1. Лекція "Легкі" ураженн



Сторінка5/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір1.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Отруєння


Отруєння  – це порушення роботи різних органів людини внаслідок попадання  до організму  людини різних отруйних речовин.  Отже отрутою може бути будь-яка речовина, яка при потраплянні до організму людини викликає такі порушення. За швидкістю надходження отрути до організму виділяють гострі (одночасне  надходження доз, достатніх для порушення нормальної життєдіяльності організму) та хронічні (надходження протягом тривалого часу невеликих доз). Отрута може надходити до організму різними шляхами: через рот, дихальними шляхами, через шкіру, через ін’єкції.

Найбільш частими причинами отруєння є отруєння неякісною їжею (харчові отруєння), отрутохімікатами, чадним газом, медикаментами, алкоголем і сурогатами, грибами, наркотичними засобами, кислотами і лугами.

Симптоматика отруєнь дуже різноманітна і залежить від виду отруйних речовин, дози та  шляху надходження до організму. Найчастіше спостерігаються такі симптоми:

- різке падіння  температури тіла до 32-34С чи навпаки різке її збільшення до 38-40С;


- наявність специфічного неприємного запаху з рота;

- нудота та блювота;

- зміна кольору шкіри та сечі;

- свербіж та сильні болі в різних місцях, в залежності від шляхів потраплянні отрути до організму;

- сильний набряк, сип, наявність виразок на шкірі та слизових оболонках на ділянках потрапляння отрути;

- судоми та головний біль навіть до втрати свідомості;

- порушення дихання та ковтання;

- повна або часткова втрата слуху, дзвін у вухах;

- повна або часткова втрата зору, виникнення «зірочок» перед очима, втрата здатності розрізнювати кольори;

- порушення ходи та координації рухів;

- сонливість чи навпаки сильне збудження, розширення зіниць;

- відсутність пульсу в кінцівках, зупинка дихання.

Перша допомога, як і все подальше лікування залежить від виду отрути, але існують певні загальні принципи:

- допомога повинна бути надана якомога скоріше, від цього залежить подальший розвиток хвороби та часто саме життя постраждалого;

- при  гострому отруєнні негайно викликати швидку, зателефонувавши 1-0-3, або після надання першої допомоги постраждалого необхідно  негайно доставити  до найближчого медичного  закладу;

- допомога повинна бути спрямована на визначення отруйної речовини; негайне виведення отрути з організму; знешкодження отрути за допомогою протиотрут;  підтримання основних життєвих функцій організму (симптоматичне лікування).

- при отруєнні харчовими продуктами, алкоголем чи грибами, необхідно дати випити постраждалому 1-1,5 літри води, в яку бажано додати марганцевокислий калій – до світло-рожевого кольору розчину та викликати блювоту. Після цього постраждалому можна дати будь який сорбент (ентеросгель, активоване вугілля), покласти у горизонтальне положення та тепло вкрити, давати пити теплу рідину. При зупинці дихання необхідно негайно почати робити штучне дихання, а при ознаках зупинки серцевої діяльності (відсутність пульсу та дихання) – почати серцево-легеневу реанімацію (СЛР);

- при потраплянні отруйної речовини на шкіру, ретельно промийте водою  ділянку, на яку вона потрапила, та зніміть одяг, на якому залишились сліди цієї речовини;

- при потраплянні отруйної речовини до очей, негайно промийте очі великою кількістю проточної холодної води;

- при вдиханні отруйної речовини необхідно прополоскати рота та, якщо можливо, надати постраждалому випити велику кількість рідини. Необхідно негайно вивести чи винести постраждалого на свіже повітря. Одежу також бажано зняти: вона могла увібрати в себе пари отруйної речовини. Якщо це неможливо, то необхідно хоча б розстебнути одежу та забезпечити надходження свіжого повітря. У разі втрати свідомості необхідно піднести до носу постраждалого розчин нашатирного спирту, а при зупинці дихання зробити штучне дихання;

- при потраплянні лікарського препарату до шлунку необхідно випити  декілька склянок води  з активованим вугіллям. Дорослим призначають внутрішньо у дозі 20 – 30 г (1 г міститься в 4 таблетках) на прийом у вигляді водної суспензії в 0,5 – 2 склянках води, дітям в розрахунку 1 г на 1кг маси тіла, та викликати блювоту ;

- при потраплянні до шлунку їдких речовин перша допомога залежить від того, яка хімічна речовина потрапила в організм: при отруєнні кислотою необхідно нейтралізувати кислоту лужним розчином – давати постраждалому внутрішньо через короткі проміжки часу по столовій ложці розчину соди (2 чайні ложки на склянку води), молоко чи яєчний білок змішаний з водою; при отруєнні лугами постраждалому необхідно давати холодну воду, підкислену оцтом (2 столові ложки 3% розчину оцту на склянку води), рослинну олію або яєчний білок змішаний з водою. При зупинці дихання необхідно негайно почати робити штучне дихання, а при ознаках зупинки серцевої діяльності (відсутність пульсу та дихання) – почати СЛР!


    1. Інфекції


Інфекція — стан, коли в організм потрапляють чужорідні агенти (бактерії, віруси, гриби та інші мікроорганізми), які розмножуються і чинять хвороботворний ефект безпосередньо або через токсини, які вони виробляють.

Інфекції підстерігають людину усюди. Особливо, коли людина знаходиться в нетипових для себе умовах – високої чи низької температури, вологості, отримує більші ніж звичайно фізичні та психічні навантаження, коли важко дотримуватись гігієнічних умов. Саме в таких умовах часто перебувають мандрівники, які дуже легко можуть “підхопити” інфекцію, але так само, при дотриманні елементарних профілактичних заходів, в більшості випадків легко можна запобігти зараженню.

Людина постійно контактує з величезною кількістю мікроорганізмів, але викликати інфекційний процес здатна лише мізерно мала їх частина, приблизно одна з тридцяти тисяч. Ця здатність значною мірою визначається здатністю мікроорганізму викликати захворювання (патогенністю збудника).

Інфекції розповсюджуються різними шляхами:



  • Контактно-побутовий шлях, коли захворювання передається безпосередньо або через предмети, що оточують хворого. Тут розрізняють власне контактний шлях - передача збудника здійснюється через перенесення збудника на шкіру або слизову оболонку при контакті з хворою людиною (герпес, інфікування ран, інфекції, що передаються статевим шляхом, в т.ч. ВІЛ-інфекція, тощо); фекально-оральний шлях – передача збудника з кишечника хворої людини або тварини (через грунт, воду, продукти харчування, немиті руки, забруднені предмети – при їх облизуванні малими дітьми) через рот в організм іншої людини (кишкові інфекції, черевний тиф тощо).

  • Повітряно-крапельний шлях, коли інфекція передається через крапельки слини, що потрапляють у повітря при розмові, чханні, кашлі. Так можуть передаватися туберкульоз, грип, коклюш, дифтерія, кір тощо.

  • Через укуси кровосисних членистоногих (наприклад, кліщовий енцефаліт, малярія, сипний тиф).

  • Парентеральний шлях, коли збудник впроваджується в організм, минаючи шлунково-кишковий тракт, тобто через кров, у тому числі при багаторазовому використанні шприца (СНІД, гепатит B та інші).

В плані надання першої допомоги актуальними є групи наступних інфекцій:

  • кишкові інфекції;

  • інфекції дихальних шляхів;

  • інфекції зовнішніх покривів.

Ознаки захворювання, перша допомога при інфекціях та їх профілактика.


      1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал