому?

(на) корові, у місті


Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти (уособленого предмета), він не пов'язується з іншими словами за допомогою запитання. При звертанні не запитується хто? що? кого? чого?, а вказується на особу формою займенника ти (ви) у будь-якому випадку (напр.,Сергію, тобі пора вже іти до школиМарино, а уроки ти зробила?).

Відмінювання іменників- це їх зміна за відмінниками. Змінювання іменника за відмінками дає йому можливість зв’язуватися з іншими словами у реченні.

Називний відмінок- початкова форма іменника. Він називається прямим.

Інші відмінники називаються непрямими.

Іменники за характером основ і відмінкових закінчень поділяються на чотири відміни:


відміна

приклади

перша

земля, сирота, суддя, тиша, парта

друга

дуб, море, кінь, зілля, кущ, плече, село

третя

сіль, ніч, шерсть, любов, подорож, мати

четверта

вим'я, тім'я, курча, зозуленя, дівча


Перша відміна включає у себе іменники чоловічого, жіночого і подвійного (чоловічого і жіночого) роду з закінченням -а (-я)земля, хмара, Ольга, Микола, сирота.

Друга відміна включає у себе іменники чоловічого роду, що мають закінчення на твердий або м’який приголосний основи (корабель, коваль, дуб), або із закінченням  (Дніпро, Василько) та іменники середнього роду із закінченням -е, -о (поле, небо, стебло) і , крім тих, у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ен-, ат (-ят): змагання, снаряддя.

Третя відміна включає у себе іменники жіночого роду, що закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи (сіль, Січ, біль) та іменник мати.

Четверта відміна включає у себе іменники середнього роду з закінченням -а (-я), в яких при відмінюванні з’являється суфікс -ат (-ят), -ен (ягня- ягняти, ім’я- імені).

ПЕРША ВІДМІНА

Іменники першої відміни поділяються на тверду, м’яку і мішану групи:


група

приклади

тверда

вереда, кривда, плакса

м'яка

вишня, скриня, богиня

мішана

огорожа, святоша, межа


До твердої групи належать іменники з твердим приголосним основи (крім шиплячого) перед закінченням -а.

До м’якої групи належать іменники з м’яким приголосним основи перед закінченням -я.

До мішаної групи належать іменники з шиплячим приголосним основи перед закінченням .




Контроль знань



  1. Знайдіть іменник, який означає істоту:

а) сорочка; б) кішка; в) будинок; г) хмара.
2. Знайдіть іменник, який означає неістоту:

а) лелека; б) дівчинка; в) хата; г) комашка;




  1. Знайдіть іменник, який пишеться з великої букви:

а) (С, с)квер; в) (М, м)ісцевість;

б) (О, о)лександр; г) (П, п)аркан.




  1. Знайдіть іменник, який пишеться з маленької букви:

а) (К, к)раїна; в) (Д, д)онбас;

б) (П, п)ольща; г) (У, у)країна.




  1. Знайдіть іменник, що означає назву, яка пишеться в лапках:

а) готель Україна; в) ріка Волга;

б) сузір’я Риби; г) місто Донецьк.




  1. Знайдіть іменник, що означає назву, яка пишеться без лапок:

а) газета Голос України; в) озеро Світязь;

б) крейсер Аврора; г) кінотеатр Космос.


7. Зайдіть загальну назву:

а) (Д, д)ніпро; в) (П, п)етро;

б) (О, о)осана; г) (Р, р)ічка.



  1. Знайдіть власну назву:

а) (О, о)зеро; в) (Д, д)митро;

б) (С, с)обака; г) (М, м)істо.




  1. Знайдіть іменник чоловічого роду:

а) книга; в) дорога;

б) собака; г) суддя.




  1. Знайдіть іменник жіночого роду:

а) біль; в) Сибір;

б) путь; г) накип.




  1. Знайдіть іменник, який вживається тільки в однині:

а) вулиця; в) дівчина;

б) тиша; г) спідниця.




  1. Знайдіть іменник, який вживається тільки в множині:

а) зустрічі; б) сумки; в) меблі; г) зошити.

13. Знайдіть іменник, який відноситься до спільного роду:

а) фортепіано; б) навушники; в) слухавка; г) читака.


  1. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/569

  1. Числівник. Правопис числівників

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/590

  1. Займенник. Його основні ознаки

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/593

  1. Тема й основна думка висловлювання. Тема й мікротема

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/608

  1.  Усна й письмова форми тексту. Простий план готового тексту

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/609

  1. Дієслово. НЕ з дієсловами. Правопис -шся, -ться у кінці дієслів

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/594

  1. Правопис прислівників

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/595

  1. Уживання прийменників і сполучників

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/638

  1. Апостроф. М’який знак

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/597

Урок-казка. Частини мови. Закріплення матеріалу (відео):

http://interneturok.ru/ua/school/ukrainska-mova/5-klass/undefined/urok-kazka-chastini-movi-zakr-plennja-mater-alu?seconds=0


  1. Контрольна робота (Повторення вивченого в початкових класах) 3 варіант

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/598

Контрольна робота (Повторення вивченого в початкових класах) 4 варіант

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/610

15-16.  Текст і його основні ознаки. Тема й основна думка

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/611

17. Поділ тексту на мікротеми й абзаци. Поняття про дане та нове (відоме та нове)

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/612

18. Мовні засоби зв’язку речень у тексті

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/613

19-20. Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, роздум. Тексти різних типів - розповідь, опис, роздум

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/615

21.  Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/616

22. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/617

23-24. Поняття про розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, релігійний та епістолярний стилі мовлення

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/621

25.  Належність висловлювання до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового, релігійного та епістолярного. Сфери використання розмовного, наукового та художнього стилів

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/622

26. Контрольна робота (Поняття про текст)

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/779

27. Відомості з синтаксису та пунктуації. Словосполучення. Головне й залежне слово у словосполученні

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/624

28. Словосполучення лексичні та фразеологічні. Синтаксичний розбір словосполучень

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/625

29. Речення, його граматична основа (підмет та присудок). Види речень

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/630

30-31. Види речень. Речення з одним головним членом. Розділові знаки в кінці речень

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/631

32.  Жанри мовлення: оповідання, відгук, замітка, лист. Особливості їх побудови

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/633

33. Ділові папери. Лист рідним, друзям. Адреса

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/781

34-35. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/793

36. Контрольна робота (Словосполучення. Речення. Головні та другорядні члени речення). Варіант 3

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/795

Контрольна робота (Словосполучення. Речення. Головні та другорядні члени речення). Варіант 4

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/796

37. Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і ). Кома між однорідними членами

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/678

38. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/681

39. Звертання. Розділові знаки при звертанні

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/685

40. Вставні слова. Виділення на письмі комами вставних слів

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/686

41. Практична робота з теми “ Речення з однорідними членами”, “ Звертання. Вставні слова”. Синтаксичний розбір простого речення

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/688

42.  Відповідь на уроках української мови (за даним планом або таблицею) в науковому стилі. Відгук про висловлювання товариша

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/695

43-44. Складні речення із безсполучниковим та сполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення. Синтаксичний розбір складного речення

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/696

45. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/697

46. Діалог. Тире при діалозі

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/701

47. Пряма мова та діалог. Система творчих вправ

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/706

48. Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/708

49.  Узагальнення і систематизація з розділу

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/713

50. Узагальнення й систематизація з розділу

http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/714

51. Узагальнення й систематизація з розділу



http://disted.edu.vn.ua/courses/learn/719

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал