1. 4Обґрунтування вибору сховища даних 15



Сторінка8/8
Дата конвертації15.06.2017
Розмір0.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

3.3Система авторизації веб додатку


Авторизація та Автентифікація виконують дуже важливі функції на сайті і навряд якийсь серйозний веб-сервіс обійдеться без них. Давайте детальніше розглянемо ці два поняття.

Авторизація - керування рівнями та засобами доступу до певного захищеного ресурсу та ресурсів системи залежно від ідентифікатора і пароля користувача або надання певних повноважень (особі, програмі) на виконання деяких дій у системі обробки даних.

Простіше кажучи, авторизація це процес який вирішує чи давати користувачу доступ до чогось (захищена сторінка, чужа переписка і тд.) Автентифікàція – це перевірка достовірності пред'явленого користувачем ідентифікатора. Позитивним результатом автентифікації є авторизація користувача, тобто надання йому прав доступу до ресурсів, визначених для виконання його завдань. Залежно від важливості ресурсу, для доступу до нього можуть застосовуватися різні методи автентифікації.

Структура передбачає, що один користувач може мати кілька ролей одночасно(тобто рівнів доступу)

Логіка програми

Код нашого атрибута:

public class AuthenticateAttribute : AuthorizeAttribute

{

DataManager dm = new DataManager();



public bool AllowAnonymus { get; set; }

public AuthenticateAttribute() { }

protected override bool AuthorizeCore(HttpContextBase httpContext)

{

if (AllowAnonymus)



return true;

User user = FormsAuthenticationService.User;

if (user != null)

if (base.Roles == null)

return true;

else


return user.IsInRole(base.Roles);

return false;

}

protected override void HandleUnauthorizedRequest(System.Web.Mvc.AuthorizationContext filterContext)



{

filterContext.Result = new System.Web.Mvc.RedirectResult("/Account/Login/?ReturnUrl=" + filterContext.HttpContext.Request.Url.AbsolutePath);

}

}

Для того, щоб створити власний атрибут необхідно створити клас, який буде наслідуватися від стандартного AuthorizeAttribute. Далі перевантажимо функцію AuthorizeCore, яка буде працювати наступним чином: якщо значення поля AllowAnonymus true, далі даємо доступ (повертаємо true для функції AuthorizeCore). Далі якщо нічого немає на вході створимо об`єкт користувача (саме для користувача тоді ставимо права доступу). І так, якщо user null, значить що користувач не ввійшов до системи тоді, повертаємо false, якщо ж ні, то треба перевірити чи задані ролі, якщо ні, то повертаємо true, і даємо користувачу доступ, так як більше ніяких обмежень немає. Якщо ролі є то треба повернути значення true або false в залежності чи має користувач необхідну для доступу роль чи ні це робить функція IsInRole()


3.4Використання атрибутів для консолідації доступу


Доступ до контролера мають тільки авторизовані користувачі. Про те до ActionResult Index мають доступ усі (allowAnonymus:true). Доступ до ActionResult auto будуть мати користувачі, ролі яких будуть наступні (admin, moderator, customer, simple, justuser) як видно з порядку записів, немає знчачення чи відступи, чи щось інше, це повязано з виконанням фунцікці IsInRole (див вище).

    [AuthenticateAttribute]

    public class HomeController : Controller

    {


        [AuthenticateAttribute(allowAnonymus:true)]

        public ActionResult Index()

        {

            return View();

        }

 

        [AuthenticateAttribute(roles = "admins-moderator/customer.simplejustuser")]



        public ActionResult auto()

        {

            return View();

        } 


При будь якому співпадіння функція повертає true і це означає, що доступ отримано. В іншому випадку false. Це означає, що даний користувач не має необхідної ролі, тому доступ до ресурсу йому давати не можна.

3.5 Налаштування програми


Для установки програми необхідно змінити шлях до бази даних. Даний шлях вказується на кожній сторінці сайту і виглядає наступним чином:

@ "Data Source =. \ SQLEXPRESS; AttachDbFilename = 'C: \ шлях до бази даних \ Database.mdf'; Integrated Security = True; User Instance = True";

Після зміни шляху, додаток буде працювати. Для запуску додатку необхідно розмістити сайт в домені, що підтримує мову ASP.NET, або скомпілювати програму. Відповідно при компіляції буде запущений віртуальний сервер, на якому буде запущено даний додаток.

4 ЕКОНОМІЧНА РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.6Технологічний аудит розробленого консолідованого інформаційного веб-ресурсу логістичного бізнесу

Проведемо технологічний аудит нашої розробки. Технологічний аудит розробленого консолідовано інформаційного веб-ресурсу логістичного бізнесу являє собою оцінювання технічного рівня даної розробки та визначення потенційних можливостей її подальшого комерційного використання.

Для проведення технологічного аудиту скористаємося експертним методом. Для цього запросимо 3-х експертів: к.е.н., доцента Шияна А.А., висококваліфікованих фахівців Кеца Д.О. та Безпалого К.В.

Запрошені експерти є фахівцями у даній галузі науки і техніки, тривалий час займаються вивченням даної проблеми, мають видані наукові праці з даної проблематики тощо.

Оцінювання комерційного потенціалу розробки будемо здійснювати за 12-ю критеріями, рекомендованими Державним комітетом України з питань науки, інновацій та інформатики (2010 р.) та наведеними в додатку В.

Тобто у інвестора, на нашу думку, може виникнути зацікавленість вкладати гроші в нашу розробку, оскільки він отримає прибутки, ніж якщо просто покладе свої гроші на депозит у комерційному банку.

Результати оцінювання комерційного потенціалу нашої розробки, зробленого запрошеними експертами. зведемо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 – Результати оцінювання комерційного потенціалу розробки



Критерії

Прізвище, ініціали експерта

Шиян А.А.

Кец Д.О.

Безпалий К.В,

Бали, виставлені експертами:

1

4

2

4

2

4

3

2

3

3

5

3

4

4

3

4

5

2

3

2

6

3

2

3

7

4

3

2

8

3

3

3

9

3

2

3

10

2

3

3

11

4

3

3

12

3

4

3

Сума балів

СБ1 = 39

СБ2 = 36

СБ3 = 35

Середньоарифметична сума балів

=

Щоб визначити рівень комерційного потенціалу нашої розробки, скористаємося даними таблиці 4.3, в якій надано рекомендації щодо можливих рівнів комерційного потенціалу будь-якої розробки.

Таблиця 4.2 – Рівні комерційного потенціалу розробки



Середньоарифметична сума балів , розрахована на основі

висновків експертів



Рівень комерційного

потенціалу розробки



0 – 10

Низький

11 – 20

Нижче середнього

21 – 30

Середній

31 – 40

Вище середнього

41 – 48

Високий

Оскільки середньоарифметична сума балів, що їх виставили експерти, складає 36,7 балів, то, керуючись даними таблиці 4.3, можна зробити висновок, що наша розробка має рівень комерційного потенціалу, який вважається „вище середнього”.

3.7Розрахунок витрат на виконання даної роботи

Розрахунок витрат на розробку консолідованого інформаційного веб-ресурсу логістичного бізнесу складається з таких етапів:

I етап: розрахунок витрат, які безпосередньо стосуються виконавців даного розділу роботи.

II етап: розрахунок загальних витрат на виконання даної роботи.

III етап: прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження результатів даної роботи.

I етап:


  1. Основна заробітна плата розробників (дослідників) Зо, які виконували дану наукову роботу та працюють у ВНТУ (в наукових установах бюджетної сфери) розраховується за формулою:

грн., (4.1)

де М – місячний посадовий оклад конкретного розробника, грн.

У 2015 році величини окладів знаходиться в межах (2500…5000) грн. за місяць;

Мінімальна заробітна плата складає 1378 грн./місяць;

Тр – число робочих днів в місяці; приймемо Тр = 20 днів;

t – число робочих днів роботи розробника (дослідника).

Зроблені розрахунки зведемо до таблиці:

Таблиця 4.3 – Результати розрахунку витрат


Найменування посади

виконавця


Місячний

посадовий

оклад, грн.


Оплата за робочий день, грн.

Число днів роботи

Витрати на оплату праці, грн.

Примітка

1.Керівник роботи

6000

300

4

1200




2. Магістрант

2000

100

40

4000




3. Інші фахівці

4000

200

4

800




Всього

Зо=6000







  1. Додаткова заробітна плата Зд всіх розробників розраховується як (10…12)% від величини основної за-робітної плати, тобто:

(4.2)

Для нашого випадку:

Зд = 0,1 × 6000 = 600 грн.


  1. Нарахування на заробітну плату Нзп фахівців, які брали участь у виконанні даної роботи, розраховуються за формулою:

(4.3)

де Зо – основна заробітна плата фахівців, грн.;

Зд – додаткова заробітна плата фахівців, грн.;

β – ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, %. Ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для бюджетних організацій встановлена у розмірі 36,3%.

Тоді:

Нзп = (6000+ 600) × 0,363 ≈ 2396 грн.



  1. Амортизація обладнання, комп’ютерів та приміщень А, які використовувались під час виконання даної роботи.

У спрощеному вигляді амортизаційні відрахування А в цілому можуть бути розраховані за формулою:

грн., (4.4)

де Ц – загальна балансова вартість всього обладнання, комп’ютерів, приміщень тощо, що використовувались для виконання даної роботи, грн.;

На – річна норма амортизаційних відрахувань. Для нашого випадку можна прийняти, що На = (10...25)%;

Т – термін, використання обладнання, приміщень тощо, місяці. Зроблені розрахунки запишемо в таблицю 4.5:

Таблиця 4.4 – Результати розрахунку амортизаційних відрахувань

Найменування

обладнання,

приміщень тощо


Балансова вартість, грн.

Норма амортизації, %

Термін використання, міс.

Величина амортизаційних відрахувань, грн.

1.Комп’ютери, принтери, інша комп’ютерна техніка тощо

24000

25

4

2000

2. Приміщення

30000

5

4

500

Всього

А = 2500


  1. Витрати на матеріали М, що були використані під час виконання даного етапу роботи, розраховуються по кожному виду матеріалів за формулою:

грн., (4.5)

де Нi – витрати матеріалу i-го найменування, кг;

Цi – вартість матеріалу i-го найменування, грн./кг.;

Кi – коефіцієнт транспортних витрат, Кі = (1,1…1,15);

Вi – маса відходів матеріалу i-го найменування, кг;

Цв – ціна відходів матеріалу i-го найменування, грн/кг;

n – кількість видів матеріалів.

Витрати на комплектуючі К, що були використані під час виконання даного етапу роботи, розраховуються за формулою:



грн., (4.6)

де Ні – кількість комплектуючих і-го виду, шт.;

Ці – ціна комплектуючих і-го виду, грн.;

Кi – коефіцієнт транспортних витрат, Кі = (1,1…1,15);

n – кількість видів комплектуючих.

Для розробки консолідовано інформаційного веб-ресурсу логістичного бізнесу нами були використані основні та допоміжні матеріали вартістю приблизно 1200 грн.



  1. Витрати на силову електроенергію Ве розраховуються за формулою:

грн., (4.7)

де В – вартість 1 кВт-год. електроенергії, в 2015 р. В ≈ 1,25 грн./кВт;

П – установлена потужність обладнання, кВт; приймемо, що П = 1 кВт;

Ф – фактична кількість годин роботи обладнання, годин. Приймемо, що Ф = 110 годин;

Кп – коефіцієнт використання потужності; Кп < 1.

Приймемо, що Кп = 0,9. Для нашого випадку:

Ве = 1,25 × 1 × 110 × 0,9 ≈ 124 грн.


  1. Інші витрати Він можна прийняти як (100…300)% від суми основної заробітної плати розробників, які були виконували дану роботу, тобто:

Він = (1..3) × Зо. (4.8)

Для нашого випадку:

Він = 1,0 × 6000 = 6000 грн.


  1. Сума всіх попередніх статей витрат дає витрати на виконання даної роботи одним виконавцем – В.

Для нашого випадку:

В = 6000 + 600 + 2396 + 2500 + 1200 + 124+ 6000 = 18820 грн.

II етап:

Розрахунок загальних витрат на виконання даного етапу роботи. Загальна вартість даного етапу роботи визначається за Взаг формулою:



, (4.9)

де – частка витрат, які безпосередньо здійснює виконавець даного етапу роботи, у відносних одиницях. Для нашого випадку = 0,9.

Тоді грн.

III етап:

Прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження результатів всієї виконаної роботи.

Прогнозування загальних витрат на виконання та впровадження результатів виконаної роботи здійснюється за формулою:



, (4.10)

де – коефіцієнт, який характеризує етап (стадію) виконання даної роботи. Так, якщо розробка знаходиться: на стадії виконання науково-дослідних робіт, то ≈ 0,1; на стадії технічного проектування, то ≈ 0,2; на стадії розробки конструкторської документації, то ≈ 0,3; на стадії розробки технологій, то ≈ 0,4; на стадії розробки дослідного зразка, то ≈ 0,5; на стадії розробки промислового зразка, ≈ 0,7; на стадії впровадження, то ≈ 0,8-0,9.

Для нашого випадку приймемо, що ≈ 0,9.

Тоді:


грн. ≈ 24 тис. грн.

Тобто прогнозовані витрати на виконання та впровадження результатів даної роботи можуть скласти приблизно 24 тис. грн.

3.8Прогнозування комерційних ефектів від реалізації результатів нашої розробки

Моніторинг ринку даної продукції показує, що в даний час кількість потенційних користувачів нашої розробки в Україні складає за даними маркетингових агенцій приблизно 50-60 шт. (в розрахунку на рік). Середня ціна подібного програмного забезпечення, яке виконує аналогічні функції, дорівнює приблизно 40000 грн.

Припустимо, що наша розробка буде користуватися підвищеним попитом на ринку протягом 3-років після впровадження. Після цього високою є ймовірність, що іншими фахівцями будуть розроблені нові консолідовані інформаційні ресурси логістичного бізнесу.

Результати нашої розробки можуть бути впроваджені з 1 січня 2016 року, а її результати від впровадження будуть виявлятися протягом 2016-го, 2017-го та 2018-го років.

Прогноз зростання попиту на нашу розробку складає по роках:


  • 1-й рік після впровадження (2016 р.) – приблизно 60 шт.;

  • 2-й рік після впровадження (2017 р.) – приблизно 65 шт.;

  • 3-й рік після впровадження (2018 р.) – приблизно 55 шт.

На 4-й рік (2019 р.) ми не плануємо отримання прибутків для потенційного інвестора, оскільки, як було зазначено вище, високою є ймовірність, що з’являться нові, більш продуктивні методи захисту корпоративної мережі.

Розрахуємо очікуване збільшення прибутку , що його можна отримати потенційний інвестор від впровадження результатів нашої розробки, для кожного із років, починаючи з першого року впровадження:



, (4.11)

де Цо – покращення основного оціночного показника від впровадження результатів розробки у даному році. Зазвичай таким показником є збільшення ціни нової розробки; для нашого випадку Цо = 10 тис. грн;

N – основний кількісний показник, який визначає обсяг діяльності у даному році до впровадження результатів наукової розробки; приймемо для 2015 року цей показник на рівні 50 шт.;

N – покращення основного кількісного показника від впровадження результатів розробки;

Цо – основний оціночний показник, який визначає обсяг діяльності у даному році після впровадження результатів розробки; для нашого випадку Цо = 50 тис. грн.

n – кількість років, протягом яких очікується отримання позитивних результатів від впровадження розробки;

– коефіцієнт, який враховує сплату податку на додану вартість. Ставка податку на додану вартість встановлена на рівні 20%, а коефіцієнт ;

– коефіцієнт, який враховує рентабельність діяльності. Рекомендується приймати = 0,1...0,3; візьмемо = 0,2;

– ставка податку на прибуток; = 18%.

Тоді, можливе збільшення чистого прибутку для потенційного інвестора П1 протягом першого року від реалізації нашої розробки (2016 р.) складе:



тис. грн.

Можливе збільшення чистого прибутку П2 для потенційного інвестора від реалізації нашої розробки протягом другого (2017 р.) року складе:



тис. грн.

Можливе збільшення чистого прибутку П3 для потенційного інвестора протягом третього (2018 р.) року (відносно базового року, тобто року до впровадження результатів розробки) складе:



тис. грн.

Основними показниками, які визначають доцільність фінансування нашої розробки потенційним інвестором, є абсолютна і відносна ефективність вкладених в розробку інвестицій та термін їх окупності.

Розрахуємо теперішню вартість інвестицій PV, що вкладаються в нашу розробку. Такою вартістю ми можемо вважати прогнозовану величину загальних витрат ЗВ на виконання та впровадження результатів роботи, розраховану нами раніше за формулою (4.10), з врахуванням додаткових витрат Кдод, пов’язаних з врахуванням непередбачених обставин.

Тобто, будемо вважати, що PV = ЗВ × Кдод = 24 × 3 = 72 тис. грн.

Розраховуємо абсолютну ефективність вкладених інвестицій Еабс. Для цього користуються формулою:

Еабс = ПП – PV, (4.12)

де ПП – приведена вартість всіх чистих прибутків від реалізації розробки, грн.;

PV – теперішня вартість інвестицій PV = 72 тис. грн.

У свою чергу, приведена вартість всіх чистих прибутків ПП розраховується за формулою:

, (4.13)

де – збільшення чистого прибутку у кожному із років, протягом яких виявляються результати виконаної та впровадженої роботи, грн.;

т – період часу, протягом якого виявляються результати впровадженої наукової роботи, роки;

– ставка дисконтування, за яку можна взяти щорічний прогнозований рівень інфляції в країні. Для України цей показник протягом багатьох років знаходився на рівні ≈ 0,1. Для 2015 року приймемо, що ≈ 0,15;

t – період часу (в роках) від моменту отримання прибутків до точки «0».

Якщо Еабс 0, то результат від проведення досліджень та їх впровадження буде збитковим і вкладати кошти в проведення цих досліджень ніхто не буде. Якщо Еабс > 0, то результат від проведення досліджень та їх впровадження може принести прибуток потенційному інвестору і вкладати кошти в дану розробку в принципі можна.

Далі будуємо вісь часу, на яку нанесемо всі платежі (інвестиції та прибутки), що мають місце під час виконання даної роботи та впровадження її результатів. Рисунок, що характеризує рух платежів (інвестицій та додаткових прибутків) буде мати вигляд, наведений на рис. 4.1.

місце під час розробки та впровадження результатів нашої роботи:


  • точка «0» – 1 січня 2015 р., точка «1» – 1 січня 2016 р.,

  • точка «2» – 1 січня 2017 р., точка «3»  1 січня 2018 р.,

  • точка «4» – 1 січня 2019 р.

Тоді, приведена вартість всіх чистих прибутків ПП від реалізації результатів нашої розробки протягом 3-х років складе:

тис. грн.

Абсолютна ефективність нашої розробки складе:

Еабс = 275 – 72 = 203 тис. грн.

Оскільки Еабс > 0, то вкладання коштів на виконання та впровадження результатів нашої розробки може бути доцільним.



Рисунок 4.1 – Вісь часу з фіксацією платежів
На рисунку 4.1 зображена вісь часу з фіксацією платежів (у грн), що мають

Але це ще не свідчить про те, що інвестор буде зацікавлений у фінансуванні даного проекту. Він буде зацікавлений у даній роботі тільки тоді, коли ефективність вкладених інвестицій буде перевищувати певний критичний рівень.

Для цього розрахуємо відносну ефективність Ев вкладених у розробку коштів. Скористаємося наступною формулою:

, (4.14)

де Еабс – абсолютна ефективність вкладених інвестицій, грн;

Еабс = 203 тис. грн.

PV – теперішня вартість інвестицій PV = ЗВ = 72 тис. грн.;

Тж – життєвий цикл наукової розробки, роки.

Для нашого випадку:



1,397 – 1 ≈ 0,397 = 39,7 %.

Далі визначимо ту мінімальну дохідність, нижче за яку кошти в розробку проекту вкладатися не будуть.

У загальному вигляді мінімальна дохідність або мінімальна (бар'єрна) ставка дисконтування мін визначається за формулою:

d + f, (4.15)

де d – середньозважена ставка за депозитними операціями в комерційних банках; в 2015 році в Україні d = (0,20...0,25);

f – показник, що характеризує ризикованість вкладень; зазвичай, величина f = (0,05...0,25), але може бути і значно більше.

Для нашого випадку отримаємо:



мін = 0,1 + 0,20 = 0,3 або мін = 30%.

Оскільки величина Ев = 39,7% > мін = 30%, то інвестор може бути зацікавлений у фінансуванні нашої розробки.

Тобто, у інвестора, на нашу думку, може виникнути зацікавленість вкладати гроші в нашу розробку, оскільки він отримає прибутки, ніж якщо просто покладе свої гроші на депозит у комерційному банку.

3.9Висновки

В даній роботі на основі запропонованої ідеї, яка передбачає розробку консолідованого інформаційного ресурсу логістичного бізнесу, було проведено розрахунки для визначення економічної доцільності розробки та впровадження інновації в промислове виробництво.

В результаті порівняння з основним конкурентом, було визначено, що розробка має доволі сильні переваги, які можуть стати підставами для завоювання ринку, а отже і дають підстави припускати, що розробка буде привабливою для інвесторів. Для підтвердження цього припущення було проведено розрахунки теперішньої вартості інвестицій, що вкладаються в розробку (= 72 000 грн), проведено розрахунок очікуваного збільшення прибутку, що за три роки становитиме 275 000 грн, розраховано абсолютну ефективність вкладень інвестицій (Еабс = 275 – 72 = 203 тис. грн), яке свідчить, що вкладання коштів на виконання та впровадження результатів НДДКР може бути доцільним, також було розраховано відносну (щорічну) ефективність вкладених в наукову розробку інвестицій та порівняно з мінімальною ставкою дисконтування, яка показує, що інвестор може бути зацікавлений у фінансуванні даної наукової розробки.



Виходячи з отриманих результатів можна стверджувати, що розробка є комерційно привабливою для залучення інвесторів і може принести їм значні прибутки і доволі за короткий термін часу.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1. Жежнич П. І. Консолідовані інформаційні ресурси баз даних та знань. -.Львів, Вид. Львівської політехніки, 2010 г. - 212 с.

  2. Пелещишин А. М. Інтернет-технології опрацювання консолідованих інформаційних ресурсів. - .Львів, Вид. Львівської політехніки, 2010 г. - 248 с.

  3. Кісь Я.П., Голощук Р.О. Методи документування консолідованої інформації. - .Львів, Вид. Львівської політехніки, 2010 г. - 240 с.

  4. Кунанець Н. Е., Пасічник В. В. Вступ до фаху “Консолідована інформація”. - .Львів, Вид. Львівської політехніки, 2013 г. - 196 с.

  5. Пономаренко В.С., Павленко Л.А. Інструментальні засоби розробки та підтримки баз даних розподілених інформаційних систем. – Харків, Вид.ХДЕУ, 2001. – 132 с.

  6. Дейт К. Дж. Введение в системы баз даннях. – М.: Вильямс, 2005. – 1328 с.

  7. Романюк О.Н., Савчук Т.О. Організація баз даних і знань. Універсум – Вінниця, 2003.

  8. Чекалов А.П. Базы данных: от проектирования до разработки приложений. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 384с.

  9. Кузнецов С. Д. Основы баз данных. Курс лекций. – М.: Интернет-университет информационных технологий, 2005 – 487 с.

  10. Джеймс Р. Грофф, Пол Н. Вайнберг, Эндрю Дж. Оппель. SQL: полный справочник. – М.: Вильямс, 2011 – 960 с.

  11. Ульман Дж., Уидом Дж. Введение в системы баз данных. – М.: «Лори», 2004. – 376 с.

  12. Райордан Р. Основы реляционных баз данных. – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2001. – 384с.

  13. Глушаков В.С., Лапотько Д.В. Базы даных. Учебн. курс. – Харьков, 2000. – 268 с.

  14. Дрибас В. П. Реляционные модели данных. — М.: Мир, 1992. — 192 с.

  15. Хомоненко А.Д., Цыганков В.М., Мальцев М.Г. Базы данных. Учебник – СПб.: КОРОНА принт, 2004 – 736 с.

  16. Джексон Г. Проектрирование реляционных баз даных для использования с микро-ЕОМ. – Москва, 1991. – 280 с.

  17. Гаврилова Т. А. Базы знаний интеллектуальных систем. — М., 2000. — 384 с.

  18. Веллинг Л., Томсон Л. Разработка веб-приложений с помощью PHP и MySQL – Вильямс, 2010.

  19. Никсон Р. Создаем динамические веб-сайты с помощью PHP, MySQL, JavaScript и CSS. Питер, 2013.

  20. Котеров Д.В., Костарев А.Ф. PHP 5. БХВ-Петербург, 2014.

  21. Колисниченко Д.Н. Профессиональное программирование на PHP. БХВ-Петербург, 2007.

  22. Орлов А.А. PHP. Полезные приемы. Горячая Линия – Телеком, 2013.

  23. Макаров А.С. Yii. Сборник рецептов. ДМК-Пресс, 2013.



ДОДАТКИ




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал