1 жовтня – Міжнародний день музики Мета



Скачати 74.75 Kb.
Дата конвертації10.04.2017
Розмір74.75 Kb.
c:\users\user\downloads\емблема.jpg

для учнів 6 – 8 класів



c:\users\user\downloads\гитара.jpg

Підготували і провели

завідувач бібліотеки Колешко Н.А,

вчитель музичного мистецтва Гурба Ж.В.

м. Городня - 2014

1 жовтня – Міжнародний день музики
Мета: поглиблювати знання учнів про композиторів та музичну літературу; розвивати образно-асоціативне мислення, розуміння доброти та любові, що несе в собі музика; формувати музичну культуру; виховувати високі моральні якості; любов до читання, бажання дізнаватись більше

Обладнання: виставка, присвячена Міжнародному дню музики, презентація, записи музичних творів,карточки з назвами творів М.В. Лисенка, 2 ноутбуки.

Хід заходу



Звучить пісня Бойчука «Барви музики».

Виставка «1 жовтня –Міжнародний день музики».

Бібліотекар : Міжнародний день музики заснований 1 жовтня 1975 за рішенням ЮНЕСКО. Одним з ініціаторів установи Міжнародного дня музики є композитор Дмитро Шостакович.

Свято відзначається щорічно в усьому світі великими концертними програмами, за участю кращих артистів і художніх колективів. У цей день звучать твори, що ввійшли до скарбниці світової культури.

Але з музикою людство знайоме з давніх часів. У печерах Африки збереглися наскальні малюнки давно зниклих племен. На малюнках зображені люди з музичними інструментами. Ми вже не почуємо ніколи тієї музики, але коли-то вона скрашували життя людей, примушувала їх радіти або засмучуватися. Музика володіє величезною силою. На світі знайдеться мало людей, байдужих до музики. Багато композиторів намагалися виразити через неї стан своєї душі. Їх великі імена завжди з вдячністю будуть вимовляти нащадки. Музика не старіє, вона буде жити стільки, скільки буде існувати людина.

Пригадайте найбільш відомих композиторів. Якщо знаєте, назвіть їх імена та прізвища.

(перегляд презентації)

Пропоную вам переглянути портрети найбільш українських відомих композиторів (перегляд презентації)

Засновником українського музичного мистецтва по праву вважається Микола Лисенко.

Зараз ми проведемо вікторину на кращого знавця біографії Миколи Лисенка.



  1. У якому селищі Полтавської губернії народився Микола Лисенко?

  2. Якою іноземною мовою розмовляла мати композитора?

  3. Хто серед близьких родичів Миколи шанував рідну культуру?

  4. У якій дитячій опері композитора зустрічаються дві пори року? (Зима й Весна або Снігова краля)

  5. Яку назву має дитяча опера, в якій є пісня «Я Лисичка, я сестричка»?

  6. Яку назву має твір на слова Т.Шевченка (для соліста й фортеп'яно), написаний Лисенком в 1868 році (Заповіт)

  7. Скільки творів (різноманітних вокальних жанрів від пісень до розгорнутих музично-драматичних сцен) містить цикл «Музика до Кобзаря» (понад 80)

Вчитель: Перед вами карточки з роз’єднаними назвами творів Миколи Лисенка. Поєднайте їх.

  1. Прослухайте уривки з творів Миколи Лисенка і назвіть їх (Опери «Різдвяна ніч», «Утоплениця», Тарас Бульба», «Енеїда», «Наталка – Полтавка», дитячі опери «Коза - дереза» «Пан Коцький», «Зима і весна» оперета «Чорноморці» Ці твори стали базою для українського національного оперного мистецтва.

Бібліотекар : Перед вами на цій виставці, присвяченій Міжнародному дню музики, книга Євгена Товстухи «Микола Лисенко»

У книзі відомого прозаїка простежується життєвий і творчий шлях видатного композитора, фольклориста, громадського діяча Миколи Віталійовича Лисенка (1842 – 1912). Вихованець Петербурзької та Лейпцігської консерваторій, випускник Київського університету, Микола Віталійович Лисенко був високоосвіченою людиною свого часу.

Події, про які йдеться у книзі, відбуваються в Києві, Харкові, Полтаві, Львові, Петербурзі, а також у Лейпцигу та Дрездені

Біографія головного героя нерозривно пов’язана з іменами відомих діячів культури тієї епохи: П.І.Чайковського, М.П.Мусоргського, І.Я.Франка. Лесі Українки, Марії Заньковецької, М.М.Коцюбинського, М.П.Старицького та інших.

Отже, зараз ми перейдемо до музичної скарбнички казок і легенд.

Послухайте легенду «Микола Лисенко» (за Євгеном Товстухою) (учень розповідає)

Віталій Романович покликав сина в їдальню. Там сиділа жінка з блідим, утомленим обличчям, а біля неї стояв десятирічний хлопчина з пишним волоссям, що спадало аж на плечі.

- Це, Миколо, - сказав батько, - твій троюрідний брат, Михайло Старицький. Знайомтеся і грайтеся, бо в нас, дорослих. Свої клопоти.

- У нас є рояль! – вигукнув Микола.

- І ти граєш?

- Граю. Мене навчає мама. Ходімо до світлиці.

У великій кімнаті Микола розповів братові:,

- Колись давно люди грали на клавікордах, потім на спінеті, клавесині. На тих інструментах погано грати. І лише італієць Бартоломео Кристофорі зробив таке фортепіано, на якому, каже мама, чудово грати, легко видобути будь-який звук. Заспівай мені яку хочеш пісню –і я заграю. Не соромся, нас ніхто не бачить…

Старицький несміливо почав виводити:

Сидить півень на криниці,

Спустив крильця ще й косиці.

Сюди – мах, туди мах!

А у вас тут млинець пах.

Микола швиденько знайшов мелодію на клавішах, і вони заспівали разом.

- Ходімо до церкви, - сказав Микола, - там у нас дзвонар Петро Цибуля. Як задзвонить, то по всьому селу луна іде.

Хлопці вийшли на вулицю і підстрибом побігли до церкви.

… Коли до пансіону приходив пан Поноцний, чи, як його ще звали, - Паноччіні, Микола пожвавлювався. Учитель фортепꞌянної гри ставився до нього особливо прихильно: - Ваші пальці надто рухливі, пане Лисенку. В інших вони бувають ніби причеплені на залізяці, і, щоб зігнути їх, треба добряче накричати горло. А у вас надто рухливі. Це свідчить про ваші здібності, Божу іскру, і при настирливій, щоденній праці ви матимете неабиякі успіхи. Це сказав вам року Божого тисяча вісімсот п’ятдесят третього Паноччіні,а до його слів у Києві не байдужі. Багато хто з вельможного панства хотів би почути їх як похвалу для своєї вередливої дитини, але ні! Паноччіні не каже на чорне – біле, і навпаки. Паноччіні – музикант. Музика для нього над усе, а чини… Чини – не для музикантів. Мені казали, що пан Лисенко має і власні композиції. Чи не показали б своєму вчителю?

Микола виконав «Польку».

- Ритміка витримана, мелодія вельми цікава,- похвалив добрий чех, - і, я б сказав, навіть узагальнена. Щось подібне я чув у піснях українців. Та воно ж і не дивно: адже ви син землі своєї. Шлях великих митців у музику іде через душу свого народу, а приходить до серця всіх народів…

Микола з нетерпінням чекав закінчення уроків, виконував домашні завдання й о п’ятій годині стояв біля класу, до якого заходив трохи хвилюючись. Алоїз Йосипович смикав цапину борідку й рудуваті вуса, що стовбурчились вгору:

- А-а-а, моя надіє! Сідайте. Чим порадуєте сьогодні? З варіаціями Ліста на теми «Білої дами» ви справились досить вправно. Та зізнаюся вам: музикант повинен грати блискуче, коли він музикант. Ніякі труднощі не повинні його зупиняти. Техніка гри. Техніка! Душа, своєрідність і таке інше приходять згодом. Запам’ятали ці слова, мій хлопчику?

- Запам’ятав.

- Коли так, почнемо розгляд нової п’єси…



Бібліотекар: Відомий австрійський композитор Франц Йозеф Гайдн сказав: «Знайдіть гарну мелодію – і ваша композиція, якою вона не була б, вийде чудовою!»

Послухайте легенду-розповідь про відомий духовний твір, пісню-молитву за Україну «Боже великий, єдиний», створену Миколою Віталійовичем Лисенком на вірші відомого письменника й просвітителя О.Я.Кониського. Ця пісня стала народно-церковним гімном, вірою у Всевишнього і кращу долю України.



Народна легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею

(сценка)

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, росіяни - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.


- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
- Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Бібліотекар: Національний духовний гімн «Молитва за Україну» відразу вийшов за межі релігійних піснеспівів і набув всеукраїнського значення. Сьогодні відродження пісні є цілком природним, адже і поета, і композитора на її створення надихнула палка любов до Батьківщини та рідного народу.

Микола Лисенко написав ще й ряд музикознавчих робіт: «Характеристика музичних особливостей малоруських дум і пісень, що виконуються кобзарем Остапом Вересаєм» (1873), «Про торбан і музику пісень Відорта» (1892), «Народні музичні інструменти на Україні» (1894).

6 листопада 1912 року Микола Лисенко помер від інфаркту. Ім’ям Миколи Лисенка названі провідні мистецькі установи України: Львівська консерваторія, Харківський оперний театр, Колонний зал Національної філармонії. Київська спеціалізована музична школа, Полтавське музичне училище. Ім’я Лисенка має також провідний камерний колектив – струнний квартет.

Українським музикантам щорічно присуджується Премія імені Лисенка. У Києві діє Будинок – музей Миколи Лисенка. Збереглося багато речей і меблів з кабінету, і тому відповідність експозиції до історичного інтер'єру тут надзвичайно висока. Навіть шпалери були зроблені вручну по старих зразках, які знайшли на стінах під час реставрації будинку. Серед меблів збереглися різьблена книжкова шафа, канапа та етажерка. Іменем Лисенка названі вулиці в Києві та Львові.



Додатки: презентація та музичні твори.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал