4 Організація першої допомоги постраждалим у екстремальних ситуаціях



Сторінка3/4
Дата конвертації11.12.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3   4
4.4. Перша допомога при травматичних ушкодженнях.

ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ

Травмою називається насильницьке ушкодження тканин і органів організму

(забиті місця, поранення, переломи кісток, опіки ).

Забиті місця
Під забитими місцями припускаються ушкодження м'яких тканин і судин без

порушення цілості покровів тіла, що виникають після удару тупим предметом

або при падінні. У результаті їх утворяться крововиливи в тканині, що

виявляються синцями.

Ознаки. Біль в момент травмування й у перші часи після нього може бути

різноманітної інтенсивності в залежності від локалізації і поширеності

травми, утруднення рухів забитою частиною тіла, поява «синця» (крововилив).

Ушкодження великих судин при забитому місці може призвести до значного

скупчення крові в тканинах, порожнинах і порожнистих органах, до розладу

кровообігу і порушенню функції постраждалого органа. При важких, поширених

забитих місцях можливий шок.

Дуже важкі ушкодження від тривалого стискування, наприклад при обвалах,

коли розмозжаються і роздавлюються м'язи, судини і нерви (частіше

кінцівок). У таких випадках, крім розвитку шоку, можливо і важке отруєння

організму продуктами розпаду тканин із наступним порушенням роботи нирок.

Перша допомога. При важких ураженнях, особливо при стискуванні,

необхідно обережно витягти постраждалого з завалу, з-під уламків. Для

попередження розвитку шоку постраждалого зігрівають: дають йому гарячий чай

або каву, а кінцівці, яка була стиснута, надають повний спокій, обкладають

льодом. Постраждалого швидко й обережно доставляють у лікарню або

викликають швидку медичну допомогу. У більш легких випадках для зменшення

крововиливу і більш швидкого затихання болі до забитого місця прикладають

холод (пухир із снігом або льодом, мокру серветку) і створюють спокій -

підвішують руку на перев'яз, при забитті

ноги постраждалий повинний лежати. Накладати тепло на ділянку забитого

місця і застосовувати масаж місця ушкодження безпосередньо після травми не

можна. Забиті місця голови, груди і живота можуть супроводжуватися важкими

ушкодженнями внутрішніх органів.


Рани.
Механічні порушення цілості покрову тіла живого організму (шкіри,

слизових оболонок, а нерідко і більш глибоких тканин) називаються ранами.

Рани бувають поверхневими, коли ушкоджена лише шкіра або слизова, і

глибокими. Виділяють також порожнинні поранення, що проникають у черевну,

грудну порожнини й у череп. По виду знаряддя, що поранило, і по характеру

ушкодження тканин розрізняють різані, рубані, колоті, рвані, забиті,

покусані і вогнепальні рани. Кожний вид рани має свої властивості. Краї

різаних ран, нанесених ріжучим знаряддям (ніж, бритва, скло), розходяться,

рана зяяє, сильно кровить, виникає біль. Рубані рани близькі до різаних,

але можуть супроводжуватися ушкодженням кісток. Колота рана, нанесена

ніжем, цвяхом, шилом, кинджалом, невелика на шкірній поверхні, може бути

дуже глибока і супроводжуватися значним ушкодженням внутрішніх органів при

проникненні в грудну або черевну порожнину. Завдяки зсуву м'язів і інших

тканин канал такої рани має складну форму, що сприяє розвитку інфекції.

Рвані, забиті й покусані рани супроводжуються значним порушенням

життєздатності тканин країв рани. Вони мало кровлять, але біль при них

більш тривала і сильна, загоєння їх повільне.

Вогнепальні поранення кулею, осколками мін, снарядів, авіабомб, можуть

бути наскрізними, коли є вхідне і більш велике вихідне отвори. Сліпі

поранення - ушкодження, при яких куля, осколок, дріб застрягли в тканинах.

При дотичному пораненні є більш-менш глибоке лінійне ушкодження шкіри і

тканин. Осколкові вогнепальні поранення часто бувають множинні з великим

розмозженням тканин.

Ушкодження декількох порожнин (наприклад, грудний і черевний) із

порушенням цілості декількох органів називаються сполученими. Особливу

групу складають комбіновані ушкодження: рани, заражені отруйними,

радіоактивними речовинами.

При всіх пораненнях у рану можуть потрапити земля і шматки одягу, що

викликають важке зараження (інфікування) рани, що може призвести до таких

важких ускладнень, як загальне гнійне зараження (сепсис), правець і газова

гангрена.

Перша допомога при пораненні - припинення кровотечі, захист рани від

мікробів, для цього потрібно накласти пов'язку, зменшення болю створенням

зручного положення пораненої частини тіла. При ранах нижніх кінцівок і

тулубу зручним положенням буде лежаче, верхніх - підвішування руки на

перев'яз. Після накладення пов'язки хворий повинний бути направлений у

лікарню для хірургічної обробки рани.

Кровотеча при пораненнях. Всяке поранення супроводжується кровотечею.

Найбільш сильна кровотеча наступає при ушкодженні артерій (артеріальна

кровотеча). При цьому виділяється багато крові червоного кольору. Якщо рана

відкрита, вона б'є з неї фонтаном, поштовхами. При пораненні значних

артерій (шиї, стегна, пахової області) тільки негайна допомога може спасти

життя пораненого.

При пораненні вен (венозна кровотеча) кров темно-червоного кольору,

витікає з ушкодженої судини безупинним струменем.

Розрізняють зовнішні кровотечі, коли кров виділяється назовні через

ушкоджену шкіру і слизисті, і внутрішні, при яких кров скопичується в

тканинах і порожнинах тіла (черевний, грудній). Артеріальні кровотечі зі

значних судин подають найбільшу небезпеку для життя. Крім небезпеки великої

втрати крові, поранення вен шиї і грудної клітини може супроводжуватися

влученням у тік крові пухирців повітря, що дають нерідко смертельну

повітряну закупорку судин.

Допомога при кровотечі. Для зменшення втрати крові потрібно зупинити

кровотечу якнайшвидше на місці події (тимчасове припинення кровотечі). У

лікарні буде зроблене остаточне припинення кровотечі. При кровотечі з

капілярів і дрібних вен достатньо буває підняти нагору поранену кінцівку

або накласти давлючу пов'язку на рану: шкіру навколо рани змащують йодною

настойкою, потім на рану накладають перев'язувальний матеріал, вату і туго

прибинтовують.

При артеріальній кровотечі з рани на руці або нозі гарним методом

припинення його є притискання артерії до кістки вище (по току крові) місця

поранення, тобто між раною і серцем. Цей метод дуже зручний як попередній

засіб припинення кровотечі, поки не вдасться застосувати більш діючий.

Припинення кровотечі таким засобом повинний провадитися до прибуття

медичного робітника або доставки хворого в лікувальне заснування.

При артеріальних кровотечах в області ліктьового згину, медіальної

поверхні передплічча, у підколінній і паховій областях кровотеча може бути

зупинене шляхом згинання кінцівок Максимально зігнуту в суглобі конечність

утримують у такому стані ременем, бинтом, косинкою.

При значних артеріальних кровотечах на кінцівку накладають джгут або

імпровізований джгут-закрутку (гумова трубка, носової хустка, білизна, але

не мотузка або шнур, що можуть ушкодити тканини). При накладенні джгута на

конечність його розташовують поверх прокладки (одяг, рушник, вата) так, щоб

один його тур лежав поруч з іншим. Затягування джгута або закрутки

проводиться до зникнення пульсу нижче місця поранення. Кінець джгута

закріплюють вузлом або гачком і ланцюжком. Слабко накладений джгут не дає

припинення кровотечі (кінцівка стає синюшної), при надмірному його

затягуванні можуть бути ушкоджені м'які тканини і нерви кінцівки.

Накладають джгут на термін не більш ніж на 1.5-2 часу, а взимку - на один

час. Щопівгодини його послабляють на декілька хвилин, притискаючи пальцем

артерію, а потім знову накладають, але декілька одступив від старого місця

накладення. Джгут і закрутка повинні бути видні, а до одягу повинна бути

прикріплена записка з указівкою часу накладення.

При відсутності джгута накладають закрутку. Вона кладеться також поверх

одягу або на м'яку підкладку (рушник, вата). Перед накладенням закрутки

конечність піднімають догори. Закрутку слабко зав'язують, у петлю

вставляють дерев'яну паличку і закручують, підклавши в місці закрутки

палець або бинт, щоб не защемити шкіру. Закрутку, як і палять, накладають

тільки при сильних артеріальних кровотечах на стегні, гомілки, плечі і

передпліччі. Її розташовують можливо ближче до рани, вище її по току крові.

Через той що закрутка на передпліччя і гомілки не завжди досягає цілі,

краще накладати її на стегно і плече, але якнайближче до місця поранення.

На середню частину плеча закрутку не накладають, тому що вона може ушкодити

нерв. Якщо її правильно накласти, кровотеча зупиняється, шкіра кінцівки

блідне.

При венозній кровотечі на руці або нозі достатньо покласти



постраждалого, підняти нагору руку або ногу й утримувати її в такому

положенні; при цьому кровотеча швидко зупиняється.

Накладення пов'язки на рану. Після звільнення пораненої області від

одягу шкіру навколо рани обтирають спиртом, одеколоном, бензином або

горілкою і змащують йодом.

Невеличкі рани можна змазати йодом або спиртом по всій поверхні. На

такі невеличкі, особливо різані рани накладають смужки липкого пластиру. На

великі рани повинні бути накладені пов'язки.

Рекомендується накладати на рану стерильну пов’язку. При відсутності

стерильного матеріалу можуть бути використані чиста хустка або серветка,

пропрасовані гарячою праскою. Основне правило, що повинно бути дотримане

при цьому - не торкатися руками тих частин серветок, що накладаються на

рану. Серветки цілком повинний прикривати прошарок вати.

Ще зручніше робити перев'язку за допомогою спеціального

перев'язувального пакета першої помочі (індивідуальний пакет). Він

складається зі знезаражених ватно-марлевих подушечок (пов'язок), і бинта,

що знаходяться в пергаментному папері, у прогумованому чохлі і матерчастій

оболонці. Ватно-марлеві подушечки просочуються антисептичною речовиною

(фурацилін) або антибіотиками (синтоміцин), що має значення для

попередження розвитку інфекції.

При відкриванні матерчастої оболонки і чохла виймають булавку і,

розгорнувши пергаментний папір, дістають подушечки так, щоб не стосуватися

руками поверхні, що накладається на рану. Подушечки зміцнюють на рані

оборотами марлевого бинта так, щоб вони не усунулися убік від рани. Кінець

бинта закріплюють булавкою, що знаходиться під прогумованою оболонкою.

Для попередження розвитку правця при всіх пораненнях необхідно

якнайшвидше ввести протиправцеву сироватку й анатоксин. Для винятку важких

гнійних ускладнень і газової гангрени всі рани в можливо короткий термін

після поранення підлягають первинній хірургічній обробці.
Травми голови
Струс і стискування головного мозку. Спостерігаються при забитті

голови, падінні. Несвідомий стан після удару головою при падінні може бути

викликаний крововиливом, що здавлює головний мозок, або порушенням

діяльності останнього -- струсом мозку.

Ознаки. Струс головного мозку характеризується утратою свідомості в

момент ушкодження хоча б на короткий термін, наступною блювотою,

запамороченням, головними біль. Прийшовши у свідомість, що постраждала не

пам'ятає, як відбувся нещасливий випадок, а нерідко не може розповісти і

те, що було протягом деякого часу перед нещасливим випадком. Особливо важко

встановити струс мозку в постраждалого в стані сп'яніння. Тривала утрата

свідомості або повторної втрати його через деякий термін після того, як

постраждалий отямився, указує звичайно на більш важкий стан, тобто на

забиття головного мозку і стискування його крововиливом.

Перша допомога. Постраждалий повинний знаходитися в максимально

покійному і зручному положенні на спині з декілька піднятою головою і

верхньою частиною тулуба. На голову варто покласти пухир із льодом або

холодний компрес і терміново викликати швидку медичну допомогу або

обережно, без трясіння і поштовхів, доставити хворого в лежачому положенні

в лікарню. При блювоті голову постраждалого повертають набік і утримують її

в такому положенні, видаляючи хусткою блювотні маси з рота і глотки.

Поранення голови. При забитому місці голови можуть бути ушкоджені м'які

тканини покровів черепа (що дає багату кровотечу), кістки черепа, оболонки

головного мозку і мозкової тканини. Ці ушкодження можуть викликати не

тільки зовнішню кровотечу, але і ще більш небезпечне – внутрішньочерепне

пошкодження, що здавлює головної мозок і може призвести до дуже важких

ускладнень і навіть до загибелі постраждалого.

Ознаки. При будь-якій рані голови можуть бути і більш глибокі

ушкодження. Якщо поранення супроводжувалося утратою свідомості, головною

біль, блювотою, уповільненням, а потім прискоренням пульсу, приступами

порушення або судорогами, то можна припускати черепно-мозкове ушкодження.

Проникаюче поранення черепа безумовно підтверджує витікання через рану

світлої рідини і наявність у рані осколків кісток черепа.

Перша поміч. Волосся навколо рани необхідно постригти, шкіру змазати

йодною настойкою. Торкати тканина головного мозку , що випасла в рану , не

можна. На рану накладають пов'язку.

Переломи кісток черепа. Для переломів склепіння черепа характерна

припухлість у місці ушкодження, при переломах основи нерідко з'являються

крововилив в області повік і ока, витікання із слухових проходів або носа

світлої мозкової рідини. При відкритому переломі є рана на склепінні

черепа.


Переломи черепа звичайно супроводжуються мозковими явищами:

постраждалий знаходиться без свідомості, шкіра синюшна, із рота і носа може

виділятися кров або піниста рідина, нерідко з'являється блювота.

Перша допомога. Всіх хворих з ушкодженнями черепа відправляють у

лежачому положенні в лікарню, якщо навіть вони знаходяться у свідомості.

Обережно накладають пов’язку на рану, можна прикласти пухир або

поліетиленовий пакет із льодом або снігом.
Травми грудної клітини
Переломи ребер. При травмі грудної клітини нерідко виникають переломи

одного і багатьох ребер.

Для перелому ребра характерна неможливість через біль зробити глибокий

вдих. При множинних переломах розвивається дихальна недостатність.

Перша допомога. Постраждалого краще транспортувати в лежачому положенні

на носилках із піднятою головою і тулубом, якщо навіть він може

пересуватися самий, щоб уникнути посилення крововиливу в грудну порожнину.

Для полегшення хворій грудну клітину можна декілька стягти рушником. При

множинних переломах необхідні заходи щодо попередження шоку.

Поранення органів грудної порожнини. При ранах груди, особливо колотих

і вогнепальних, а також при переломі ребер велике значення мають ушкодження

плеври і легкого. Такі поранення можуть супроводжуватися кровохарканням і

кровотечею в плевральну порожнину. При ушкодженнях грудної клітини далеко

не завжди, особливо в умовах вулиці, можна роздіти постраждалого, і про

можливі ушкодження (поранення, забиті місця, переломи ребер, ушкодження

легкого осколками ребра і т.д.) припадає судити по характері подиху,

посиленню хворій при подиху, посинінню губів і відкашлюванню крові.

Особливо велике значення має при пораненні груди влучення повітря в

порожнину плеври через відкриту рану при вдиху і видиху (відкритий

пневмоторакс). Можливо влучення повітря в плевру через рану лише при вдиху

або з ушкодженого легкого (клапанний пневмоторакс).

Ознаки. При стискуванні груди з'являються синюшність і крововиливи в

шкірі верхньої половини тулуба, розлади подиху. Крововилив у плевру дає

картину недокрів'я унаслідок утрати крові (блідість, частий пульс,

слабість, запаморочення, непритомний стан). При відкритому пневмотораксі

рана «дихає», тобто повітря із шумом входить і виходить через рану, чутно

присмоктування повітря в момент вдиху, а при кашлі розприскується кров.

Пневмоторакс часто супроводжується шоком і викликає важкі розлади подиху -

задишку і ядуху. При клапанному пневмотораксі розлади подиху і серцевої

діяльності швидко наростають.

Перша поміч. При легеневій кровотечі краще транспортувати хворого в

напівсидячому положенні. При пораненні груди, особливо при відкритому

пневмотораксі, необхідно негайно прикрити рану пов’язкою. Шкіру навколо

рани змащують вазеліном, рану поверх накривають розірваною гумовою

рукавичкою або гумовою прокладкою від індивідуального пакета (це необхідно

для припинення надходження повітря в плевральну порожнину), закривають

поверх марлею і накладають ватяну пов'язку.
Ушкодження органів черевної порожнини
Травми печінки і селезінки можуть супроводжуватися внутрішньою

кровотечею і давати картину гострої крововтрати. При пошкодженні шлунка,

кишечнику і сечового міхура розвивається важке захворювання - запалення

очеревини, яке небезпечне для життя.

Ознаки ушкодження внутрішніх органів - це болі, неспокійний стан

хворого, поява спраги, запаморочення, слабості і навіть втрата свідомості,

нерідко затримка газів, нудота і блювота, сонливість, блідість шкіри,

частий пульс, частішання подиху, можливий шок. При ушкодженні нирок

з'являються болі в попереку, кров у сечі.

Перша допомога. При підозрі на ушкодження органів черевної порожнини

постраждалому не можна пити. Приймати ліки, особливо знеболюючі препарати

не потрібно (це ускладнює лікарям встановлення правильного діагнозу). Під

час транспортування в лікарню постраждалий повинен лежати на спині,

необхідно створити постраждалому повний спокій. Можна прикласти пухир із

льодом на животі.

При пораненні органів черевної порожнини необхідно накласти пов'язку на

рану після змазування шкіри навколо її йодною настойкою. Вправляти органи,

що випасли через рану, (сальник, кишки) не можна, необхідно лише обкласти і

прикрити їх перев'язувальним матеріалом.
Переломи
Порушення цілості кісток називається переломом. Якщо шкіра, а для

кісток черепа і таза і слизуватої оболонки не ушкоджені, перелом вважається

закритим. При порушенні цілості шкіри утвориться ранева поверхня (відкритий

перелом).

Ознаки перелому: різкий біль у момент ушкодження, неможливість

користуватися кінцівкою, зміна її форми, ненормальна рухливість у місці

травми. При всіх неясних ушкодженнях кістки їх краще вважати переломами і

застосовувати міри, показані при них.

Перша допомога. Потрібно зменшити рухливість відломків у місці перелому

при транспортуванні застосовується шинна пов'язка. Добре накладена шинна

пов'язка попереджає розвиток шоку й інші ускладнення.

Необхідна частина шинної пов'язки - це тверда довгаста пластина (шина).

Для різноманітних частин тіла застосовують готові шини: дощечки з фанери,

дротові сітки й інші матеріали. При відсутності готових шин шинну пов'язку

можна зробити самим, використовуючи різноманітні підручні матеріали, що

можуть бути знайдені на місці події При повній відсутності підручних

матеріалів постраждалу ногу прибинтовують до здорової, а руку - до тулуба.

Для захисту від здавлювання шиною на кісткові виступи кладуть м’які

підкладки (вата чи одяг).

При відкритих переломах перша допомога полягає не тільки в досягненні

нерухомості в місці перелому шляхом накладення шинної пов'язки, але й у

захисті місця перелому від подальшого мікробного забруднення шляхом

накладення пов'язки, на рану. При накладенні шини варто дотримувати

обов'язкового правила: забезпечити нерухомість не менше 2 суглобів вище і

нижче перелому.
Переломи ключиці.
При падінні на витягнуту руку або на плече нерідко наступає перелом

ключиці.


Ознаки. При русі рукою виникає біль, утворюється болючий набряк в

області ключиці, де нерідко прощупуються під шкірою гострі краї відломків

кістки; плече і вся рука опущені, ключиця укорочена.

Перша допомога. Достатньо накласти з хустки або косинки пов'язку, що

називається перев'язом. Руку при цьому згинають у лікті, подмишечну ділянку

кладуть грудку вати. Транспортування постраждалого здійснюється в положенні

сидячи.
Переломи плечової кістки
Вони часто наступають при падінні на руку, у пристаркуватих осіб –

частіше в її верхній частині.

Ознаки. Відзначається різкий біль у момент ушкодження і надалі при

спробі руху рукою, припухлість відповідно місцю ушкодження і скривлення

плеча.

Перша допомога. При накладенні пов'язки згинають руку в ліктьовому



суглобі. Плече обережно витягають по довжині, уникаючи рухів і перегинів у

місці ушкодження. Накладають шину по задньо-зовнішньої поверхні плеча,

захоплюючи плечовий, ліктьовий і зап'ясний суглоби.

Шину (краще дротова або з фанери) закріплюють бинтами або хустками.

Руку підвішують на косинку або прибинтовують разом із шиною до тулуба.

Постраждалого можна транспортувати в положенні сидячи.


Переломи кісток передпліччя.
Обережно підняв передпліччя і зігнув руку в ліктьовому суглобі до

прямого кута і випрямив пальці, витягають передпліччя по його осі, причому

долоня повинна бути звернена до живота. Шину накладають, починаючи вище

ліктьового суглоба і доводять її до основанання пальців, прибинтовують.

Постраждалий може пересуватися самий або його транспортують у положенні

сидячи.
Переломи кісток кисті і пальців.


При падінні на руку, попаданні руки в частини машини, що рухаються,

ударі молотком часто спостерігаються переломи кісток кісті і пальців.

Ознаки. Біль при стискувані кісті в кулак, обмеження рухів,

припухлість, іноді зміна форми кісті або пальця при торканні або

потягуванні за палець.

Перша допомога. Шинну пов'язку найкраще накладати при напівзігнутому

положенні пальців, наприклад шляхом охоплювання голівки бинта, із картонною

або фанерною шиною на передпліччя і підвішуванні руки на косинку.


Переломи хребта.
Внаслідок здавлювання хребта по осі відбувається сплющення хребців,

причому іноді відзначається стискування спинного мозку.

Ознаки. Постраждалий не може піднятися, розпрямити спину, різко

обмежена рухливість у хребті, відзначається болючість при рухах. Можливі

порушення чутливості нижче місця перелому і порушення функції тазових

органів: нетримання або, навпаки, затримка випорожнень і сечі. Можливий

шок.

Перша допомога. Неправильне і необережне надання допомоги може



призвести до зсуву в місці перелому і стискуванню спинного мозку, тобто

принести непоправну шкоду. Транспортувати постраждалого в лікарню потрібно

в положенні на животі. Якщо хворого вкладають у положенні на спині,

необхідна тверда підкладка на носилках (фанера, щит, двері), щоб попередити

згинання хребта. При ушкодженні в області шиї підкладають пакунок одягу або

подушку. Піднімання постраждалого з землі і перекладання його повинні

провадитися кількома людьми, обережно, по команді, без усякого руху в місці

перелому.


Переломи таза.
При автомобільних аваріях, при обвалах землі, падінні з висоти може

відбутися перелом тазових кісток (лобкових, сідничних, клубових). Ці

переломи часто супроводжуються великими крововиливами й ушкодженням

внутрішніх органів (розірвання сечового пухиря і прямої кишки).

Ознаки. При переломах таза неможливо стояти, при спробах підняти ногу

виникають болі, крововиливи в паховій області і на промежині, порушення

загального стана.

Перша допомога. Транспортувати можна постраждалого тільки в лежачому

положенні, на твердій поверхні (щит). Ноги варто зігнути в колінах,

підклавши під колінні області валик із ковдри або одяги, і декілька

розвести їх у сторони (положення «жаби»).
Переломи стегна.
Переломи стегна ставляться до важких ушкоджень, що відбувають при

падінні, особливо з висоти, на вулиці - під час ожеледі, при автомобільних

і інших значних аваріях. У людей похилого віку (частіше в жінок) навіть при

порівняно невеличкій травмі може відбутися перелом у верхній частині стегна

(перелом шийки).

Ознаки. У момент ушкодження виникає дуже сильний біль, неможливо

підвестися на ногу або підняти її в лежачому положенні. Можливі вигини ноги

в місці перелому або неправильне положення стопи (повернена назовні).

Можливий шок.

Перша допомога. Помічник береться за тил стопи і п'яткової області,

згинає стопу під прямим кутом і повільно витягає і піднімає ногу

постраждалого. Краще накласти дві шини: одну по внутрішній поверхні - від

паху до кінця стопи, іншу по зовнішній поверхні - від пахової області до

стопи. Шини закріплюють бинтами або косинками. При відсутності шин

постраждалу ногу прибинтовують до здоровою.
Переломи кісток гомілки і стопи.
При падінні на вулиці під час ожеледі, при неловких стрибках, падінні

з висоти, автомобільних аваріях, при падінні на ногу важких предметів

виникають переломи гомілки кісток стопи.

Ознаки. Біль при опорі на ногу і рухах, припухлість у місці ушкодження

або синець

Перша допомога. Транспортувати постраждалого краще в положенні лежачи

після накладення шинної пов'язки, що повинна захоплювати гомілковостопний і

колінний суглоби.


Ушкодження суглобів

Ушкодження суглобів може бути у виді забиття, розтягу і розірвань

зв’язок і суглобової сумки, крововиливи в порожнину суглоба. При більш

важкому ушкодженні відбувається повний зсув кісток у суглобі, так що їх

суглобні кінці перестають стикатися. Таке ушкодження називають вивихом.
Розтягування зв’язок.
Найбільше часто спостерігається в області гомілковостопного суглоба,

коли підкручується стопа і рухливість в суглобі перевищує за обсягом

звичайні.

Ознаки. Різкий біль у момент ушкодження іноді посилюється через якийсь

час у зв'язку зі збільшенням крововиливу. Зовнішній вигляд суглоба не

змінений, іноді спостерігається набряк. Рухи в суглобі збережені, але

обмежені і болючі.

Перша допомога. Потрібно надати постраждалому суглобу підняте

положення, туго забинтувати його і поверх бинта покласти пухир із льодом.
Крововилив у суглоб.
Частіше в колінний суглоб, може супроводжуватися порушенням цілості

зв’язок суглоба або його хрящів (менісків).

Ознаки. Біль виникає в момент ушкодження з наростанням у наступний час,

відзначаються збільшення обсягу суглоба і помітна його припухлість, різке

обмеження і болючість рухів.

Перша допомога. Необхідно підняти кінцівку, туго забинтувати, при

розриві меніску накласти шину, поверх пов'язки варто покласти пухир із

льодом.
Вивихи.


Це стійкий зсув кісток у суглобі, коли суглобні поверхні перестають

стикатися частково або цілком. Найбільше часто вивихи виникають у плечовому

суглобі, потім у тазостегновому, але можливі і у всіх інших суглобах. При

одночасному розірванні або пораненні м'яких тканин, зокрема шкіри, можливий

відкритий вивих.

Ознаки. Найбільше характерна для вивиху повна неможливість рухів у

суглобі, змушене неправильне положення кінцівки і нездатність змінити його

внаслідок сильного болю і напруги м'язів. Форма суглоба різко змінена.

Перша допомога. Не потрібно самостійно вправляти вивих. Треба накласти

шину на пошкоджений суглоб, при відкритому вивиху на рану треба накласти

пов'язку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал