1 Проблема праісторії та витоків української культури



Сторінка9/12
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.05 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Передвижники - це живописці реалістичного напряму, які входили в найбільшу російське прогресивне демократичне об'єднання - Товариство пересувних художніх виставок (1870 - 1923р). Створене за ініціативою Г.Г. М'ясоєдова, М.М. Ге, В.Г. Перова, Товариство включило у свій склад передові сили російської демократичної художньої культури, зокрема, ряд членів розпадається вже на той час Артілі художників; воно розвивало кращі традиції цього об'єднання. Товариство являло собою принципово нову, своєрідну творчу організацію художників, виникнення якої, проте, було підготовлено попереднім розвитком російського реалістичного мистецтва і особливо мистецтва 50-60-х років 19 століття. 
Передвижники ставили перед собою завдання суспільно-естетичного виховання народних мас і прагнули до широкої популяризації свого мистецтва. У зв'язку з цим вони влаштували, починаючи з 1871 року, в Петербурзі і в Москві 48 виставок, які потім зазвичай пересувалися ними в Київ, Харків, Одесу, Кишинів, Ригу, Казань, Орел і інші великі міста країни. Звідси і пішла назва «передвижники».  

Розквіт модерного живопису: О.Мурашко, М.Жук, М.Бурачек, І.Труш

Модернізм (нім. Moderne, англ. modernism франц. modernisme, рос. модернизм, від франц moderne: сучасний) — складний комплекс літературно-мистецьких тенденцій, що виникли наприкінці XIX ст. як заперечення ілюзіоністсько-натуралістичної практики в художній дійсності, як спростування заангажованості митця; і проіснували до другої половини XX ст. Соломія Павличко зазначає, що 0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC"модернізми 10-х, 20-х, 40-х і 60-х мали свої 0%94%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81"дискурси. Водночас їх об'єднує певна тяглість естетичних завдань, художньої практики й теоретичної риторики.0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC" Модернізм — не група, не період, не 0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0"школа, і тим більше не художній напрям, як-от 0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC"символізм, неоромантизм, 0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC"імпресіонізм, що останнім часом прагнуть доводити. 0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8"Терміном "модернізм" в українській 0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"літературній історії поєднані різні явища різних періодів, часто діаметрально протилежного змісту. Модернізм рубежу віків мав інші завдання й форми, ніж модернізм 10-х років. Модернізм 40-х, з яким пов'язані імена кількох0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA"письменників еміграції, досить критичні) настроєний щодо попередніх 0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC"модернізмів. А поети Нью-Йоркської групи взагалі прагнули відмежуватися від усякого 0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC"модернізму. Отже, щоб збагнути діалектику стосунків між усіма 0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC"модернізмами, а також їхню роль у кожному окремому періоді і в українській культурі в цілому, слід виробити підхід до модернізму не як до набору стильових, формальних або жанрових принципів, а як до певної мистецької 0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96"філософії, певної моделі 0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"літературного розвитку в нашому столітті.

Олександр Мурашко (1875 — 1919). Учився в Петербурзькій академії, де засвоїв засади здорового реалізму, але не доводив його до крайності, фотографічності, ніколи не вдавався ні в яку символіку. Завершуючи свою мистецьку освіту в Парижі, Мурашко сприйняв дещо від імпресіонізму, але й тут не вдавався в крайність і не дозволяв ефектам світла панувати над кольорами, гама яких у Мурашка незвичайно багата. Пишність барв, вибагливість колориту, 0%AF%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"яскравість 0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F"освітлення Мурашко вміє поєднати з точним 0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC"реалізмом, що вибивається як із цілої композиції, так і з безлічі деталей, спостережених гострим оком майстра. Визнання Олександра Мурашка стало визнанням не лише окремого художника, а й його Батьківщини. Завдяки Мурашку українське мистецтво вийшло зі стану вузько національного, провінційного, талант митця підняв його до західноєвропейського рівня, а його твори були долучені до контексту світового художнього процесу. Київ був містом, яке Мурашко по-справжньому любив: "тут 0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5"сонце, тут чудесна природа, тут власна культура..." "

Михайло Жук. Його ранні роботи "Дівчина в кріслі", "Гуцул" (1902), "Жіночий портрет", "Дівчина в польському костюмі" (1903), "Портрет батька" (1904) виразно демонструють вплив західноєвропейського модерну, 0%A2%D1%8F%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F"тяжіння до орнаментально-декоративного стилю. Вдаючись до символіки, автор вбачав основне завдання художника не лише в поетизації образів, а й наповненні їх асоціативним змістом. Перша персональна виставка Михайла Жука на батьківщині відбулася в Києві (1904), в залах Міського музею (тепер Національний музей). З його спогадів довідуємося, що великого успіху вона не мала, хоча менше ніж через рік на виставці у Львові ті самі твори дістали гучний відгук не лише шанувальників образотворчого мистецтва, а й критики, зокрема І.Труша. Сучасні мистецтвознавці відзначають, що М.Жук був одним із найяскравіших виразників тенденцій модерну в українському малярстві. Живопис у стилі модерну краківської школи був близький і зрозумілий І.Трушеві, але виявився чужим старій київський інтелігенції.Молода група українських пейзажистів — імпресіоністів вдерлася в українське мистецтво і заразила декого зі старших майстрів, що ще були в стані переродитися.

Мико́лаГриго́ровичБура́чек український 0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C"живописець, 0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA"письменник, 0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C"мистецтвознавець. 0%97%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%87_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0"Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941).

Представники Львівської школи живопису:К. Звіринський , З. Флінта , Л Медвідь.

Виникнення стилю модерн в архітектурі і прикладному мистецтві пов'язане з заснуванням в Англії товариства «Мистецтво і Ремесла». Йому ми зобов'язані першими містами-садами в Європі. Для «Нового мистецтва» було характерним використання нових матеріалів і надання їм зовсім нових форм. Прихильників цього стилю приваблювала криволінійність природних форм. Вони буквально марили декоративністю рослинних мотивів. Такими були Е. Галле, Е. Андре, Е. Валлен — французи, В. Орта і А. Ван де Вельде — бельгійці, А. Гауді — іспанець та інші. Всі будинки епохи модерн відрізнялися від інших стилів проявом індивідуальності архітектора і замовника. Виразники стилю модерн відкинули імітацію минулого і безстилевість XIX століття. Цим було відкрито шлях у XX століття. Отже, модернізм був протиставлений еклектиці.

Для архітектурного стилю «сецесія» стало характерним використання вільно скомпонованого плаского декору рослинного або фігурального походження. Художники сецесії вважали архітектуру одним з видів мистецтва. Сецесія — це розкол, розрив з традиціями класичного мистецтва попередніх поколінь.



Український архітектурний модерн, УАМ – один з українських оригінальних 0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C"архітектурних стилей. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все 0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE"барокової, вплив якої, починаючи з 1910 – го року було помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського 0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD"модерну.

В основі УАМ лежать форми української народної хатньої і церковної архітектури. З цого приводу варто відзначити, що вперше елементи української народної архітектури почали використовувати професійні архітектори ще у XIX ст. (будинок 2%90%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D2%91%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"Галагана у0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%96_(%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)"Лебединцях).

Досягнення етнографічної науки і дослідження народної архітектури і народних будівельних традицій привели до зародження серед архітекторів думки про створення власного архітектурного стилю, нородного по своїй суті. Першим цю ідею у 1903 році реалізував 0%9A%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"В. Г. Кричевський у проекті будинку 0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0"Полтавського губернського земства 

44). Музичне та театральне мистецтво. М. Лисенко та становлення української класичної музики. Український театр, видатні актори, драматурги. Розвиток оперного мистецтва. Світова слава С.Крушельницької, М. Менцинського.

Протягом останніх років в українському театральному та музичному мистецтвах тривало освоєння нових стильових і тематичних обріїв, йшли пошуки ефективних організаційно-творчих моделей розвитку художніх колективів. Нині в Україні діє понад 130 професійних театрів, серед яких - понад 40 театрів-студій. Середня кількість прем’єр на рік становить від 4 до 6 на кожний театр. Урізноманітнилася жанрова амплітуда театральних і музичних фестивалів, що проходять у багатьох регіонах України. Загалом протягом сезону 2003-2004 років відбулося 12 театральних фестивалів і понад 20 міжнародних та всеукраїнських музичних фестивалів.



Соломі́я Амвро́сіївна Крушельни́цька— українська оперна співачка, педагог. Ще за життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання "Вагнерівська примадонна" ХХ століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь 0%95%D0%BD%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE"Енріко Карузо, 0%A2%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D1%84%D1%84%D0%BE&action=edit&redlink=1"Тітто Руффо, 0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%A8%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%BF%D1%96%D0%BD"Федір Шаляпін. Італійський композитор 0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE_%D0%9F%D1%83%D1%87%D1%87%D1%96%D0%BD%D1%96"Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом "Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй". Успіхи С.Крушельницької на оперних сценах світу був успіхом і визнанням української музики й мистецтва. 0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE"17 лютого 1904 року в міланському театрі 0%9B%D0%B0_%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0"«Ла Скала» 0%9F%D1%83%D1%87%D1%87%D1%96%D0%BD%D1%96_%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE"Джакомо Пуччіні представив свою нову оперу 0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC_%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%84%D0%BB%D1%8F%D0%B9"«Мадам Баттерфляй». Ще ніколи композитор не був так упевнений в успіху… але глядачі оперу обурено освистали. Славетний маестро почувався розчавленим. Друзі вмовили Пуччіні переробити свій твір, а на головну партію запросити Соломію Крушельницьку. 1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F"29 травня — на сцені театру «Ґранде» в 0%91%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%8F"Брешії відбулася прем'єра оновленої «Мадам Баттерфляй», цього разу — тріумфальна. Публіка сім разів викликала акторів і композитора на сцену. Після вистави, зворушений і вдячний, Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». Менцинський Модест Омелянович народився в с. 0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B8"Великі Новосілки (тепер 0%9C%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD"Мостиський район, 0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C"Львівська область) в родині сільського священика. Менцинські походили зі старовинного 0%9B%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D0%B8"лемківського роду з с. Мацина (Менцина) в 0%91%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B8"Бескидах. Модест виростав у с. 0%A5%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96"Хідновичах, куди 1888 р. переїхали його батьки. Він з раннього дитинства захоплювався народними піснями, обрядами. Від батька отримав основи нотної грамоти. Навчався в гімназії — до шостого класу в 0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87"Дрогобичі, пізніше в 0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%80"Самборі, яку закінчив у1896 році. З 1896 до 1899 року навчався у 0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%94%D1%83%D1%85%D0%B0"Львівській духовній семінарії. Мистецтвом співу оволодів під керівництвом професора 0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0"Львівської консерваторії Валеріана Висоцького та Юліуса Штокгаузена у м. 0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%84%D1%83%D1%80%D1%82-%D0%BD%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%96"Франкфурті-на-Майні (0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0"Німеччина). На канікули Модест приїжджав до Галичини і давав концерти в 0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C"Перемишлі, Львові, Станіславі (0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA"Івано-Франківську), 0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%28%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%29"Стрию, 0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C"Тернополі, Самборі та інших містах. 0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F"18 березня 1901 року вперше 0%94%D0%B5%D0%B1%D1%8E%D1%82"дебютував на франкфуртській сцені в опері Ф. Флотова «Марта» (партія Ліонеля). Виступав на оперних сценах багатьох міст Європи. У 19041908 роках — перший тенор 0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%B2_%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%96"Королівської опери у Стокгольмі. Микола Лисенко. Микола Лисенко заслужено вважається засновником українського музичного мистецтва. У цьому відношенні велику цінність представляє як його музична так і етнографічна спадщина. Етнографічна спадщина Лисенка — запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень кобзаря О.Вересая, розвідки «Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем» (1874), «Про 0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BD"торбан і музику пісень Відорта» (1892), «Народні музичні інструменти на Вкраїні» (1894). У композиторській спадщині Лисенка особливо важливе місце займають твори на тексти 0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE"Т.Шевченка. Музика до 0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%80_%28%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%29"«Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо, що стали наріжним каменем подальшого розвитку українського академічного музичного мистецтва та утвердження його самобутності. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), 0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0_%22%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%22&action=edit&redlink=1"«Наталка Полтавка» (1889),0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0_%22%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%22"«Тарас Бульба» (1890), 0%95%D0%BD%D0%B5%D1%97%D0%B4%D0%B0_%28%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%29"«Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва. Попри політику царського уряду, спрямовану на знищення української мовної самосвідомості, що простягалася й на музичну сферу, зокрема 0%95%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%82"Емський акт 1876 р. забороняв також і друкування українською текстів до нот, Микола Лисенко займав однозначну й непохитну позицію щодо статусу українського слова в музичній творчості0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"[2]. Доказом принципового ставлення митця до українських текстів є те, що в своїх численних хорах (26) і солоспівах (51), написаних на слова різних поетів, він звертався переважно до українських авторів (0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE"І.Франко, 0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0"Леся Українка, 0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C"О.Олесь, О.Кониський та ін.), а коли брав за основу вірші інших — наприклад, Г.Гейне чи А.Міцкевича, то завжди в перекладах, здійснених М.Старицьким, Лесею Українкою, М.Славинським, Л.Старицькою-Черняхівською тощо. Показово, що у кількісно великій вокальній спадщині Миколи Лисенка є лише один романс «Признание» на російський текст С.Надсона. Однак уже інший солоспів на вірші цього вельми популярного серед музикантів російського поета — «У сні мені марилось небо» — перекладний.

45. Культурний розвиток України в 1917-1922 рр. Розвиток освіти та науки. Українська Академія Наук. Видатні українські вчені. Розвиток преси та книговидавництва. М.Грушевський, В.Винниченко в боротьбі за національне відродження.

Розвиток української культури був невід'ємною складовою тих загальних процесів, які проходили в країні. Ці процеси мали складний, неоднозначний характер: досягнення супроводжувалися значними труднощами й перепонами, і сфера культури, природно, не була винятком. З одного боку, на неї впливало піднесення національно-визвольного, революційного руху, особливо в період 1905— 1907 рр., з іншого — шовіністична політика царської влади, продовження русифікації та репресій. Найбільших масштабів цей курс набув після придушення революції, в період реакції. Слід також зазначити, що на початку XX ст. розрив у розвитку культури в Україні поглибився: якщо невеликий прошарок суспільства виходив у цьому плані на європейський рівень, то переважна більшість населення не була знайома навіть з найвідомішими досягненнями національної культури. Рівень письменності в Україні був нижчим від середнього для Європейської Росії показника — 4—10% проти 20% у Московській та Петербурзькій губерніях. Особливої шкоди русифікаторська політика завдавала освіті. Після поразки революції в університетах було заборонено викладати українською мовою. Влада не дозволяла брати на викладацьку роботу педагогів, які підозрювались у «мазепинстві», «українському сепаратизмі». Українська академія Наук Ініціатива її заснування вийшла від 0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"Українського Наукового Товариства в 0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2"Києві в квітні 1917 р., але здійснили її щойно за Української Держави (1918): на пропозицію міністра освіти та мистецтва 0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0"М.Василенка створили спеціальну комісію, яка від 9_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F"9 липня до 0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F"17 вересня 1918 р. виробила 0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%B2_%D0%BC._%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96"законопроект про заснування УАН, затверджений 0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD"гетьманом 0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE"П.Скоропадським 0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0"14 листопада 1918 р. Її урочисте відкриття відбулося 24 листопада 1918 року0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8"[2].

Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи:



  • історично-філологічний,

  • фізико-математичний,

  • соціально-економічний.

Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукр. характер УАН: її дійсні члени могли бути не тільки громадяни Укр. Держави, але й українські вчені 0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0"Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал