2015 р. Використання інтерактивних технологій навчання на уроках біології



Сторінка3/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.61 Mb.
1   2   3

Завдання

Спробуйте визначити, про який тип поведінки йдеться (мова жестів шимпанзе). Дайте визначення інтелектуальної поведінки і наведіть приклади.



4) Гра «Копіювання»

Учні (по двоє) сідають спиною один до одного. Одному з них вручається картка з малюнком, іншому — олівець і чистий аркуш, на якому він має намалювати цей малюнок зі слів першого учня.

Перший учень робить підказки, користуючись термінами з геометрії (пряма, крива, прямокутник тощо) або детально описує, як треба малювати (наприклад: у лівому верхньому куті ставиш крапку, від неї вправо проводиш лінію довжиною 2 см тощо). Давати додаткові пояснення і бачити те, що малює партнер, не можна.

(Ступінь ефективності визначається кількістю малюнків, що мають подібність з оригіналами.)

Висновок. Поведінка — сукупність проявів активності живих організмів, спрямованої на встановлення життєвонеобхідних зв'язків із навколишнім середовищем. Розвиток типів поведінки у тваринному світі характеризується тим, що значення природжених форм поведінки стає меншим, а велику роль відіграють набуті типи поведінки.

IV. Осмислення об'єктивних зв'язків Проблемне навчання

Проблемні завдання

— Поясніть приклад: різні види короїдів тісно зв'язані з певними видами деревних порід. На одному дереві одні види заселяють стовбур у нижній частині, інші — у верхній, деякі оселяються тільки на гілках, а деякі — лише на коренях. Яке значення має відмінність у виборі місць існування?



  • Поясніть вислів: живі організми живуть навіть там, де немає умов для життя.

  • Поясніть афоризм «Тварини — це дуже емоційні люди з дуже слабким інтелектом».

  • Наведіть приклади тварин відповідно до середовищ життя із власного досвіду. Охарактеризуйте вплив факторів середовища на організм цих тварин.

  • Наведіть приклади тварин, що живуть у двох середовищах.

V. Підсумки уроку 1) Аналіз епіграфа уроку

2) Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2. Практичне завдання «Тварина вдома»: скласти пам'ятку дитині, що бажає утримувати тварину.

Урок 8

Різноманітність способів життя тварин. Зв'язки тварин з іншими компонентами екосистем



Мета:

навчальна: сформувати уявлення про тваринні угруповання; поглибити знання про різноманітність способів життя живих істот; визначити корисні та шкідливі типи взаємовідносин в екосистемах; розширити знання про типи зв'язків живих організмів;

розвивальна: продовжувати розвивати вміння порівнювати, аналізувати, здійснювати синтез, працювати з опорними сигналами, формулювати висновки;

виховна: виховувати людяність, активну позицію в навчанні та житті; сприяти формуванню основних уявлень про наукове пізнання світу.

Учні повинні:

знати: типи угруповань, взаємовідносин тварин, шляхи пристосування тварин до умов життя;

уміти: характеризувати взаємозв'язки організмів з довкіллям, обґрунтовувати доцільність існування таких угруповань.

Основні терміни: паразитизм, нахлібництво, мутуалізм, конкуренція, квартиранство, ланцюги живлення.

Обладнання: малюнки тварин і ланцюгів живлення, схеми, таблиця «Взаємовідносини організмів», відеофрагмент «Харчові ланцюги» (серія «Оксфордська енциклопедія»).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Ділова гра «Компетентність» Учасники:

    • Конкуренти — 3 команди учнів.

    • Найманці — 2 команди.

    • Роботодавець — заповідник «Карпатський».

Роботодавець має намір збільшити видове різноманіття тварин у вольєрах. Найманці отримують перелік тварин й аналізують, чи можуть вони жити в цьому заповіднику. Конкуренти намагаються довести, що ці тварини не приживуться в заповіднику, оскільки для них тут немає належних умов.

Роботодавець наприкінці гри визначає тварин, якими можна доповнити видовий склад вольєрів заповідної території.



ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Аналіз висловлювань

1. В. Шекспір у трагедії «Ромео і Джульєтта» писав:

Земля — природи мати і могила,

В собі хоронить все, що народила.

Хоч в матері одної різні діти,

Та кожне з них потрібне все ж на світі.

  1. Под микроскопом он открыл, что на блохе

Живет блоху кусающая блошка,

На блошке той — блошинка-крошка.

В блошинку же вонзает зуб сердито

Блошинка, и так at infinitum.

III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Поняття про угруповання. Біоценоз. Біогеоценоз.

Розповідь учителя

Угруповання — це сукупність видів тварин, що займають одно рідні ділянки місцевості та взаємодіють між собою.

Біоценоз — це сукупність організмів, які існують на певній ділянці з більш-менш однотипними умовами і взаємодіють між собою.

Біогеоценоз — це сукупність організмів та умов існування.

2. Форми співіснування організмів в угрупованнях.

1) Проблемне навчання

Проблемні завдання

— У будь-якому біоценозі є такі організми, що впливають один на одного, або не впливають, тобто не заважають. Якщо вплив існує, він може бути сприятливим або несприятливим. Якщо вплив негативно позначається хоча б на одному з двох організмів, він несприятливий і його позначають знаком «—». Відсутність впливу позначають «0». Тип взаємовідносин, за якого один із пари організмів одержує користь, і для іншого цей вплив так само корисний або байдужий, позначають знаком «+».

На малюнках 4—8 зображено різні типи співіснування тварин. Позначте ці взаємовідносини значками.






— Ми говорили про дружні взаємовідносини та байдужість організмів. А чи існують у природі інші, більш жорстокі взаємовідносини? Як ми назвемо такі взаємовідносини, коли одному з організмів добре, а іншому дуже погано?

Проаналізуйте замітку А.Корнєєва з журналу «Юний натураліст».

У пазурах яструба

Наді мною безхмарне небо, яскраве сонце, і десь у височині дзенькає срібним бубонцем невидимий жайворонок. Але раптом він змовк, пулею пікірує вниз. Я піднімаю голову і бачу: з висоти піднебесся летить на жайворонка яструб-перепелятник. Виявилося б поруч — поле з посівом, жайворонок, звичайно, прошмигнув би в густоту зелені і врятувався. А тут відкрите місце, ніде сховатися від хижака. В одну мить яструб схопив із землі маленького птаха і полетів до найближчого телеграфного стовпа, щоб убити там жертву.

Я отямився й помчався слідом, кидаючи в нього на бігу сухі гілки. Переслідуваний моїми криками й гілками, яструб розтиснув пазурі, і жайворонок камінчиком упав.

Підбігши, я підняв нерухомого птаха, подумав, що він уже мертвий. Але він виявився живий і неушкоджений — тільки завмер із переляку. А коли опам'ятався, спурхнув з моєї долоні і з радісним «тюрьлю-тюрлью» полетів у напрямку сусіднього поля, де зеленіли посіви озимини. Там легше сховатися від ворогів.



2) Евристична бесіда

  • А може, було б краще, якби хижаків взагалі не існувало?

  • Що, на вашу думку, трапилося, якби на Землі жили тільки рослиноїдні тварини?

  • Голодні леви становлять небезпеку для всього стада антилоп чи тільки для однієї особини?

  • Зробіть висновок: шкідливе чи корисне хижацтво на планеті.

Хижацтво — такий тип взає мовідносин, за якого особини одного виду полюють і поїдають особин іншого виду.

Усе живе на Землі — від мікроскопічної амеби до великого кита — важлива й невід'ємна частина світу. Більшість тварин на Землі — хижаки, змушені добувати собі їжу, полюючи на жертву. У цьому виявляється «велика мудрість природи», закони розвитку якої припускають наявність хижацтва.



3. Зв'язки тварин в угрупованнях. Трофічні ланцюги. Кооперативне навчання

Завдання для груп

  1. Перегляньте відеофрагмент «Харчові ланцюги». Визначте головну думку фільму. Які тварини є «головними героями»? Про які моменти їх життя розповідається?

  2. Визначте, які тварини зображено на малюнках підручника (до параграфа, що вивчається). Чим вони харчуються?

  3. Розгляньте малюнки, на яких зображено ланцюги живлення. Порахуйте кількість ланок. Як ви думаєте, чому вона обмежена?

  4. Використовуючи малюнки тварин, складіть ланцюги живлення. Пам'ятайте, що вони повинні починатися з рослин.

(Учні презентують результати роботи.)

IV. Осмислення об'єктивних зв'язків

1) Робота з таблицею 4
З'єднайте стрілками поняття і відповідне йому визначення.

Таблиця 4

Типи взаємовідносин живих організмів


Поняття

Визначення

Симбіоз

Особини одного виду надають домівку особинам іншого виду, і це не приносить їм ні шкоди, ні користі

Хижацтво

Особини одного виду використовують залишки їжі особин іншого виду

Паразитизм

Спільне взаємовигідне співіснування особин двох і більше видів

Нейтралізм

Співжиття особин двох видів на одній території, що ні для одного з видів не дає ні позитивних, ні негативних наслідків

Нахлібництво

Особини одного виду поїдають особин іншого або того ж виду

Квартиранство

Особини одного або кількох видів із подібними потребами співіснують за обмежених ресурсів, що призводить до зниження життєвих показників усіх

Конкуренція

Одні організми одержують від інших необхідні поживні речовини й місце постійного або тимчасового існування


2) Складання схеми 15


V. Узагальнення знань

Учні складають природоохоронні лозунги.



VI. Підсумки уроку

1) Метод «Мікрофон»

• «Після заняття у мене залишилися емоції...».

• «У професійній діяльності мені знадобиться інформація, яку отримав на уроці, про...».

2) Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання


  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2. Для тих, хто розводить акваріумних рибок: накреслити схеми ланцюгів живлення акваріума з рибками, молюсками, рослинами тощо (назвати всі живі організми).

Підготуватися до тематичного оцінювання.

Урок 9


Узагальнення знань

Мы все несем одну большую ношу,

Взбираясь потихоньку в гору с ней.

И если я свой край нелегкий брошу,

То всем немного станешь тяжелей.

П. Сергеев

Мета:

навчальна: закріпити, узагальнити та система-тизувати знання; перевірити й оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу; нав-чати учнів працювати в групі;

розвивальна: розвивати креативне мис-лення, навички писемного мовлення;

виховна: формувати екологічну свідомість; сприя-ти формуванню в учнів основних уявлень про наукове пізнання світу.

Обладнання: малюнки із зображенням тварин, органів і систем органів, роздаткові картки, картка навчальних досягнень учнів.

Тип уроку: контролю й корекції знань.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Р.Кіплінг стверджував, що у людини розумний мозок. Але йому потрібно ставити запитання. От як чудово він про це говорить:

Є в мене шістка слуг,

Моторних, вдалих,

І все, що бачу я навколо,

Усе від них я знаю.

Вони по запиту моєму

Потребують допомоги.

Кличуть їх Як і Чому,

Хто, Що, Коли і Де.

Отже, сьогодні на уроці ми здійснимо мандрівку з «провідниками» наукового світу.

Школярі отримують картки з назвами рівнів організації тварин


  1. назвами живих істот (для побудови ланцюгів живлення), шикуються у 2 ряди для визначення логічних ланцюжків (таким чином вони розподіляються на варіанти).

В індивідуальних «Картках навчальних досягнень» учитель пропонує самостійно визначити рівень своїх знань. Після проведення тематичного оцінювання він порівнює виставлену ним оцінку з рефлексивною (див. картку).

II. Завдання

(Учитель проводить інструктаж щодо проведення тематичного оцінювання.)

1. Біологічний диктант «Пригоди кота Макса»

Макс був розумним чорним котом. Він вважав себе дуже кмітливим, але вже 40 хв він із подивом розглядав малюнок і ніяк не міг зрозуміти, що ж там зображено! Зі сторінки підручника на нього дивилося щось дивне. Майже в центрі в цього чудовиська було не то око, не то пляма й усередині — якась цятка. Навколо цього ока-плями були нитки з бусинками в кілька рядів. Ці нитки були не тільки в центрі, але й по краях. Трохи нижче ока з нитками розташовувалася стосик коржів, а від них начебто відривалися маленькі мильні пухирці. Ще нижче було щось схоже на підсмажений пиріжок із рибою, тільки замість риби в пиріжку було багато перетинок. Дещо вище ока — купка дров, але на ній не було мотузочки, та дрова все одно не розсипалися. По всьому тілу монстра були розкидані маленькі круглі кульки. Але найдивнішим було те, що цей монстр розділений уздовж навпіл рискою і у правій половині містилося блакитне озерце. Тільки чи існують усередині монстрів озера? А ще тут були 2 зелені плями, а от у лівій частині їх не було, і озерця теж. Усе це разом мало якусь дивну форму: не прямокутну і не квадратну, кутів узагалі не було, а навколо — товста плівка. Причому вона була не гладенькою, а з отворами й виростами. Макс ще довго ходив би навколо цього дива, але його увагу привернув горобець за вікном. Кіт вирішив, що дивитися на горобця навіть через скло цікавіше, ніж на це страховисько.

Що за малюнок розглядав Макс?

2. Вправа «Тваринний гуртожиток»

Розгляньте запропоновані малюнки тварин (дібрані вчителем). Визначте адресу їх проживання; складіть відповідні пари між видами та середовищем існування; зазначте пристосувальні ознаки до умов життя.



3. Портрет фантастичної тварини

Визначте, із частин тіла яких тварин складається фантастична істота на малюнку (запропонованому вчителем). Яке значення цих тварин у природі та житті людини?



4. «Мова» тварин

Як називається:



  1. Процес звільнення організму від шкідливих і непотрібних решток?

  2. Сукупність процесів, що забезпечують організм сполукою, необхідною для окиснення органічних речовин?

  3. Специфічна форма співжиття організмів, за якої спостерігається негативний вплив на один із них?

  4. Тварини, які у разі нестатевого розмноження залишаються з'єднаними з особинами наступних поколінь?

  5. Властивість клітин організму змінювати свою життєдіяльність під впливом певних чинників?

  6. Тип розвитку тварин, за якого будова молодої особини значно відрізняється від дорослої?

  7. Сукупність усіх видів тварин?

  8. Частина організму, яка виконує специфічну функцію?

  9. Поширене в живій природі явище співжиття організмів із користю один для одного?

  10. Органи дихання більшості наземних тварин?

5.

дальня тварин

Коли на певній території мешкають якісь живі істоти, вони поєднані трофічними ланцюгами.



Завдання

Варіант 1

Утворіть харчові зв'язки тундри.



  • Продуценти: оленячий мох, карликова верба, трави.

  • Рослиноїдні тварини: північний олень, гризуни, куріпки.

  • Хижаки: вовки, песці, полярні сови.

Варіант 2

У калюжі мешкають особини таких популяцій: елодея, бактерія сінна паличка, дафнія, циклоп, гідра. Утворіть харчові зв'язки калюжі.



6. Наукова лабораторія

Варіант 1

Один із жуків привернув увагу давніх єгиптян тим, що ліпив кульку із гною. Єгиптяни помітили в цьому символ руху сонця по небу, а у виростах голови — щось схоже на промені сонця. Цього було достатньо, щоб цей жук набув шани — став священним. Чому жук скарабей ліпить такі кульки?



Варіант 2

Учені спостерігали таке явище: лисиця підходить до річки, висмикує із хвоста клоччя хутра, тримає його у роті, заходить у річку хвостом уперед. Коли з води видно тільки кінчик носа та клоччя, вона опускає його у воду плисти, а сама виходить. Чому вона так робить?



III. Підбиття підсумків

Учитель аналізує роботу учнів упродовж уроку, здійснює тематичне оцінювання знань. Школярі порівнюють власну самооцінку з оцінкою вчителя.



IV. Домашнє завдання

Підготувати міні-книжку з вивченої теми із загадками, сенканами, ребусами, кросвордами та цікавими фактами із життя тварин.



ВИСНОВКИ
Ми, вчителі, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо навчати і виховувати у ХХІ столітті.

Якою є педагогічна, методична наука? Надзвичайно складною, бо вона вивчає найскладніше досягнення в світі – людську особистість. Шлях до досконалості людини так само складні, як і сама людина. Педагогічна наука є згустком досвіду проходження цього шляху тисячами і тисячами поколінь.

Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. На мою думку, дидактична гра є однією з найцікавіших форм навчання.

Усім добре відомі професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?

Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні - всебічному розвитку і становленню особистості.

Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь-яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту конкретного вчителя.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Берегова А. Б. Інтерактивні технології навчання як один із засобів формування системи біологічних знань учнів / Анна Берегова // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2008. – № 28. – С. 19-20 : ілюстр., табл.

  2. Боганець Н. П. Інтерактивні технології на уроках біології та в позаурочній діяльності / Н. П. Боганець // Біологія : наук.-метод. журн. – 2006. – № 17-18. – С. 31-34.

  3. Богданова О. К. Інноваційні підходи до викладання біології : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 128 с. – (Бібліотека журналу „Біологія” ; вип. 9).

  4. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 80 с. – (Бібліотека журналу „Біологія”; вип. 1(1)).

  5. Брижевич Г. М. Інтерактивні форми навчання на уроках біології / Г.  М. Брижевич // Біологія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 19-21. – С. 27-32.

  6. Войтенко Т. Н. Застосування інтерактивних технологій на уроках біології / Тетяна Войтенко // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2009. – № 25. – С. 18-19.

  7. Гаврилюк О. О. Формування екологічного мислення і свідомості учнів шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання/ О. О. Гаврилюк // Біологія : наук.-метод. журн. – 2012. – № 7. – С. 7-11.

  8. Жирська Г. Я. Інноваційні методи навчання в процесі вивчення біології // Загальна методика навчання біології : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. І. В. Мороза. – К. : Либідь, 2006. – С. 276-284.

  9. Інтерактивне навчання / авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко // Біологія. Хімія : газ. для вчителів біології. – 2004. – № 13. – Вкладка. Бібліотечка „Шкільного світу”. – С. 1-16.

  10. Кузьменко Г. Н. Інтерактивні методи на уроках біології у класах філологічного профілю / Ганна Кузьменко // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2005. – № 5. – С. 15-17.

  11. Ланько О. М. Інтерактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів на уроках та позаурочних заходах з біології / О. М. Ланько // Біологія : наук.- метод. журн. – 2010. – № 5. – С. 7-12 : ілюстр.

  12. Ляшко В. А. Технології інтерактивного навчання на уроках біології / Віра Ляшко // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2004. – № 5. – С. 15-16.

  13. Небикова Т. К. Використання активних та інтерактивних технологій навчання на уроках біології: метод. рекомендації / Т. Небикова // Біологія. Шкільний світ : газ. для вчителів біології. – 2006. – № 3. – С. 3-11.

  14. Немченко К. Д. Використання елементів інтерактивного навчання на уроках біології та в позакласній роботі / К. Д. Немченко // Біологія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 33. – С. 7-11.

  15. Рукас В. В. Інтерактивні методи у викладанні біології в системі особистісно орієнтованого навчання / В. В. Рукас // Біологія : наук.-метод. журн. – 2005. –№ 30. – С.2-7.

  16. Руснак Г. С. Інтерактивні методи роботи на уроці біології / Г. Руснак // Біологія. Хімія : газ. для вчителів біології. – 2004. – № 68. – С. 1-7.

  17. Стецюк Л. Д. Уроки біології. Інтерактивні вправи + структуровані конспекти / Людмила Стецюк // Біологія. Шкільний світ : газ. для вчителів біології. – 2011. – № 22/23. – С. 16-22 : табл., схеми

  18. Шевченко К. М. Використання та результативність інтерактивних методів на уроках біології / К. М. Шевченко // Біологія : наук.-метод. журн. – 2010. –№ 33. – С. 2-4.

  19. Шемовнева Л. О. Використання інноваційних методів на уроках біології / Л. О. Шемовнева // Біологія: наук.-метод. журн. – 2011. – № 3. – С. 2-4.

  20. Шулдик В. К. Використання інтерактивних технологій на уроках біології / В. Шулдик // Біологія і хімія в шк.: наук.-метод. журн. – 2004. – № 6. –  C. 22-25.

  21. Шулдик В. К. Інтерактивні технології навчання в дискусії на уроках біології / В.  Шулдик // Біологія і хімія в шк.: наук.-метод. журн. – 2005. – № 6. – С. 16-18.

  22. Шулдик В. К. Інтерактивні технології навчання у грі на уроках біології / В. Шулдик // Біологія і хімія в шк.: наук.-метод. журн. – 2005. – № 4. –С. 17-20.

  23. Шулдик В. К. Інтерактивні технології фронтального навчання на уроках біології / В. Шулдик // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2005. – № 2. – С. 17-19.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал