3. Щодо створення тендерного комітету та призначення уповноважених осіб



Скачати 238.41 Kb.
Дата конвертації15.07.2017
Розмір238.41 Kb.
3. Щодо створення тендерного комітету та призначення уповноважених осіб


Запитання:

Відповідь:

Наказ від 30.03.2016 № 557

Виходячи зі змісту норм Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, замовник може одночасно створювати тендерний комітет, а також  визначати уповноважену особу (осіб), за умови, що вони не будуть визначені відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель.

Скільки осіб повинно входити до складу тендерного комітету та які обов’язки членів такого комітету?


До складу тендерного комітету мають входити не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.

Не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.

Правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету, а також їх права, обов’язки та відповідальність членів тендерного комітету визначені в Примірному положенні.


Відповідно до ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.  чи визначений перелік підприємств, установ чи організацій, що мають право проводити навчання з питань організації та здійснення закупівель?  з якою періодичністю Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель?  якщо працівники замовника проходили навчання відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» необхідно проходити навчання чи підвищення кваліфікації?

Відповідно до частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема розроблення примірних навчальних програм з питань організації та здійснення закупівель.

Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 №  2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”,  які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням  http://me.gov.ua/LegislativeActs/List?lang=uk-UA&id=6e190ba6-3c35-4244-8a3f-bc8733ca97de&tag=NormativnaBaza.

При цьому  Законом не  передбачено ведення переліку суб’єктів господарювання, які проводять навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель.

Разом з цим, відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 11 Закону голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.

Таким чином, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також місце проходження такого навчання визначаються замовником самостійно.


У державному підприємства, що знаходиться у стані ліквідації відсутні штатні працівники. Але на сьогоднішній день виникла нагальна потреба здійснити закупівлі з метою збереження державного майна. Чи належить до сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі юридичної особи (замовника), яка не має штатних працівників; як оранізувати юридичній особі (замовнику), яка не має штатних працівників, проведення закупівель та за якими процедурами; чи правомірно здійснювати закупівлі за результатами моніторингу цін на товари та послуги, що визначаються у загальнодоступній електронній сістемі закупівель без проведення процедур, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі"?

Цей Закон застосовується до замовниківза умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”.

Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

При цьому повноваження та функції тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”.

При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.



Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 № 557 визначено, що Секретар тендерного комітету забезпечує, зокрема, розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики. Згідно з пунктом другим наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. З огляду на зазначене підкажіть, будь ласка, хто саме з членів тендерного комітету повинен (має право) накладати свій електронний цифровий підпис на інформацію (документи), яка розміщується в електронній системі закупівель (річний план, додаток до річного плану, оголошення, документація тощо)? 

У свою чергу, згідно частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.

Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).

Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).

Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.

Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.

Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.


До тендерного комітету виконкому міської ради мають наміри долучитися представники громадськості для контролю. Чи правильно я розумію, що згідно ст. 9 та 11 ЗУ Про публічні закупівлі, громадяни не можуть бути членами тендерного комітету замовника?

Згідно з статтею 9 Закону замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України “Про громадські об’єднання”, “Про звернення громадян” і “Про інформацію”.

При цьому громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.

Водночас громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у процедуру закупівлі.

Так, статтею 11 Закону визначено, що  проведення процедури закупівель належить, зокрема до функцій тендерного комітету,  до складу якого мають входять службові (посадові) особи замовника, які є у штатній чисельності працівників замовника.

Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника.


Згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Усі звернення за роз’ясненнями автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону. У пункті 9 частини першої статті 1 Закону термін "замовник" визначається як органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності ряду ознак, зокрема, якщо юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Постановою Центральної виборчої комісії від 17 серпня 2016 року № 376 утворено тендерний комітет Центральної виборчої комісії. Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до статті 8 Закону просимо у найкоротший строк повідомити, чи обов’язково проводити засідання тендерного комітету для надання роз’яснення на звернення щодо тендерної документації

Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.

Перелік функцій, реалізацію яких забезпечує тендерний комітет, визначено пунктом 2.7 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення). Зокрема відповідно до абзацу восьмого пункту 2.7 Примірного положення тендерний комітет у процесі роботи забезпечує надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів.

При цьому згідно з пунктом 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.




Згідно з ч. 5 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Чи можуть відокремлені підрозділи без права юридичної особи мати право створювати власний тендерний комітет, проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для власних потреб в тому випадку, якщо це право передбачено в Положенні про цей структурний підрозділ, а їх керівники мають право на укладення договорів, підпису фінансових документів від імені головної організації. Крім того, кожному відокремленому підрозділу без статусу юридичної особи, кошторис доходів і видатків затверджує Міністерство (головний розпорядник коштів), а не головна організація, видатки та доходи по яких, не входять у затверджений Міністерством кошторис головної організації. Річні плани закупівель відповідно формуються в межах кошторисних призначень (окремо за кожним затвердженим кошторисом). Також, слід зазначити, що коди програмної класифікації видатків головної організації та відокремлених підрозділів різні: у нашому випадку головна організація фінансується за КПКВ 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ та ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики», а відокремлені підрозділи за КПКВ 2201150 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І та ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики

Відповідь міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Затверджено тендерний комітет у складі 7 чоловік. На сьогоднішній день 2 людини звільняється (одна людина звільнилася 17.10.2016 року, друга 25.10.2016) Чи потрібно наказом їх виводити із складу тендерного комітету. Якщо потрібно, то в нашому випадку можна їх вивести наказом від 26.10.2016 чи це повинно бути два накази від 18.10.2016 та від 26.10.2016? І ще питання: одна з цих людей, що звільняється голова тендерного комітету. Як швидко потрібно призначити нового голову, чи можна тимчасово його функції буде виконувати заступник до часу призначення нового голови?

Щодо питання 1

Виходячи зі змісту пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.

Разом з тим, відповідно до пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 “Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” накази    (розпорядження)    видаються     як     рішення організаційно-розпорядчого  чи нормативно-правового характеру.  За змістом управлінської  дії  накази  видаються  з  основних  питань діяльності  установи,  адміністративно-господарських  або кадрових питань.

Ураховуючи викладене, зміни до складу тендерного комітету затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом установи (організації, підприємства).

При цьому, виходячи зі змісту статті 1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗоТ України), КЗоТ України регулює трудові відносини всіх працівників, статтею 36 якого регулює питання припинення трудових відносин.

Таким чином, оформлення наказу щодо зміни складу тендерного комітету здійснюється замовником з урахуванням дати припинення трудових відносин та з дотриманням вимог законодавства в цілому.



Щодо питання 2

Виходячи зі змісту пункту 2.4. Примірного положення у разі відсутності голови комітету його обов'язки виконує заступник голови комітету (якщо призначено кількох заступників голови комітету, то голова визначає серед них виконуючого обов’язки голови комітету на період своєї відсутності).

Таким чином, у разі відсутності голови комітету, його обов’язки виконує заступник голови комітету.


Чи можна ставити електронний цифровий підпис селищного голови на закупівлі (відкриті торги)через електронний майданчик "Прозоро", чи то має бути підпис голови тендерного комітету? або ж головного бухгалтера, яка є членом тендерного комітету і в неї вже є еклектронний цифровий підпис. В нас відповідальний за закупівлю - тендерний комітет. хто може (яка посадова особа) накладати свій електронний цифровий підпис на закупівлі (відкриті торги)?

Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку  від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.

При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель та передбачає використання замовником електронного цифрового підпису.

У свою чергу, згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.

Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).

Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).

Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.

Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.

Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.








Чи потрібно створювати тендерний комітет, якщо річна сума кошторисних призначень не перевищує 50 тис. грн.? Чи потрібен такий комітет, якщо установа буде здійснювати лише допорогові закупівлі?

Як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону № 922, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель.

Таким чином, якщо річна сума кошторисних призначень у замовника менша 50 тис. грн. або ж замовник планує здійснювати лише допорогові закупівлі, то потреби у створенні тендерного комітету немає. У такому випадку для здійснення допорогових закупівель доцільно призначити відповідальну особу.




Кого в сільській раді можна призначити головою тендерного комітету?

Голова тендерного комітету має здійснювати керівництво його роботою. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. Таким чином, головою тендерного комітету може бути як голова сільської ради, так і його заступник, який зможе організувати роботу комітету.

Чи може бути головою тендерного комітету головний бухгалтер?

Так, може. Ані в Законі № 922, ані в Примірному положенні немає обмежень для призначення головного бухгалтера головою тендерного комітету.

Кого краще призначити відповідальною особою: юриста, бухгалтера чи економіста? Якщо створювати тендерний комітет, то кого краще призначити секретарем: юриста чи бухгалтера?


Окремих вимог щодо призначення відповідальної особи, яка буде займатися допороговими закупівлями, або ж щодо призначення секретаря тендерного комітету чинне законодавство не містить.

Радимо призначити відповідальною особою по допорогових закупівлях працівника з підрозділу матеріально-технічного забезпечення.

А ось секретарем тендерного комітету — працівника, який окрім того, ще й добре знає діловодство.


Ким за фахом повинна бути особа, яка буде займатися в установі проведенням закупівель у системі Prozorro?

Окремих вимог щодо фаху працівника, який буде проводити допорогові закупівлі, немає. Також немає таких вимог щодо секретаря тендерного комітету.

Натомість щодо уповноваженої особи Примірним положенням передбачено, що вона повинна мати вищу освіту, не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель та належний обсяг знань чинного законодавства у сфері публічних закупівель і практику його застосування.

Залежно від обсягів та предмета закупівлі уповноваженій особі (особам) доцільно орієнтуватися в одному чи декількох питаннях:

— в основах сучасного маркетингу, кон’юнктурі ринків товарів, робіт і послуг та факторах, що впливають на її формування, а також джерелах інформації про ринкову кон’юнктуру;

у чинних стандартах та технічних умовах товарів, робіт і послуг, які закуповуються замовником;

— у видах, істотних умовах та особливостях укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг тощо.



Чи можуть члени тендерного комітету, окрім публічних закупівель, також займатися проведенням допорогових закупівель? Чи обов’язково уповноважену особу призначати наказом?

Так, члени тендерного комітету можуть займатися як допороговими закупівлями, так i понадпороговими закупівлями. Але у такому разі необхідно визначити, що такі працівники замовника (не як члени тендерного комітету) є відповідальними в установі за проведення допорогових закупівель.

Уповноважена особа здійснює діяльність на підставі рішення (наказу) замовника або трудового договору (контракту) відповідно до норм трудового законодавства. У разі укладення трудового договору такий договір може укладатися на встановлений чи невизначений строк за погодженням замовника та уповноваженої особи (осіб) або на час організації та проведення процедур (процедури) закупівель. Крім того, в установі необхідно затвердити Положення про уповноважену особу та про виконання таких обов’язків доцільно внести зміни до посадової інструкції такої особи.



Чи необхідно кожного року змінювати склад членів тендерного комітету, якщо голова і секретар пройшли навчання і мають сертифікати?

Ні, не потрібно. До речі, вносити зміни до складу тендерного комітету необхідно у разі, якщо протягом року змінюється посада будь-кого з членів тендерного комітету.

Чи може в установі допороговими закупівлями займатися уповноважена особа, а безпосередньо торгами — тендерний комітет?

Ні. Для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Уповноважена особа (особи) — це службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом № 922 на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).

Для правильного вирішення питання радимо замовнику для проведення процедур публічних закупівель призначити або тендерний комітет, або уповноважену особу (осіб), а для проведення допорогових закупівель призначити відповідальну особу (осіб). При цьому це можуть бути однi й тi ж працівники замовника, проте їх призначити та визначити їх функції слід рiзними наказами замовника або рiзними пунктами одного наказу.


На який підрозділ установи (бухгалтерський чи юридичний) необхідно покласти обов’язки щодо здійснення усіх процедур публічних закупівель?

Ні на який, адже здійснення процедур публічних закупівель не є обов’язками ані бухгалтерського, ані юридичного підрозділу.

Для організації та проведення процедур закупівель замовник повинен:

— або утворити тендерний комітет (комітети);

— або призначити уповноважену особу (осіб) шляхом видання розпорядчого рішення чи укладання з такою особою трудового договору (контракту).



Хто повинен в органі місцевого самоврядування затвердити Положення про особу, відповідальну за процедури закупівель?


Положення про уповноважену особу затверджує керівник замовника своїм рішенням (розпорядженням). Оскільки для органу місцевого самоврядування таким керівником є голова, то саме він призначає таку особу та затверджує Положення про неї.

Чи можна призначити головою тендерного комітету не керівника організації?

Так, можна. При цьому головна умова — такий голова повинен бути працівником замовника.

Які документи при проведені публічних закупівель необхідно роздруковувати і зберігати в паперовому вигляді, крім протоколів засідання тендерного комітету?

Законодавство у сфері публічних електронних закупівель не містить переліку та вимог, які саме документи має зберігати замовник у паперовому варіанті.

При цьому, дійсно, радимо зберігати паперові протоколи засідань тендерного комітету, аби довести в майбутньому контролерам факт прийняття/неприйняття того чи іншого рішення колегіально тендерним комітетом шляхом голосування.



Чи може голова комітету з конкурсних торгів бути відповідальною особою за проведення допорогових закупівель?

Так, може. Але не як голова комітету з конкурсних торгів, а як працівник замовника.

У такому випадку для законного проведення публічних електронних закупівель в установі необхідно видати наказ (накази) про затвердження положення про тендерний комітет та про затвердження складу тендерного комітету з призначення голови цього комітету.

А для забезпечення проведення допорогових закупівель видати наказ про визначення відповідальної особи (у цьому випадку це буде той працівник, якого призначено іншим наказом головою тендерного комітету), визначення її функцій, обов'язків та прав. Також для забезпечення організації та проведення допорогових закупівель замовник може затвердити положення про проведення таких закупівель.


У бюджетній установі створено комітет конкурсних торгів відповідно до Закону № 1197. Чи можливо після 01.08.2016 р. такий комітет залишити у такому ж складі для виконання вимог Закону № 922?

Майте на увазі, що для забезпечення проведення публічних електронних закупівель замовник повинен затвердити склад тендерного комітету. При цьому до складу тендерного комітету замовник може включити тих самих працівників, які попередньо були включені до складу комітету з конкурсних торгів.

До речі, якщо бюджетна установа до 01.08.2016 р. матиме незавершені закупівлі, які були розпочаті за Законом № 1197, то на період завершення «старих» закупівель замовнику не потрібно скасовувати Положення про комітет з конкурсних торгів та наказ (розпорядження) про склад комітету з конкурсних торгів. Тобто у таких замовників у серпні цього року буде ситуація, коли будуть одночасно працювати два комітети: конкурсний та тендерний. До речі, головою кожного з зазначених комітетів, секретарем та членами комітетів можуть бути призначені однi й тi ж працівники замовника. Але будуть діяти такі працівники у двох різних комітетах у межах різних положень про ці комітети



Як правильно затвердити Положення про тендерний комітет: наказом ректора чи протоколом тендерного комітету?

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону № 922 склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Отже, у цьому випадку Положення про тендерний комітет затверджують наказом директора.

У разі відсутності секретаря тендерного комітету (відпустка, лікарняний) хто має право накладати свій електронний підпис (окрім голови комітету та його заступника) при оприлюдненні документів в електронній системі закупівель?

У такому випадку варто визначити також особу зі складу членів тендерного комітету, яка виконуватиме обов’язки секретаря на період його відсутності (наприклад, під час перебування на лікарняному, у відрядженні, відпустці). Визначити таку особу для виконання функцій секретаря комітету має голова тендерного комітету.

При цьому саме на такого визначеного працівника необхідно буде отримати електронний підпис. А щоб у майбутньому не зволікати з проведенням торгів, радимо одразу отримати електронний цифровий підпис на секретаря тендерного комітету та ще на одного члена комітету.



В яких випадках призначається уповноважена особа, а в яких — тендерний комітет?


Для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Отже, замовник сам приймає рішення, чи призначити проводити торги тендерний комітет, чи визначити уповноважену особу.

А призначити відповідальним щодо допорогових закупівель, якщо тендерними закупівлями буде займатися тендерний комітет, замовник може будь-якого свого працівника, в тому числі й того, який входить у склад тендерного комітету. При цьому закуповувати на «допорогах» цей працівник буде не як член тендерного комітету, а як відповідальний за допорогові закупівлі.



Хто може бути головою тендерного комітету в місцевій раді?

Головою тендерного комітету в місцевій раді може бути як її голова, так і, зокрема, заступник голови місцевої ради. При цьому замовнику варто врахувати, що голова тендерного комітету повинен організувати роботу тендерного комітету та має здійснювати керівництво його роботою. Водночас голова тендерного комітету несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Чи мають право бути членами тендерного комітету працівники сільської ради, якщо вони є депутатами сільської ради?

Так. Тендерний комітет — це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом № 922. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою ніж п’ять, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. При цьому не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.

Чи необхідно членам тендерного комітету мати сертифікат про проходження курсів підвищення кваліфікації у сфері держзакупівель? Який строк чинності такого сертифіката?

Як передбачено Законом № 922, голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Отже, наявність зазначеного сертифіката необов’язкова. Проте ми б радили пройти таке навчання, з огляду на серйозні та часті зміни закупівельного законодавства.

Закупівлі, які розпочаті за Законом № 1197, та закупівлі через Prozorro повинен проводити один тендерний комітет? Чи можливо створювати декілька комітетів в установі?

Паперові» державні закупівлі, які були розпочаті за Законом № 1197, повинен завершувати комітет з конкурсних торгів замовника. А вже електронні публічні закупівлі через Prozorro згідно із Законом № 922 повинен розпочинати новий тендерний комітет. Певний період у замовників можуть одночасно працювати два комітети: конкурсний та тендерний. До речі, головою кожного з зазначених комітетів, секретарем та членами комітетів можуть бути призначені однi й тi ж працівники замовника. Але будуть діяти такі працівники у двох різних комітетах у межах різних положень про ці комітети.

Що стосується того, скільки в установі можна створити тендерних комітетів, то це питання замовник вирішує на свій розсуд. Так, залежно від особливостей своєї діяльності та від обсягу закупівель, що здійснює протягом року установа-замовник, замовник може утворити декілька тендерних комітетів. Про таке право замовника зазначено в п. 2.1 Примірного положення.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал