143 Матеріали науково-практичної конференції



Скачати 84.58 Kb.

Дата конвертації02.04.2017
Розмір84.58 Kb.

143
Матеріали науково-практичної конференції
Супрун А.П., МДПІ

Синтаксичні перетворення фразеологічних одиниць
У своїй творчості М.Рильський дуже часто звертається до фразеологічної скарбниці української мови, він уміло комбінує виражальні засоби мови, влучно вплітає їх у тканину віршового тексту, і саме цей факт його творчості привертає нашу увагу.
Синтаксичні перетворення ФО пов'язані зі зміною їхньої структури, тобто з переміщенням їхніх компонентів стосовно один одного та з розміщенням
(компонентів) у різних частинах контексту. Проаналізований практичний матеріал дає змогу зарахувати до синтаксичних оказіональних перетворень
інверсію та дистантне розміщення компонентів ФО у контексті. Цей вид трансформацій фразеологізмів використовується М.Рильським для стилістичного пристосування їх до найраціональніших умов функціонування в кожному конкретному висловлюванні.
Дистантне розміщення компонентів ФО. Незмінний порядок компонентів
ФО може порушуватися, при цьому вони розміщуються в різних частинах контексту. Контекст руйнує їхній сталий порядок, "розсює" їх у тексті.
Дистантне розміщення компонентів ФО увиразнює фразеологізм, оскільки така синтаксична організація є незвичною для нього; а в читача викликає ефект невиправданого очікування. Цей вид трансформацій, як правило, супроводжується іншими способами перетворень (інверсією, заміною компонентів). Наприклад:

Я, тільки-но згадаю, Як друзі гинули в вигнанні, в кайданах,
Пригадую і вас у цім далекім краї, Встаєте, як живі, у мене ви в очах
(7, 95, "Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві" А.Міцкевича);

Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив... Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? (1, 54);

Не вславивсь Конрад мовою тонкою, Облесністю та вправністю уклонів. Не брався для користі він за зброю, Не йшов служить свавільності баронів (7, 45; "Конрад Валленрод" А.Міцкевича).
Таке синтаксичне перетворення ФО виростати в очах "стати кращим на думку кого-небудь, бути авторитетним для когось" (ФСУМ, 1, 102);
поливати сльозою "дуже гірко плакати" (ФСУМ 2, 669); братися за зброю "уживається як заклик до озброєння, виступу на боротьбу" (ФСУМ 2, 324)

144
Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін увиразнює висловлювання, дозволяє акцентувати увагу на семантиці основних компонентів ФО або на її частині, яка відокремлена частиною контексту. Цьому допомагає також у першому прикладі заміна дієслівного компонента ФО виростати на більш піднесене вставати, в другому прикладі – заміна компонента поливати на окропити і вставка слова-підсилювача горючою.
Отже, можна зробити висновок, що ФО при дистантному розміщенні компонентів є частиною контексту, у якому вона вжита, фоном, на якому ФО функціонує, а не елементом, який належить до одного з її компонентів і який розширює її склад. Проаналізований матеріал дає змогу констатувати, що такого виду синтаксичних перетворень здебільшого зазнають дієслівні фразеологізми найпростішої структури.
Інверсія компонентів ФО. Інверсія, під якою розуміємо зміну звичайного
(нормального) порядку компонентів фразеологізму відповідно до конкретних стилістичних вимог, допомагає увиразнити емоційно-смисловий виклад ФО, а виокремлений таким чином елемент набуває особливої стилістичної конотації. Наприклад:

"Милий брате, беже Драгутине! Сон – марнота, істина ж у бозі. Віри снові не треба діймати! Їдьмо, брате, полювати в гори!" (8, 176;
"Милан-бег і Драгутин-бег");

О! Годі! Байдуже, що мелете ви там! Собі, як воїну, ціну я знаю сам
0 10 20 30 40
Пз
Пб
Др
Нк
Пр
Дл
Діаграма І.

145
Матеріали науково-практичної конференції
(10, 478; "Сірано де Бержерак" Е.Ростана);

Шляхетний Карл з Агнеси молодої Закоханого ока не спускав, Вона ж, на доказ вірності палкої, Зітхає, руку Карлові стиска... (9, 353;
"Орлеанська діва" Вольтера).
Інверсовані компоненти віри ФО не діймати віри "піддавати сумніву чиї- небудь слова, не вірити кому-небудь" (ФСУМ 1, 243); ціну ФО знати ціну "визнавати, цінувати кого-небудь" (ФСУМ 1, 341); ока ФО не спускати ока "постійно, пильно дивитися на кого-, що-небудь" (ФСУМ 2, 854) фіксують увагу читачів на цих нейтральних зворотах, які в розгляданих випадках набувають стилістичної окресленості. Як бачимо з прикладів, інверсія компонентів ФО часто використовується М.Рильським в окличних реченнях, що надає висловлюванню більшої емфатичності.
Досить поширеним випадком інверсування компонентів ФО є виокремлення поетом кількох компонентів фразеологізму, наприклад:

Геть прожену їх! Панно! Гріх на душу Береш незмірний – кровію писать! Хрестом святим я сокрушить вас мушу І за страшне блюзнірство покарать! (8, 76; "Беньовський" Ю.Словацького);

"Ну, це ще вилами, як кажуть, по воді Написано! Та й що! А може б, покохала!.. Оце б я клопоту інакшого не мала!" (7, 151; "Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві" А.Міцкевича);

Розкажи, а то загину, душу богові оддам! (1, 382).
До основних випадків цього способу синтаксичних трансформацій ФО належить також і виразове (емфатичне) виділення іменникового компонента:

На те дервіш богом заприсягся: "Соколе мій, страхиничу-бане! Моя вірність за камінь твердіша;... Я тебе не викажу нікому, Не забуду я твойого хліба (8, 212; "Банович Страхиня");

Мчаться коні, мчаться кола, Їде панна до костьола. З нею поруч – пан багатий, шлюб із нею має взяти (8, 112; "Балада про загублений черевичок" Л.Стаффа);

Двірських десяток хлопчаків Приборкав розлютілих псів, І, гордий з послуги своєї, Побившися за поділ прав, панянку під опіку взяв (5,
235; "Євгеній Онегін" О.Пушкіна).
У проаналізованих прикладах автор інверсує фразеологічні одиниці заприсягтися Богом "уживається як клятва, запевнення в чому-небудь"; узяти шлюб "одружитися, вінчатися з ким-небудь" (ФСУМ 1, 54); узяти під опіку "турбуватися про кого-небудь" для конкретизації іменників дервіш, хлопчаки та особового займенника нею. Виокремлення іменникового компонента

146
Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін посилює експресивність усієї ФО та збільшує виразність висловлювання.
Інверсування компонентів ФО здебільшого вживається поетом па
- ралельно з іншими стилістичними способами, але найчастіше – вклинювання нових слів, які роблять контекст емоційнішим:

Як! Без думок рости, подібно до трави, На посміх Зевса брать, не знавши Єгови? (1, 12);

Чия б душа запевнити насміла, Що знайде нині те сердечне слово,
Щоб зворушити розпач мармуровий, Із серць камінне віко підійняти,
І очі, повні слізьми, розв'язати, І остудити сльози ті горючі (7, 326;
"Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві" А.Міцкевича).
Ілюстративний матеріал дає підстави стверджувати, що інверсія ФО, як і при дистантному розміщенні компонентів, застосовується щодо дієслівних фразеологізмів і робить висловлювання виразнішим.
Таким чином, констатуємо, що проаналізовані способи синтаксичних перетворень ФО надають висловленому більшої окресленості, синтаксична перебудова звичної моделі надає нового забарвлення стилістичному функціонуванню ФО у контексті.
Синтаксичні перетворення ФО допомагають М.Рильському увиразнити переживання, емоції героїв і надати висловлюванню розмовного забарвлення.
Стиль
Сума абсолютних частот
(
Σ)
Середня частота на 1 тис. слововжи- вань
Кількість різних за значенням прикметників
Середнє квадратичне відхилення
(
σ)
Межі коливання абсолютних частот
Пз
1736 34,72 733 10,29 14,4...-55,30
Пр
605 12,1 92 4,7 3...-21,5
Др
705 14,1 118 6,3 1,5...-26,7
Пб
807 16,4 260 6
4,4...-28,4
Нк
663 13,26 258 9
-4,74...-31,26
Дл
430 8,6 130 8
-7,4...-24,6
Таблиця 1. Статистичні характеристики якісних безсуфіксних прикметників
у різних структурно-фу

147
Матеріали науково-практичної конференції
Комбіновані (складні) перетворення фразеологічних одиниць.
Контекстуальні перетворення фразеологічних одиниць не обов'язково обмежуються тільки одним елементарним способом. Особливість цього стилістичного прийому полягає в тому, що під час його реалізації одночасно використовується два або більше простих способів у найрізноманітніших сполученнях і комбінаціях. Це відкриває перед поетом безмежні можливості творчого використання фразеологізмів. При аналізі ілюстративного матеріалу важко визначити, який спосіб є домінуючим, оскільки загальний стилістичний ефект залежить від багатьох чинників і є узагальнюючим для всіх простих видів індивідуально-авторських трансформацій ФО.
Можливість одночасного використання декількох способів оказіональних перетворень зумовлена структурно-граматичною будовою ФО, окремим оформленням її компонентів. Проаналізований матеріал дає нам можливість виокремити: 1) ускладнене вклинювання як спосіб комбінованого перетворення ФО (яке, у свою чергу, поділяється на вклинювання, ускладнене лексичною заміною, та вклинювання, ускладнене інверсією); 2) поєднання способу інверсії з дистантним розміщенням компонентів ФО; 3) поєднання способу інверсії з додаванням компонентів до структури фразеологізму.
Міра коливання середньої частоти (
σХ)
Межі коливання середньої частоти
(Х±2
σХ)
Відносна неточність обчислення у %
(Е)
Оцінка стандартної помилки середньої
Оцінка стандартної помилки частоти в квадраті
1,45 31,82...-37,62 8,18 1,47 2,1609 0,66 10,78...-13,42 10,69 0,67 0,4489 0,89 12,32...-15,88 12,37 0,9 0,81 0,84 14,72...-18,08 10,03 0,86 0,7396 1,27 10,72...-15,80 18,77 1,26 1,5876 1,13 6,34...-10,86 25,75 1,14 1,2996
ункціональних стилях.


148
Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін
Ускладнене вклинювання. Цей спосіб оказіональних перетворень ФО полягає у вклинюванні тих чи інших елементів до складу фразеологізму, яке супроводжується лексичною заміною компонентів та інверсією ФО.
Вклинювання, ускладнене лексичними замінами. При цьому способі складних перетворень ФО в основному замінюється дієслівний компонент фразеологічної одиниці:

О смерте, де твоє отруйливе жало? Чимало вже води до моря
утекло. Та смерті подолать несила Україну, Бо слава славная не відає загину! (4, 319; "О, смерте, не лякай...");

Брати у жаху, а Гальбан сідає і погляду з Конрада не спускає; В тім погляді немов якісь докори І нагад таємничий та суворий (7, 47) – передає автор сумний настрій Конрада, в той час, коли він співає сумних пісень ("Конрад Валленрод" А.Міцкевича).
У структуру ФО багато води сплило "дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори" (ФСУМ 1,16) та не зводити погляду "пильно дивитися на кого-небудь, розглядати когось" (ФСУМ 1, 328) введені поетом слова вже, до моря (у першому прикладі) та з Конрада (у другому прикладі).
Вклинювані слова конкретизуються описувані ситуації, а заміна компонентів
сплило на утекло та не зводити на не спускати надають ФО розмовності та
Стиль
Пз
Пб
Др
Нк
Пр
Дл
Пз t=10,77 l=0,75 t=11,98 l=0,78 t=11,11 l=,076 t=14,04 l=0,81 t=14,04 l=0,81
Пб t=1,85 t=2,06 t=3,94 l=0,33 t=5,49 l=0,52
Др t=0,67 t=1,78 t=3,79 l=0,30
Нк t=0,81 t=2,75 l=0,04
Пр t=2,65 l=0,008
Дл
-
Таблиця 2. Показники критерію Стьюдента
3
та відстаней між

149
Матеріали науково-практичної конференції посилюють смислову сторону висловлювання.
Вклинювання, ускладнене інверсією. Такий спосіб досить часто спостерігається в дієслівних ФО:

Іще дитя, – а вже зрадлива, Уже кокетка пустотлива! Уже навчилась хитрувать, Уміє слово вже ламать! (5, 213) – мова йде про Ольгу
Ларіну ("Євгеній Онєгін" О.Пушкіна);

Ну, це ще вилами, як кажуть, по воді Написано! Та й що! А може б покохала! Оце б я клопоту інакшого не мала! (7, 151) – розмірковує
Телімена про долю Зосі ("Пан Тадеуш, або останній наїзд на Литві"
А.Міцкевича).
Виокремлення слів-компонентів слово, вилами фразеологічних одиниць ламати слово "відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого" (ФСУМ 1, 414) та писати вилами по воді "не відомо як буде" (ФСУМ 2, 627) здійснене автором для того, щоб надати висловлюванню стилістичного забарвлення, чому допомагає також вклинювання частки вже та вставного звороту як кажуть.
Поєднання інверсії, дистантного розміщення компонентів ФО та заміни компонентів фразеологізму. У цьому випадку керуюча роль належить заміні компонентів ФО, яке супроводжується інверсією та дистантним розміщенням складових частин ФО:

Життя іде кудись невпинною ходою, І поруч Смерть іде, І трупи скрізь кладе. Розмахує сталевою косою... І те, що сяяло і славою й красою Вкриває забуття... (1, 50; "З моїх думок").
ФО смерть занесла гостру косу "хто-небудь може померти, заги
- нути" (ФСУМ 2, 833), у якій проведено заміну компонентів занесла на
розмахує та гостру на сталеву, у трансформованому вигляді краще зливається з контекстом, його смисловим задумом та стилістичними особливостями.
Поєднання способу інверсії з додаванням слова до початкової структури
ФО. Як показують приклади, за допомогою цього способу поет також досягає необхідного стилістичного ефекту, пов'язаного із задумом висловленого в контексті:

Старого пастуха бере і сміх, і гнів: Ну сказано – малі! Усе б то їм брикати!.. А легіт пестить їх, немов ласкава мати (1, 258; "Коні").
У цьому випадку оказіональне перетворення фразеологічної одиниці сміх
бере "комусь хочеться сміятися, стає смішно" (ФСУМ 2, 834) передає настрій

150
Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін старої людини, його емоції, почуття. А посилює стилістичний ефект змальованого додавання слова гнів до традиційної структури ФО.
Можна знобити висновок, що зіставлення традиційного фразеологізму з оказіонально трансформованим надає висловлюванню певного стилістичного навантаження і викликає запланований прагматичний ефект. Стилістичне забарвлення перетвонених таким чином ФО має такий самий характер, як і при простих трансформаціях, але більш відчутним виявляється прагматичний ефект впливу на читача. Фразеологічні одиниці, які зазнали комбінованих перетворень, завдяки вмілому поєднанню проаналізованих способів надають більшої емфатичності, точності, глибини думці, яка висловлюється поетом.
Модернізація початкових форм фразеологічних одиниць викликає в читача різноманітні асоціації і уявлення, вражаючи його уяву незвичністю, новизною трансформованого фразеологізму.
За допомогою синтаксичних перетвопень ФО М.Рильський досягає стилістичного пристосування фразеологізмів до найраціональвіших умов
функціонування в кожному конкретному висловлюванні, а саме увиразнює емоційно-смисловий виклад ФО (при інверсії ФО, дистантному розміщенні компонентів фразеологічних одиниць). Комбіновані (складні) трансформації
ФО породжують ефект, який виникає при простих оказіональних перетвореннях фразеологізмів. Завдяки цьому виду контекстуальних перетворень думка поета набуває більшої емфатичності, глибини, точності.
Усі фразеологічні одиниці, які зазнали оказіональних змін, посилюють експресивність зворотів, їхню емоційно-стилістичну характеристику, що пояснюється новизною, інколи незвичністю нової форми та звучання сталих сполук. У читача виникає мимовільне порівнювання традиційного звороту з новоутвореним (оказіональним), тобто відомого і невідомого, і це є причиною значного емоційного впливу і створення більшої експресивності висловлювання. Оновлення ФО надає їм яскравості, свіжості, піднесеності, залежно від мети і завдання кожного конкретного контексту і задуму поета.
Література.
2. Демський М.Т. Українські фраземи й особливості їх творення. – Львів.: Просвіта, 1994. –
64 с.
3. Рильський М.Т. Зібрання творів у двадцяти томах. – К.: Наукова думка, 1983. – 1990.
4. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагмагический й лингвокультурологический аспект. – М., 1996. – 285 с.
5. ФСУМ – Фразеологічний словник української мови / Укладачі В.М.Білоноженко та інші.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал