378. Риторична культура викладача технічного університету як умова ефективної педагогічної діяльності



Скачати 96.26 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір96.26 Kb.
УДК 82. 085, 378.

РИТОРИЧНА КУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧА ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Залюбівська О.Б.

Вінницький національний технічний університет
Анотація. У статті досліджується сутність та значення риторичної культури викладача технічного університету та загальні аспекти її формування Ключові слова: риторична культура, викладач технічного університету.

Аннотация. В статье исследуется сущность и значение риторической культуры преподавателя технического университета и общие аспекты ее формирования. Ключевые слова: риторическая культура, преподаватель технического университета.

Аnnotation. The article investigates the nature and significance of the rhetorical culture of the teacher Technical University and the general aspects of its formation. Key words: a rhetorical culture, teacher University of Technology.

Постановка проблеми. Практика оволодіння риторичною культурою поступово стає невід’ємною складовою професійної підготовки фахівців будь-якого профілю. Особливо важливого значення формування риторичної культури набуває в підготовці спеціалістів, які працюватимуть у системі “людина – людина”. А педагог і, зокрема, викладач технічного університету, чия професія, без сумніву, належить до цієї системи, взагалі знаходиться у сфері підвищеної відповідальності за фахову риторичну діяльність, позаяк усне педагогічне мовлення є не тільки засобом спілкування. Результатом освіти, яку за допомогою педагога отримує людина, є її “ вся подальша поведінка, діяльність, спосіб життя[1, с. 3].

Риторична культура – це той провідник, через який, власне здійснюється педагогічна діяльність викладача ВНЗ. Брак чи низький рівень риторичної культури викладача фактично унеможливлює його професійну компетентність, дидактичну культуру.

Проблема риторичної культури майбутніх фахівців набуває особливого значення саме у негуманітарних, зокрема технічних ВНЗ. Оскільки специфіка переважної більшості спеціальних навчальних дисциплін технічного університету, на жаль, не сприяє розвитку риторичної культури студентів. Це завдання беруть на себе гуманітарні дисципліни і, в першу чергу, риторика, оскільки ефективне формування риторичної культури не можливе поза межами відповідного навчального курсу.

У підготовці майбутніх викладачів технічного ВНЗ постає ще одна проблема, що потребує вирішення. В процесі магістерської підготовки у технічному університеті має відбутися важливе заміщення в структурі особистості магістранта: техноцентрична спрямованість інженера має бути заміщена людиноцентричною педагогічною спрямованістю. Риторика, що з моменту свого виникнення була зорієнтована на формування особистості, на формування її здатності існувати в діалозі, має зіграти у цьому ключову роль.



В процесі формування риторичної культури особистості відбувається не лише засвоєння нею системи знань, умінь і навичок, необхідних у публічному та діалоговому мовленні, що саме по собі є професійно важливим, здійснюється також позитивний вплив на інтелектуальну (розвиток креативності, образності, швидкості, логічності мислення), моральну (вплив на сферу міжособистісних та професійних стосунків, розвиток толерантності, ввічливості, відповідальності за власну риторичну діяльність тощо), естетичну (здатність відчувати і створювати красу слова, риторичного вчинку), психологічну (розвиток уваги, уяви, пам’яті, психофізичної свободи, впевненості у собі) сфери особистості фахівця. Відтак формування риторичної культури в єдності її компонентів є обов'язковою складовою професійної підготовки магістрів у технічному університеті як майбутніх викладачів вищої технічної школи.

Мета статті – дослідити сутність поняття “риторична культура викладача технічного університету”

Аналіз досліджень і публікацій. У першій половині XX ст. вітчизняні педагоги розвивали ідею максимально ефективної мовленнєвої діяльності педагогів з  метою розв'язання педагогічних завдань. Дослідження Ю. П. Азарова, Н. І. Болдирєва, Н. В. Кузьміної, А. О. Сластьоніна вказують на майстерність слова як обов’язковий компонент діяльності педагога. Ораторську майстерність вчителя як педагогічний інструмент навчання розглядали В. А. Кан-Калик, М. С. Пашкова, В. В. Голубков, М. А. Рибнікова.

У наукових працях сучасних українських та російських науковців-риторів розроблено основні питання теорії й практики переконуючої комунікації. У працях О. А. Волкова, Ю. В Рождественського, Г. М. Сагач, О. А. Юніної, О. Н. Зарецької,  Г. Г. Хазагерова та ін. фундаментально обґрунтовано теоретичні засади риторики як науки та закони ефективності риторичної діяльності; в працях В. І. Аннушкіна, Н. А. Безменової, Є. В. Клюєва та ін. розглядаються питання структури риторичної діяльності, її основних етапів. Теорія і технологія виконавсько-мовленнєвої діяльності представлені в педагогічних дослідженнях А. Й. Капської І. О. Зимньої, Л. Г. Азарової, М. М. Барахтяна, Г. М. Падалки, О. П. Рудницької, О. П. Щолокової, та ін. На необхідність формування риторичної культури майбутнього педагога вказується у працях Ю. В. Рождественського,Н. А. Безменової, О. Н. Зарецької, А. К. Михальської,.О. А. Юніної, Н. А. Іпполітової, С. А. Мінєєвої, І. В. Тимоніної, Г. М. Сагач, І. А. Зязюна, Г. Г. Хазагерова,  Н. М. Тарасевич,  Л. І. Мацько та ін.

Незважаючи на те, що в сучасній вітчизняній риториці створені теоретичні передумови, існує практичний досвід формування риторичної культури особистості, донині відсутня цілісна концепція формування риторичної культури майбутніх фахівців; не всі аспекти формування риторичної культури студентів ВНЗ ґрунтовно розроблені, у теоретичному аспекті потребує уточнення саме поняття риторичної культури, потребує розробки поняття риторичної культури викладача технічного ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Порівняльно-співставний аналіз низки сучасних наукових досліджень дає змогу виділити два підходи до визначення РК: культурологічний та нормативно-технологічний.

Культурологічний підхід (В. Аннушкін, Є. Юніна, Л. Аксьонова) висвітлює тісний зв’язок між культурою і риторикою, риторичною діяльністю, РК. Він виявляється у таких визначеннях та міркуваннях. РК – це гуманістична культура в цілому, переведена у форму мовленнєвої діяльності, спрямованої на пошук істини, удосконалювання й духовне збагачення особистості [2]. Знання з риторики скеровують розвиток пріоритетних духовних цінностей, якими є інтелектуальна самостійність та оперативність мислення, здатність до творчого пошуку [3, с.7]. РК – цілісна система актуальних ціннісно орієнтованих норм мовленнєвої взаємодії між людьми, оволодіння якої сприяє “окультуризації“ людини (його створення, відтворення, перетворення), тобто формуванню людини культури.[4]. РК – це культура думки, слова, вчинку [5]. Цікаві міркування висловлює В. Аннушкін, протиставляючи людину риторичної культури риторичному “варвару“: “Мова – інструмент культури, а риторика навчає практично користуватися мовою, учить думати, передавати думку в слові, формує й виховує особистість. Зуміємо сформувати себе й суспільство в риторичній культурі – тоді вистоїмо в боротьбі з труднощами, не дамо себе обдурити брехливим язикам; якщо будемо риторичними «варварами» - нащадки не простять...“ [6].

Ми цілком погоджуємося з наведеними поглядами на РК. Важливо, на нашу думку, також відзначити, що “входженню“ людини (homo eloquens) в культуру сприяє долучення її до процесу творчості, що з необхідністю виявляється у риторичній діяльності. Як зазначав О. Потебня, ми не відтворюємо мовлення, а творимо його. Тому риторичне мистецтво є особистісним, воно має індивідуально-творчий характер, відтворює індивідуальний стиль мислення мовця. Отож, сформована РК особистості визначає рівень творчого синтезу у володінні рідною мовою, провокує, стимулює і супроводжує створення риторичних текстів, що є проявом буття й спілкування людини у культурі. Ще одним проявом культурологічного підходу вважаємо виділення духовно-моральної характеристики риторичної культури, що пов’язана з визнанням риторики наукою, мистецтвом та процесом переконання за допомогою слова, що ґрунтується на моральних принципах. Звідси через риторичну культуру виявляється здатність особистості реалізовувати у своїй риторичній діяльності творчі здібності, удосконалюючи таким чином себе й суспільство.

В світлі нормативно-технологічного підходу в основі РК лежать норми риторичної діяльності. Основним показником наявності РК є знання риторичних норм і орієнтація на їхнє використання, сутність РК визначається засвоєнням технологій риторичної діяльності, формуванням умінь ефективно її реалізовувати.

Нормативно-технологічний підхід проявляється у таких визначеннях. РК особистості – це рівень оволодіння нею знаннями науки риторики і спосіб їх вияву в процесі риторичної діяльності. [7]. РК особистості (у цьому разі студента) – це високий рівень оволодіння знаннями основ науки риторики та їх реалізація в різних видах професійної діяльності (навчально-виховній, науково-дослідній, художньо-естетичній, громадській, культурній) [8].

На наш погляд, виділені підходи (культурологічний і нормативно-технологічний) є органічно поєднаними аспектами феномену РК. У визначенні РК викладача технічного ВНЗ слід поєднати світоглядний, ціннісний, знаннєвий, імперативний, технологічний, творчий та педагогічний підходи. Виходячи з цього ми пропонуємо таке визначення цього поняття. Риторична культура викладача технічного ВНЗ є багатовимірним утворенням, інтегративною характеристикою особистості викладача, що включає сукупність засвоєних ним риторичних знань, умінь і навичок, ціннісно-орієнтованих норм риторичної педагогічної діяльності та індивідуально-творчого стилю її реалізації з метою здійснювати педагогічний вплив на особистісний розвиток та професійне становлення студентів.

У структурі РК викладача технічного університету ми виділяємо такі компоненти: 1) мотиваційно-ціннісний (ставлення до риторики, риторичної діяльності, риторичної культури; сформованість риторичних цінностей, переконань; усвідомлення необхідності риторичної самоосвіти, самовдосконалення для успішної діяльності викладача ВНЗ); 2) інтелектуально-творчий (рівень риторичних знань; наявність необхідних якостей мислення, авторська самостійність у створенні риторичних текстів; глибина змісту мовлення); 3) мовностилістичний (знання й дотримання норм літературної української мови; запас загальновживаної та педагогічної та професійної технічної лексики; використання засобів виразності мовлення; 4) психолого-педагогічний (впевненість в собі під час виступу перед аудиторією студентів; монологічність-діалогічність мовлення; виховний вплив риторичної діяльності); 5) Виконавсько-артистичний (наявність невербальних проявів мовця; виразність інтонації; контакт з аудиторією).

РК викладача технічного університету передбачає, що йому є що сказати не лише як фахівцю в певній науковій дисципліні. РК викладача вимагає від нього бути особистістю зі сформованим світоглядом, високим рівнем моральності, розвиненою національно-мовною свідомістю, відповідним рівнем інтелекту, ерудиції, розвиненим естетичним смаком, багатим життєвим досвідом. РК передбачає, що мовець усвідомлює свою потребу у риторичній діяльності, має до цього здатність і реалізує її в створенні власних усних та писемних риторичних продуктах. Лише така риторична діяльність викладача спричинить ефективний педагогічний вплив на студентів.


Література

  1. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр.и перероб. – М., Университетская книга, Логос, 2007. – 384 с.

  2. Колесникова Л.Н. Риторическая культура современного педагога.// Риторика и культура речи в современном обществе и образовании: сборник материалов Х Международной конференции по риторике / науч. ред.-сост. В.И. Аннушкин, В.Э. Морозов. – М. : Флинта : Наука, 2006. – 496 с.

  3. Онуфрієнко Г. С. Риторика. Навч.пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. -592 с.

  4. Аксенова Л. П. Формирование риторической культуры преподавателя высшей школы : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 : Екатеринбург, 2002. – 195 c.

  5. Юніна Е. А. Колесникова Л.Н. Риторическая культура современного педагога.// Риторика и культура речи в современном обществе и образовании: сборник материалов Х Международной конференции по риторике / науч. ред.-сост. В.И. Аннушкин, В.Э. Морозов. – М. : Флинта : Наука, 2006. – 496 с.

  6. Аннушкин В. И. Риторика и риторическая культура в России. – Електронний ресурс: http://www.gramota.ru/lenta/news/8_1628

  7. Білоусова Я.В. Формування риторичної культури студентів гуманітарних факультетів у навчально-виховному процесі. Спеціальність 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. - Київ - 2004

  8. Уварова А.М. Формування риторичної культури майбутнього вчителя. – Електронний ресурс: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pednauk/2009_1n/259.pdf



Залюбівська Оксана  Броніславівна викладач кафедри культурології, соціології, педагогіки та психології Вінницького національного технічного університету, вул. Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, 21021. Е-mail: zalubivska_70@mail.ru




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал