3222 навчально-методичні матеріали із загальної стилістики для студентів спеціальності 030301 «Журналістика» заочної форми навчання



Сторінка2/6
Дата конвертації06.12.2016
Розмір1.02 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема «Стилістичні ресурси мови»
Теоретичні питання

  1. Стилістичні засоби української мови.

  2. Фоностилістика. Стилістичні засоби фонетики.

  3. Стилістичні засоби словотвору.

  4. Лексичні засоби стилістики.

  5. Стилістичні фігури. Риторичні фігури. Принципи виділення стилістичних фігур.

  6. Тропи.

Завдання до самопідготовки


  1. Опрацюйте теоретичний матеріал. Розкрийте зміст таких термінів (за словником): фоностилістика, анафора, епіфора, алітерація, асонанс, монофон, епанафора, омонімія, антитеза, оксиморон, евфемізм, перифраза, оказіоналізм, градація, троп, метафора, види метафор, метонімія, синекдоха, парономазія, гіпербола, літота, алегорія, епітет, епітети-неологізми, порівняння, персоніфікація, риторичне звертання, риторичне запитання.




  1. Прочитайте. Про яку комунікативну якість мовлення йдеться? Наскільки корисними, на вашу думку, можуть бути наведені рекомендації для майбутніх журналістів?

Занадто багато слів затемнюють думку, яка повідомляться. Кожне зайве слово, хоча й поставлене для роз’яснення, справляє зворотну дію. Багато слів для небагатьох думок – неспростовне свідчення посередності, ознака видатної голови – багато думок у небагатьох словах.

Істина красивіша у голому вигляді, і враження від неї тим глибше, чим простіше є враження... Як у будівельному мистецтві слід уникати нагромадження прикрас, так у мистецтвах словесних слід стерегтися передусім зайвих риторичних прикрас, непотрібних поширень і взагалі усяких зайвих виразів.

Істинна стислість виразів полягає у тому, щоб говорити лише про те, що достойне бути сказаним і, навпаки, не говорити того, що кожен сам може подумати. Але стислості ніколи не слід приносити в жертву ясність чи граматичну правильність мовлення.

А.Шопенгауер


  1. Проаналізуйте стилістичні засоби фонетики у наведених поезіях.

***

У синьому небі я висіяв ліс,

У синьому небі, любов моя люба,

Я висіяв ліс із дубів і беріз,

У синьому небі з берези і дуба.
У синьому морі я висіяв сни,

У синьому морі на синьому глеї

Я висіяв сни із твоєї весни,

У синьому морі з весни із твоєї.

Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть,

І являть тебе вони в небі і в морі,

У синьому небі, у синьому морі…

Тебе вони являть і так і замруть.

Дубовий мій костур, вечірня хода,

І ти біля мене, і птиці, і стебла,

В дорозі і небо над нами із тебе,

І море із тебе… дорога тверда.

Микола Вінграновський
* * *

Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі,


Хто-небудь в розпуці без причини на світі —
В розпуці ради мене.

Хто-небудь сміється де-небудь у ночі,


Хто-небудь сміється без причини у ночі —
Сміється із мене.
Хто-небудь мандрує де-небудь на світі,
Хто-небудь мандрує без мети на світі —
Мандрує до мене.
Хто-небудь вмирає де-небудь на світі,
Хто-небудь вмирає без причини на світі —
Глядить на мене.

Богдан-Ігор Антонич





  1. Проаналізуйте лексику наведеного уривка за вживанням. Слова якої групи лексики переважають? Яку стилістичну функцію вони виконують? З якому метою використано звуконаслідувальні слова?

***

Савка. Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани, то, може, й другі так саме достали… Тiлько де ж вони з ним познайомились i як? От що цікаво! Вже ж i я не полохливого десятка, пішов би до нього в гості у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, iродiв син! Чи душу йому, луципiровi, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей. Я вам, куме, признаюсь, що сам ходив під Івана Купайла, як мені казано, на роздоріжжя… Повірите, звав, нехай бог простить, Гната безп’ятого! Так що ж – не вийшов, тiлько налякав.

Герасим. Цікаво! Розкажіть, будь ласка…

Савка. Знаєте, за третім разом, як я гукнув: вийди до мене, безп’ятий, я тобі в ніжки уклонюся, до смерті слугою твоїм буду!.. А він - i тепер моторошно - зайцем мимо мене - тiлько фа! аж свиснув, та хо-хо-хо! То я тікав з того місця, мало дух з мене не виперло… Прости господи! Дві неділі слабів: бувало, тiлько що шерхне, так увесь i затремтю, i волосся на голові підніметься. На превелику силу одшептала Гаврилика.

І.Карпенко-Карий




  1. Поспостерігайте за паронімами у наведених поетичних рядках. В основу якого стилістичного прийому покладено явище паронімії.

1. Тут як не ступиш, то не втрапиш. Іще цимбали й скрипку втратиш.

2. На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки — біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.

3. Він твердо ставить кам’яну стопу. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу.

4. Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій!

5. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.

6. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним.

7. Тоді її пригорнуть і обнімуть. Тоді її розгорнуть і однімуть…

8. Чомусь пам’ятаю — вночі ревли бегемоти. ...І падали груші, і звались вони бергамоти..

Із творів Ліни Костенко




  1. Яке лексико-стилістичне явище ілюструють наведені пари слів? Складіть речення з п’ятьома з них, порівняйте їх з погляду емоційного вираження думки.

Батьківщина Шевченка – Тарасова земля; бджоли – маленькі крилаті трудівниці; білий ведмідь – хазяїн Арктики; буквар – перша книга; вихователь – майстер педагогічної справи; Волинь – Лесин край; дитинство – ранок життя; кохана – володарка серця; Леся Українка – дочка Прометея, співачка досвітніх вогнів; лікар – людина у білому халаті; осінній листопад – золота віхола; письменник – майстер художнього слова; Іван Франко – великий Каменяр; Тарас Шевченко Т.Г. – великий Кобзар.




  1. Виділіть у наведених фразах синоніми. Який стилістичний прийом ґрунтується на основі синонімії?

І не прийшла до них чужа зажура, – Прийшли свої і жаль, і біль, і щем; Ти ж повертайся, вертайся додому... додому... Ждане повернення вибори, вимоли, виболій...; Бражним духом відгонить смородини листя сухе, Захмелію, згадаю все прикре, болюче, лихе; Насміхайтеся з мене, глузуйте Ви, аматори модних химер! Перед власним блюзнірством плазуйте, Шкірте зуби з інтимних печер; Зазирнути у жовті щілини І тішитись, тішитись, тішитись довго… І – далі, і вдертись в їх затишні житла, … Де сині арійські баньки з колисок… О люди! Як очі мої гострозорі Не витекли кров’ю-ганьбою?; Юрба мовчить. Говорить Прометей: – Усі прийшли, хто скаржився? Сповзлися? Придибали? Дерзайте. Говоріть; Пишатися так легко – не своїм, Казковим, небувалим, незбагненним; Ні, неправда: лиш тобі одній Безоглядно, щедро, неймовірно Вірю я без спогадів і мрій; Зосталася від неба тільки крихітка Блакитного жалю, жалоби, жалості. (З творів І.Муратова)




  1. Прочитайте наведені уривки. Виділіть антоніми. Яку стилістичну функцію вони виконують?

1. Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм. Коли грозує далеч неокрая У передгроззі дикім і німім, Я твоїм ім’ям благословляю, Проклинаю іменем твоїм. Коли мечами злоба небо крає І крушить твою вроду вікову, Я тоді з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу (В.Симоненко).

2. Відвіку й донині Еллада й Юдея – Два вороги люті на древній землі Хрестом і залізом та ядом ідеї Руйнують – будують і Рими, й Кремлі (Є.Маланюк).

3. Вороги і друзі, близькі і сторонні – всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди своїх підошв (М.Коцюбинський).

4. Цієї ночі сніг упав, На чорне впало біле… На сірім мурі чорний кіт Крізь білі вуса парко диха (М.Вінграновський).

5. Життя – це шлях, що переходе в шлях, - Кінця не має ні одна дорога, Смерть – тимчасовий міст, що на вітрах Ледь-ледь стоїть і навіває страх (Д.Павличко).




  1. Проаналізуйте виділені слова у наведених фразах? Який стилістичний прийом використав автор?

1. Нам треба знищити страхіття, Щоб окупилося в віках Невічне наше довголіття. 2. З відкритого вікна, Вересневий світлий смуток, Не випитий до дна. 3. І з лютеранських кірх кричали Беззвучним криком нам на страх...4. О, таким же, таким будь навік, неповторне повторення. 5. "Плачте, мої нестрашні бармалеї, Плачте сльозами, наївні дияволи! 6. Чого я жду? Яких іще прекрасних катастроф. 7. У стотисячний раз неймовірність Притулю наче добру змію. 8. Таке збіговисько – сам чорт йому не рад: Модерних мертвих душ рясний конгломерат. 9. А що було в моїй торбині, В отій чарівній домовині? 10. І раптом згасає невгасне, Стає своїм часом невчасне. 11. В ту ж мить я відчую, Що від щастя вмираю. 11. Прости, матусю. Помираю. У пеклі юдиного раю. 12. Він на німому клавесині Собі й богам беззвучно грав. 13. Яке це щастя – Плакати від щастя (З творів І.Муратова)




  1. Прочитайте. Визначте тему й основну думку? Які стилістичні засоби синтаксису наявні у наведеному уривку?

Найдобріша людина тим неспокійніша і нещадніша, чим більшу посаду вона займає, але до неї не народжена. Та й як їй не бути нещасною, коли загубила той скарб, що дорожчий за все на світі: „Веселощі серця – життя для людини, і радість людська є довгоденність”.

Як же не згубити, коли замість добрих послуг лише ображає друзів, родичів, близьких і далеких, співвітчизників і чужоземців? Як не ображати, коли вона суспільству приносить шкоду? Як не буде погано, коли немає завзятості і невтомної праці? Звідки ж з’явиться працелюбність, коли немає бажання і старанності? Де ж візьмеш бажання без природи? Природа – всьому початкова причина і рушійна сила. Вона є матір’ю бажання. Бажання ж – започаткування, схильність і рух. Воно прагне до праці і радіє з неї…

За Г.Сковородою




  1. Проаналізуйте синтаксис і пунктуацію наведеного уривка? У чому оригінальність структури тексту? Як це позначається на його сприйманні?

цей дивний персонаж майже не моєї фантазії

він зламаний

він як годинник без стрілок чи циферблата

він як слово без голосу букв і навіть звуків

відкинутий розтоптаний змучений засмучений

і нехай би так і нехай би навіть так якби він не глипав на мене щоразу

з дзеркала

цей персонаж

лягаю під ніж під потяг під гільйотину

відітніть руку голову чи що завгодно

не відтинайте тільки душі бо чим я ще зростуся з осінню

нам добре разом в одному на двох божевіллі

ми разом галасуємо і голосуємо на дорогах бюлетенями у рупори у мегафони

в однакового розміру і кольору гамівних сорочках

ми навіть погляд ламаємо як одну на двох скибку чорного хліба одним на двох ключем посилаємо птахів у вирій і тим же ключем замикаємо себе


від вирію від тепла і тебе

хай буде холодно ми відморозимо себе

щоб не боліло не нило і не судомило

або давай хоч би промочимо ноги запросимо застуду в гості думаєте питимемо чай (?) —

а дзуськи (!) — горілку з перцем щоб не боліло не нило і не судомило

а ти ж так боїшся усіх божевільних тож і мене

і осінь ти одягаєш хіба що навиворіт

а я тут приросла і може тут несправжнє золото і може тут з усіх стирчить стерня

і може тут самотність в облозі тримає цілий світ

я все одно тут залишаюсь з однісіньким для мене поглядом


він м’який і просто в душу

я грітимусь у ньому за всіх кому можливо холодно я визубрю його напам’ять і пришпилю до своїх очей

нас не шукайте

ми в осені яка для вас минула



Ольга Ляснюк
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Вивчення курсу загальної стилістики завершується іспитом. Підсумкова оцінка є комплексною і враховує:

  1. ступінь підготовки студентів до практичних занять (опанування теоретичними питаннями і виконання практичних завдань);

  2. якість виконання індивідуальних завдань;

  3. рівень виконання екзаменаційних завдань.

Іспит передбачає виконання тестових завдань, складених за змістом екзаменаційних питань. Кожен варіант екзаменаційних білетів містить 30 тестових завдань теоретичного і практичного характеру.


ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ



  1. Стилістика як лінгвістична наука. Основні поняття стилістики.

  2. Етапи становлення стилістики як наукової дисципліни.

  3. Предмет лінгвостилістики.

  4. Проблеми лінгвостилістики.

  5. Структура стилістики. Загальна стилістика. Практична стилістика. Історична стилістика. Стилістика ресурсів. Стилістика тексту. Функціональна стилістика.

  6. Методи стилістики. Метод семантико-стилістичного аналізу. Метод зіставлення. Стилістичний експеримент. Кількісні методи.

  7. Стиль. Визначення стилю. Стилістична система.

  8. Поняття функціонального стилю.

  9. Індивідуальний функціональний стиль.

  10. Експресивний стиль.

  11. Мовна норма. Літературна норма. Стильова норма. Стилістична норма. Підвиди стилістичних норм.

  12. Контекст. Види контекстів: ситуативний контекст (одиничний ситуативний контекст, соціально-історичний контекст); лінгвістичний контекст (лексичний, синтаксичний, стилістичний); за обсягом (мікроконтекст, макроконтекст, мегаконтекст).

  13. Експресивність, її різновиди (інгерентна, адгерентна).

  14. Конотація. Узуальна конотація. Оказіональна конотація.

  15. Стильове значення. Стилістичне значення (аксіологічне, емотивне, образно-експресивне, функціональне).

  16. Стилістична парадигма. Поняття стилістеми.

  17. Текст як категорія лінгвостилістики. Ознаки тексту (цілісність, зв’язність, членованість, лінійність, інформаційність, завершеність).

  18. Проблема класифікацій і внутрішньої жанрової диференціації стилів.

  19. Типологія стилів, підстилі.

  20. Науковий стиль. Виникнення і розвиток наукового стилю. Сфера використання й жанри, в яких реалізується науковий стиль.

  21. Завдання і функції наукового стилю. Провідні стильові риси. Мовні особливості наукового стилю.

  22. Підстилі наукового стилю, їх загальна характеристика.

  23. З історії виникнення й розвитку офіційно-ділового стилю. Сфера використання й жанрове розмаїття.

  24. Основні функції офіційно-ділового стилю. Провідні стильові риси.

  25. Підстилі офіційно-ділового стилю, їх загальна характеристика.

  26. Публіцистичний стиль. З історії становлення і розвитку публіцистичного стилю.

  27. Сфера використання, завдання і функції публіцистичного стилю. Характеристика мовностилістичних засобів публіцистичного стилю.

  28. Підстилі публіцистичного стилю.

  29. Функції і сфера використання художнього стилю. Взаємодія художнього стилю з іншими функціональними стилями.

  30. Основні риси художнього стилю мовлення. Підстилі художнього стилю.

  31. Розмовно-побутовий стиль як різновид літературної мови. Сфера використання, функції. Основні стильові риси, мовностилістичні засоби.

  32. Особливості газетно-публіцистичного (інформаційного) стилю мовлення.

  33. Особливості епістолярного стилю мовлення: основні функції, сфера використання, жанри, характерні мовні засоби. Міжстильовий статус епістолярію.

  34. Конфесійний стиль мовлення: основні функції, сфера використання, жанри, характерні мовні засоби.

  35. Фоностилістика. Стилістичні засоби фонетики: алітерація, анафора, асонанс, епіфора, ономатопея (звуконаслідувальні слова), фонетичні синоніми.

  36. Стилістичні можливості лексики.

  37. Стилістичні засоби словотвору: демінутиви; мейозис.

  38. Стилістичний потенціал фразеології: фразеологізми, прислів’я, приказки, мовні штампи, крилаті вислови.

  39. Стилістичні засоби синтаксису: синтаксичні синоніми, звертання (власне звертання, риторичні звертання), пряма й непряма мова, період, окличні речення, речення за метою висловлювання (риторичні питання); анепіфора, ампліфікація, епонафора, інверсія, парентеза, парцеляція, плеоназм, тавтологія, рефрен;

  40. Тропи в стилістичній системі української мови: метафора, метонімія, синекдоха; епітет; порівняння; гіпербола; перифраза; антономазія; персоніфікація; порівняння.


ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ
ОСНОВНА

  1. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник / О. Д. Пономарів — К. : Либідь, 1993.—248 с.

  2. Мацько Л. І. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К.: Вища шк., 2003

  3. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови [Текст] : Навч. посіб. / Н. Д. Бабич. — Львів : Світ, 2003. — 432 с.


ДОДАТКОВА

  1. Бацій І. С. Краса і сила слова: Бесіди про мову художнього твору. – К.: Рад. школа, 1983. – 96 с.

  2. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник / Н. В. Ботвина. – К.: «АртЕК», 1998. – 192 с.

  3. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови [Текст] : навч. посіб. / Г. Й. Волкотруб. — К. : МАУП, 2002. — 208 с

  4. Галич В. М. Поетика публіцистичного тексту (на матеріалі творчості Олеся Гончара) [Текст] : навч. посіб. / В. М. Галич. — К. : Шлях, 2006. — 200 с. 

  5. Довідник з культури мови [Текст] / Ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Вища школа, 2005. — 399 с.

  6. Дудик П.С. Стилістика української мови [Текст] : навч. посіб. / П. С. Дудик. — К. : Академія, 2005. — 368 с.

  7. Євграфова А. О. Загальна стилістика: організація самостійної роботи за кредитно-модульною системою [Текст] : для студ. ІІІ курсу гуманітарного фак-ту спец. 6.030301 "Журналістика" денної форми навчання / А. О. Євграфова. — Суми : Сум ДУ, 2010. — 65 с

  8. Єрмоленко С. Я. Українська мова [Текст] : Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор. — К. : Либідь, 2001. — 224 с. 

  9. Зорівчак Р. Боліти болем слова нашого... [Текст] / Р. Зорівчак. — Львів : Л Н У ім. Франка, 2005. — 296с. 

  10. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови [Текст] : навч. посіб. / А. О. Капелюшний. — 2-ге вид., перероб. — Львів : ПАІС, 2007. — 400 с.

  11. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови [Текст] / А. П. Коваль. — 2-е вид., доп. і перероб. — К. : Вища школа, 1978. — 374 с.

  12. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту [Текст] : навч. посіб. / І. М. Кочан. — 2-е вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 423 с.

  13. Культура мови на щодень [Текст] / Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Дужик, С. Я. Єрмоленко та ін. — К. : Довіра, 2000. — 169 с. 

  14. Літературознавчий словник-довідник [Текст] / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковальов та ін. — К. : Академія, 1997. — 752 с. 

  15. Пазяк О. М. Українська мова i культура мовлення [Текст] : навч. посiбник / О. М. Пазяк, Г. Г. Кисiль. — К. : Вища школа, 1995. — 239 с.

  16. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика [Текст] / М. І. Пентилюк – К., 1994. – 240 с.

  17. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль [Текст] / М. М. Пилинський. – К.: Наук. думка, 1976. – 287с.

  18. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради [Текст] : навч. посіб. / О. Пономарів. — 2-ге вид., стереотип. — К. : Либідь, 2001. — 240 с. 

  19. Святовець В. Ф. Словник образотворчих засобів. Тропи та стилістичні фігури: навч. посібник / За ред. В. В. Різуна. – К.: Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, 2003. – 178 с.

  20. Стилистика русского языка и культуры речи. Юнита 2. Стилистические аспекты культуры речи / Л.Д.Захарова, Т. В. Такташова. – М., 2002. – 76 с.

  21. Стилистика русского языка и культуры речи. Юнита 3. Стили современного русского литературного языка / Л. Д. Захарова, Т. В.Такташова. – М., 2002. – 60 с.

  22. Сучасна українська літературна мова: Стилістика. – К.: Наукова думка, 1973.

  23. Українська мова. Енциклопедія / За ред. В. Скуратівського. – К.: Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. – 746 с.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Виконайте стилістичний аналіз тексту (номер завдання відповідає номеру прізвища студента у списку групи або визначається викладачем) за наведеною схемою:
1. Тема, провідна думка тексту.

2. Стиль, підстиль, жанр, функції тексту.

3. Виражальні засоби тексту, їх стилістичні функції:

а) фонетичні виражальні засоби: алітерація, анафора, асонанс, епіфора, ономатопея (звуконаслідувальні слова), фонетичні синоніми;

б) лексичні виражальні засоби:

- загальновживана лексика;

- архаїчна лексика: історизми, власне архаїзми, анахронізми; старослов’янізми; неологізми, оказіоналізми;

- стилістично-маркована лексика (термінологічна, професійна, розмовна, емоційно забарвлена лексика, інтернаціоналізми, просторіччя, вульгаризми, варваризми, арготизми);

- омоніми або слова, здатні вступати в омонімічні відношення;


  • синоніми (лексичні, контекстуальні, абсолютні, стилістичні); градація; евфемізми;

  • антоніми (лексичні, контекстуальні); антитеза; оксиморон;

  • запозичена лексика; екзотизми; макаронізми;

  • пароніми; парономазія;

в) фразеологічні засоби стилістики (фразеологізми, прислів’я, приказки, мовні штампи, крилаті вислови);

г) стилістичні можливості словотвору, морфології і синтаксису:

- стилістичний потенціал словотвірних засобів, частин мови (вживання властивих/невластивих певному стилю граматичних форм); демінутиви; мейозис;

- стилістичні ресурси синтаксису: синтаксичні синоніми, звертання (власне звертання, риторичні звертання), пряма й непряма мова, період, окличні речення, речення за метою висловлювання (риторичні питання) тощо (вживання властивих/невластивих певному стилю синтаксичних конструкцій); анепіфора, ампліфікація, епонафора, інверсія, парентеза, парцеляція, плеоназм, тавтологія, рефрен;

д) стилістичний потенціал пунктуації (вживання одних розділових знаків замість інших, відсутність розділових знаків);

е) тропи:



  • метафора, метонімія, синекдоха;

  • епітети;

  • порівняння;

  • гіпербола;

  • перифраза; антономазія;

  • персоніфікація;

  • порівняння;

4. Визначити, які лінгвістичні рівні домінують у визначенні стилістичних особливостей тексту.


ТЕКСТИ ДЛЯ СТИЛІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ
1

Друзі мої, з чим можна порівняти почуття радіоаматора, коли його перший приймач промовляє перший звук?! Це почуття в десятки разів перекриє радість Колумба: адже його каравели тягло собі через океан, і до берегів Америки принесло цілком випадково. Може, порівняєте з піднесенням композитора або письменника, що закінчують свої твори?.. Та де там: у них в мозкові увесь час звучать мелодії чи пропливають картини, - встигай тільки записувати. А от коли ви з дротинок, залізяччя, непоказних деталей створюєте прилад, здатний подолати простір і час; коли, до того ж, вам тільки п’ятнадцять років, а ваш старший брат щодня запитує: “Не виходить?” -і зловтішно пропонує допомогти розібратися в схемі, то перший звук вашого приймача стане для вас таким, яким буває для матері перший крик немовляти!

Я крутив ручки настройки, досліджуючи роботу приймача, і сповнювався гордістю: мій первісток виправдав мої сподівання. На довгих хвилях він “ловив” п’ять станцій, на середніх - дванадцять. І тільки на коротких не було нічого чути, хоч ти йому що!

Цвіркун з висоти антени поглядав на мене з цікавістю. Почухавши потилицю, я знову звернувся до нього з жартівливим запитанням:

- Шановна комахо, чому не працює десятиметровий діапазон?

Цвіркун мовчав досить довго, - занурившись у вивчення схеми, я вже й забув про нього - аж раптом затріскотів:

- Скрип-скрип... скрип-скрип... скрип-скрип...

І уявіть: ту ж мить з репродуктора тоненько запищало:

- Ті-ті... ті-ті... ті-ті...

Це було так несподівано, що я аж сахнувся. Антена хитнулася, цвіркун стрибнув до печі і зразу ж зацвіркотів, ображений:

- Скрип-скрип-скрип... скрип-скрип... скрип... скрип-скрип...

А репродуктор, ледве встигаючи за цвіркуном, пищав:

- Ті-ті-ті... та-та... ті-та-ті...

Микола Дашкієв




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал