1 Інститут спеціальної педагогіки напн україни




Сторінка3/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.57 Mb.
1   2   3   4
Послухати вірш. Показати на картинці, про яких лисичок говориться.
ПЕЧЕРИЧКИ Вийду я гриби збирати – знаю, девони й які, Де лисички, де маслята, де товсті боровики. А біленькі печерички, так не треба і шукать – Від горбочка аж до річки купка в купочку сидять.
Формування морфологічної системи словотвору
В середньому та старшому дошкільному віці засвоєння мови відбувається на практичному рівні, що не передбачає усвідомлення дитиною різних мовних знаків (уданому випадку префікси, суфікси, корені слів) і розумових операцій з ними. У зв’язку з цим, дії механізму словотворення необхідно перевіряти винятково на практичному рівні уході виконання дитиною спеціально дібраних завдань, що відповідають рівневі її мовленнєвого і психічного розвитку. У дітей із загальним недорозвитком мовлення виникають значні труднощі у процесі словотворення. Вони свідчать про недостатню сформованість дії використання словотвірних морфему власному мовленні, у той час, як розуміння значення цих морфем може бути частково збереженим. Діти з порушеннями мовленнєвого розвитку у процесі словотворення зазнають труднощів, припускаються таких помилок вживання пестливої форми слова замість утворення назви дитинчат (у зайця зайчик - замість зайченя), поява ненормативних словотворень, утому числі у словах, де відбувається чергування звуків у корені слова (свиненя – замість порося, ведмедята – замість
ведмежата), відсутність процесу утворення слів з пестливим значенням (це великий помідора це маленький помідор – замість помідорчик) тощо В таких

55 випадках дитина засвоює узагальнену словотворчу модель і самостійно переносить її (за аналогією) на інші випадки словотворення, не враховуючи закономірності поєднування морфологічних та фонетичних одиниць мови. Ця закономірність характерна і для деяких дітей з нормальним розвитком мовлення. У процесі утворення слів за аналогією увага дітей із ЗНМ дозвукового оформлення слова не завжди привертається. Діти не співвідносять морфему з певним значенням, не розуміють її словоутворювальної функції, звертаючи увагу на ситуативні зв’язки. Процес словотвору в дітей як з нормальним, такі порушеним мовленнєвим розвитком, є складним, діти припускаються великої кількості помилок. Особливо це проявляється в утворенні слів із значенням присвійності, матеріалу, внутрішніх характерних ознак тощо. Значною перешкодою для словотвору стає порушення звуко-складової структури слова. У процесі спеціально організованого навчання, насамперед, приділяється основна увага до наступних напрямів організація системи продуктивних словотворчих моделей формування різних типів морфологічних значень формування практичного морфологічного аналізу слова утворення похідних слів за аналогією привертання уваги до граматичного оформлення мовлення. Процес словотвору забезпечується розумовими операціями з мовними одиницями порівняння слів за звучанням та значенням виділення загального звучання в ряді однотипних за морфологічним складом слів співвіднесення виділеної морфеми зі значенням перенос та генералізація правил морфологічного оформлення слів формування контролю за семантикою і морфологічним оформленням похідних слів.
Використання представлених нижче словотворчих моделей передбачено програмами виховання і навчання дітей у масових дошкільних установах і рекомендовано методичною літературою. Процес навчання та корекції

56 словотвору передбачає правильне використання іменників, утворених за допомогою непродуктивних суфіксів (-иц (як – продавщиця, льотчиця, лікарка, зменшено-пестливих прикметників за допомогою суфікса –еньк (ий) – маленький, зелененький, молоденький, відносних прикметників від основ іменників за допомогою суфікса –ов- малиновий, медовий, гороховий, присвійних прикметників (у значенні приналежності) за допомогою суфіксів - яч, -ч, -ов з чергуванням приголосного − лисячий, котячий, свинячий, ведмежий, їжаковий. Особливу увагу звертають на засвоєння споріднених понять, а потім і слів. які їх позначають,вміння знаходити в них схожість і відмінність (ліс, лісник, лісовий, пролісок. Утворюють порівняльні ступені прикметників та прислівників (високий-вищий, найвищий, швидко-швидше). Навчають дітей творення складних слів (довговухий, льодохід, чорноокий. Починати роботу рекомендується на матеріалі морфем, що у процесі нормального онтогенезу формуються першими і тому легше засвоюються дітьми. Суфікси іменників зі значенням пестливості (-очк, -ичк, -чик, -ик, -к, - оньк, -еньк: зірочка, носик, стільчик, бабусенька без зміни звукової структури кореня похідного слова (будинок – будиночок м’яч – м’ячик; кущ – кущик барабан – барабанчик, помідор – помідорчик);
– зі зміною звуків у корені слова (ніс – носик хвіст – хвостик стіл – столик)
– із суфіксом -к- (хмара – хмарка корова – корівка голова – голівка шуба – шубка
– із суфіксами -очк-, -ечк- в іменах (Оля – Олечка; Вова – Вовочка), у неживих предметах (голка – голочка чашка – чашечка; сонце – сонечко шапка
– шапочка із суфіксом -ичк- (лисиця – лисичка вода – водичка сестра – сестричка трава – травичка

57
– із суфіксами –оньк, -еньк- (Машенька, донечка, бабусенька, ніженька, рученька, голівонька, зимонька значення збільшення (головище, носище, деревище значення умістилища:
– із суфіксами -ниц-, –иц- при збереженні звукової структури кореня слова (супниця, салатниця, цукорниця значення недорослості

із суфіксом –ен- без зміни структури кореня слова (слон – слоненя, тигр
– тигреня, лев – левеня
– із чергуванням звуків у корені слова (ведмідь – ведмежа, білка – білченя, вовк – вовченя, заєць – зайченя, індик – індиченя
– із заміною кореня похідного слова (собака – щеня, курка – курча, свиня
– порося
– суфікси -ат- (-ят-), -к- (лисиця – лисенятко, гуска – гусенятко, жаба – жабенятко, вовк – вовченятко, кіт – котенятко, ведмідь – ведмежатко, свиня – поросятко, корова – телятко, собака – цуценятко. Суфікси прикметників зі значенням присвійності (-ин, -ов: бабусин, зайчикова);
– значення зовнішніх та внутрішніх якостей предмета із суфіксами -ив-, - лив, -н- (бруд – брудний, чистота – чистий, сила – сильний, розум – розумний, боягуз – боягузливий
– присвійні прикметники з використанням суфіксів

ів- (-ов-), -ин- (-ін-) (Сашин, Галін, мамин, батькова, котикова, зайчикова);
– із суфіксами -ач, -ячи- з чергуванням у корені слова (вовчий, заячий, собачий, ведмежий, поросячий, мишачий, лисячий у значенні матеріалу із суфіксами н, -ан- (-ян-), -ов-, -ев- (-єв) (гумовий, паперовий, сливовий, вишневий, солом’яний, залізний, кам’яний, дерев’яний, грушевий.

58 Префікси дієслів зі значенням протилежності дій (за – вина випри від заходить – виходить, наливає – виливає. Префікси дієслів доконаного та недоконаного виду (на, з, по, про малював – намалював, будувала – збудувала. Робота з формування значень префіксів дієслів починається з порівняння слів з морфемами, що позначають протилежне значення. Цей прийом є особливо ефективним у роботі з префіксами, що передають відтінки просторового розташування у, за, випри- увідна, під- (залітає – вилітає, заходить – виходить, наливає – виливає, підходить – відходить, закриває – відкриває тощо. Використовуються завдання на утворення дієслів шляхом доповнення речень потрібними словами (Вранці магазин відкривається, а увечері – …), складання речень за малюнками (Хлопчик в будинок заходить, аз будинку – …). Широко використовуються ігрові моменти, наочність, лото, настільні ігри. Більш складні завдання пропонуються для утворення слів. Наприклад, замінити словами задані словосполучення фруктові дерева, працівник саду, маленький сад (сад, садівник, садочок. Наведемо приклади практичних вправ.
Утворення іменників зі зменшено-пестливим значенням
Завдання 1. Гра Назви ласкаво. Дорослий пропонує пограти з лялькою Машею. Лялька маленька. Її можна назвати лялечка, а ім’я сказати ласкаво
Машенька. Всі предмети у ляльки маленькі, тому їх теж потрібно назвати ласкаво. Вході гри дорослий допомагає дитині називати правильно зменшено- пестливі слова. Називати частини тіла ляльки ручка, ніжка, голівка, ротик, пальчик. Лялькові іграшки м’ячик, барабанчик, машинка. Ляльковий одяг шубка, спідничка, платтячко, кофточка, шапочка. Лялькові меблі стільчик, диванчик, столик, ліжечко. Ляльковий посуд чашечка, тарілочка, ложечка, ножичок, каструлька.

59 Завдання 2. Гра Два ведмеді. Перед дитиною картинки великого і маленького ведмедів. Набір парних картинок, предметів великих і маленьких тарілки, ложки, виделки, чашки, стільці, столи. Дорослий пропонує дитині знайти і показати ведмедя і ведмедика. Потім дитина знаходить і розкладає предмети, називає їх. У ведмедя – чашка, у ведмедика чашечка і т.п.
Утворення іменників зі значенням умістилища
Завдання 1. Дитині показують предмети (або малюнки мило, хліб, серветки, цукерки, цукор, салат, суп. Пояснюють, щоці предмети кладуть в той посуд, девони зберігаються. Дитині пропонується покласти її туди (або підкласти відповідні малюнки. Нагадати, що цей посуд має назву мильниця, хлібниця, серветниця, цукерниця, цукорниця, салатниця, супниця. Після цього дитина відповідає на запитання Що для чого потрібно Для мила – мильниця, для цукру – цукорниця і т.д. Вже потім у дитини можна запитати Як ти думаєш, що потрібно для піску (пісочниця, для газет (газетниця), для соусу (соусниця)» і т.д.
Утворення іменників зі значенням недорослості
Завдання 1. Гра Хто у кого. Уході гри у вигляді лото використовуються картинки із зображенням тварин, птахів (свійських, диких) та їх малят. Дорослий розкладає картинки тварин, називає їх разом з дитиною, потім пропонує дитині знайти для малюків мам, відповідно розкласти картинки і назвати У лисиці…лисеня (лисенятко, лисенята. У зайця… зайченя (зайченятко, зайченята. У кішки… кошеня (кошенятко, кошенята. У корови… теля (телятко, телята. У слона… слоненя (слоненя, слоненята) і т.п. Завдання 2. Гра Так чи не так. Дорослий навмисне невірно розкладає тваринам їхніх малят. Наприклад коту – поросят, слону – мавпеняті т.д. Дитина повинна правильно розкласти картинки і назвати, хто у кого.

60 Це завдання можна ускладнити. Продовжується вже гра без картинок. Дитина має сказати, правильно це, чині. Якщо неправильно, виправити. У слона – кошеня. У тигра – цуценя. У вовка – порося. У ведмедя – лисеня. У мавпи – кроленя. У собаки – мишеня і т.д.
Утворення прикметників в значенні матеріалу, з якого зроблено предмет
Завдання 1. Із дерева – дерев’яний (скляний, солом’яний, гумовий, залізний, глиняний, пластмасовий. Чому так називається (Солом’яний – зроблений із соломи. Завдання 2. Гра Зваримо компот, варення. Із малини – малиновий, із слив − , із персиків − , із абрикосів −, із слив − , із калини − і т.д. Завдання 3. Гра Який це суп Із гороху (гороховий, із риби −, із грибів −, із м’яса −.
Утворення присвійних прикметників
Завдання 1. Подивись на картинку і назви, чий це хвостик. (Лисячий, заячий, вовчий, свинячий, собачий, котячий, мишачий, чия голова (заяча, котяча, вовча) і т.д. Завдання 2. Гра Відгадай, чий це хвіст Короткий, куций, білий, або сірий, завжди тремтить. Довгий, пухнастий, рудий, замітає сліди. Тонкий, рожевий, короткий, закручений у кільце. Довгий, тонкий, на кінці мітла.
Утворення якісних прикметників
Завдання 1. Утворити нові слова, назвати ознаки та якості (який Бруд – брудний, чистота − , розум − , сила − , боягуз − , жадібність − , краса − , холод −
, лінь − , хитрість − , м’якість − .

61 До утворених слів придумати або дібрати відповідні малюнки хто (що) брудний (брудна, брудне, брудні, чистий, розумний, сильний, боязливий, жадібний, красивий, холодний, лінивий, хитрий, м’який. Наприклад. Сильний – лев. Боязливий – заєць. Холодний – сніг і т.д.
Утворення дієслів з префіксами, що надають значення напряму дії
Завдання 1. Покажи на картинці, де пташка залітає, а де вилітає, де хлопчик заходить, де виходить, де переходить, де хлопчик наливає, виливає, поливає, заливає. Завдання 2. Назви на картинці, що робить хлопчик Що робить пташка
Розвиток зв’язків між словами
Для розширення, накопичення та якісного удосконалення словника однією із необхідних умов є засвоєння дошкільниками узагальненого лексичного значення слова. До цього приводить накопичення (кумуляція) та розширення різних смислів слів, встановлення синтагматичних і парадигматичних зв’язків між словами, оволодіння основними типами лексичних значень абстрактними, деякими переносними, синонімічними, антонімічними, похідними тощо. Сформованість різних типів семантичних зв’язків між словами зумовлює не тільки швидкість і точність оперування значенням, алей у значній мірі визначає рівень пізнавальних можливостей дитини в цілому. У процесі постійного розширення й уточнення дитиною значення слова, спостереження за його використанням у різних мовленнєвих ситуаціях, порівняння значень за подібними та різними ознаками у дітей формуються певного роду семантичні зв’язки між словами. Характер цих зв’язків значною мірою змінюється з віком у процесі загального і мовленнєвого розвитку. У зв’язку із цим також систематизуються уявлення дитини про оточуючу дійсність. З віком у дітей відбувається упорядкування семантичних полів, розвиток лексичної системності, і націй основі формування абстрактного узагальненого значення слова. Тому тип асоціативних зв’язків між словами, які

62 домінують у певному віці, є одним із критеріїв оцінювання рівня мовленнєвого розвитку дитини. У дітей середнього та старшого дошкільного віку із ЗНМ у лексиконі переважають синтагматичні зв’язки між словами над парадигматичними. Формування синтагматичного типу зв’язків слів передбачає включення його у синтагми різних рівнів словосполучення, речення, текст. На основі синтагматичних зв’язків одне слово якби по ланцюжку передбачає появу іншого слова, а це, у свою чергу, сприяє організації лексичної системності. Наведені нижче завдання використовуються як для обстеження і перевірки між словесних зв’язків, такі у процесі корекції. Робота проводиться як з опорою на наочність, такі без неї. Завдання 1. Гра Хто більше придумає слів. Підібрати як можна більше слів, які відповідають на запитання. Сонце яке (жовте, кругле, велике, тепле. Яблуко яке Дерево яке Трава яка (зелена, висока, густа, м’яка). Лисиця яка Вишня яка

М’яч який (гумовий, круглий, великий, червоний. Помідор який Ведмідь який Вишні які (кислі, круглі, червоні, маленькі. Рукавички які Лижі які Завдання 2. Придумати до назв дії (Що робить) назви предметів (Хто Що. Наприклад. Летить… літак, метелик, повітряна кулька, пташка. Росте дерево, квітка, дитина. Повзе… Іде… Біжить… Стрибає… Пливе…
Завдання 1. Відгадай, про що (про кого) я скажу Жовте, кругле, велике, тепле, лагідне. Хитра, руда, пухнаста, велика. Смачний, духмяний, свіжий, чорний. Теплім які, шерстяні, зимові. Завдання 3. Придумування разом з дитиною описових загадок про одяг, тварин, овочі, фрукти, іграшки і т.д. Великий, круглий, червоний, гумовий, стрибає, котиться (М’яч).

63 Смугастий, круглий, великий, червоний всередині, соковитий, солодкий, смачний, росте на баштані (Кавун. Теплі, шерстяні, в’язані, зігрівають взимку руки (Рукавички) і т.д. Ці завдання можна брати за основу для розвитку та закріплення процесу формування різних смислових зв’язків між словами. Крім цього використовуються спеціальні завдання по типу спрямованого асоціативного експерименту, наведеного далі. Завдання Розвиток зв’язків між іменниками та прикметниками. Грав слова. Я буду називати слова, а ти скажи, хто як рухається пересувається. Заєць – скаче, змія – повзе, сорока – летить, риба – пливе, слон − іде. Надалі відпрацьовані словосполучення використовуються при складанні речень, які, у свою чергу, вводяться у зв’язне мовлення. Оволодіння парадигматичним типом смислових зв’язків слів
ґрунтується на вмінні дітей визначати подібність і поєднувати у логічні групи предмети та явища за різними ознаками сенсорні (колір, величина, форма, функціонального використання, внутрішніх якостей та властивостей тощо. У процесі корекційної роботи, також які при обстеженні, доцільно використовувати завдання та вправи на класифікацію, в яких критерії класифікації педагогом не зазначаються. Дитина за своїм розсудом має виділяти групи предметів і пояснювати принцип, за яким вони були утворені. Якщо дитина зазнає труднощів, педагог дає підказку як-то: вибери з цих предметів тільки те, що ми одягаємо (або на чому їздимо) тощо. Завдання 6. Визначення спільної ознаки предметів.
Подивись на малюнки і скажи, що спільного у цих малюнків (або чому вони разом, чим вони схожі. Ліжко Стіл Стілець Диван Молоток Сокира Пилка Кліщі Мама Тато Бабуся Дідусь

64 Найбільш високий рівень узагальнень – понятійний. Цей рівень діти опановують у старшому дошкільному та молодшому шкільному віці. Дітям дошкільного віку із ЗНМ доступне оволодіння деякими простими узагальненнями на понятійному рівнів рамках вивчених у дитячому саду лексичних тем. Завдання 7. Угруповання за тематичною ознакою. Діти можуть групувати малюнки (предмети, називаючи узагальнювальні слова (поняття Фрукти, овочі, меблі, одяг, взуття, посуд, тварини, птахи, квіти тощо. Завдання 8. Закріплення вміння класифікувати і співвідносити задане слово з тією або іншою логічною категорією (без наочної опори. Я починаю, а ти продовжуєш Тарілка, чашка. . Велосипед, автобус. . Пальто, светр. . Ромашка, троянда, тюльпан. . Таня, Оля. Червоний, зелений. Йде, сидить… .

Високо, швидко… .
3. Корекція граматичної сторони мовлення Подолання вад граматичної сторони мовлення відбувається на основі попередньо засвоєного матеріалу з лексики і фонетики. Дітей навчають вслуховуватися в закінчення іменників, дієслів однини та множини, у відмінкові зміни одного і того ж слова, використовуються вправи на розрізнення та співставлення форм слів. Приділяється увага формуванню у дитини системи граматичних змін слова, системи диференційованих граматичних форм. Отже, оволодіння граматичною системою мовлення передбачає засвоєння дітьми саме тих мовних граматичних знань, які необхідні

65 для розуміння і конструювання різних за своєю структурою висловлювань у формі речень. Формування граматичної системи мовлення у дітей дошкільного віку із
ЗНМ відбувається за напрямами.
1. Формування граматичних значень та відношень.
2. Формування синтаксичної сторони мовлення.
Формування граматичних значень та відношень, виражених різними граматичними категоріями та граматичними морфемами, включає в себе
– засвоєння числових, видових, часових, родових граматичних значень різних частин мови
– засвоєння на практичному рівні різних типів словозміни (тип відмінювання, група відмінювання, категорія істоти чи неістоти);
– засвоєння різних типів зв’язків слів у словосполученні та їхньому морфологічному вираженні сурядний і підрядний зв’язок (узгодження, керування, прилягання
– засвоєння різних типів предметно-синтаксичних значень слів.
Формування синтаксичної системи мовлення передбачає

засвоєння різних типів синтаксичних конструкцій простого непоширеного речення простого поширеного речення складних (складносурядних та складнопідрядних) речень розуміння та породження логіко-граматичних конструкцій інвертованих, пасивних
– формування уміння трансформувати синтаксичну структуру речення розширення та ускладнення синтаксичної конструкції спрощення, згортання синтаксичної конструкції упорядкування деформованого речення. У роботі використовуються числові форми різних частин мови

66 іменники чоловічого роду (столи, гриби, огірки, м’ячі, їжаки, кубики іменники жіночого роду (ложки, шапки, редиски, ляльки);

дієслова, узгоджені у числі з іменниками ( хлопчики йдуть – хлопчик іде, дівчинка співає – дівчатка співають).

прикметники, узгоджені з іменниками (червона квітка – червоні квітки, великий м’яч – великім ячі).i

У процесі формування видових форм дієслова використовуються форми доконаного та недоконаного виду (малює – намалював, поливає – полив. При формуванні категорії часу дієслова відпрацьовуються форми теперішнього, минулого та майбутнього часів на практичному рівні (ловить – ловив – буде ловити. Граматичне оформлення прикметників відбувається з урахуванням форм жіночого, чоловічого та середнього роду в узгодженому словосполученні з іменником (червона квітка – червоне яблуко – червоний м’яч). Як бачимо, категорії числа і видумають дві словоформи (кубик – кубики, іде – ідуть, червона – червоні малює – намалював, часу іроду три словоформи (малюю – малював – буду малювати, червоний – червона – червоне, тому корекційна робота з формування вказаних категорій має спільні етапи. Диференціація словоформ відбувається при попарному пред’явленні мовленнєвого та наочного матеріалу та врозкид:
– категорія числа: кубик − кубики шапка − шапки листочок зелений − листочки зелені хлопчик іде − хлопчики йдуть тощо
– категорія виду хлопчик малює − хлопчик намалював, мама шиє − мама пошила, хто з дітей складає пірамідку, а хто вже склав.

категорія часу: хлопчик поливає − поливав, дівчинка мила – миє, хлопчик будує, будував, буде будувати;

67
– категорія роду: співвіднесення іменників з особовим займенником жіночого, чоловічого та середнього роду (він, вона, воно. Дієслова жіночого та чоловічого роду в минулому часі Женя упав. Женя упала. Женя заплакав. Женя заплакала. Женя приніс гриби. Женя принесла гриби. У випадку, коли діти зазнають труднощів у виконанні даного типу завдань, доречно організувати роботу з розвитку концентрації уваги та розширення її обсягу, поступово збільшуючи кількість об’єктів від 2 до 5-7, що одночасно пред’являються.
Засвоєння категорії відмінка іменника
Родовий відмінок
Значення належності
1. Показати (назвати) у кого курчата (козенята, цуценята, поросята.
2. У кого пухнастий хвіст (довгі вуха, великі роги, хобот.
Значення матеріалу. З чого діти ліплять сніговика З чого варять варення З чого зроблений стіл
Віддалення місця дії. Звідки вилетіла пташка З чого (звідки) опадає листя восени З чого дівчинка п’є чай
Відношення цілого до частини. Голова ляльки, палець руки, ручка чашки, шапочка гриба, кришка чайника.
Доповнити речення за запитаннями. Дівчинка несе повний кошик чого яблук, грибів, моркви. Котик виглядає з чого (з хати, з кошика.
Давальний відмінок. Кому хлопчик кидає зернятка (пташкам. Кому хлопчик дає молоток (татові. Кому мама шиє плаття (дівчинці.
Просторові відношення. По чому (де) їде машина (по дорозі. До чого підійшли діти (до школи.
Західний відмінок. Що п’є хлопчик (чай, молоко, сік. Що ти бачиш на малюнку Кого діти побачили в зоопарку (слона, жирафу, мавпу, ведмедя, вовка.

68
Просторові відношення. Куди заходить хлопчик Куди заліз котик Куди ідуть діти
Орудний відмінок. Знаряддя дії. Чим мама шиє Чим хлопчик їсть кашу Чим дідусь забиває гвіздок? Сумісність. З ким дід тягне ріпку З чим на голках ідуть їжачки Ознаки. Чим вкрита земля влітку (восени, взимку. Чим покрилася вода в річці взимку? Просторові відношення. Під чим (де) сидять їжаки (піддеревом, під кущем. За чим (де) сховався хлопчик (за будинком, за деревом).
Місцевий відмінок. На чому їде хлопчик На чому ти сидиш
Кличний відмінок. Практичне засвоєння форм іменників у кличному відмінку відбувається шляхом вилучення слова-звертання у потрібній формі із віршиків, народних дитячих пісеньок, ігор, примовлянок тощо (мамо, земле,
Галю, котику, батьку, синку, голубе, лікарю).
Формування синтаксичної сторони мовлення

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал