’42 Палійчук А. Л. канд філол н., старший викладач кафедри прикладної лінгвістики



Дата конвертації10.03.2017
Розмір99 Kb.
ТипКонцепція
УДК 811.11142

Палійчук А.Л.

канд. філол. н., старший викладач

кафедри прикладної лінгвістики

Східноєвропейський національний

університет імені Лесі Українки
Когнітивне та комунікативно-прагматичне розуміння інтимізації

Роботу виконано на кафедрі прикладної лінгвістики Східноєвропейського національного університету

імені Лесі Українки


Стаття представляє інтегрований когнітивний та комунікативно-прагматичний підхід до розуміння інтимізації у художньому дискурсі. Проаналізовано низку існуючих визначень інтимізації з позицій дискурсивної лінгвістики. Здійснено аналіз концепту ІНТИМІЗАЦІЯ / PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE.


Ключові слова: дискурс, інтимізація, комунікативна стратегія, концепт.

Наукове бачення світу, побудова моделей і теорій – це продовження й поглиблення спостережень та переживань людини, що опановує світ і себе у світі. Інакше кажучи, наукове моделювання світу нерозривно пов’язане з іншими способами пізнання, і мова, будучи цілісною системою, що відображає світобачення, включає всі вербально зафіксовані значення. Мовна картина світу об’єктивно відображає світогляд носіїв певної культури, але людське відображення не є механічним, воно має творчий (а тому до певної міри суб’єктивний) характер.



Постановка наукової проблеми та її значення. Концепція інтимізації народилася під впливом культурологічних ідей Ю.М. Лотмана [5] та М.М. Бахтіна [1] як механізм протилежний об’єктивізації. Чужа свідомість (свідомість адресанта) безпосередньо впливає на процес сприйняття художньої інформації адресатом і, в свою чергу, піддається його впливу, сприяючи їх взаємному зближенню. Проте, будь-яка спроба конкретизувати визначення інтимізації з позицій дискурсивної лінгвістики призводить до усвідомлення факту існування цілої низки суміжних понять, що, в свою чергу, викликають нечіткість та неоднозначність самого трактування.

Мета та завдання. Саме тому ми вважаємо за доцільне спочатку визначити концепт-поняття ІНТИМІЗАЦІЯ в межах наївної картини світу і лише потім проаналізувати його існуючі наукові тлумачення. Такий інтегрований підхід дозволяє більш об’єктивно встановити зміст самого поняття.

Виклад основного матеріалу. Інтенсивний розвиток когнітивної лінгвістики, теоретичне осмислення поняття “концепт” і типології концептів привело дослідників до розуміння того, що концепт все ж є парасольковим терміном, який об’єднує в собі різні види ментальних явищ, функцією яких є структурування знань у свідомості людини. Беручи за основу аналіз робіт М.В. Нікітіна і О.С. Кубрякової, здійснений у статті С.А. Жаботинської, вважаємо, що значення є концепт, зафіксований знаком, або квант інформації, підведений під тіло знака. Спільним є розуміння концептів як одиниць мислення, які за своїм змістом і організацією суттєво відрізняються, але при цьому зберігають свою основну функцію – структурують знання і виступають одиницями мисленнєвого процесу. Таким чином, концепт є гіперонімом для цілої низки сутностей (образ, схема дій, гештальт, поняття) [3, 254-255].

Типи знань, які передають концепти, – різняться, тому, на думку З.Д. Попової та Й.А. Стєрніна, типологія концептів є не лише можливою, а і необхідною. На думку дослідників, концепти можна класифікувати за різними ознаками, кожна з яких буде відображати “когнітивну реальність”, але найбільш важливими критеріями типології виступають тип знання та відображення дійсності, яке вони закріплюють, оскільки саме від цього залежать методи виділення та опису концептів. Концепт-поняття відображає найбільш загальні ознаки предмета чи явища і є результатом їх раціонального відображення й осмислення. Концепти-поняття формуються в мисленні переважно як відображення наукової та виробничої сфер діяльності (термінологія). Багато з понять фактично створюють лінгвісти, перед якими постає завдання дати слову дефініцію [7, 72–73]. Отже, ІНТИМІЗАЦІЯ є номінальним, абстрактним, універсальним концептом-поняттям.

А.М. Приходько вважає, що лексична об’єктивація концепту є сферою засобів, що формують відповідні когнітивно-семантичні простори, тобто тим значеннєвим субстратом, який слугує посередником між планом змісту і планом вираження концепту. Основна одиниця цього рівня – лексичний знак [8, 111]. Лексична об’єктивація концепту є основним і найбільш продуктивним прийомом його реалізації, а точніше – присвоєння йому (прототипового) імені. Отже, опис концепту містить велику кількість процедур і, зокрема, – дефінування (виділення ознак концепту за словниковими дефініціями) [6, 31].

У найширшому розумінні, структуру концепту можна представити як коло, центром якого є основне поняття, ядро концепту, а на периферії знаходиться все те, що додано культурою, традиціями, народним і особистим досвідом. Ядро – це словесне значення тієї чи іншої лексеми, представлене гіперсемою / гіперсемами – семантичним компонентом вищого порядку, що організує навколо себе розгортання семантичного поля. Центр поля складається з одиниць, що мають інтегральне, спільне з ядром диференційне значення. Периферія поля включає найбільш віддалені від ядра одиниці, спільне родове значення яких належить до потенційної або ймовірнісної семантики [9, 15].

Вербальне розмаїття в аранжуванні концепту – це його представленість у плані вираження цілою низкою синонімів, тематичних рядів і лексико-семантичних полів [8, 125]. Власне, матеріали тлумачних словників пропонують дослідникові великі можливості в плані розкриття змісту концепту, у вияві специфіки його мовного вираження. Хоча переважна більшість концептів номінуються лексичним шляхом, А.М. Приходько зазначає можливість синтаксичної та фразеологічної номінації, до того ж дослідник фіксує схильність деяких концептів до ад’єктивного втілення [8, 107].

Оскільки в сучасній англійській мові, в жодному англомовному словнику (опрацьовано 16 джерел) немає слова, яке було б відповідником українському слову ІНТИМІЗАЦІЯ, спробуємо визначити його через прикметник INTIMATE, наявний у таких визнаних англомовних словниках, як Concise Oxford Dictionary, Merriam-Webster`s English Dictionary, Collin`s English Dictionary і Roget`s Thesaurus [10; 11; 12; 13], тлумачення у Concise Oxford Dictionary – найширше і вміщує всі наявні в розглянутих словниках дефініції прикметника INTIMATE.

Попередньо визначивши інтимізацію як PROCESS AND RESULT OF BEING INTIMATE, вважаємо релевантним аналіз концепту ІНТИМІЗАЦІЯ через лексему INTIMATE.

Рис. 1. INTIMIZATION as a Process and as a Result

У Concise Oxford Dictionary є такі тлумачення прикметника intimate [11]:



  1. associated in close personal relations / пов’язаний близькими, особистими стосунками;

  2. characterized by or involving warm friendship or a personally close or familiar association or feeling / такий, що характеризується або викликає відчуття знайомого, близького;

  3. very private; closely personal / дуже особистий, глибоко приватний;

  4. (of an association, knowledge, understanding, etc.) arising from close personal connection or familiar experience / відомий, знаний через близькі особисті стосунки або досвід;

  5. detailed; deep / детальний, глибокий, глибинний.

Синоніми, які знаходимо в проаналізованих лексикографічних джерелах, такі: close / близький, closest / найближчий (near, nearest), dear / дорогий, dearest / найдорожчий, friendly / дружній, familiar / знайомий, devoted / відданий, confidential / особистий, faithful / відданий, loving / люблячий, deep / глибокий, informal / неформальний.

Як антонімічні до INTIMATE вживаються такі прикметники: unfriendly / ворожий, неприязний, formal / формальний, public / публічний, distant / дистанційований, віддалений.

Проаналізувавши об’єктивацію концепту INTIMATE, в його структурі виділяємо чотири гіперсеми: “friendliness”, “closeness”, “frankness” та “privacy”, остання з яких при визначенні концепту-поняття ІНТИМІЗАЦІЯ в режимі автор – текст – читач буде рудиментарною, що демонструє Рис. 2.

Рис. 2. Гіперсеми, що маркують концепт-поняття ІНТИМІЗАЦІЯ / PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE


У контексті індивідуалізованих, завжди безпосередніх відносин автор – читач, privacy може розглядатися двозначно. “Privacy” як “приватність” розглядається нами в межах гіперсеми “closeness”, а “privacy” як “секретність / конфіденційність” суперечить гіперсемі “frankness”, потрапляє до периферії концепту і навіть наближається до периферії антиконцепту ДИСТАНЦІЮВАННЯ.

Отже, в процесі об’єктивації концепту PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE / ІНТИМІЗАЦІЯ ми виділяємо три актуальні гіперсеми: “friendlіness” (дружність), “closeness / short distance” (близькість / коротка дистанція), “disclosure / frankness” (відвертість) – Рис. 3.



Рис. 3. Актуальні гіперсеми, що маркують концепт-поняття ІНТИМІЗАЦІЯ / PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE

У свою чергу, три гіперсеми концепту PROCESS /RESULT OF BEING INTIMATE / ІНТИМІЗАЦІЯ: “friendliness” (дружність), “closeness / short distance” (близькість / коротка дистанція), “disclosure / frankness” (відвертість) утворюють поле синонімічних залежностей зі своїми менш потужними семантичними варіантами, які виступають доповненням значення попередніх – Рис. 4.


Рис. 4. Синонімічні залежності трьох актуальних гіперсем, що маркують концепт-поняття PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE / ІНТИМІЗАЦІЯ

Концепт-поняття PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE входить до сфери соціальних понять та відносин, оскільки є важливою складовою спілкування.

Проведене дослідження концепту-поняття PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE / ІНТИМІЗАЦІЯ дозволяє нам сформулювати початкове визначення явища інтимізації як процесу і результату встановлення / перебування у / досягнення і підтримання стану близьких, дружніх стосунків між людьми, що характеризуються взаємною відвертістю, безпосередністю, неформальністю, відкритістю, теплотою, солідарністю, рівністю. У межах аналізу художнього дискурсу інтимізація виступає як індивідуальна манера письмової поведінки автора; спосіб, у який він “веде пряму, дружню бесіду” з читачем через текст.

Більш детальне визначення інтимізації в межах дискурсивної лінгвістики можливе за умов інкорпорації двох підходів до вивчення цього явища: комунікативно-прагматичного і художньо-семантичного, аналіз яких здійснено в праці А.В. Корольової [4]. Представники комунікативно-прагматичного підходу вважають, що інтимізація генетично належить до розмовного мовлення і виникає в процесі передачі інформації, добре відомої адресантові і адресатові, яка сприймається ними адекватно й використовується переважно в неофіційній, інтимній сфері спілкування. Це твердження надто категоричне, оскільки наратив передає і нову інформацію, відому адресантові, але зовсім невідому адресатові.

У рамках художньо-семантичної парадигми інтимізація розглядається як спосіб художньої обробки матеріалу в результаті якої виникає ефект емоційно-інтелектуального спілкування автора з читачем. У цьому випадку інтимізація генетично належить до писемного / внутрішнього мовлення.

Ми вважаємо, що у процесі створення тексту, конкретний автор, в залежності від індивідуального стилю, жанрової приналежності або інших екстралінгвістичних чинників, обирає власну стратегію інтимізації, втілену рядом комунікативних тактик. З невеликої кількості елементів вибудовується незліченна кількість варіантів їх ідіостильового, жанрового, композиційного поєднання.

У лінгвістиці проблема комунікативних стратегій та тактик вивчена достатньо, хоча різноманітність підходів призвела до їх неоднозначного трактування. Проте, практично всі автори визначають комунікативну стратегію як набір мовленнєвих дій автора задля досягнення комунікативної мети. Подібно до Т. ван Дейка, ми вважаємо, що стратегія – це цілеспрямована, інтенційна, свідома і контрольована мовленнєва поведінка [2]. Услід за А.П. Мартинюк тактику розуміємо як одну чи кілька мовленнєвих дій, що сприяють реалізації стратегії, спрямованої на досягнення завдань у межах дискурсу [6, 21]. Інтенція автора на зближення, що з’являється в момент задуму, реалізується через стратегію інтимізації, яка, у свою чергу, втілюється низкою комунікативних тактик, що “диктують” вибір мовних засобів інтимізації.

За аналогією до стратегій ввічливості та зближення П. Браун і С. Левінсона одним із головних завдань стратегії інтимізації автора є демонстрація прихильності адресанта до адресата, його поваги й чесності.



Висновки. Отже, авторська комунікативна стратегія інтимізації створює ефект близькості, дружби та безпосереднього емоційно-інтелектуального спілкування автора із читачем. Інтимізація, реалізуючись у дискурсі за допомогою ряду комунікативних тактик, також сприяє імітації усної розмови в тексті та викликає ілюзію дійсності, синхронності художньої комунікації.

Певною мірою інтимізація ґрунтується на внутрішній сумісності адресанта й адресата, а тому одні й ті ж стратегії інтимізації по-різному спрацьовуватимуть залежно від умов художньої комунікації: автор – повідомлення – читач – конситуація, де під читачем ми розуміємо всю множину ймовірних читачів тексту, а під конситуацією – всі ймовірні ситуації сприйняття тексту, що можуть як сприяти, так і заважати реалізації інтимізації.



Палийчук А.Л. Когнитивное и коммуникативно-прагматическое понимание интимизации

Статья представляет интегрированный когнитивный и коммуникативно-прагматический подход к пониманию интимизации в художественном дискурсе. Проанализировано ряд существующих определений интимизации с позиций дискурсивной лингвистики. Проведен анализ концепта ИНТИМИЗАЦИЯ / PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE, выделено три актуальных гиперсемы, что маркируют концепт – friendliness, closeness/short distance, disclosure/frankness. Интимизация понимается как коммуникативная стратегия и реализуется в дискурсе рядом тактик, что создают эффект близости, дружбы и непосредственного эмоционально-интеллектуального общения автора с читателем, способствует имитации устного разговора и вызывает иллюзию реальности, синхронности художественной коммуникации.



Ключевые слова: дискурс, интимизация, коммуникативная стратегия, концепт.

Paliychuk A.L. “Cognitive and Communicative-pragmatic Understanding of Intimization”

The article presents an integrated cognitive and communicative-pragmatic approach to the understanding of intimization. A number of existent discourse linguistic definitions of intimization are considered. The concept ІНТИМІЗАЦІЯ / PROCESS/RESULT OF BEING INTIMATE is analyzed, three hypersemes are singled out - friendliness, closeness/short distance, disclosure/frankness. Intimization is treated as a communicative strategy and is implemented by means of a number of tactics, that create an effect of closeness, friendliness and direct emotional communication with a reader. They imitate oral conversation and cause the illusion of real, synchronous artistic communication.

Key words: discourse, intimization, communicative strategy, concept.



Література

  1. Бахтін М. М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках / М. М. Бахтін // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Л. : Літопис, 1996. – 318 с.

  2. Дейк Т. А. ван Стратегии понимания связного текста / Т. А. ван Дейк, В. Кинч // Новое в зарубежной лингвистике: Когнитивные 
    аспекты языка. – М. : [б.и.], 1988. – Вып. XXIII. – С. 153–211.

  3. Жаботинская С. А. Концепт / домен : матричная и сетевая модели / С. А. Жаботинская // Культура народов Причерноморья. – 2009. – № 168. – Т. 1. – С. 254–259

  4. Корольова А. В. Типологія наративних кодів інтимізації в художньому тексті : монографія / Корольова А. В. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. – 267 с.

  5. Лотман Ю. М. В школе поэтического слова: Пушкин, Лермонтов, Гоголь / Лотман Ю. М. – М. : Просвещение, 1988. – 352 с.

  6. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі / Мартинюк А. П. – Х. : Константа, 2004. – 292 с.

  7. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Воронеж : Изд-во “Истоки”, – 2001. – 191 с.

  8. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / Приходько А. М. – Запоріжжя : Прем`єр, 2008. – 332 с.

  9. Фрумкина Р. М. Концептуальный анализ с точки зрения лингвиста и психолога / Р. М. Фрумкина // Науч.-техн. информ. – 1992. – Сер. 2.– № 3.– С. 3–29.



Список лексикографічних джерел





  1. Collins Cobuild English Dictionary / [Ed. by J. Sinclair]. – London ; Clasgow : Collins, 1993. – 1703 p.

  2. Concise Oxford Dictionary of Current English / [Ninth Edition]. – Oxford : Claredon Press, 1995. – 1672 p.

  3. Merriam-Webster`s English Dictionary, 2009. [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.websters-online-dictionary.org

  4. Roget’s Thesaurus / [Ed. by S. Lloyd]. – Burnt Mill, Harlow, Essex : Longman Group Limited, 1982. – 712 p.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал