1. Політика як суспільне явище. Зв'язок політики з іншими сферами суспільного життя. Слово



Сторінка4/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.7 Mb.
1   2   3   4

57. Сутність та призначення виборів.

Вибори - це спосіб формування інститутів представницької демократії через народне голосування.

Розглядаючи призначення виборів, можна виділити такі функції в демократичних системах:

1. Вибори є головною формою прояву суверенітету народу, його політичної ролі як джерела влади. З допомогою виборів забезпечується участь громадян у формуванні представницьких, законодавчих, судових і виконавчих органів держави.

2. Вибори є найважливішим інститутом легітимізації існуючої політичної системи й політичного режиму. Факт участі громадян у виборах зазвичай означає прийняття ними цього типу політичної системи, політичного режиму.

3. Вибори обґрунтовують інтеграцію різноманітних думок і формування спільної політичної свободи. З допомогою виборів забезпечується об'єднання громадян навколо певної політичної платформи і лідерів, що її представляють.

4. У процесі виборів здійснюються агрегація й артикуляція різноманітних інтересів населення.

5. Вибори – спосіб зміни правлячих еліт, передачі влади від одних людей до інших мирним, демократичним шляхом, через волевиявлення народу.

6. Вибори в демократичному суспільстві служать однією з найефективніших форм контролю за інститутами влади.

7. У процесі виборів відбуваються політична соціалізація населення, розвиток його політичної свідомості й політичної участі.

8. Вибори сприяють зміні й розвитку суспільства, тому що стимулюється пошук оптимальних шляхів розвитку суспільства, створюються сприятливі можливості для подолання неефективної політики й утвердження нового політичного курсу.



Типи:

Залежно від підстав можна розрізняти кілька класифікацій видів виборів. За територіальною ознакою вибори бувають:

загальнонаціональні (загальнодержавні), які здійснюються на території всієї країни: вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України;

місцеві (іноді їх називають локальними, комунальними, адміністративними): вибори до представницьких органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, і міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів).

За об'єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, вибори можна класифікувати як:

вибори парламенту - вибори до Верховної Ради України;

вибори на посаду Президента України;

вибори представницького органу територіальної автономії - вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

вибори представницьких органів самоврядування міських, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад;

вибори на посади сільських, селищних, міських голів.

За часом проведення вибори поділяють на:

чергові, що проводяться в період закінчення строку повноважень (легіслатури), передбаченого Конституцією і законами України для функціонування певною виду виборного органу або посади;

позачергові або дострокові, що проводяться в разі дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією України і законами України для функціонування певного виду виборчого органу або посади;

повторні, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися;

вибори замість депутатів, голів (сільських, селищних, міських рад), які вибули, що проводяться у одномандатних виборчих округах у разі втрата депутатського мандата або дострокового припинення повноважень депутата чи сільського, селищного, міського голови на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України і законами України.

вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

За кількісною ознакою участі виборців вибори бувають:

загальними, коли в них за законом мають право брати участь всі виборці держави;

частковими, коли поповнюється склад Верховної Ради України, місцевих рад в разі дострокового вибуття деяких депутатів, або визнання виборів недійсними.

58. Основні процедури виборчого процесу

Виборчий процес — це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.


Першa стадія — проголошення або призначення виборів. Друга стадія - затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчі округи і виборчі дільниці. Виборчі округи бувають територіальними та національно-територіальними.: одноманіт, багатомандатні де обирається кілька депутатів. Третя стадія — утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Серед них розрізняють:1) територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії; окружні — комісії, що діють у виборчих округах; дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях. Четверта стадія виборів — це складання списків виборців- публічна (обов'язкова); - особиста (добровільна) П’ята-висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади.— самовисунення; висування групами виборців; висування політичними партіями або іншими громадськими об'єднаннями. Шоста стадія передбачає доведення передвиборчої агітації. Сьома стадія виборчого процесу — стадія голосування, саме з нею пов'язаний кульмінаційний акт волевиявлення. Восьма стадія виборів включає -підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання підсумків виборів.
59. Основні принципи демократичних виборів

Принципи виборів: обов’язковість, періодичність, загальність виборчого права, альтернативність вибору, рівні права кандидатів, дотримання закону, вільне волевиявлення виборців і гарантія таємниці голосування, прозорість.

Основою демократичних виборів є виборче право, яке ґрунтується на таких основних засадах:

1. Принцип загальних (всенародних) виборів. Це означає, що кожному громадянинові по досягненні певного віку надане право обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування. Позбавити цього права можуть громадян, що визнані судом недієздатними або утримуються в місцях позбавлення волі. В більшості країн, зокрема в Україні, віковий ценз для одержання права голосувати становить 18 років. Для набуття права обиратися віковий ценз зазвичай є вищим. Наприклад, в Україні обиратися народним депутатом можна з 21 року, Президентом – при досягненні 35 років.

2. Принцип рівних виборів- кожен громадянин, який бере участь у виборах, незалежно від статі, віку, раси, національності, майнового становища, соціального походження, віросповідання і т. ін. має один голос, і цей голос є рівним відносно інших.

3. Принцип прямих виборів. Цей принцип передбачає, що громадяни голосують безпосередньо за кандидата (партійний список). Проте в світі практикуються і непрямі вибори. Наприклад, у США громадяни спочатку обирають виборщиків, які потім обирають президента країни.

4. Принцип таємного голосування. Цей принцип покликаний забезпечити виборцеві повну свободу волевиявлення на виборах. Лише за умов застосування зазначених принципів в тій чи іншій країні можуть бути проведені демократичні вибори.

Крім того, головними ознаками демократичних виборів є:1. Конкурентність – наявність опозиції, яка має вільний доступ до виборця та засобів масової інформації. 2. Альтернативність – народ обирає з-поміж кількох кандидатів (партій), що мають різні погляди на розвиток країни3. Законність – влада і опозиція неухильно дотримуються законодавчо закріплених “правил гри”.4. Періодичність – не довічне, а строкове обрання владних осіб, що є важливим елементом у системі стримувань та противаг.5. Остаточність – обрані народом представники не повинні бути виконавцями волі когось, окрім народу-суверена.



60.Суть і типи виборчих систем

Виборча система - система суспільних відносин, повязаних з порядком організації і проведення виборів з метою формування представницьких органів публічної влади.

МАЖОРИТАРНА ВИБОРЧА СИСТЕМА на виборах за мажоритарною системою перемагає кандидат, який одержав більше голосів, ніж усі інші його суперники. Серед розвинених країн мажоритарна виборча система є традиційною для Великої Британії, Франції, Канади та США.

Розрізняють мажоритарні виборчі системи абсолютної та відносної більшості.

В умовах мажоритарної системи абсолютної більшості перемогу на виборах одержує кандидат, який набрав 50% +1 голос громадян, які взяли участь у голосуванні .При мажоритарній системі відносної більшості перемагає кандидат, який просто отримав більше голосів, ніж усі його суперники, навіть якщо це менше, аніж 50% голосів виборців.

При застосуванні ПРОПОРЦІЙНОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ виборці голосують за список кандидатів від політичної партії (блоку партій). Підставою для вибору є підтримка політичної платформи чи програми розвитку держави, задекларованих зазначеним політичним об’єднанням. У такому разі мандати розподіляються між політичними силами пропорційно до кількості голосів, відданих за них.

Існують три різновиди пропорційної виборчої системи:– з використанням жорстких списків;– м’яких списків(з преференціями);– напівжорстких списків.

При застосування пропорційної виборчої системи з жорсткими спискамикожне з політичних об’єднань-учасників виборів (партія, блок, коаліція тощо) пропонує свій виборчий список, самостійно визначаючи послідовність розташування у ньому прізвищ кандидатів в депутати. Пропорційна виборча система з м’якими списками дає можливість враховувати персональні вподобання виборців. Тобто громадяни мають право не тільки проголосувати за конкретну партію чи коаліцію, а й позначати у списку номери тих кандидатів, яких вони особисто хотіли б бачити в парламенті. Пропорційна виборча система з напівжорсткими списками (застосовується в Австрії) надає виборцеві можливість за його бажанням проголосувати або за партійний список загалом, або віддаючи перевагу (преференцію) комусь із кандидатів у списку. Практика свідчить, що більшість виборців схильна обирати перший варіант, не вдаючись у деталі.



Змішана виборча система поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної виборчих систем.

Найпростішою схемою змішаною виборчої системи є лінійне змішування: одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша – за пропорційним принципом. Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування: парламент має дві палати, одна з яких обирається за мажоритарним принципом, інша – за пропорційним.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал