1. Проаналізуйте відомі вам концепції культури



Сторінка1/4
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3   4

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

1.Проаналізуйте відомі вам концепції культури.

Серед них найбільш типовими є еволюціоністська, антропологічна, філософська, революційно-демократична, а також циклічна концепція (або концепція культурних круговоротів) та інші.Еволюціоністська теорія культури представлена в працях американського вченого Л. Моргана і англійського історика Е. Тейлора та інших дослідників. Сутність еволюціоністської концепції культури полягає в тому, що висувається і обґрунтовується принцип єдності людського роду та спорідненості потреб різних народів у формуванні культури.. На різних ступенях розвитку народи живуть окремо і відповідно створюють власну культуру.Провідна ідея еволюціонізму — це прямолінійність культурного прогресу і обов'язкова вимога для кожного народу пройти всі необхідні стадії розвитку.Основоположникомконцепції циклічного розвитку культури (або циклічного коловороту) вважається італійський філософ Дж. Віко .Кожний народ, на думку вченого, проходить цикл у своєму розвитку, який включає три епохи: дитинство, або бездержавний період, де провідна роль належить жерцям; юність, для якої характерне формування держави і підкорення героям; зрілість людського роду, де відносини між людьми регулюються совістю та усвідомленням свого обов'язку. Формою правління в цей період є монархія або демократична республіка. Досягнувши вищого ступеня розвитку, людство знову падає на нижній. Епоху середньовіччя Віко трактує, наприклад, як "друге варварство".Антропологічна, або функціональна, концепція культури представлена в працях видатного англійського етнографа і соціолога Б.К. Малиновського, французького етнолога і соціолога К. Леві-Строса, американського етнографа А. Кребера та багатьох інших. Сутність цієї концепції полягає в тому, що виникнення й розвиток культури пов'язується з потребами людства. Б.К. Малиновський потреби, що обумовили виникнення культури, ділить на первинні, похідні та інтегративні. Первинні потреби спрямовані на продовження роду і забезпечення його життєдіяльності, їм відповідає розвиток знань, освіти, житлових умов. Похідні потреби спрямовані на виготовлення і вдосконалення знарядь праці. Їм відповідає розвиток економіки і культури господарювання. Інтегративні потреби проявляються в необхідності згуртування і об'єднання людей, в потребі авторитету. Задоволенню цих потреб відповідає політична організація суспільства. Значного поширення набула марксистська концепція культури. Її основоположниками були К. Маркс і Ф. Енгельс. В системі культури марксизм виділяє два рівні: матеріальну і духовну культури. Особливістю матеріальної є те, що вона не рівнозначна виробництву і матеріально-перетворюючій діяльності людей. Матеріальна культура характеризує діяльність людей з точки зору її впливу на розвиток людини, виявлення того, в якій мірі ця діяльність сприяє розвиткові обдарувань і творчих здібностей особи, наскільки вона реалізує її сутнісні сили, сприяє вдосконаленню людини. Духовна культура спрямована на перетворення духовного світу людини і його соціального буття. Для духовних цінностей властива довговічність існування. Матеріальні цінності обумовлені рівнем задоволення потреб (скажімо, потреба в їжі, одязі, побутових умовах і т.ін.). В духовній сфері, наприклад, насичення знаннями, естетичними цінностями не знає ніяких меж. Безмежність споживання духовних цінностей обумовлена перш за все пізнавальною, моральною, естетичною, творчою діяльністю людей. Перше місце в духовній культурі посідає творча діяльність.Своєрідна концепція Г.С. Сковородигрунтується на теорії трьох світів. Перший світ — це природа, або "макрокосмос" (всесвіт), другий світ — це суспільство і людина, або "мікрокосм", третій світ — це Біблія, або "світ символів". Кожний із світів, на думку Г. Сковороди, має двояку природу, "дві натури" — зовнішню, видиму, або "матеріальну натуру", і внутрішню, або "духовну натуру". Аналізуючи культурно-історичний процес, мислитель вдавався до алегоричного пояснення біблійних оповідей і міфів. Внаслідок цього вчений створює теорію "світу символів", або третього світу. Наприклад, Біблія може символізувати добро і лукавство, спасіння й загибель, істинність і хибність, мудрість і безумство. Все неживе і живе на небесах і на землі підпорядковане єдиним природним закономірностям. Різноманітність концепцій обумовлена багатоплановістю культури як системи. Складність культурно-історичного процесу, багатство складових частин культури вимагають різних підходів до вивчення цього феномену. Тому культура як соціальне явище, закономірності її розвитку стали об'єктом дослідження для фахівців різних галузей — філософів, соціологів, педагогів, психологів, істориків, мистецтвознавців тощо.
2.Охарактеризуйте основні типи культури.Культу́ра— сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії.Культура як характеристика суспільств функціонує на різних рівнях в певних конкретних формах. До матеріальної відносять сукупність матеріальних благ, засобиїх виробництва. Духовна культура це сукупність всіх знань, наук(знання людини), мораль, право, мови (як система знаків), мистецтво(музика, танець). Але продукти духовної культури завждивиражені в матеріальній формі.Соціальна культура - це відношення людей один до одного, системи статусів і соціальних інститутів. Соціальна поведінка і артефакти (соціальна і матеріальна культура) трактуються як об'єктивовані продукти ідеальних нормативних систем і систем знань різного роду, що складають духовну культуру. Виділення соціальної культури дозволяє з'єднати матеріальну і духовну культури, ввести артефакти в контекст досліджень у соціальних науках.Фізична культура — перетворення біологічного початку в самій людині; формування соціально необхідних навичок, умінь і якостей людського тіла.В основі фізичної культури лежить домашня фізична підготовка, що включає розвиток координації рухів всього тіла дитини (формування макродій) і артикуляційного апарату (мікрорухи щелепно-лицевих м'язів, органів дихання і травлення).

Культура підрозділяється також на народну, масову, елітарну. Народна культура характеризує культуру того або іншого етносу і нації. Масова культура - це, як правило, культура, що прийшла із заходу. Елітарна культура - характеризує еліту суспільства : політичну, ідеологічну, економічну, військову, культурну (письменників, музикантів і тому подібне.


3.Що ви розумієте під поняттям культурна цінність?Світ предметів, в якому живе людина, створений нею і тому їй небайдужий. Людина вкладає в речі свою працю і свою душу, надає їм значення і сенсу. Цінність — це людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів. Чим більше витратила людина своїх фізичних та духовних сил на освоєння того чи іншого предмету, тим більш небайдужим, не безстороннім є її ставлення до нього. Цінність існує об'єктивно як властивість предмету. Але це неприродна властивість, а суспільна. Самі по собі предмети — ні позитивні, ні негативні. Вони отримують ціннісну характеристику лише по відношенню до потреб людини, оцінюється не фізичний, природний зміст предметів, а їх суспільна функція. Тому цінність — поняття, яке визначає позитивне чи негативне значення об'єкта саме для людини. Цінності об'єктивні за своїм змістом, але вони завжди сприймаються суб'єктивно.Культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва; предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
4.Назвіть основні відмінності між поняттям культура та цивілізація?У значенні «культури» часто вживається поняття«цивілізація». Цивілізація – це матеріальна культура або впорядкованість людського середовища. Під поняттям «культура» розуміють людські сили й здібності, що реалізуються у процесі життя; знання, вміння, навички,рівень інтелекту, морального й естетичного розвитку,засоби й форми спілкування людей.Поняття«цивілізація» (лат. civilis – громадянський, державний) подекуди вживається як синонім культури, у вузькому смислі – матеріальної культури. У даному випадку – це рівень,ступінь суспільного розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація, християнська цивілізація, сучасна цивілізація).Цивілізація виникає тоді, коли накопичення матеріальних і духовно-культурних здобутків призводить до необхідності організації їх у систему, що сприяє появі писемності, класової диференціаціїсуспільства, утворення держави, появі міст як окремих суспільних організацій, будівництву монументальних споруд.Значення поняття «цивілізація» змінилося в ХVІІІ ст.., коли французькі матеріалісти-просвітники стали визнавати цивілізованими тільки суспільства, побудовані на засадах розуму, справедливості йприватної власності. У подальшій історії людства стало очевидним, що цивілізація разом із культурою становлять суперечливу єдність, виступаючи у ролі її функціонального підрозділу: якщо культура є системою смислу людського буття, то цивілізація становить предметний ресурс культури.Цивілізація й культура також становлять два різні способи реалізації творчих сил людини. Якщо у культурі усе матеріальне й практичне слугує духовному, то в рамках цивілізації дух слугує матеріальному й практичному. Цивілізація характеризується засобом і рівнем оволодіння силами природи, а культура виникає у результаті оволодіння людиною своєю власною природою. Відтворення робочої сили, збільшення вільного часу – це ознака цивілізації, а відтворення особистих структур людини шляхом виховання і навчання – ознака культури, її традицій, норм і цінностей.
5.Визначте особливості культури первісної доби на території України. Звернення до витоків культури передбачає з'ясування того, яким чином протягом сотен тисяч років у становленні людського суспільства формувалась первісна культура, що містилася у повсякденній господарській діяльності людей, випрацьовуванні трудових навичок, створенні простіших знарядь праці, а також у перших зразках художньої творчості й обрядових діях. Первісне суспільство було найтривалішим в історії людства, більша частина якої припадає якраз на період первісності. За най-новішими даними воно (суспільство) бере початок не менше ніж півтора мільйона років тому – від появи людини, а закінчується в межах останніх 5 тисяч років до виникнення перших цивілізацій. У період становлення первісного суспільства виникають початкові форми його організації, починає зароджуватись як матеріальна, так і духовна культура. Початкова форма організації суспільства. Для первісного стада був властивий ще невпорядкований, так зва-ний ендогамний шлюб, що укладався між членами однієї й тієї ж общини, в тому числі й між досить близькими родичами. Природно, що все це призводило до кровозмішування та фізичного вироджен-ня людства. Величезне значення для життя стародавнього населення мало оволодіння близько 100 тисяч років тому вогнем. Він забезпечував надійний захист від холоду та звірів-хижаків, давав можливість осво-ювати нові райони, заселяти все більші території, які раніше були недоступними. Людина почала використовувати вогонь для приготування їжі. Люди полювали на диких тварин, Збирали також рослинну їжу: плоди, ягоди, коріння. Тому й культура періоду палеоліту називається культурою збирання та полювання. Одним із видатних відкриттів людства було винайдення лука і стріли – першої механічної зброї дистанційної дії. Це відбулося в мезолітичну епоху. Саме з мезолітичного часу лук і стріли стали основним знаряддям мисливця. На зміну їм в епоху неоліту (VI–III тис. до н.е.) прийшли нові, прогресивніші, відтворюючі, продуктивні форми – землеробство і скотарство. Це був важливий етап в історії людства, своєрідний революційний переворот у системі ведення первісного господарства, виробничому житті. З’явилися нові типи кам’яних сокир, ножів, тесел. Виникли й невідомі раніше способи обробки каменю: шліфування, розпилювання, свердління. Велика подія неолітичного часу – початок виготовлення керамічного посуду. Першим металом, яким оволоділа людина, була мідь. На початку І тис. до н.е. основним матеріалом для виготовлення більшості знарядь праці та зброї стає залізо. Для первісного суспільства характерна піктографія – це письмо, знаки якого (піктограми) мають вигляд малюнків. Ці малюнки наочно зображають предмети та явища дійсності – людей, птахів, дерева, житло.В первісному суспільстві зароджується мистецтво. До первісного мистецтва належали наскельні зображення, ритуальні танці, різні дійства, стародавні форми міфологічної творчості, дрібна пластика. У первісному суспільстві виникає релігія як необхідність пояснення навколишнього світу. Вся духовна культура ранньої родової общини мала тісні переплетіння релігійних уявлень. Релігія зароджується та формується в таких перших, первісних, початкових, простіших формах, як тотемізм, фетишизм, магія, анімізм.
6.Проаналізуйте суспільне явище, відоме під назвою «масова культура»

Масова культура являє собою сукупність явищ культури XX— XXI ст., характерних для сучасного суспільства з його високим рівнем коммунікаційно-інформаційних систем (радіо, телебачення, Інтернет, мобільний зв'язок), високим ступенем урбанізації й індустріалізації, втратою особистістю своєї індивідуальності. Дане поняття характеризує особливості створення культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованого на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється за аналогією з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура наголошує на «усереднений» рівень розвитку споживачів цієї культури, створює єдину «вихолощену» культуру, знищуючи традиційні цінності. Для масової культури характерне зведення елітарної культури до поверхової, беззмістовної форми, орієнтація на нерозвинені, низькі смаки. Масова культура пов'язана з уніфікацією духовного в особистості та суспільстві, вона завжди розрахована на комерційний успіх. Культурологи вже давно вказують на небезпеку такого становища. Відзначаючи, що під впливом маскультури формується нова, особлива порода людини — «людина масова», вчені попереджають про можливість «антропологічної катастрофи» у недалекому майбутньому суспільства.


7.Опишіть види і жанри образотворчого мистецтва Перший вид образотворчого мистецтва - це Живопис, вид образотворчого мистецтва, художні твори, що створюються за допомогою фарб, які наносяться на яку-небудь тверду поверхню. Як і інші види мистецтва, живопис виконує ідеологічні і пізнавальні задачі, а також служить сферою створення предметних естетичних цінностей, будучи однією з високорозвинених форм людської праці. За призначенням та особливостями художнього виконання живопис поділяється на монументальний, декоративний та станковий. За тематикою живопис поділяється на жанри: побутовий, історичний, детальний, портрет, пейзаж, натюрморт, міфологічний, релігійний, анімалістичний. Мозаїка– це орнаментальні композиції, виконані з природних елементів, емальних, керамічних плиток.У образотворчому мистецтві виділяють такі напрямки як: історичний (зображаються історично-значущі події), побутовий (сцени будденого життя), батальний (військові сутички), портрет (зображення людини), натюрморт (композиція, яка складається з фруктів, рідше – з овочів та інших продуктів чи столових предметів), пейзаж (зображення лоно природи) тощо. Кожний з цих напрямків мав своїх неперевершених майстрів, вимагає особливих підходів та технік виконання.
8.Назвіть роди і жанри літератури. Опишіть специфіку одного жанру кожного роду. Прийнято виділяти чотири класи жанрів, три роди літератури: драму, лірику, епос і сатиру. Драматична література характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Ведучі жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама. До лірики належать віршовані твори малого розміру. У ліриці увага художника зосереджена на відтворенні епізодів із внутрішнього життя людини. Поет уловлює зародження почуття, зображує його розвиток, наростання і деякий фінал - як осмислення саморозвитку.Цей рід літератури охоплює безліч віршованих жанрів, наприклад: елегія, романс, газель, сонет, пісня, вірш. Прозаїчне оповідання поділяється на дві категорії: мала форма - новела (в українській термінології - оповідання) і велика форма - роман. Роман як велика оповідальна форма звичайно зводиться до зв'язування розповідей воєдино. Узагалі ж розповідь, повість і роман - не жанри прозаїчного епосу, а, скоріше, його види. Прикладами жанрів можуть служити замальовка, мініатюра, нарис, новела, історичний роман, детективний роман, фантастичний роман і т.п. До сатиричних творів належать байки, гуморески, памфлети, епіграми, сатирична замітка.
9.Розвиток культури на території України в період палеоліту.

Стоянки раннього палеоліту відомі в Донбасі (Амвросіївка),на Харківщині (Ізюм), Житомирщині (Городище), в печерах і гротах Криму, в Подніпров’ї (Лука-Врубливецька, Бабин).Першу палеолітичну стоянку в Україні розкопав ще в 1873 р. археолог Ф. Камінський біля с. Гінці на Полтавщині.У ранню добу палеоліту жили людиноподібні істоти, яких в

науці називають «пітекантропи». Ця людиноподібна істота зберегла ряд мавпячих рис: сутулість, волохатість, похилий лоб, широкий ніс, довгі руки і короткі ноги. На відміну від мавп, у них був більший мозок, вони ходили прямо на двох ногах і, найважливіше, що відрізняло їх від мавп, це вміння виготовляти знаряддя праці і використовувати вогонь , користувались дерев’яними,ручними рубилами. Жили стадами і не вміли споруджувати житла.

Приблизно 150–100 тис. років до Р. Х. з’являється новий фізичний тип людини – «неандерталець». На зріст 150–160 см, помітно сутулий з прямою ходою. Об’єм головного мозку відповідав мозку сучасної людини, досягаючи 1600 см3. Про розумові здібності неандертальців свідчать вирізані ними візерунки та зображення тварин на кістках тварин.Вдосконалювалось виробництво кам’яних знарядь, мис-

ливської зброї, з’явились крем’яні вістря на списи, ножі. Проживали

на берегах великих річок, будували перші житла. Вони споруджувались з велетенських кісток, черепів і бивнів мамонтів, дерева, накривались шкірами.Житла обігрівались і освітлювались вогнищами.В Україні відомі поховання неандертальців. У гроті Киїк-Коба в Криму знайдено поховання жінки і дитини, що свідчить про зародження релігійних вірувань. 40–35 тис. років до 11 тис.років тому формується людина сучасного фізичного типу, яку в науці називають «кроманьйонець». Це вже був «homo

sapiens» – людина розумна. У цей період первісні люди заселяють всю територію України, але найбільше їхніх стоянок виявлено на Дніпрі та Дністрі.

На стоянках пізнього палеоліту жило в середньому від 20 до100 осіб.Панував родоплемінний лад. Середній вік життя людини того часу становив приблизно 20–25 років.

Найдавніші пам’ятки мистецтва в Україні належать до доби пізнього палеоліту. Серед них всесвітньо відомі браслети зі стоянки Мізин, виготовлені з бивня мамонта, покриті меандровим і зигзагоподібним орнаментом, кістяні пластинки, лопатки.Знайдено ансамбль музичних ударних інструментів,кістяні сопілки.
10.Особливості культури епохи мезоліту на території України.

У добу мезоліту зникають великі тварини – такі як мамонт.

У зв’язку з цим відбуваються зміни в мисливстві. Широко застосовуються винайдені лук і стріли. Людина приручає собаку, яка стає її помічником на полюванні. Найвідомішою пам’яткою цієї доби є Кам’яна могила, яка розташована біля села Терпіння. Кам’яна могила займає площу близько 3-х гектарів. Великий кам’яний пагорб у степу приваблював давніх людей як явище надзвичайне та фантастичне.Було відкрито 65 гротів і печер, на стелях яких виявлено кілька

тисяч зображень. Серед більшості малюнків, розташованих на тлі лінійно-геометричних композицій, добре простежуються зображення людини, диких і домашніх тварин, сцени полювання, танцю, чаклунства.

Неолітичних стоянок в Україні виявлено більше 700, а також понад 20 могильників.
11.Основні особливості культури населення України в період неоліту.

Досягнення людства в неоліті називають«неолітичною революцією», бо в цей час первісні люди перейшли від привласнювального типу господарства до відтворювального, тобто землеробства, скотарства та ремесла.Визначним досягненням неоліту було винайдення глиняного посуду, який ліпили руками, орнаментували та випалювали на вогнищі. В техніці обробітку каменю застосовуються нові прийоми – шліфування, пиляння, сверління,. З’являються нові знаряддя праці – сокири з рукоятками, тесла, свердла.

Сучасні назви основних племінних груп походять від території розселення ,орнаменту посуду , форми посуду (культури лійчастого посуду та кулястих амфор) та назви населеного пункту.На Прикарпатті і Волині жили племена культури «лінійно-стрічкової кераміки»Неолітичні племена України селилися переважно на родючих

ґрунтах берегів річок і озер. Землю обробляли серпами з кісток та рогів тварин з вставленими в них гострими крем’яними пластинками. У домашньому господарстві розводили корів, биків, свиней.

Активно розвивався і привласнювальний тип господарювання.Житла будували з дерев’яних стовпів, обплетених хмизом,поліплених глиною. Такі стіни захищали від холоду і вологи. Взимку

в житлі горіло вогнище.Разом з каменем все активніше використовували метал – мідь. Відповідно ця доба називається мідно-кам’яний вік, який в Україні тривав до

ІІІ тис. до Р. Х.
12.Особливості виготовлення та дизайну трипільської кераміки.

Трипільська культура датується IV–III тис. до Р. Х. Одним із основних занять трипільців було керамічне виробництво.Витончене і розмальоване різними фарбами. Глиняний посуд різноманітний за формою, орнаментом, призначенням. Відповідно до розвитку культури змінюється форма посуду, орнаментальні мотиви, поєднання фарб. На ранньому етапі посуд орнаментований візерунками з врізаними лініями. На середньому етапі з’являється кераміка, прикрашена розписом фарб червоного, чорного, білого, оранжевого кольорів. Фарби на посуді не втрачають кольору. Зображені звірі, рослини, люди, птахи. Трипільський орнамент передався в українське мистецтво і відображений у вишивках, народній кераміці, великодніх писанках. Наприклад, спіральний меандр – «безконечник» є символом беззупинного руху життя, зображення небесного змія-дракона символізували чоловіче начало, бачимо тут символи сонця, неба і землі, рослин, тварин і

людей.Більшість глиняної пластики складають жіночі статуетки з випаленої глини. Серед сотень різноманітних жіночих скульптурок особливою є виявлена на Черкащині фігурка жінки-матері, яка схилила голову над немовлям на руках. Чоловічі статуетки з’являються на пізньому етапі розвитку, тобто тоді, коли переважають патріархально-родові відносини.

Також поховання трипільців супроводжувалися великою кількістю кераміки.


13.Проаналізуйте головні особливості Трипільської культури

У час формування в Середземномор’ї античної культури на теренах Правобережної України жили землеробсько-скотарські племена з високою на той час культурою. З IV тис. до Р. Х. ці племена динамічно почали розвивати відтворювальну систему господарювання (землеробство та скотарство),освоїли техніку виготовлення міді тощо. Йдеться про трипільську культуру, яку в 1896 р. Біля с. Трипілля (Кагарлицький р-н Київської обл.) відкрив археолог Вікентій Хвойка. Вона поширена по лісостеповій території від середнього Дніпра до Бугу і Дністра на південному заході. На всій території трипільської культури населення становило щонайменше 1 млн. осіб..

Трипільська культура датується IV–III тис. до Р. Х. Українська дослідниця Тетяна Пасек (1903–1968) виділила три етапи розвитку трипільської культури: ранній (перша половина IV тис. до Р. Х.);середній (друга половина IV тис. до Р. Х.); пізній (перша половина третя чверть ІІІ тис. до Р. Х.).До загальних ознак трипільців дослідники зараховують: поселення зводилися на відкритих місцях без оборонних споруд; житла споруджувалися по колу, одне біля одного, середина залишаласяпорожньою; хати будувалися каркасні; проміжки між стовпами заплітали лозою й обмазували ззовні та зсередини товстим шаром глини; стіни розписували яскравими фарбами, різнокольоровим орнаментом. Житло ділилося на кімнати, в яких, напевно, жили окремі члени родини. Помешкання опалювали піччю, складеною з глиняних вальків. За підрахунками, у такому будинку мешкало 20 осіб, а поселення налічувало близько 500–600 осіб. Очолювала таку родину жінка, оскільки, як засвідчують пам’ятки, це був час матріархату. Більшість статуеток, знайдених в ареалі цього періоду, присвячено

жінці. Центр селища використовувався як загін для громадської худоби. Це були скотарсько-хліборобські _громади з колективною

власністю на худобу.

Цей етап характеризується розквітом господарства, культури, соціально-економічними змінами.

На пізньому етапі трипільські племена освоюють

патріархально-родові відносини. Таке поширення культури пояснюється землеробським характером господарства племен і потребою переселення на нові ділянки, коли виснажуються вже освоєні.

Поселення розташовані переважно біля оброблюваних ділянок землі в річкових долинах, на пологих схилах берегів, в місцях, зручних для випасання худоби, рибальства, полювання.

Житла були переважно наземними, з глини і дерева. Археологічні розкопки свідчать, що підлога в житлах була вимощена дерев’яними тонкими колодами і поліплена глиною.

Перегородки розділяли житло на кілька приміщень, у яких

знаходилися глибокі печі, часто з димарями.

Основою господарської діяльності трипільців було землеробство і скотарство. Для обробітку ґрунту застосовували мотики з кам’яними або роговими наконечниками. Вирощували пшеницю,

ячмінь, жито, просо, горох, овес. Збирали врожай зернових серпами з крем’яними лезами. На

трипільських поселеннях півдня України і Молдови знайдено кісточки слив, абрикосів, аличі, винограду і насіння яблук.

Серед домашніх тварин у трипільців переважала велика рогата худоба і свині. Розводили кіз і овець. Биків використовували як тяглову силу.

Не втратили свого значення полювання, рибальство і збиральництво. Полювали головним чином на оленів, лосів, косуль, кабанів.

Про заняття населення рибальством свідчать знайдені на поселеннях кістяні і мідні рибальські гачки, грузила тощо. У лісах збирали ягоди, горіхи, мед, дикі фрукти.

Основні знаряддя праці (ножі, шкребла, леза до серпів, свердла, сокири та інші) виготовлені з кременю. Широко використовували кістки і роги тварин для виготовлення шил, мотик, зброї, голок прикрас.

Глиняний посуд різноманітний за формою, орна-

ментом, призначенням. Відповідно до розвитку культури змінюєтьс форма посуду, орнаментальні мотиви, поєднання фарб.

На середньому етапі з’являється кераміка, прикрашена розписом фарб червоного, чорного, білого, оранжевого кольорів. Фарби на посуді,

вік якого перевищує 5 тис. років, не втрачають кольору. Композиції розпису різноманітні: зображення звірів, рослин, людей, птахів

тощо. Орнамент трипільського посуду є ілюстрацією фольклору та

міфології перших землеробів і скотарів. Наприклад, спіральний меандр – «безконечник» є символом беззупинного руху життя, стилізовані зображення небесного змія-дракона символізували чоловіче начало, бачимо тут символи сонця, неба і землі, рослин, тварин і людей.

Різноманітна і цікава глиняна пластика трипільців. Більшу частину її складають жіночі статуетки з випаленої глини, знайдені майже на всіх поселеннях. Серед сотень різноманітних жіночих скульптурок особливою є виявлена на Черкащині фігурка жінки- матері, яка схилила голову над немовлям на руках.

Крім домашніх вівтарів, трипільці мали окремі храми, що споруджувались у центрі поселень на майдані й були родоплемінними культовими центрами. В таких храмах відбувалися свята,

пов’язані із культами природи, що вмирає і воскресає, зберігався спеціальний посуд та інші ритуальні предмети.

Менш поширеною була кремація – спалення тіла і захоронення решток у глиняних урнах.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал