„ Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція



Скачати 475.64 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації14.03.2017
Розмір475.64 Kb.
ТипРеферат
  1   2   3   4
Миколаївський державний гуманітарний

університет ім. П. Могили

Реферат

на тему: „ Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція.”
Виконали: студентки 272 групи

Кулинич Олена

Єршова Анастасія

Перевірив: Прищепов О.Ф

Миколаїв 2004

План:

1. Історія алкоголю ...................................................................................................3

2. Алкоголізм не звичка, а хвороба...........................................................................4

3. Вплив алкоголю на нервову систему. Зміст у крові..........................................6

4. Алкоголізм і суспільство........................................................................................7

5. Тютюнокуріння.......................................................................................................7

6. Коротка історія розвитку куріння......................................................................8

7. Біохімія тютюнового диму дія його на організм..............................................8

8. Чому курці кашляють?........................................................................................8

9. Чи здорове серце в курця?....................................................................................8

10. Чому виразка шлунку віддає перевагу курцям?............................................9

11. Куріння, стать та покоління...........................................................................9

12. Закон Украйни.....................................................................................................9

13. Історія проституції .........................................................................................16

14. Види проституції (на прикладі Древньої Греції)..........................................19

а) релігійна проституція

б) цивільна проституція

в) естетична проституція

15. Суспільна і наукова думка 19-го - початку 20-го вв. про соціальну сутність проституції...............................................................................................................21

16. Проституція визнана «працею на благо суспільства»................................24

17. Висновок...............................................................................................................24

18. Література..........................................................................................................25

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція.


  1. Історія алкоголю

Викрадач розуму - так іменують алкоголь з давніх часів. Про оп'яняючі властивості спиртних напоїв люди довідалися не менш чим за 8000 років до нашої ери - з появою керамічного посуду, що дала можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не вміли ще добувати вогонь, але вже знавши прийоми готування хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби і назвали його "аль коголь", що означає "одурманюючий". Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570--632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів - Коран (7 століття). З тих пір протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступників цього закону (п'яниць) жорстоко карали.

Але навіть у країнах Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав і оспівувався у віршах.

У середньовіччя в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом возгонки вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентиус. Випробував знову отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого бадьорим, тужного веселим.

З тих часів міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і т.п.). Алкоголь настільки швидко ввійшов у побут, що практично жодний художник, письменник або поет не обминав цю тему. Такі картини пияцтва на полотнинах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу алкоголізму розуміли багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор того років Мартін Лютер писав: " Кожна країна повинна мати свого диявола, наш німецький диявол - добра бочка вина".

Поширення пияцтва на Русі зв'язано з політикою панівних класів. Була навіть створена думка, що пияцтво є нібито стародавньою традицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису: "Добробут на Русі - є пити". Але це наклеп на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв і вдач народу, професор Н.И. Костомаров (1817-1885) цілком скосив цю думку. Він довів, що в Древній Русі пили дуже мало. Лише на обрані свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по колу і з неї кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не покладалося, і пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом.

Але з 16-го сторіччя почалося масове завезення через границю горілки і вина. При Івані ІV і Борисі Годунові засновуються "Царьови кабаки", що приносять масу грошей у скарбницю. Проте, уже тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв. Так у 1652 році вийшов указ "продавати горілку по одній чарці людині". Заборонялося видавати вино "питухам" (тобто п’яницям), а також усім під час постів, по середам, п'ятницям і неділям. Однак через фінансові розуміння незабаром було внесене виправлення: "щоб великого государя скарбниці учинити прибуток, питухов із кружечного двору не відганяти", чим фактично підтримувалося пияцтво.

З 1894 року продаж горілки став царською монополією.

Одним з темних плям минулого, сліди якого ще збереглися в нас, є пияцтво й алкоголізм.


  1. Алкоголізм не звичка, а хвороба

Алкоголь – це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Особливо сильну шкідливу дію його відчуває високоорганізована система організму – головний мозок. Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головний мозок, тому що в нервових клітинах головного мозку є велика кількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще, ніж в інших середовищах. У молодих людей судини мозку порівняно великого розміру (це потрібно для повноцінного живлення клітин, які ростуть), тому приплив крові до них більший. Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При важкому отруєнні алкоголем гине декілька тисяч клітин сірої речовини головного мозку. І хоча їх у кожного з нас 17 млрд., таке марнотратство – недопустиме!

Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія.

П’янство та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які зловживають алкоголем, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через провину п’яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв’язок зі злочинністю – 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп’яніння.

Це потяг не піддається розумним доводам припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну обстановку (наявністю грошей у родині, необхідність виходу на роботу і т.п.). Раз випивши, він прагне напитися до повного сп'яніння, до безпам'ятства. Як правило, алкоголіки не закушують, у них утрачається блювотний рефлекс і тому будь-яка кількість випитого залишається в організмі.

У зв'язку з цим говорять о підвищеній переносимості алкоголю. Але насправді цей патологічний стан, коли організм утратив здатність боротьби з алкогольною інтоксикацією шляхом блювоти й інших механізмів захисту.

На пізніх етапах алкогольна переносимість спирту раптово знижується й у запеклого алкоголіка навіть малі дози вина викликають той же ефект, що й великі кількості горілки в минулому. Для цієї стадії алкоголізму характерно важке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злостивість. Під час так називаного запою, коли людина п'є щодня, протягом багатьох днів, а те і тижнів, патологічні явища настільки виражені, що для їхньої ліквідації потрібна медична допомога.

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, від неї можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм - хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за такою схемою:

Початкова фаза: сп'яніння з випаданням пам'яті, "затьмарення". Людина постійно думає про спиртне, йому здається, що він випив недостатньо, він п'є "взапас", у нього розвивається жадібність до алкоголю. Однак він зберігає визнання своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного.

Критична фаза: утрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти його бажання випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Він обвинувачує навколишніх у своїх лихах. У нього починається запій, його друзями стають випадкові собутильники. Він змушений піти з постійної роботи, втрачає інтерес до усього, що не має відносини до спиртного.

Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам'яті, плутаність думки. Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У нього розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози.

Одним з характерних ускладнень під час запою є біла гарячка.

Біла гарячка - найбільше що часто зустрічається алкогольний психоз. Вона виникає звичайно в стані похмілля, коли в п'яниці з'являються беззвітний страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, нападу і т.п.), слухові і зорові обмани у виді шумів, дзвоників, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання застрашливого характеру. Він бачить плазуючих навколо комах, пацюків, що нападають на нього чудовиська, бандитів, відчуває біль від укусів, ударів, чує погрози.

Він бурхливо реагує на свої галюцинації: обороняється або біжить, рятуючи від переслідування. Удень галюцинації трохи загасають, хоча хворий залишається збудженим, у нього трясуться руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці.


Іншою формою психозу є алкогольне марення. Він виникає і після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої гарячки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав'язливі думки. Найчастіше це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. П'яниці, наприклад, здається, що проти нього улаштований змова. Не бачачи виходу з положення, що створилося, він може скінчити життя самогубством.

Психіатрія затверджує, що в 89% випадків причиною алкоголізму є щиросердечний стан особистості, а воно прямо залежить від соціального статусу, від якості життя і від визначеності положення людини в цьому світі (читай: від наявності або відсутності мети свого існування). Видимо, останній фактор і сприяє моторошному ростові алкогольної залежності серед молоді. Варто згадати і той факт, що сьогодні Тв-реклама безперешкодно пропагує алкоголь, - це одна з причин того, що пити починають діти... Величезна кількість молодих людей уже до двадцяти років стають або алкоголіками, або сильно питущими. По статистиці, з різним ступенем частоти, але споживають алкогольні напої, відповідно до особистого визнання, близько 82% людей у віці 12-22 років. Середній же вік, по досягненні якого молодь починає вживати алкоголь, - 14 років. П'ють алкогольні напої (включаючи пиво) щодня або через день 33,1% юнаків і 20,1% дівчин. Пиво - найбільш улюблений молоддю напій: йому віддає перевагу більшості підлітків. Уживає пиво кожен третій підліток у віці 12 років, а у віці 13 років - двоє з кожних трьох. Частка ж тих, хто зловживає спиртними напоями, у середніх школах складає 15,7%, у ПТУ - 24,4%, у технікумах і коледжах - 33,7%, у вузах - 32,4%.

За даними харківського сайта з проблем психіатрії, хоча за останні роки в нашій країні і не відзначався ріст захворюваності алкоголізмом, але більш ніж удвічі виросла захворюваність алкогольними психозами. Це говорить про те, що щира захворюваність алкоголізмом значно вище врахованої (по офіційним даним, на обліку складаються 700 тис. хворих з алкогольною залежністю). У той же час алкоголізм є усього лише одним з багатьох наслідків непомірного вживання алкоголю. Них набагато більше: жирова дистрофія печінки, цироз печінки, гіпертонія, гиперлипидемия, ожиріння, гепатит, гастрит, панкреатит, подагра, інсульт, кардиомиопатия, травматизм, частішання застуд, люмбаго, пневмонія, емфізема, шкірні захворювання, рак, епілептичні припадки, полинейропатии, депресія, алкогольні психози, психоорганический синдром, алкогольний синдром плоду й ін., у тому числі раптова смерть. І всі ці "принадності", проте , не лякають питущих. Чому? Тому що багато хто з них просто-напросто не догадуються про всі наслідки свого "захоплення".

Алкоголізм страшний, як і СНІД, саме тому, що більшість людей абсолютно безграмотні в цих питаннях і навіть не підозрюють про небезпеці, який піддаються...

Так чому ж проблема настільки масштабна? Можливо, тому, що влада імущим ніколи займатися "глупостями" - витрачати гроші, як це роблять розвиті країни, на державні програми по боротьбі з алкоголізмом і наркоманією, замість того щоб засовувати них собі в кишеню. Цікаво знати, зацікавилися б вони проблемою алкоголізму, якби їхні обожнені чада раптом виявилися утягненими в цю страшну залежність? Напевно так, але тільки в локальному масштабі...


  1. Вплив алкоголю на нервову систему. Зміст у крові

Алкоголь зі шлунка попадає в кров через двох хвилин після вживання. Кров розносить його по всіх клітках організму. У першу чергу страждають клітки великих півкуль головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів порушення і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні рухи, людина втрачає здатність керувати собою.

Проникнення алкоголю до кліток лобової частки кори розкріпачує емоції людини, з'являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість у судженнях. Слідом за порушенням, що підсилюється, у корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих відділів головного мозку. Людина втрачає стриманість, соромливість, він говорить і робить те, чого ніколи не сказав і не зробив би будучи тверезим.

Кожна нова порція спиртного усе більше паралізує вищі нервові центри, немов зв'язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушуються координація рухів, наприклад рух око (предмети починають двоїтися), з'являється незграбна хитка хода.

Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю: одноразовому, епізодичні систематичному.

Відомо, що порушення роботи нервової системи прямо зв'язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю складає 0,04-0,05 відсотка, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, утрачає здатність розумно міркувати. При концентрації алкоголю в крові 0,1 відсотка гнітяться більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи.

Руху людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Однак у 15 відсотків людей алкоголь може викликати зневіру, бажання заснути. В міру збільшення змісту алкоголю в крові послабляється здатність людини до слуховим і зорових сприйнять, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що складає 0,2 відсотки, впливає на області мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з'являється раптова агресивність.

При концентрації алкоголю в крові 0,3 відсотки людин хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням.
Концентрація алкоголю в крові 0,4 відсотки веде до утрати свідомості. Людина засипає, подих його стає нерівним, відбувається мимовільне спорожнювання сечового міхура. Чутливість відсутня.

При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 відсотка може наступити смерть. У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, невтримний потяг до алкоголю – алкоголізм.




  1. Алкоголізм і суспільство

Алкоголь "б'є" не тільки самого п’яницю, але і людей, що оточують його. Часто чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, зневажають своїми обов'язками, друзями, родиною і дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу.

Пристрасть до алкоголю - причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків усіх злочинів зв'язано з вживанням алкоголю.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їхньої хвороби часто є алкоголізм батьків.

Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена.

Навіть малі дози його можуть стати причиною великих неприємностей або нещасть : травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду родини, утрати духовних потреб і вольових рис людиною.




  1. Тютюнокуріння.

Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов’язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння – основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн – фактор ризику більш ніж 25 хвороб.

Наведемо цифри та факти щодо куріння:


  • за оцінками ВООЗ близько третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів – жінки) курять;

  • кожного року в світі тютюн викликає 3,5 мільйонів смертей, або 1000 – щодня;

  • за прогнозами, глобальна тютюнова “епідемія” забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.

Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.

Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. У закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з’являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.


  1. Коротка історія розвитку куріння.

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.




  1. Біохімія тютюнового диму дія його на організм.

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтьових крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуїдин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.


  1. Чому курці кашляють?

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокроти при кашлі.




  1. Чи здорове серце в курця?

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.


  1. Чому виразка шлунку віддає перевагу курцям?

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.



11. Куріння, стать та покоління

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.


12. Закон Украйни.

Проект
Вноситься народним депутатом України


О.Б.Мельниковим


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал