119 Достижения науки за последние годы. Новые наработки под-секция языковедение и иностранные языки



Скачати 18.65 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації05.01.2017
Розмір18.65 Kb.

119
Достижения науки за последние годы. Новые наработки
ПОД-СЕКЦИЯ 5. Языковедение и иностранные языки.
Ящук О.Л.
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ВЛАСНИХ НАЗВ
Швидкий розвиток суспільства та розширення міжкультурних зв’язків суттєво впливають на всі сфери людської діяльності, за таких умов необхідним стає постійний обмін інформацією, разом з цим зростають і вимоги до перекладу та особливо до його якості. Багато перекладачів, редакторів та вчених зустрічаються з проблемою перекладу власних назв. Для будь-якого перекладача дана проблема, перш за все, є цікавим викликом до її вирішення, а також важкою та відповідальною працею, оскільки недостатнє знання культури, історії, політичного життя може стати причиною неадекватного перекладу, який в результаті бути сприйматись неправильно, або ж не сприйматись взагалі.
Перш за все, варто з’ясувати які саме власні назви існують. Власні назви на відміну від загальних служать для виділення названого ними об’єкта з низки подібних для його індивідуалізації та ідентифікації; виділяється наступна класифікація власних назв: антропоніми – імена людей; топоніми – географічні назви; теоніми – назви божеств; зооніми – клички тварин; астроніми – назви небесних тіл; космоніми
– назви зон космічного простору і сузір’їв; хрононіми («квазівласні імена») – назви відрізків часу, пов’язані з істричними подіями; ідеоніми – назви об’єктів духовної культури; хрематоніми – назви об’єктів матеріальної культури; ергоніми – назви об’єднань людей: товариства, організації тощо; гідроніми – назви водоймища; етноніми–назви народів, етнічних груп [3, с. 187].
В традиційному перекладознавстві описані перекладацькі тактики і прийоми, які застосовуються при перекладі власних імен з англійської на українську мову. В більшості випадків такі процеси складно назвати перекладом як таким, оскільки, як правило, власні імена транскрибуються або транслітеруються. Проте, в деяких випадках власні імена можуть перекладатися [2, c. 209].
Переклад власних назв у художньому тексті завжди орієнтований на досягнення комунікативно-функціональної ефективності. Незважаючи на те, що ця група лексики найважче піддається іншомовній трансформації, її еквівалентний переклад необхідний для досягнення рівноцінної ефективності впливу на читача.

120
Postępy w nauce w ostatnich latach. Nowych rozwiązań.
Термін «безеквівалентна лексика», яким позначені власні назви, не означає, що ці слова взагалі неможливо перекласти. Комунікативно-функціональний підхід до перекладу безеквівалентної лексики враховує специфіку власних назв, які є предметом ономастичних досліджень. Переклад власних назв відбувається шляхом: перекладацької транслітерації та транскрибування; описового перекладу [1, с. 96-
103].
Отже, існує кілька способів перекладу власних назв: транслітерація, транскрипція, транспозиція та калькування. Досить часто для мовних одиниць, що не мають відповідника в перекладацькій мові використовують калькування – відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова, тобто складові частини слова передаються відповідними елементами перекладацької мови. Загалом більшість власних імен передаються за допомогою транскрипції (імена людей, географічні назви, прізвиська, топоніми, назви організацій, книг тощо). Проте, транскрипція власних імен з англійської мови часто становить труднощі в зв’язку з різними обставинами. Причиною труднощів транскрипції є те, що існують значні розходження між англійської орфографією та вимовою. Іншою проблемою застосування транскрипції є відсутність в українській мові фонем, які існують в англійській мові. Тому, відповідно до перерахованих причин, основними способами перекладу власних назв є транслітерація, або ж дослівний переклад.
Розглянемо кожен з перерахованих способів перекладу власних назв на прикладах. При транслітерації іноземні власні імена та географічні назви передаються буквами українського алфавіту без врахування особливостей вимови (Hull – Гуль,
Hudson – Гудзон). Транскрипція або транскрибування полягає у фонетичній передачі
імені, тобто так, як воно звучить на іноземній мові (Brighton – Брайтон, New York -
Нью-Йорк).
Два зазначені вище способи перекладу часто об'єднують під єдиною назвою транскодування. Розрізняють чотири види транскодування: траскрибування або транскрипція; транслітерування; змішане транскодування (переважне застосування траскрибування із елементами транслітерування); адаптивне транскодування (коли форма слова в вихідній мові дещо адаптується до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу) [4 с.21].
Переклад шляхом калькування полягає у дослівному перекладі власного імені по частинах з наступним складанням цих частин в одне ціле (New South Wales - Новий
Південний Уельс). Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові. Назви газет та журналів, як правило, транскрибуються (Times
–Таймс). При передачі назв наукових журналів, як правило, також застосовується транскодування (транскрипція або транслітерація).
Література:
1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975.
2. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин –
М. : Международные отношения, 2002.
3. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. - Київ-Кременчук, 1999.
4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства, підруч. – 2.вид. – К. Академія, 2005.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал