10. Стан та розвиток телекомунікацій в Україні



Скачати 471.01 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації30.04.2017
Розмір471.01 Kb.
1   2   3

Рис.10.5


Таблиця 10.2. Залежності головних показників телекомунікаційної системи

від параметрів впливу



Найменування показника



1) Величина показника до впливу на розвиток системи

2) Величина показника після впливу на розвиток системи

а) Ємність системи

б)Максимальний вік обладнання

в) Середній вік обладнання
г) Частка сучасного обладнання

д) Коефіцієнт зростання ємності за прогнозний період



N=Ti w

Tm=Ti=N/w

Tc=Ti /2
C=wTр /N

K=Ti / (Ti -Tp)

N' =Ti w+Tp (w'-s')

Tm'=Ti'=Ti+Tp (1-s'/w)

Tc'=[(Ti'+ Tp)/2]w(Ti'-Tp)/N'+

+Tp2w'/2N'

C'=w'Tp /N'

K'=N'/N=1+Tp(w'-s')/Tiw

В загальному випадку, величини стовпчиків над часовими дискретами можуть бути різними, в залежності від конкретного ходу нарощування ресурсів системи та їх зняття з експлуатації. Модель стає істотно складнішою для проведення розрахунків, але і значно точнішою, більш близькою до реального розвитку системи. Для отримання числових результатів моделювання у цьому випадку необхідно застосовувати методи лінійного програмування, що наразі не є дуже вже складним, з огляду на широке розповсюдження персональних комп’ютерів.

Однак таке збільшення точності моделі зменшує наглядність залежності основних результатів розвитку системи від параметрів стратегій чи інновацій. Тому, в залежності від характеру і мети дослідження, конкретний фахівець-дослідник, має сам визначити і часову, і ресурсну дискретність (точність) моделі.

Проілюструємо застосування запропонованої моделі у її найпростішому варіанті на прикладі прискореного розвитку ТМЗК України. Припустимо, що планується гіпотетична стратегія 5-кратного збільшення введення нових її потужностей на протязі 10 років (w'=5w) з одночасним прискореним виведення застарілих потужностей (s'=2w).

Більшу кратність прискорення розвитку ТМЗК традиційними методами важко собі уявити в умовах слабкої економіки України. Для кратностей, більших 5, необхідний пошук нетрадиційних методів розвитку, проведення спеціальних пошукових робіт з метою істотного здешевлення засобів зв’язку і відповідного зменшення тарифів на послуги ТМЗК. Також недоцільно розглядати більш тривалий (ніж 10 років) період дії стратегії прискорення розвитку ТМЗК, з огляду на швидку змінюваність поколінь обладнання і, навіть, системних принципів розвитку телефонних мереж.

Між тим, актуальність радикальних темпів прискореного розвитку ТМЗК для України є очевидною, з огляду на необхідність подолання приблизно 6-кратного її відставання (у душовому обчисленні) від розвинутих країн світу за короткий час.

Загальновідомо, що розвиток ТМЗК в Україні ведеться без заміни в достатньому обсязі фізично і морально зношеного основного технологічного обладнання – комутаційних станцій, систем передачі. Тому історичний час моделі розвитку ТМЗК можна обчислити за формулою а1 табл.1, розділивши ємність сучасної ТМЗК (N=10,5 млн. номерів) на середньорічне введення ємності ТМЗК за останні кілька десятиліть (w  270 тис. номерів). В результаті отримуємо Ti  39 років. Ця величина добре корелює з віком (приблизно 40 років) найстарішого обладнання ТМЗК – декадно-крокових комутаційних станцій, які і досі складають істотну частку у ємності ТМЗК – близько 10 %. Середній вік обладнання ТМЗК оцінюється величиною Тс  19,5 років, частка сучасного обладнання (введеного за останні 10 років історії ТМЗК) – величиною С  0,26, а коефіцієнт зростання – величиною К  1,35.

Після реалізації 10-річної стратегії з 5-кратним збільшенням річного введення нових потужностей ТМЗК (тобто, з w' = 1,35 млн. номерів) та щорічним виведенням з експлуатації застарілого обладнання, удвічі більшим ніж історичне середньорічне введння потужностей (тобто, з s' = 0,54 млн. номерів), ті ж самі стратегічні показники розвитку ТМЗК, розраховані за формулами а2 … д2 табл.1, становитимуть: N '  18,6 млн. номерів; Tm'  29 років; Tc'  9 років; C'  0,73; K'  1,8 .

Як бачимо, навіть у найпростішому варіанті, запропонована модель розвитку телекомунікаційної системи дає корисні числові результати, які можуть бути покладені в основу аналізу і розробки стратегій розвитку системи, а також планів і механізмів реалізації оптимальної стратегії.

Так, добре видно, що зазначена у прикладі, досить радикальна стратегія прискореного розвитку ТМЗК України дозволить істотно покращити основні показники розвитку ТМЗК. Однак також добре видно, що це покращання недостатньо для розв’язання накопичених Україною завдань розвитку ТМЗК (задоволення потреб усіх користувачів у телефонному зв’язку, осучаснення експлуатованого обладнання, зменшення експлуатаційних витрат і тарифів на телефонний зв’язок, забезпечення його загальнодоступності). Вищеозначена стратегія прискореного розвитку ТМЗК дозволяє збільшити ємність ТМЗК лиш у 1,8 рази (до 18,6 млн. номерів), скоротити максимальний вік обладнання лиш у 1,3 рази (до 29 років), істотно скоротити середній вік обладнання – у 2,2 рази (до 9 років) та збільшити частку сучасного обладнання – у 2,8 рази (до 73%).

Навіть і цих, “експрес-результатів” застосування пропонованої моделі розвитку телекомунікаційної системи достатньо для обгрунтованої постановки завдання більш радикального (кількадесят-кратного) прискорення розвитку телекомунікацій в Україні, яке тільки і може забезпечити так потрібний швидкий прогрес у показниках їх розвитку.

Наостанок слід зазначити, що дана модель може бути використана і для розв’язання зворотніх задач розвитку систем – коли за показниками кінцевого (бажаного) розвитку телекомунікаційної ситеми необхідно визначити основні параметри стратегічного або інноваційного впливу на систему, а відтак, і основні вимоги до умов і механізмів реалізації оптимальної стратегії або інновації. Для найпростішого варіанту моделі (рівномірного розвитку і стабільної стратегії) можна отримати і відповідний набір інженерних формул, розв’язавши рівняння у стовпчику 2 табл.1 відносно шуканого параметру стратегії. У загальному ж випадку, маючи програмну реалізацію запропонованої моделі, процес пошуку необхідних параметрів стратегії нескладно отримати шляхом ітеративних розрахунків на основі інтуїтивно заданого початкового набору параметрів стратегії або шляхом попередніх розрахунків графіків залежності параметрів розвитку системи від окремих параметрів стратегії.

Проілюструємо розв’язання зворотньої задачі розвитку телекомунікацій таким прикладом. З досвіду розвинутих країн, відомо, що для створення дієвої інформаційної інфраструктури необхідно досягти щільності ТМЗК (включно з мобільним сектором) приблизно у 120-150 телефонів на 100 мешканців, а також щільності терміналів мереж передачі даних (Інтернет, ІР-мереж) – приблизно у 60 на 100 мешканців. Загалом виходить, що щільність телекомунікаційних терміналів в країні повинна сягати приблизно 175 на 100 мешканців. Припустимо, що ставиться задача досягнення такої ж щільності інфокомунікаційних терміналів в Україні за достатньо обмежений відтинок часу (ті ж 10 років), при одночасному прискореному виводі з експлуатації застарілого обладнання з інтенсивністю s' = 4w = 1,1 млн. номерів (терміналів) на рік. За такої щільності, загальна кількість терміналів через 10 років повинна скласти приблизно N' = 86 млн. Розв’язавши рівняння а2 табл.1 відносно w' і підставивши в нього задані параметри розвитку системи телекомунікацій, отримуємо величину головного параметру стратегії розвитку – щорічне введення потужностей w'= 8,6 млн. номерів (терміналів).

Визначивши величину головного параметру стратегії розвитку, і взявши до уваги макроекономічні характеристики розвитку вітчизняних телекомунікацій [1], можна визначити і питому вартість засобів, за допомогою яких можна реалізувати таку стратегію. Дійсно, на розвиток телекомунікацій в Україні з усіх джерел фінансування можна залучити не більше 1% ВВП країни, що у абсоютному виразі складає приблизно 2,5 млрд. грн. у рік. Поділивши цю оцінку на величину необхідного річного вводу (8,6 млн.) можна отримати оцінку вартості вводу одного номера (термінала) нових телекомунікаційних потужностей. Вона складе приблизно 300 грн.

Таким чином, за допомою запропонованої моделі розвитку телекомунікаційної системи можна вийти на прямий синтез необхідних технічних і організаційних заходів для розв’язання посталих перед Україною задач розвитку телекомунікаційної сфери. Звичайно, головним з цих заходів буде централізоване регулювання ринкового механізму розвитку галузі з метою колективного розв’язання важливої державної задачі. Попри усю проблематичність такого регулювання, його можна спробувати реалізувати у вигляді низки конкретних, кількісно обгрунтованих за допомогою пропонованої моделі угод з основними дійовими особами (операторами, постачальниками послуг, тощо). Такі угоди відкриють чітку перспективу ринкового успіху для усіх існуючих і, можливо, нових операторів зв’язку і постачальників послуг в Україні. Отримання ж перших позитивних результатів від централізованого регулювання автоматично ввімкне механізм самоорганізації дійових осіб ринку, що й гарантуватиме повну реалізованість стратегії прискореного розвитку телекомунікаційної сфери України.

Безумовно, для успіху стратегії прискореного розвитку телекомунікацій в Україні в числі технічних заходів по її реалізації повинно бути також використання можливостей найсучасніших технологій мікро- та опто-електроніки, автоматизованих ліній проектування та масового виготовлення апаратних і програмних засобів телекомуникацій [1].

Як видно з викладеного, запропонована дискретна модель розвитку телекомунікаційних систем може слугувати не тільки інструментом кількісних оцінок різноманітних стратегій та інновацій у телекомунікаціях, а й слугувати каталізатором грунтовних постановок задач цілеспрямованого прискореного розвитку українських телекомунікацій.
10.8 Вплив розширення европейського союзу на розвиток Українських телекомунікацій

Розширення Європейського Союзу (ЄС) створює якісно нову ситуацію на шляху подальшого технічного, економічного та соціального розвитку України. Границі України стають границями з ЄС. Прямо і нагально постає завдання повноправного входження України до цього Союзу. Як наслідок, уже сьогодні починається підготовчий період до вступу України до ЄС. З точки зору українських телекомунікаційних систем також починається підготовчий період до їх функціонування в телекомунікаційному середовищі країн-членів ЄС, створення якого є одним з найважливіших національних завдань бо в XXI сторіччі сама інформація стає стратегічним ресурсом. Прийнятий Верховною Радою України Закон “Про телекомунікації”, переважна більшість положень якого відповідає чинному європейському законодавству, відкриває широкі перспективи розвитку вітчизняної телекомунікаційної сфери в її русі до інтеграції телекомунікацій держав Європейської спільноти.

Телекомунікації України, як і інших країнах, виконують три основні функції:

а) надання важливих послуг індивідуального споживання (міжперсональне телеспілкування, інформаційне самозабезпечення, самоосвіта, відпочинок, розваги, тощо);

б) складання частини виробничої інфраструктури (бізнес-зв’язки, реклама, брокераж, просторово-рознесені виробничі процеси, тощо);

в) участь у вдосконаленні соціальної організації суспільства (електронне врядування, осередки громадянського суспільства, екстренна та медична допомога, тощо).

Підготовча ситуація невідпорно потребуватиме швидкого вдосконалення сфери українських телекомунікацій в частині усіх зазначених функцій. Однак причини вдосконалення кожної із них будуть свої.

Функція індивідуального споживання послуг зв’язку повинна бути піднята до рівня аналогічного споживання в країнах-членах ЄС. Без цього громадяни України не зможуть себе відчувати рівними з громадянами інших країн ЄС як у спілкуванні, так і в організації персональної інформаційно-комунікаційної сфери. Недостатній рівень споживання послуг зв’язку, особливо їх сучасних видів – мобільного та Інтернет, можуть бути істотною складовою невдоволення населення від вступу до ЄС. Лишати основну масу українських громадян з недорозвиненою системою стаціонарного телефонного зв’язку і з початковим рівнем забезпечення мобільним зв’язком і Інтернет – це означає лишати їх права на сучасні загальнодоступні види зв’язку, права, вже реалізованого в країнах ЄС.

Функція українських телекомунікацій, як складової виробничої інфраструктури, повинна розвиватися випереджаючими економіку України темпами з тим, щоб створювати максимально сприятливі умови швидкого зростання економіки і добробуту українських громадян перед вступом до ЄС. Без наближення рівня життя українських громадян до рівня, хоча б, нових членів ЄС не уникнути масового невдоволення вступом до ЄС, посилення міграційних процесів і соціальної напруги в українському суспільстві. Відомо, що розвиток інформаційно-комунікаційної сфери країни слугує каталізатором її промислового і економічного розвитку. Цю обставину слід сповна використати у даній підготовчій ситуації.

Функція вдосконалення суспільної організації також повинна розвиватися у підготовчому періоді якнайшвидше, оскільки ЄС вимагає від країн-членів більш прозорої, демократичної і соціально спрямованої організації суспільства. Це є однією з основних вимог до країн-кандидатів у члени ЄС.

Таким чином, високі вимоги до основних державотворчих функцій українських телекомунікацій перед вступом до ЄС та низький їх сьогоднішній рівень розвитку ставить на порядок денний необхідність розробки і прийняття стратегії швидкого кількісного розвитку (у 3-10 разів на протязі 10-15 років) базових видів зв’язку українських телекомунікацій.

Контрольні запитання

1.Які основні етапи розвитку ТК в Україні?

2.Які національні відмінності розвитку?

3.Мета і завдання розвитку?

4.Концептуальні основи побудови та розвитку ТК.

5Принципи побудови.

6.Пояснити повну класифікацію мереж ЄНСЗУ.

7.Які напрямки розвитку служб та послугЄНСЗУ?

8Пояснити взаємовідношення служб переносу і телеслужб.

9.Які напрямки розвитку інфокомунікаційнихслужб і послуг?

10.Яка загальна стратегія розвитку ЄНСЗУ?

11.Дати коротку характеристику мережі NGN.

12.Причини і умови створення NGN.

13.Виконати аналіз багаторівневої ієрархічної моделі мережі NGN.

14.Чим характерний метод періодизації прогнозного часу розвиткуТК?

15.Пояснити модель прискоренного розвитку українських телекомунікацій.

16.Виконати аналіз прикладів застосування.

17.Які завдання ставить перед Україною входження в ЄС з розвитку телекомунікацій.



Список рекомендованої літератури
1..Бондаренко В.Г. Гребенніков В.О. Сучасні і майбутні інфокомунікаційні технології України. К. Радіоматор-2004,160 с.

2.Сучасний стан та перспективи використання ВОЛЗ. Матеріали міжнародної конференції. – Укртелеком, 2002.Наукові керівники конференції-і редактори матеріалів -Бондаренко В.Г.КатокВ.Б,

3. Закон України “Про Телекомунікації” 2003. – 52с.

4.Общие принципы единой автоматизированной сети связи МКС по созданию ЕАСС при МС СССР М “Связь”-1980 112с

5.Гребенніков В.О.Про стратегію і татику інфокомутаційного розвитку України ч.1-5.”Зв'язок”№3,4,5-7,8 -2008.

6.Гребенніков В.О., Мандрікіна А.В., Філіпова О.І., Хиленко В.В. Аналіз телекомунікаційного ринку України за 2002-2006 роки. “Зв’язок”, № 1, 2, 3, 2008.

7.Гребенніков В.О Аналіз розвитку телекомунікацій незалежної України.

.”Зв'язок”№2 2010.

8.Баховський П.Ф., Гребенніков В.О. Кризові явища в інфокомунікаціях України та шляхи їх подолання. “Вісник УНДІЗ”, № 3, 2009.

9.Internet WWW.dpm.Ukrtelekom.ua.

10. ITU ICT Eye.

URL: http://www.itu.int/ITU-D/ICTEYE/Indicators/Indicators.aspx

11. Measuring the Information Society - The ICT Development Index, ITU Report. 2009 Edition.

URL: http://www.itu.int/ITU-D/ict/publications/idi/2009/index.html

12. The Global Information Technoligy Report 2008-2009. Mobility in a Networked World. INSEAD-WEF, 2009.

13.БОНДАРЕНКОВ.Г.Стан та розвиток телекомунікацій в Україні.”Зв'язок”№3 2010.

14.Мешковський К.О. Бондаренко В.Г і інші,під ред.Бондаренка В.Г.СИНХРОННІ ЦИФРОВІ МЕРЕЖІ СЦІ, ТЕХНОЛОГІЇ І СТРУКТУРА WDM СИСТЕМИ. Навчальний посібник з дисциплін ЦСП, ТОТСМ, ТЕСЗ. К-ДУІКТ 2010,130с

15.Каток В.Б. Волоконно-оптичні системи зв’язку К-1999.

16.Girard. Guide to WDM Technology and Testing. EXFO Electro-Optical Engineering Inc. Canada 2000.

17.ХDM™ Интеллектуальные Масштабируемые Оптические Сетевые Решения. Техническое описание LIGHTSCAPE NETWORKS

18.Чернов Б.К., Каминецкий И.О. Технология грубого спекрального уплотнения CWDM/Lighwave.- 2004.-№2.-С.20-24.

19.Серж М. Цифровые оптические сети обеспечивают более простое, быстрое и гибкое предоставление услуг// Lighwave.-2005.-№3.-С.19-20.

20. Бондаренко В.Г. Современные технологии транспортных сетей связи. – К Радоіаматор.-2006.-№12.-С.50-52.

21.Бондаренко В.Г., Чупенко А.А. «Оптические усилители»// Радоіаматор.-2007.-№10.-С.52-53.

22. Бондаренко В.Г. «Основні положення по застосуванню систем і апаратури СЦІ на мережі зв’язку».ДУІКТ К.-2002, 31с.

23.Бондаренко В.Г. Мережа наступного покоління NGN// Радоіаматор.-2005.-№9.-С.56-57.

24.G.652 – Характеристики одномодових волоконно-оптичних кабелів.

25.G.653 - Характеристики одномодових волоконно-оптичних кабелів зі зміщеною дисперсією,

26.G.654 - Характеристики одномодових волоконно-оптичних кабелів з сунутим частотним зрізом.

27.G.655 - Характеристики одномодових волоконно-оптичних кабелів з ненульовою дисперсією.28. . Бондаренко В.Г. Технічна експлуатація систем та мереж зв'язку.Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком“Телекомунікації” з дисципліни ,ТЕСЗ,-К ДУІКТ 2012 р 847с






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал